Polfenon: склад і форма випуску
Одна таблетка, вкрита оболонкою, містить 150 мг або 300 мг пропафенону гідрохлориду. Приймають її після їди, запиваючи невеликою кількістю рідини.
У складі є лактоза, тому препарат не підходить людям із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази типу Лаппа і синдромом порушеного всмоктування глюкози-галактози. Окремо варто запам'ятати незвичний пункт протипоказань: препарат не можна застосовувати при підвищеній чутливості не лише до діючої речовини, а й до сої та арахісу.
Як діє Polfenon
Пропафенон — протиаритмічний засіб, що стабілізує клітинні мембрани і блокує натрієвий канал; за класифікацією Воген-Вільямса це група IC. Він гальмує швидкий натрієвий струм, через що сповільнюється наростання нульової фази потенціалу дії. Тривалість потенціалу дії в клітинах серцевого м'яза препарат трохи подовжує, а у волокнах Пуркіньє вкорочує.
Практичний сенс в іншому: зменшуючи швидкість виникнення потенціалу дії, пропафенон знижує швидкість проведення імпульсів — це і є негативна дромотропна дія. Час рефрактерності подовжується в передсерді, передсердно-шлуночковому вузлі та шлуночках, а в пацієнтів із синдромом Вольфа-Паркінсона-Вайта — ще й у додаткових шляхах проведення. Є в пропафенону і слабкі бета-адреноблокувальні властивості, і про них доведеться згадати двічі: при астмі й при поєднанні з іншими засобами, що уріджують ритм.
Показання
Перша група показань — симптоматичні надшлуночкові тахіаритмії: вузлова тахікардія, надшлуночкова тахікардія в пацієнтів із синдромом Вольфа-Паркінсона-Вайта і нападоподібне мерехтіння передсердь.
Друга — загрозлива для життя, тяжка, симптоматична шлуночкова тахіаритмія. Різниця між цими двома групами не лише в тяжкості: лікування шлуночкових тахіаритмій має відбуватися в лікарняних умовах, і це записано прямо в розділі про дозування. Спільним для обох груп є слово «симптоматична» — препарат призначають тоді, коли порушення ритму відчувається і заважає, а не коли його випадково знайшли на записі.
Спосіб застосування та дозування
Дозу встановлюють індивідуально, виходячи з потреб пацієнта і відповіді на лікування, і застосовують найменшу ефективну. Для пацієнта масою близько 70 кілограмів рекомендована добова доза становить від 450 до 600 мг, розділені на два або три прийоми. При меншій масі тіла дози беруть менші.
| Ситуація | Що роблять |
| Підвищення дози | іноді потрібно довести добову дозу до 900 мг, але не частіше ніж раз на 3–4 дні і лише за суворого кардіологічного контролю |
| Ознака, що доза завелика | значне розширення комплексу QRS або передсердно-шлуночкова блокада II чи III ступеня — привід розглянути зменшення дози |
| Добір підтримувальної дози | ведуть під кардіологічним контролем зі спостереженням за ЕКГ і багаторазовим вимірюванням артеріального тиску |
| Літні пацієнти, фракція викиду лівого шлуночка нижче 35%, ушкодження серцевого м'яза | лікування починають з малих доз, а підвищувати їх можна лише через 5–8 днів і з украй великою обережністю |
| Недостатність печінки | біодоступність і період напіввиведення зростають, тому дозу добирають обережно |
| Порушення роботи нирок | обережність потрібна теж: дозу приводять у відповідність до можливостей виведення |
| Діти та підлітки до 18 років | ефективність і безпечність не визначені; через силу препарату дітям його не дають |
Зверніть увагу на логіку цих правил: пропафенон дозують не за схемою, а за електрокардіограмою. Розширення QRS і поява блокади — це не окреме ускладнення, а сигнал зворотного зв'язку, за яким дозу повертають назад.
Протипоказання
Крім підвищеної чутливості до діючої речовини, сої, арахісу або будь-якої допоміжної речовини, окремо названо розпізнаний синдром Бругада. Далі йде клінічно значуща структурна хвороба серця, і перелік її конкретний.
