Montelukast Sandoz: склад і лікарська форма
Одна жувальна таблетка містить 4 мг або 5 мг монтелукасту у формі монтелукасту натрію, одна таблетка, вкрита оболонкою, — 10 мг. Три дозування відповідають трьом віковим групам, і це головне, що треба знати про препарат, обираючи упаковку.
Жувальні таблетки перед ковтанням розжовують. Таблетки 4 мг і 5 мг містять аспартам — джерело фенілаланіну, тому можуть бути шкідливі за фенілкетонурії; таблетка 10 мг містить лактозу і не підходить за рідкісної спадкової непереносимості галактози, дефіциту лактази типу Lapp або синдрому мальабсорбції глюкози-галактози.
Як діє Montelukast Sandoz
Цистеїнілові лейкотрієни — LTC4, LTD4, LTE4 — це ейкозаноїди із сильною запальною дією, які вивільняють різні клітини, зокрема тучні клітини та еозинофільні гранулоцити. Ці важливі медіатори, що сприяють розвитку бронхіальної астми, зв'язуються з рецепторами цистеїнілових лейкотрієнів. Рецептор першого типу міститься в дихальних шляхах людини — у клітинах гладких м'язів дихальних шляхів і в макрофагах — та на поверхні інших прозапальних клітин, включно з еозинофільними гранулоцитами і частиною стовбурових клітин кісткового мозку.
Цистеїнілові лейкотрієни пов'язані з патофізіологією астми та алергічного запалення слизової оболонки носа. За астми залежні від лейкотрієнів ефекти охоплюють спазм бронхів, виділення слизу, підвищену проникність кровоносних судин і приплив еозинофільних гранулоцитів. За алергічного риніту вони вивільняються слизовою оболонкою носової порожнини після контакту з алергеном і в ранній, і в пізній фазі реакції; внутрішньоносова провокаційна проба з ними показала зростання опору в носових ходах із симптомами закладеності носа.
Показання
Усі три дозування застосовують за легкої та помірної бронхіальної астми як додатковий засіб у пацієнтів, у яких не вдається досягти достатнього контролю симптомів інгаляційними кортикостероїдами і короткодіючими бета-агоністами за потреби. Різниться лише вік: 4 мг — від 2 до 5 років, 5 мг — від 6 до 14 років, 10 мг — з 15 років.
Є і два додаткові сценарії призначення.
- замість малих доз інгаляційних кортикостероїдів за легкої персистуючої астми — у пацієнтів, у яких останнім часом не було тяжких нападів, що потребували пероральних кортикостероїдів, і які не спроможні правильно користуватися інгаляційними кортикостероїдами;
- для запобігання астмі, провідною ознакою якої є бронхоспазм, спричинений фізичним навантаженням, — для дозування 4 мг це пацієнти від 2 років і старші;
- у пацієнтів з астмою, яким монтелукаст показаний, дозування 10 мг може додатково полегшувати симптоми сезонного алергічного риніту.
Спосіб застосування та дозування
Препарат приймають один раз на добу ввечері, і це правило спільне для всіх дозувань. Лікувальна дія на показники контролю астми помітна вже першої доби, але приймання продовжують і тоді, коли симптоми під контролем, і в періоди загострення.
| Вік | Доза |
| Від 6 місяців до 5 років | гранулят 4 мг — окрема форма для дітей, яким важко прийняти жувальну таблетку |
| 2–5 років | одна жувальна таблетка 4 мг на добу ввечері, за годину до їди або через дві години після; приймання під наглядом дорослого |
| 6–14 років | одна жувальна таблетка 5 мг на добу ввечері, за годину до їди або через дві години після |
| 15 років і старші | одна таблетка 10 мг, вкрита оболонкою, на добу ввечері, незалежно від приймання їжі |
| Ниркова недостатність, легкі та помірні порушення функції печінки, літній вік | корекція дози не потрібна; даних про тяжкі порушення функції печінки немає |
| Чоловіки і жінки | доза однакова |
Дозування 4 мг не застосовують у дітей до 2 років, 5 мг — до 6 років, 10 мг — до 15 років: безпека та ефективність у цих групах не встановлені. Монтелукаст не рекомендується в монотерапії за помірної персистуючої астми, а заміну ним малих доз інгаляційних кортикостероїдів за легкої астми розглядають лише за описаних вище умов. Легка персистуюча астма за визначенням — це симптоми частіше разу на тиждень, але рідше разу на добу, нічні симптоми частіше двох разів на місяць, але рідше разу на тиждень, і нормальна функція легень між епізодами. Якщо до контрольного візиту, зазвичай упродовж місяця, симптоми не вдається задовільно взяти під контроль, розглядають додаткове або інше протизапальне лікування. За астми фізичного зусилля в дітей 2–5 років стан оцінюють через 2–4 тижні. Не можна приймати препарат одночасно з іншими засобами, що містять монтелукаст.
