Unidox Solutab®: склад і форма випуску
Unidox Solutab® випускається в таблетках для приготування пероральної суспензії. Одна таблетка містить 100 мг доксицикліну у формі моногідрату.
Таблетку розмішують щонайменше в 50 мл води до однорідної суспензії й випивають одразу після приготування, сидячи або стоячи і задовго до того, як лягти спати, — це знижує ризик запалення та виразкування стравоходу. Приймати суспензію рекомендується під час їди. Риска на таблетці не призначена для поділу дози.
Як діє Unidox Solutab®
Доксициклін зв'язується з 30S субодиницею рибосом бактерій і тим самим пригнічує синтез білка. Розмноження бактерій зупиняється, тобто дія препарату бактеріостатична, а не бактерицидна.
Спектр дії широкий: доксициклін активний щодо багатьох грампозитивних і грамнегативних бактерій, включно з внутрішньоклітинними мікроорганізмами. Саме тому препарат застосовують при інфекціях, спричинених збудниками, на яких не діють багато інших антибіотиків.
Показання до застосування
Доксициклін призначають дорослим і дітям при легкій негоспітальній пневмонії, включно з інфекціями, спричиненими атиповими збудниками — Chlamydophila pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae і Chlamydophila psittaci, — а також при загостренні хронічного бронхіту.
Інші показання — інфекції сечостатевої системи, що передаються статевим шляхом: спричинені Chlamydia trachomatis, включно з неускладненими інфекціями уретри, шийки матки та прямої кишки, негонококовий уретрит, спричинений Ureaplasma urealyticum, м'який шанкр, пахвинна гранульома та венерична лімфогранульома; як альтернативний засіб доксициклін застосовують при гонореї та сифілісі. Крім того, його використовують при вульгарних вуграх, коли потрібен антибіотик, при холері та як допоміжний засіб при амебній інфекції, при бореліозі, кон'юнктивіті, спричиненому Chlamydia trachomatis, гарячці Ку, рикетсіозах, поворотному тифі, чумі, туляремії, бруцельозі, сибірці, орнітозі, лептоспірозі, пастерельозі, а також при малярії, спричиненій стійкою до хлорохіну Plasmodium falciparum, і для її профілактики. При інфекціях, спричинених Salmonella spp., тетрацикліни не застосовують.
Спосіб застосування та дозування
Схема приймання доксицикліну відрізняється від інших тетрациклінів, а перевищення рекомендованої дози збільшує частоту небажаних реакцій. Дорослим і підліткам від 12 до 18 років при гострих інфекціях у першу добу дають 200 мг одноразово або у два приймання, потім по 100 мг на добу; при тяжчих інфекціях 200 мг на добу приймають увесь курс. Лікування зазвичай триває 5–10 днів і продовжується ще щонайменше 24–48 годин після зникнення симптомів і гарячки, а при інфекціях, спричинених β-гемолітичними стрептококами, — не менше ніж 10 днів, щоб запобігти гострому артриту або гломерулонефриту.
| Показання | Схема |
|---|---|
| Неускладнені інфекції уретри, шийки матки та прямої кишки, спричинені Chlamydia trachomatis, негонококовий уретрит | 100 мг 2 рази на добу, 7 днів |
| Гострий епідидиміт і орхіт, спричинені Chlamydia trachomatis або Neisseria gonorrhoeae | 100 мг 2 рази на добу, 10 днів |
| Первинний і вторинний сифіліс | 200 мг 2 рази на добу, 2 тижні |
| Венерична лімфогранульома | 200 мг на добу, 21 день |
| Бореліоз | 200 мг на добу, 14–21 день на ранніх стадіях, до місяця на пізніх |
| Профілактика сибірки після контакту | 100 мг 2 рази на добу, 60 днів |
Діти
Дітям молодшим за 8 років доксициклін не призначають через ризик стійкого забарвлення зубів. У дітей від 8 до 12 років застосування можливе лише тоді, коли інші препарати недоступні, ймовірно неефективні або протипоказані: при масі тіла до 45 кг початкова доза становить 4,4 мг на кг одноразово або у два приймання, далі 2,2 мг на кг, а при тяжких інфекціях до 4,4 мг на кг увесь курс; при масі понад 45 кг дози такі самі, як у дорослих. Ця форма препарату не дозволяє відміряти дозу менше ніж 100 мг — у такому разі використовують інший препарат доксицикліну.
