Ventolin®: склад і форма випуску
Одна доза Ventolin® містить 100 мкг або 200 мкг сальбутамолу у формі сальбутамолу сульфату. Препарат випускається у двох інгаляційних формах: дозований аерозоль для інгаляцій у вигляді суспензії та порошок для інгаляцій.
Різниця між формами не лише в пристрої. Аерозоль потребує узгодити вдих із натисканням на балончик, і тим, кому це важко, його застосовують через спейсер, а для немовлят і малих дітей існує дитяча камера Babyhaler. Порошок для інгаляцій подається через спеціальний інгалятор і розрахований на дозу 200 мкг. Обидві форми призначені виключно для вдихання.
Як діє Ventolin®
Сальбутамол — селективний агоніст β2-адренорецепторів. У лікувальних дозах він стимулює β2-рецептори гладких м'язів бронхів, що й призводить до їх розслаблення.
За оборотної обструкції дихальних шляхів бронхорозширювальна дія настає швидко — протягом 5 хвилин після інгаляції, але тримається недовго, 4–6 годин. Звідси й роль препарату: він знімає напад, а не лікує запалення, що лежить в основі астми.
Показання до застосування
Обидві форми застосовують за бронхоспазму та оборотної обструкції дихальних шляхів у дорослих, підлітків і дітей 4–11 років; порошок для інгаляцій показаний також для усунення симптомів астми. Аерозоль застосовують і в немовлят та дітей молодших за 4 роки.
Препарат можна використовувати профілактично — перед фізичним навантаженням за астми фізичного зусилля, а також перед передбачуваним контактом з алергенами, які зазвичай спричиняють напад задишки. Ventolin® особливо цінний за астми легкого, середньотяжкого й тяжкого перебігу, але з принциповою умовою: його застосування не має відкладати початок терапії інгаляційними глюкокортикостероїдами.
Спосіб застосування та дозування
Напад знімають мінімальною ефективною дозою, а профілактичну інгаляцію роблять за 10–15 хвилин до навантаження чи контакту з алергеном. Частіше ніж чотири рази на добу сальбутамол не застосовують у жодній із форм.
| Ситуація | Доза |
|---|---|
| Аерозоль, дорослі та підлітки, зняття бронхоспазму | 100–200 мкг, тобто 1–2 інгаляції |
| Аерозоль, профілактика перед навантаженням або алергеном | дві інгаляції по 100 мкг за 10–15 хвилин |
| Аерозоль, діти до 12 років | 100 мкг, за потреби 200 мкг; тривало — до 200 мкг 4 рази на добу |
| Порошок, дорослі та підлітки | 200 мкг на прийом; максимум 800 мкг на добу |
| Порошок, діти 4–11 років | 200 мкг за потреби; тривало — 200 мкг 4 рази на добу, максимум 800 мкг |
| Порошок, профілактика | 200 мкг за 10–15 хвилин до навантаження або контакту з алергеном |
Ключовий сигнал — потреба в додатковій дозі або раптова необхідність збільшити дозу. Це означає не те, що препарат «слабкий», а те, що астма вийшла з-під контролю, і потрібно звернутися до лікаря.
Протипоказання
Обмежень небагато, але одне з них стосується акушерської практики.
- підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату;
- аерозоль не застосовують для запобігання неускладненим передчасним пологам і за загрозливого викидня.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Бронхорозширювальні засоби не мають бути єдиним або основним лікуванням за тяжкої чи нестабільної астми. Такі пацієнти потребують ретельного нагляду з оцінкою функції дихання, щоб визначити ризик тяжкого нападу і навіть смерті; лікар розглядає максимальні рекомендовані дози інгаляційних кортикостероїдів і за потреби додає пероральні. Збільшувати дозу або частоту застосування препарату припустимо лише під наглядом лікаря.
Коли потрібно негайно до лікаря
Зростання потреби в бронхорозширювальних засобах, насамперед в інгаляційних β2-агоністах короткої дії, означає погіршення контролю над астмою. Якщо звична інгаляція почала діяти слабше або потрібна частіше за звичайне, слід невідкладно зв'язатися з лікарем: у такій ситуації оцінюють стан і розглядають посилення протизапальної терапії — підвищення дози інгаляційних кортикостероїдів або тимчасове призначення пероральних. Тяжкі загострення астми лікують за загальноприйнятими правилами.
