Doreta: склад і форма випуску
Doreta — комбінований препарат у таблетках, укритих оболонкою. Одна таблетка містить 37,5 мг або 75 мг трамадолу гідрохлориду (що відповідає 32,94 мг або 65,88 мг трамадолу) і, відповідно, 325 мг або 650 мг парацетамолу.
Два дозування різняться не лише силою, а й ритмом прийому: у форми 37,5/325 мг інтервал між прийомами не менше 6 годин, у форми 75/650 мг — не менше 12. Таблетки ковтають цілими, запиваючи достатньою кількістю рідини; дробити та розжовувати їх не можна.
Як діє Doreta
Точний механізм знеболювальної дії парацетамолу невідомий і може охоплювати як центральний, так і периферійний компонент. Трамадол у цій комбінації діє як агоніст опіоїдних рецепторів, тобто на біль працюють два різні механізми одночасно.
За драбиною знеболення Всесвітньої організації охорони здоров'я препарат віднесено до другого ступеня — між простими анальгетиками й сильними опіоїдами. Звідси й правило: призначає його лікар, і призначає тоді, коли звичайного знеболювального вже недостатньо.
Показання до застосування
Doreta показана для симптоматичного лікування болю помірної та сильної інтенсивності.
Застосування обмежене пацієнтами, яким за такого болю потрібне саме поєднання трамадолу й парацетамолу. Якщо біль знімається одним із компонентів окремо, комбінований препарат не потрібен — це не сильніша версія звичайного анальгетика, а засіб з опіоїдним компонентом з усіма пов'язаними ризиками.
Спосіб застосування та дозування
Дозу добирають індивідуально за інтенсивністю болю та чутливістю пацієнта, використовуючи найменшу ефективну. Препарат застосовують у дорослих і підлітків від 12 років і не довше, ніж це безумовно необхідно.
| Форма або ситуація | Дозування |
|---|---|
| 37,5/325 мг | початкова доза 2 таблетки; за потреби додають, не перевищуючи 8 таблеток на добу; інтервал між прийомами не менше 6 годин |
| 75/650 мг | початкова доза 1–2 таблетки; максимум 4 таблетки на добу; інтервал не менше 12 годин |
| Добова межа за речовинами | 300 мг трамадолу гідрохлориду та 2600 мг парацетамолу |
| Діти до 12 років | не застосовують: ефективність і безпечність не встановлені |
| Понад 75 років | виведення трамадолу сповільнюється — за потреби інтервали подовжують |
| Ниркова або печінкова недостатність | інтервали подовжують; за тяжкої печінкової недостатності та кліренсу креатиніну нижче 10 мл/хв препарат не застосовують |
Якщо характер або тяжкість хвороби потребують повторного чи тривалого прийому, стан пацієнта регулярно контролюють — за можливості з перервами в лікуванні, — щоб оцінити, чи потрібно продовжувати. Завершувати тривалий курс краще поступовим зниженням дози: так вдається уникнути симптомів відміни.
Протипоказання
Обмеження пов'язані з двома різними речовинами: опіоїдна частина визначає заборони з боку нервової системи, парацетамол — з боку печінки.
- підвищена чутливість до діючих речовин або будь-якого допоміжного компонента;
- гостре отруєння алкоголем, снодійними, центральними анальгетиками, опіоїдами або психотропними засобами;
- прийом інгібіторів МАО, а також перші 2 тижні після завершення такого лікування;
- тяжкі порушення функції печінки;
- епілепсія, неадекватно контрольована ліками.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Головна побутова небезпека препарату — ненавмисне передозування парацетамолом. Не можна перевищувати рекомендовану дозу та одночасно приймати інші засоби з парацетамолом чи трамадолом, включно з безрецептурними, без консультації з лікарем. Ризик передозування парацетамолу вищий у людей з алкогольною хворобою печінки без цирозу.