Протипоказання
Препарат не призначають у таких випадках:
- підвищена чутливість до доксицикліну або будь-якої допоміжної речовини;
- підвищена чутливість до інших тетрациклінів;
- другий і третій триместри вагітності;
- діти молодші за 8 років — через ризик незворотного забарвлення зубів;
- спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази або синдром мальабсорбції глюкози й галактози.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
У тих, хто приймає тетрацикліни в таблетках і капсулах, описані запалення та виразкування стравоходу, тому препарат запивають великою кількістю води й приймають сидячи або стоячи. Окремої уваги потребують шкірні реакції: повідомлялося про бульозну багатоформну еритему (синдром Стівенса — Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла) і лікарську реакцію з еозинофілією та системними проявами (DRESS) — при тяжкій шкірній реакції препарат скасовують і призначають відповідне лікування. Можлива фотодерматоза у вигляді надмірного сонячного опіку: тим, хто може опинитися під прямими сонячними або ультрафіолетовими променями, радять припинити приймання при перших ознаках почервоніння шкіри.
- при стійкій діареї з гарячкою потрібно виключити псевдомембранозний або стафілококовий коліт; засоби, що гальмують перистальтику, при цьому не призначають;
- антибіотики сприяють розвитку суперінфекції нечутливими мікроорганізмами, включно з Candida; при її появі препарат скасовують;
- у дорослих описано доброякісну внутрішньочерепну гіпертензію з подразненням мозкових оболонок і набряком диска зорового нерва: головний біль, нечіткий або двоїстий зір, нудота, блювання, пульсуючий шум у вухах, запаморочення, біль за оком і фотопсії — ці явища минущі й зазвичай зникають за дні або тижні після завершення лікування;
- у пацієнтів з інфекціями, спричиненими спірохетами, невдовзі після початку лікування може розвинутися реакція Яриша — Герксгеймера; вона, як правило, минає самостійно;
- тетрацикліни можуть подовжувати протромбіновий час, тому при порушеннях згортання препарат застосовують з обережністю;
- при порушеннях функції печінки та одночасному прийманні потенційно гепатотоксичних засобів потрібна обережність: фармакокінетичних даних у таких пацієнтів немає;
- при тривалому лікуванні періодично перевіряють показники крові, функції печінки й нирок і припиняють приймання при відхиленнях від норми;
- тривале приймання тетрациклінів може вести до дефіциту вітамінів групи B через пригнічення бактерій, які їх виробляють, а також до мікроскопічних коричнево-чорних змін забарвлення щитоподібної залози без порушення її функції.
До доксицикліну існує перехресна стійкість з іншими тетрациклінами. Антианаболічні властивості тетрациклінів здатні підвищувати рівень сечовини в крові, але дослідження в пацієнтів із нирковою недостатністю показали, що доксицикліну це не стосується.
Лікарські взаємодії
Всмоктування доксицикліну порушують іони металів, які утворюють із ним неактивні хелати: антациди з алюмінієм, кальцієм або магнієм, препарати заліза й солі вісмуту. Активоване вугілля та іонообмінні смоли на кшталт колестираміну також знижують всмоктування — їх приймають через 2–3 години після доксицикліну. Хінаприл зменшує всмоктування через великий вміст магнію в таблетці, а засоби, що підвищують pH шлункового вмісту, погіршують засвоєння тетрациклінів, які краще розчиняються в кислому середовищі.