Серце, калій і склад препарату
- за тиреотоксикозу сальбутамол застосовують з обережністю;
- β2-агоністи, особливо парентерально або в небулайзері, можуть спричиняти потенційно тяжку гіпокаліємію;
- за гострої тяжкої астми ризик гіпокаліємії вищий — через гіпоксію тканин і одночасне лікування похідними ксантину, стероїдами та сечогінними; рівень калію в таких випадках контролюють;
- після застосування симпатоміметиків спостерігається вплив на систему кровообігу;
- описано рідкісні випадки ішемії міокарда, пов'язані із сальбутамолом;
- пацієнтів з тяжкими хворобами серця в анамнезі — ішемічною хворобою, аритміями, тяжкою серцевою недостатністю — попереджають звертатися до лікаря за болю в грудях та інших ознак загострення;
- особливу увагу приділяють задишці та болю в грудях: вони можуть бути і серцевого, і дихального походження;
- препарат не застосовують за спадкової непереносимості галактози, дефіциту лактази типу Лаппа та синдрому мальабсорбції глюкози й галактози.
Лікарські взаємодії
Сальбутамол не можна застосовувати одночасно з препаратами, які неселективно блокують β-адренорецептори, наприклад із пропранололом.
Причина пряма: такі засоби діють протилежно й здатні звести нанівець бронхорозширювальний ефект, а в пацієнта з астмою це обертається нападом. Про це варто пам'ятати, якщо паралельно призначають лікування з приводу серця, гіпертонії чи мігрені, — лікаря потрібно попередити про те, що ви користуєтеся інгалятором.
Вагітність і грудне вигодовування
Препарат застосовують у вагітних лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Як і для більшості ліків, даних про безпечність сальбутамолу на ранніх строках вагітності небагато, але в дослідженнях на тваринах з дуже високими дозами відзначено певну ушкоджувальну дію на плід. Окремо вивчався вплив безфреонового носія HFA 134A в аерозолі — на розвиток плода у тварин він не позначався.
Сальбутамол, імовірно, виділяється з грудним молоком, тому застосування в жінок, які годують груддю, потребує особливої зваженості. Невідомо, чи чинить він шкідливу дію на дитину, тому призначення за грудного вигодовування обмежують випадками, коли очікувана користь для матері більша за можливий ризик для дитини. Відомостей про вплив сальбутамолу на фертильність у людей немає; у тварин небажаного впливу на фертильність не виявлено.
Побічні дії
Більша частина реакцій — пряме продовження дії препарату на β2-рецептори за межами бронхів, тому вони передбачувані.
- часто: тремтіння скелетних м'язів, головний біль, тахікардія;
- нечасто: серцебиття, подразнення слизової оболонки порожнини рота та глотки, м'язові судоми;
- рідко: зниження рівня калію в крові, розширення периферійних судин;
- дуже рідко: порушення серцевого ритму, включно з миготливою аритмією, надшлуночковою тахікардією та екстрасистолами;
- дуже рідко: реакції гіперчутливості, зокрема ангіоневротичний набряк, кропив'янка, бронхоспазм, зниження артеріального тиску та колапс;
- дуже рідко: надмірна збудливість;
- дуже рідко: парадоксальний бронхоспазм;
- частота невідома: ішемія міокарда — за спонтанними повідомленнями після виходу препарату на ринок.
Окремо варто виділити парадоксальний бронхоспазм: якщо після інгаляції дихання не полегшало, а погіршилося, препарат потрібно негайно припинити застосовувати й звернутися по допомогу. Значуще зниження калію в крові пов'язане саме зі стимуляцією β2-рецепторів і тому ймовірніше за великих доз.
Передозування
Найчастіше передозування проявляється минущими розладами, що випливають із фармакологічної дії β-агоністів. Услід за передозуванням може розвинутися гіпокаліємія, тому рівень калію контролюють.
Є повідомлення про лактатацидоз як за великих терапевтичних доз, так і за передозування бета-агоністів короткої дії. Тому за передозування може бути показаний контроль рівня лактату в сироватці — зростання концентрації веде до метаболічного ацидозу. Особливо насторожує ситуація, коли прискорене дихання зберігається або посилюється, хоча інші ознаки бронхоспазму, наприклад свистяче дихання, вже відступають.
Як отримати рецепт на Ventolin® онлайн
Ventolin® відпускається за рецептом, і річ не лише в самому інгаляторі: лікар має переконатися, що базисну терапію астми дібрано, а бронхорозширювальний засіб не заміняє собою протизапальне лікування. На онлайн-консультації лікар уточнить частоту нападів, оцінить, як часто ви користуєтеся інгалятором, і розбере супутні хвороби серця.
Якщо препарат підходить, лікар випише електронний рецепт, добере форму — аерозоль чи порошок — і пояснить, за яких ознак потрібно повернутися до лікаря, не збільшуючи дозу самостійно.