- інфаркт міокарда протягом останніх 3 місяців;
- некомпенсована застійна серцева недостатність із фракцією викиду лівого шлуночка нижче 35%;
- кардіогенний шок, за винятком шоку, спричиненого самою аритмією;
- симптоматична тяжка брадикардія, порушення роботи синусового вузла, порушення передсердного проведення;
- передсердно-шлуночкова блокада II ступеня і вище, блокада ніжок пучка Гіса або дистальна блокада в пацієнтів без кардіостимулятора;
- тяжка артеріальна гіпотензія, ознаки порушення водно-електролітної рівноваги, наприклад обміну калію;
- тяжка обструктивна хвороба легень, міастенія та одночасне приймання ритонавіру.
Перелік варто читати як опис однієї ідеї: пропафенон сповільнює проведення імпульсу, тому заборонений усюди, де проведення і так порушене або де серце не витримає додаткового пригнічення скоротливості. Виняток із цього правила один і обумовлений окремо — кардіогенний шок, спричинений самою аритмією, протипоказанням не вважається.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
До початку лікування і під час нього кожному пацієнтові роблять електрокардіограму, вимірюють тиск і оцінюють клінічний стан — щоб зрозуміти, чи підтверджує реакція на пропафенон потребу в його застосуванні. Формулювання незвичне, але точне: продовження лікування тут потрібно обґрунтовувати, а не мати на увазі.
- приймання пропафенону може виявити синдром Бругада або спричинити подібні до нього зміни на електрокардіограмі в носіїв синдрому, у яких раніше жодних симптомів не спостерігали; тому після початку лікування ЕКГ роблять спеціально для того, щоб такі зміни виключити;
- лікування може вплинути на поріг стимуляції та чутливість вживленого кардіостимулятора, тому його роботу під час терапії перевіряють і за потреби перепрограмовують;
- нападоподібне мерехтіння передсердь може перейти в тріпотіння передсердь із блокадою проведення у співвідношенні 2:1 або 1:1 — тобто ритм здатний стати рідшим, але при цьому небезпечнішим;
- через бета-адреноблокувальну дію обережність потрібна в пацієнтів з астмою;
- у пацієнтів із клінічно значущою структурною хворобою серця можуть виникнути тяжкі небажані явища, і саме тому препарат їм протипоказаний.
Обережність потрібна також при недостатності печінки й нирок. І ще одна практична обставина: нечіткий зір, запаморочення, утомлюваність та ортостатична гіпотонія здатні сповільнити реакцію, тому вони впливають на здатність керувати транспортом і обслуговувати механізми.
Взаємодія з іншими препаратами
Перший напрям — речовини, що підвищують концентрацію пропафенону. Засоби, які гальмують ізоферменти CYP2D6, CYP1A2 і CYP3A4, — циметидин, кетоконазол, хінідин, еритроміцин, — а також грейпфрутовий сік здатні її збільшити. При такому поєднанні контролюють роботу системи кровообігу і за потреби змінюють дозу.
- вибіркові інгібітори зворотного захоплення серотоніну, наприклад флуоксетин і пароксетин, підвищують концентрацію пропафенону в плазмі: у швидких метаболізаторів флуоксетин збільшував максимальну концентрацію і площу під кривою S-пропафенону на 39% і 50%, а R-пропафенону — на 71% і 50%, тому менша доза може виявитися достатньою;
- аміодарон разом із пропафеноном впливає на проведення і реполяризацію та здатний спричинити порушення, що ведуть до аритмії; дози обох препаратів, можливо, доведеться добирати заново;
- лідокаїн на фармакокінетику пропафенону помітно не впливає, але в тих, хто приймає пропафенон, зростає ризик небажаних явищ з боку центральної нервової системи;
- ризик небажаних явищ зростає при поєднанні з місцевими знеболювальними — наприклад при вживленні кардіостимулятора, хірургічній чи стоматологічній операції — і з іншими засобами, що уріджують ритм або знижують скоротливість: бета-адреноблокаторами і трициклічними антидепресантами;
- речовини, які переробляє ізофермент CYP2D6, на кшталт венлафаксину, при спільному прийманні можуть накопичуватися.
