Tamiflu®: склад і форма випуску
Tamiflu® випускається у твердих капсулах; одна капсула містить осельтамівіру фосфат у кількості, що відповідає 30 мг, 45 мг або 75 мг осельтамівіру.
Існує й порошок для приготування суспензії для приймання всередину з концентрацією 6 мг/мл. Ця форма краща для дітей і підлітків, а також для дорослих, яким важко ковтати капсули або потрібні менші дози. Обидві форми біоеквівалентні, тому дозу 75 мг можна набрати капсулами різної сили або суспензією.
Як діє Tamiflu®
Осельтамівіру фосфат — попередник активного метаболіту, карбоксилату осельтамівіру. Цей метаболіт вибірково пригнічує ферменти нейрамінідази вірусу грипу — глікопротеїни на поверхні віріона. Активність вірусної нейрамінідази важлива і для проникнення вірусної частки в незаражені клітини, і для виходу новоутворених часток із заражених клітин, тобто для подальшого поширення інфекції організмом.
In vitro карбоксилат осельтамівіру пригнічує нейрамінідазу вірусів грипу типів A і B, а сам осельтамівіру фосфат гальмує зараження та розмноження вірусу. На тваринних моделях за експозиції, зіставної з тією, що досягається в людини за прийому 75 мг двічі на добу, осельтамівір пригнічував реплікацію та патогенність вірусів грипу A і B. Значення IC50 для нейрамінідази клінічних ізолятів грипу A становить від 0,1 до 1,3 нМ, для грипу B — 2,6 нМ, хоча в опублікованих роботах для грипу B описано й вищі значення, у середньому до 8,5 нМ.
Показання до застосування
Препарат застосовують у дорослих і дітей, включно з доношеними новонародженими, за типових симптомів грипу, коли вірус грипу циркулює в цьому середовищі. Ефективність лікування показано, якщо його розпочато протягом 2 днів від появи перших симптомів.
Друге показання — постконтактна профілактика в людей від 1 року після контакту з випадком клінічно діагностованого грипу, а під час пандемії — і в дітей до року. У виняткових ситуаціях, наприклад коли циркулюючі штами не збігаються зі штамами вакцини або за пандемії, розглядають сезонну профілактику в людей від 1 року. Препарат не замінює вакцинацію проти грипу, а рішення про його застосування спирається на офіційні рекомендації, характеристики циркулюючих вірусів і дані про їхню чутливість у поточному сезоні.
Спосіб застосування та дозування
За лікування препарат починають приймати якомога раніше — у перші 2 дні від появи симптомів, за постконтактної профілактики — у перші 2 дні після контакту із захворілим. Дозу в дітей розраховують за масою тіла.
| Ситуація | Доза |
|---|---|
| Дорослі та підлітки від 13 років, важчі за 40 кг, лікування | 75 мг двічі на добу 5 днів |
| Вони ж, постконтактна профілактика | 75 мг один раз на добу 10 днів |
| Вони ж, профілактика за епідемії в оточенні | 75 мг один раз на добу до 6 тижнів |
| Діти від 1 року, лікування 5 днів | 10–15 кг — 30 мг; понад 15–23 кг — 45 мг; понад 23–40 кг — 60 мг; понад 40 кг — 75 мг, усе двічі на добу |
| Діти від 1 року, профілактика 10 днів | ті самі дози за масою тіла, але один раз на добу |
| Діти до 12 місяців, лікування 5 днів | 3 мг на кг маси тіла двічі на добу |
За тяжкої ниркової недостатності в підлітків 13–17 років і дорослих знижують і лікувальну, і профілактичну дозу. Для дітей від року з нирковою недостатністю клінічних даних недостатньо, щоб дати рекомендації щодо дози, а для недоношених, молодших за 36 тижнів постконцептуального віку, таких даних немає взагалі. Профілактику за епідемії в дітей молодших за 12 років не вивчали.
Протипоказання
Перелік складається з одного пункту.
- підвищена чутливість до осельтамівіру або будь-якої допоміжної речовини препарату.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Осельтамівір діє лише за захворювання, спричиненого вірусами грипу; доказів його ефективності за хвороб іншої природи немає. Застосовувати його для лікування та профілактики слід тільки тоді, коли достовірні епідеміологічні дані підтверджують циркуляцію вірусу. Чутливість циркулюючих штамів до осельтамівіру помітно різниться, тому перед призначенням лікар враховує свіжі дані щодо чутливості. Захист зберігається лише протягом прийому препарату, а саме призначення не скасовує щорічної вакцинації.
Де даних недостатньо
- немає відомостей про безпечність та ефективність у людей зі станами настільки тяжкими чи нестабільними, що вони потребують негайної госпіталізації;
- ефективність у пацієнтів зі зниженим імунітетом достовірно не встановлена — ні для лікування, ні для профілактики;
- ефективність за хронічних хвороб серця та дихальної системи не встановлена: у цих групах частота ускладнень на осельтамівірі й на плацебо не різнилася;
- немає даних для рекомендацій щодо дози в недоношених дітей до 36 тижнів постконцептуального віку;
- у дітей від року з нирковою недостатністю клінічних даних для рекомендацій недостатньо;
- у пацієнтів із грипом, особливо в дітей і підлітків, спостерігали нервово-психічні явища — вони трапляються і в тих, хто препарат не приймає, але за змінами поведінки потрібно уважно стежити;
- ризики й користь продовження лікування за таких явищ оцінюють індивідуально;
- на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами препарат не впливає.