Протипоказання
Підвищена чутливість до діючої або будь-якої допоміжної речовини. Єдиний пункт — рідкість для рецептурного препарату.
Куди важливіше обмеження щодо способу застосування: монтелукаст ніколи не приймають усередину для купірування гострого нападу астми. За нападу застосовують інгаляційний короткодіючий бета-агоніст, який у пацієнта має бути під рукою, і якщо такого засобу потрібно більше, ніж зазвичай, слід якнайшвидше звернутися до лікаря. Різко заміняти монтелукастом інгаляційні чи пероральні кортикостероїди теж не можна.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Даних про те, що за одночасного приймання монтелукасту можна зменшити дозу пероральних кортикостероїдів, немає. Якщо препарат доданий до інгаляційних кортикостероїдів, ці засоби не заміняють ним раптово, а вводять монтелукаст у вже наявну схему лікування.
- рідко в пацієнтів, які приймають протиастматичні засоби, включно з монтелукастом, може виникнути системна еозинофілія, іноді з клінічними ознаками васкуліту, що відповідає діагнозу синдрому Черджа — Стросс, який часто лікують системними кортикостероїдами;
- випадки цього синдрому зазвичай, хоча й не завжди, були пов'язані зі зменшенням дози або відміною перорального кортикостероїда, і зв'язок антагоніста лейкотрієнових рецепторів із синдромом не можна ані виключити, ані підтвердити;
- лікарю слід звернути особливу увагу за появи еозинофілії, висипу судинного походження, посилення легеневих симптомів, кардіологічних ускладнень чи нейропатії: такого пацієнта ретельно обстежують, а схему лікування переглядають;
- за аспіринової астми, попри лікування монтелукастом, і надалі слід уникати ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів;
- безпека та ефективність у пацієнтів до 2 років не встановлені.
Впливу монтелукасту на здатність керувати транспортом і обслуговувати механізми не очікується, проте дуже рідко повідомлялося про сонливість. Окремої уваги потребує психіка: перелік небажаних явищ включає порушення сну, нічні кошмари, збудження, агресивну поведінку, депресію і — дуже рідко — суїцидальні думки й поведінку, тому про будь-які зміни настрою та поведінки, особливо в дитини, слід одразу повідомляти лікаря.
Взаємодія з іншими препаратами
Монтелукаст можна застосовувати одночасно з іншими засобами, які зазвичай призначають для профілактики і тривалого лікування астми. У дослідженнях взаємодій рекомендована клінічна доза монтелукасту істотно не впливала на фармакокінетику теофіліну, преднізону і преднізолону, пероральних контрацептивів з етинілестрадіолом і норетиндроном у співвідношенні 35:1, терфенадину, дигоксину і варфарину.
- у пацієнтів, які одночасно приймали фенобарбітал, площа під кривою залежності концентрації монтелукасту від часу зменшувалася приблизно на 40%;
- монтелукаст метаболізується за участю ізоферменту CYP3A4, тому потрібна обережність — особливо в дітей — за спільного призначення з індукторами цього ізоферменту: фенітоїном, фенобарбіталом і рифампіцином;
- у дослідженнях in vitro монтелукаст показав себе сильним інгібітором CYP2C8, однак клінічне дослідження взаємодії з розиглітазоном — представницьким субстратом препаратів, що метаболізуються переважно цим ферментом, — показало, що in vivo монтелукаст його не пригнічує;
- тому не очікується, що монтелукаст значуще змінюватиме метаболізм препаратів, які йдуть через CYP2C8, наприклад паклітакселу, розиглітазону і репаглініду.
Практичний висновок із цього переліку простий: сам монтелукаст мало втручається в чужу фармакокінетику, а от його власна концентрація помітно падає на тлі індукторів печінкових ферментів. Саме це поєднання, а не зворотне, потребує уваги лікаря.
Вагітність і грудне вигодовування
Дослідження на тваринах не показують шкідливого впливу на перебіг вагітності та на розвиток зародка чи плода. Обмежені дані з доступних баз про застосування препарату під час вагітності не вказують на існування причинного зв'язку між прийманням монтелукасту і виникненням вад розвитку, наприклад вад кінцівок, які рідко описувалися по всьому світу після виведення препарату на ринок.