Доксициклін подовжує протромбіновий час і посилює дію антикоагулянтів — їхню дозу, можливо, доведеться скоригувати. Бактеріостатичні препарати можуть послаблювати бактерицидну дію β-лактамів, тому одночасного приймання з пеніцилінами уникають. Індуктори ферментів — рифампіцин, барбітурати, карбамазепін, примідон, фенітоїн, а також тривале зловживання алкоголем — прискорюють метаболізм доксицикліну й скорочують період його напіввиведення, через що може знадобитися збільшення добової дози. Поєднання тетрациклінів із метоксифлураном здатне призвести до смертельного ураження нирок. Доксициклін підвищує концентрацію циклоспорину, тому їх поєднують лише під суворим лікарським контролем, і посилює цукрознижувальну дію похідних сульфонілсечовини — рівень глюкози контролюють, а дозу за потреби зменшують. Приймання незадовго до, під час або після лікування ретиноїдами, наприклад ацитретином чи ізотретиноїном, загрожує минущим підвищенням внутрішньочерепного тиску.
Вагітність і годування груддю
У другому й третьому триместрах вагітності доксициклін протипоказаний: його застосування спричиняє стійке забарвлення молочних зубів у дитини й може сповільнити ріст кісток. Як запобіжний захід рекомендується уникати препарату й у першому триместрі, хоча дані великої кількості таких застосувань поки не вказують на підвищений ризик вроджених вад. Тетрацикліни проникають через плаценту; у дослідженнях на тваринах виявлено несприятливий вплив на репродукцію, але не на плід.
У період годування груддю доксициклін застосовувати не слід. Тетрацикліни проникають у грудне молоко, і не можна виключити їхній вплив на забарвлення зубів і сповільнення росту кісток у дитини. Рішення про те, припиняти годування груддю чи лікування, ухвалюють з урахуванням користі вигодовування для дитини й користі терапії для матері. У щурів пероральне приймання доксицикліну несприятливо впливало на фертильність; даних про вплив на фертильність у людей немає.
Побічні дії
Найчастіше трапляються реакції з боку травної системи та грибкові ураження слизових.
- часто — нудота, запалення піхви та інші кандидозні інфекції, свербіж у ділянці заднього проходу, чорний язик, стоматит, запалення в сечостатевій ділянці;
- нечасто — головний біль, блювання, діарея, запалення язика;
- рідко — біль у животі, зниження апетиту, шум у вухах, перикардит, припливи, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія, еозинофілія;
- рідко — лікарська реакція з еозинофілією та системними проявами (DRESS), коричнево-чорні зміни забарвлення щитоподібної залози;
- дуже рідко — реакції гіперчутливості, включно з анафілактичним шоком, анафілактоїдними реакціями, ангіоневротичним набряком, кропив'янкою, задишкою, зниженням тиску, сироватковою хворобою, периферичними набряками, тахікардією та загостренням системного червоного вовчака;
- дуже рідко — випинання тім'ячка в немовлят, подразнення мозкових оболонок із набряком диска зорового нерва;
- частота невідома — подовження протромбінового часу, порфірія, реакція Яриша — Герксгеймера;
- тяжкі шкірні реакції — синдром Стівенса — Джонсона й токсичний епідермальний некроліз, а також фотодерматоза.
Передозування
Передозування проявляється ураженням печінки: блюванням, нападами гарячки, жовтяницею, гематомами, дьогтеподібними випорожненнями, азотемією, підвищенням активності амінотрансфераз і подовженням протромбінового часу. Крім того, надмірна доза може спричинити подразнення та виразкування стравоходу із загруднинним болем, утрудненим ковтанням і езофагітом — це пов'язано з прилипанням таблетки до стінки стравоходу, чого можна уникнути, запиваючи приймання приблизно 200 мл води (дітям близько 125 мл).
Викликати блювання не рекомендується, щоб не травмувати стравохід. Для зменшення всмоктування зазвичай достатньо активованого вугілля та проносних засобів. Гемодіаліз на виведення доксицикліну не впливає. Лікування симптоматичне, з контролем водно-електролітного балансу.
Як отримати рецепт на Unidox Solutab® онлайн
Антибіотики відпускаються за рецептом, і призначати доксициклін має сенс лише при підтвердженій бактеріальній інфекції: при вірусних захворюваннях він марний і лише підвищує стійкість мікроорганізмів.
На онлайн-консультації лікар оцінить симптоми, алергологічний анамнез і препарати, які ви приймаєте, підбере дозу й тривалість курсу, а за наявності показань випише електронний рецепт — за його кодом препарат можна отримати в аптеці.