Судоми та залежність
Судоми на тлі трамадолу відзначалися в пацієнтів зі схильністю до них і в тих, хто приймає засоби, що знижують судомний поріг, — селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, трициклічні антидепресанти, антипсихотики, центральні анальгетики, місцеві анестетики. Люди з контрольованою епілепсією або схильністю до судом мають отримувати препарат лише за виняткових обставин, а ризик зростає за перевищення максимальної дози. Навіть у терапевтичних дозах можливий розвиток толерантності та фізичної чи психічної залежності, тому клінічну потребу в знеболенні регулярно переглядають. Пацієнтам з опіоїдною залежністю в минулому або зловживанням ліками препарат призначають лише коротким курсом і під медичним наглядом. Трамадол не годиться для замісної терапії за опіоїдної залежності: він не знімає симптомів відміни морфіну, хоча і є агоністом опіоїдних рецепторів.
Інші застереження
- не застосовують за тяжких порушень функції нирок (кліренс креатиніну нижче 10 мл/хв) і печінки;
- не рекомендується за тяжких порушень дихання;
- обережність потрібна після травм голови, за захворювань жовчних шляхів, у стані шоку, за порушень свідомості нез'ясованого походження та за підвищеного внутрішньочерепного тиску;
- симптоми відміни, схожі на опіоїдні, можливі навіть за терапевтичних доз і короткого курсу — їх запобігає поступове зниження дози;
- в окремих пацієнтів передозування парацетамолу спричиняє токсичне ураження печінки;
- за поверхневого загального наркозу трамадол не показаний: у дослідженні з енфлураном і закисом азоту він підвищував ризик пробудження під час операції;
- сонливість і запаморочення посилюються алкоголем і засобами, що пригнічують центральну нервову систему;
- за таких симптомів не можна керувати автомобілем і працювати з механізмами.
Лікарські взаємодії
Категорично несумісні з препаратом інгібітори МАО — неселективні, селективні МАО-A і МАО-B: поєднання загрожує серотоніновим синдромом з діареєю, тахікардією, рясним потовиділенням, тремтінням, дезорієнтацією аж до коми. Після нещодавнього прийому інгібіторів МАО до початку терапії трамадолом витримують 2 тижні. Не рекомендуються: алкоголь, що посилює седативну дію; карбамазепін та інші індуктори ферментів, які знижують концентрацію трамадолу і його ефект; опіоїдні анальгетики зі змішаною агоніст-антагоністичною дією — бупренорфін, налбуфін, пентазоцин, які послаблюють знеболення й загрожують синдромом відміни.
Обережності потребують серотонінергічні засоби: селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, інгібітори зворотного захоплення серотоніну й норадреналіну, трициклічні антидепресанти, міртазапін — вони дають і ризик судом, і ризик серотонінової токсичності. Запідозрити серотоніновий синдром дають змогу спонтанні судоми, ністагм зі збудженням або рясним потовиділенням, тремтіння з посиленням рефлексів, м'язова ригідність з температурою понад 38 °C. Скасування серотонінергічних засобів зазвичай швидко поліпшує стан. Інші опіоїди, бензодіазепіни та барбітурати підвищують ризик пригнічення дихання, смертельного за передозування; сюди ж належать снодійні, седативні антидепресанти й антигістамінні, нейролептики, центральні гіпотензивні засоби, талідомід і баклофен. За спільного прийому з похідними кумарину, наприклад варфарином, описано випадки підвищення МНВ із серйозними кровотечами та петехіями.
Вагітність і грудне вигодовування
Оскільки препарат містить трамадол, під час вагітності його не застосовують. Епідеміологічні дослідження не виявили шкідливої дії парацетамолу в рекомендованих дозах, але даних про безпечність трамадолу у вагітних недостатньо. На скоротливість матки трамадол, введений до або під час пологів, не впливає, проте в новонароджених може змінювати частоту дихання — зазвичай без клінічного значення. Тривалий прийом під час вагітності призводить до синдрому відміни в новонародженого як прояву залежності.