Окремо нагадаємо про ритонавір: його одночасне застосування з пропафеноном прямо протипоказане, а не просто потребує обережності.
Вагітність і грудне вигодовування
Належних досліджень у вагітних із контрольною групою немає. Пропафенону гідрохлорид застосовують при вагітності лише тоді, коли користь для матері перевищує можливу загрозу для плода.
Відомо, що пропафенон проникає через плацентарний бар'єр: повідомлялося, що його концентрація в пуповинній крові становить близько 30% від концентрації в крові матері. Проникнення в жіноче молоко не вивчали, а обмежені дані вказують, що пропафенон у молоко потрапляти може, тому жінкам, які годують груддю, препарат призначають з обережністю. Прямої заборони в інструкції немає, але й твердження про безпечність теж — рішення залишається за лікарем, який зважує потребу в протиаритмічному лікуванні в конкретної жінки.
Небажані явища
Небажані явища пропафенону розподіляються за двома напрямами — серцевим і загальним, і перший з них потребує спостереження за електрокардіограмою, а другий помітний самому пацієнтові.
З боку серця це порушення роботи провідної системи, які видно на записі: подовження інтервалу PQ, розширення комплексу QRS, пригнічення автоматизму синусового вузла, передсердно-шлуночкові блокади. З боку решти організму найчастіше трапляються головний біль, запаморочення, нечіткий зір, парестезії, тремтіння, нудота, закрепи і сухість у роті; сюди ж належать утомлюваність та ортостатична гіпотонія, через які препарат впливає на здатність до керування транспортом. Окремої згадки заслуговує негативна інотропна дія: зменшення скоротливості може призвести до зниження артеріального тиску. Саме тому спостереження за тиском входить до плану добору дози нарівні з електрокардіограмою, а не призначається окремо за симптомами.
Передозування
При передозуванні страждає передусім провідна система серця: подовжується інтервал PQ, розширюється комплекс QRS, пригнічується автоматизм синусового вузла, виникають передсердно-шлуночкові блокади, шлуночкова тахікардія, тріпотіння і мерехтіння шлуночків. Зменшення скоротливості здатне спричинити зниження тиску, а в тяжких випадках — кардіогенний шок. Часто бувають головний біль, запаморочення, нечіткий зір, парестезії, тремтіння, нудота, закрепи і сухість у роті; дуже рідко спостерігалися судоми, відзначено й смертельний наслідок. При тяжкому отруєнні можливі клоніко-тонічні судоми, парестезії, сонливість, кома і зупинка дихання.
Лікування ведуть у відділенні інтенсивної терапії: спостерігають за життєвими функціями і за потреби приводять їх до норми. Ефективними в керуванні ритмом і тиском виявилися дефібриляція і введення дофаміну та ізопротеренолу у вигляді вливання, а судоми вдавалося припинити внутрішньовенним діазепамом. Може знадобитися і загальна підтримка життєвих функцій — штучна вентиляція легень і зовнішній масаж серця. Спроби вивести речовину гемоперфузією мають обмежену ефективність, а гемодіаліз марний узагалі: пропафенон на 95% зв'язаний з білками і має великий об'єм розподілу.
Як отримати рецепт на Polfenon онлайн
Препарат відпускається за рецептом, і призначити його без даних про серце неможливо: добір дози ведуть за електрокардіограмою і тиском, а при шлуночкових порушеннях ритму лікування взагалі починають у лікарні. Тому лікареві потрібні свіжа електрокардіограма, відомості про фракцію викиду лівого шлуночка, якщо її вимірювали, і точна назва вашої аритмії.
До онлайн-консультації підготуйте інформацію про перенесений інфаркт і про те, коли він був, про серцеву недостатність, брадикардію і блокади, про вживлений кардіостимулятор, про синдром Бругада у вас або в родині, про хвороби легень, міастенію, хвороби печінки й нирок, а також про алергію на сою та арахіс. Перелічіть ліки, які приймаєте: інші протиаритмічні, бета-адреноблокатори, антидепресанти, засоби проти ВІЛ, антибіотики та протигрибкові. Лікар оцінить ці обставини і за відсутності протипоказань випише електронний рецепт.