Лікарські взаємодії
Фармакокінетика осельтамівіру — слабке зв'язування з білками та метаболізм, що не залежить від систем цитохрому P450 і глюкуронідази — свідчить, що клінічно значущі взаємодії через ці механізми малоймовірні. Взаємодій не відзначено з парацетамолом, ацетилсаліциловою кислотою, циметидином, антацидами на основі гідроксидів магнію та алюмінію й карбонату кальцію, римантадином і варфарином у стабільних пацієнтів без грипу.
Окремої уваги заслуговує канальцева секреція. Пробенецид, сильний інгібітор аніонного шляху секреції в ниркових канальцях, приблизно вдвічі підвищує експозицію активного метаболіту, проте за нормальної функції нирок змінювати дозу не потрібно. З амоксициліном, який виводиться тим самим шляхом, кінетичних взаємодій немає, що свідчить про слабкість цього механізму. Проте обережність потрібна, якщо пацієнт одночасно приймає речовини з вузьким терапевтичним вікном, що виводяться тим самим шляхом, — хлорпропамід, метотрексат, фенілбутазон.
Вагітність і грудне вигодовування
Контрольованих клінічних досліджень у вагітних не проводили, проте дані, зібрані після виходу препарату на ринок і в спостережних дослідженнях, разом з результатами досліджень на тваринах не вказують на пряму чи опосередковану шкідливу дію на перебіг вагітності, розвиток ембріона й плода або післяпологовий розвиток. Вагітна може приймати препарат після оцінки доступних даних щодо безпечності, патогенності циркулюючого штаму та основного захворювання.
У лактуючих самиць щурів осельтамівір і активний метаболіт виділяються з молоком. Даних про дітей, яких годували матері, що приймали препарат, дуже мало: обмежені спостереження показують, що осельтамівір і метаболіт виявлялися в грудному молоці, але в концентраціях настільки низьких, що доза в дитини була б субтерапевтичною. З огляду на це, патогенність циркулюючого вірусу та стан самої жінки, застосування за грудного вигодовування можливе, якщо очікувана користь суттєва. Доклінічні дані не свідчать про вплив препарату на фертильність у чоловіків і жінок.
Побічні дії
У дорослих і підлітків найчастіше повідомляли про нудоту та блювання за лікування і про нудоту за профілактики, у дітей — про блювання. Більшість цих реакцій виникала одноразово в першу або другу добу прийому й минала сама за 1–2 дні, не потребуючи припинення лікування.
- дуже часто: головний біль;
- часто: безсоння, бронхіт, простий герпес, назофарингіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, синусит;
- нечасто: реакції гіперчутливості, змінений рівень свідомості, судоми, порушення серцевого ритму;
- рідко: тромбоцитопенія, анафілактичні та анафілактоїдні реакції, порушення зору;
- рідко з боку психіки: збудження, незвична поведінка, неспокій, сплутаність свідомості, марення, делірій, галюцинації, кошмари, самоушкодження;
- рідкісні серйозні реакції, відзначені після виходу препарату на ринок: ураження печінки, включно з блискавичним гепатитом, порушенням функції печінки та жовтяницею;
- рідкісні серйозні реакції з боку шкіри: ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз;
- рідкісні серйозні реакції інші: шлунково-кишкова кровотеча та нервово-психічні порушення.
Профіль безпечності за профілактичного прийому — 75 мг один раз на добу до 6 тижнів — якісно не відрізнявся від того, що спостерігали за лікування, попри більшу тривалість прийому.
Передозування
Повідомлення про передозування надходили і з клінічних досліджень, і з практики після виходу препарату на ринок. У більшості випадків небажаних явищ не відзначали, а ті, що реєструвалися, за характером і частотою були схожі на реакції за звичайних терапевтичних доз.
Специфічного антидоту не існує. Передозування частіше траплялося в дітей, ніж у дорослих і підлітків, тому особлива акуратність потрібна під час приготування суспензії для приймання всередину та під час її дозування дитині — саме на цьому етапі найпростіше помилитися.
Як отримати рецепт на Tamiflu® онлайн
Tamiflu® відпускається за рецептом, і час тут вирішує: лікування ефективне, якщо розпочате в перші 2 дні від появи симптомів, а профілактика — у перші 2 дні після контакту. На онлайн-консультації лікар оцінить симптоми, уточнить, чи був контакт із хворим на грип, і врахує епідеміологічну обстановку.
Якщо препарат показаний, лікар випише електронний рецепт, добере дозу й форму — капсули чи суспензію — та пояснить тривалість курсу, а також за яких змін поведінки потрібно зв'язатися з лікарем.