За грудного вигодовування препарат припустимий не більше одного разу, в інших випадках годування на час лікування трамадолом припиняють. Парацетамол проникає в молоко в кількостях без клінічного значення і при годуванні не протипоказаний. З трамадолом складніше: у молоко потрапляє близько 0,1% прийнятої матір'ю дози, що за прийому до 400 мг на добу означає для дитини приблизно 3% від дози в перерахунку на масу тіла матері. Після одноразового прийому трамадолу переривати годування зазвичай не потрібно.
Побічні дії
У клінічних дослідженнях комбінації найчастіше відзначалися нудота, запаморочення та сонливість — їх спостерігали більш ніж у 10% пацієнтів.
- дуже часто: нудота, запаморочення, сонливість;
- часто: головний біль, тремтіння, блювання, закреп, сухість у роті, діарея, біль у животі, диспепсія, метеоризм, підвищена пітливість, свербіж;
- часто з боку психіки: сплутаність свідомості, перепади настрою, неспокій, нервовість, ейфорія, порушення сну;
- нечасто: мимовільні м'язові посмикування, парестезії, шум у вухах, серцебиття, тахікардія, аритмія, підвищення артеріального тиску, припливи, задишка;
- нечасто інше: депресія, галюцинації, нічні кошмари, амнезія, дисфагія, дьогтеподібний стілець, альбумінурія, утруднення або затримка сечовипускання, озноб, біль у грудях, підвищення активності амінотрансфераз;
- рідко: атаксія, судоми, непритомність, нечіткість зору, лікарська залежність;
- рідко, пов'язано з трамадолом: алергічні реакції із задишкою, бронхоспазмом, свистячим диханням та ангіоневротичним набряком, анафілаксія, пригнічення дихання, м'язова слабкість, ортостатична гіпотензія, брадикардія, колапс;
- дуже рідко: зловживання препаратом, тяжкі шкірні реакції, порушення складу крові, включно з тромбоцитопенією та агранулоцитозом.
Симптоми відміни повторюють опіоїдні: збудження, неспокій, нервовість, безсоння, гіперкінезія, тремтіння та шлунково-кишкові розлади. Дуже рідко після різкої відміни спостерігалися панічні атаки, сильна тривога, галюцинації, парестезії та шум у вухах.
Передозування
За передозування можливі симптоми отруєння трамадолом, парацетамолом або обома речовинами одразу. Трамадол дає картину, типову для опіоїдів: звуження зіниць, блювання, судинний колапс, порушення свідомості аж до коми, судоми та пригнічення дихання аж до його зупинки. Парацетамол у першу добу проявляється блідістю, нудотою, блюванням, втратою апетиту й болем у животі, а ознаки ураження печінки з'являються через 12–48 годин; у дорослих воно можливе за прийому 7,5–10 г і більше і в тяжких випадках веде до енцефалопатії, коми та смерті.
Пацієнта негайно доставляють до стаціонару, навіть якщо явних ранніх симптомів немає. Підтримують дихання та кровообіг, якомога раніше беруть кров на концентрації парацетамолу й трамадолу та печінкові проби, які повторюють кожні 24 години. Промивання шлунка показане дорослому або підлітку, який прийняв близько 7,5 г парацетамолу й більше за останні 4 години. Концентрацію парацетамолу визначають через 4 години після прийому, щоб оцінити ризик за номограмою. Антидотом за пригнічення дихання слугує налоксон, за судом застосовують діазепам, а за отруєння парацетамолом — N-ацетилцистеїн внутрішньовенно (найкращий результат за початку в перші 8 годин, але вводити його слід і пізніше) або метіонін усередину. Гемодіаліз і гемофільтрація виводять трамадол мінімально і для детоксикації не годяться.
Як отримати рецепт на Doreta онлайн
Doreta відпускається за рецептом: препарат містить опіоїдний компонент, тому лікар оцінює не лише характер болю, а й ризик залежності, судом і лікарських взаємодій. На онлайн-консультації лікар розбере вашу ситуацію, уточнить препарати, які ви приймаєте, та стан печінки й нирок.
Якщо препарат підходить, лікар випише електронний рецепт, добере форму та інтервал між прийомами й пояснить, скільки часу припустимо його приймати та як правильно завершити курс.