Монтелукаст може застосовуватися під час вагітності лише тоді, коли це буде визнано безумовно необхідним. Дослідження на щурах показують, що монтелукаст проникає в молоко; чи проникає він у грудне молоко в жінок, невідомо. У тих, хто годує груддю, препарат застосовують, знову ж таки, лише за безумовної необхідності.
Небажані явища
Монтелукаст оцінювали в клінічних дослідженнях так: таблетки 10 мг приблизно у 4000 дорослих з астмою від 15 років, таблетки 10 мг приблизно у 400 дорослих з астмою і сезонним алергічним ринітом, таблетки 5 мг приблизно у 1750 дітей з астмою 6–14 років. Частіше, ніж на плацебо, пацієнти повідомляли про головний біль і біль у животі. Профіль безпеки не змінювався за тривалого лікування — до двох років у дорослих і до року в дітей 6–14 років.
- дуже часто після виведення препарату на ринок: інфекції верхніх дихальних шляхів; часто — діарея, нудота, блювання, підвищення активності амінотрансфераз, висип, гарячка;
- нечасто: реакції гіперчутливості, включно з анафілаксією, запаморочення, сонливість, парестезії або гіпестезія, судомні напади, носова кровотеча, сухість у роті, диспепсія, синці, кропив'янка, свербіж, болі в суглобах і м'язах, включно з м'язовими судомами, астенія і втомлюваність, погане самопочуття, набряк;
- психічні порушення нечасто: ненормальні сни, включно з нічними кошмарами, безсоння, снохідництво, дратівливість, тривога, рухове занепокоєння, збудження, зокрема агресивна поведінка або ворожість, депресія;
- рідко: підвищена схильність до кровотеч, тремор, серцебиття, ангіоневротичний набряк;
- дуже рідко: еозинофільні інфільтрати в печінці, галюцинації, суїцидальні думки й поведінка, синдром Черджа — Стросс, гепатит, включно з холестатичним, гепатоцелюлярним і змішаного походження, вузлувата еритема, багатоформна еритема.
Психоневрологічні явища в цьому переліку заслуговують на окрему розмову з лікарем: вони нечасті, але помітні й зворотні після відміни, а в дітей їх простіше пропустити, бо дитина не завжди пов'язує змінений сон чи настрій із ліками. Підвищення амінотрансфераз, навпаки, зазвичай безсимптомне і виявляється аналізами.
Передозування
Докладних відомостей про лікування передозування монтелукасту немає. У дослідженнях за хронічної астми монтелукаст давали пацієнтам 22 тижні в дозах до 200 мг на добу, а в короткострокових дослідженнях близько тижня в дозах до 900 мг на добу — без клінічно значущих небажаних дій.
Є повідомлення про гостре передозування після виведення препарату на ринок і в клінічних дослідженнях: вони стосувалися доз до 1000 мг у дорослих і дітей, включно з близько 61 мг на кілограм маси тіла в дитини 42 місяців. Клінічні та лабораторні спостереження відповідали профілю безпеки в дорослих і дітей, і в більшості випадків передозування небажаних дій не відзначалося. Найчастіші з відзначених — біль у животі, сонливість, спрага, головний біль, блювання і підвищена психомоторна активність. Чи видаляється монтелукаст перитонеальним діалізом або гемодіалізом, невідомо.
Як отримати рецепт на Montelukast Sandoz онлайн
Препарат відпускається за рецептом, і перше, що уточнить лікар, — вік пацієнта і роль препарату в схемі: доповнення до інгаляційних кортикостероїдів, заміна їх малих доз за легкої астми чи профілактика бронхоспазму за фізичного навантаження. Від цього залежить і дозування, і те, які препарати залишаються у схемі.
Варто розповісти, чим астма контролюється зараз і як часто доводиться користуватися інгалятором швидкої допомоги, чи були останнім часом тяжкі напади з пероральними кортикостероїдами, чи є сезонний алергічний риніт та аспіринова астма. Окремо повідомляють про фенілкетонурію — через аспартам у жувальних таблетках — і про непереносимість галактози через лактозу в таблетці 10 мг, про вагітність і годування груддю, про хвороби печінки, а також про приймання фенітоїну, фенобарбіталу чи рифампіцину. Лікар на онлайн-консультації оцінить ці обставини і за відсутності протипоказань випише електронний рецепт.
