Frisium® 10: склад і лікарська форма
Одна таблетка містить 10 мг клобазаму. Її можна приймати цілою або подрібненою і змішаною з яблучним пюре, а також розділити на рівні дози по 5 мг — це важливо, бо схеми лікування починаються з малих доз.
Клобазам можна давати незалежно від приймання їжі. Препарат містить лактозу, тому його не слід застосовувати за рідкісної спадкової непереносимості галактози, дефіциту лактази типу Lapp або синдрому мальабсорбції глюкози-галактози.
Як діє Frisium® 10
Клобазам — протитривожний і протисудомний засіб із групи бензодіазепінів. Подвійна дія пояснює і подвійний перелік показань: препарат застосовують і за тривожних станів, і як доповнення до протисудомної терапії, але дози в цих випадках різняться в кілька разів.
В організмі клобазам перетворюється на активний метаболіт N-десметилклобазам, і цей шлях пояснює більшість особливостей препарату. У пацієнтів, які повільно метаболізують ліки за участю ізоферменту CYP2C19, концентрація активного метаболіту вища, ніж у швидких метаболізаторів, і дозу може знадобитися скоригувати; карбамазепін і фенітоїн, навпаки, посилюють перетворення клобазаму на цей метаболіт. Окремо варто пам'ятати, що за лікування епілепсії бензодіазепінами можливе послаблення протисудомної дії — розвиток толерантності.
Показання
Перша група показань — гострі та хронічні тривожні стани, які виражаються посиленою тривогою, напруженням, внутрішнім неспокоєм, збудженням, дратівливістю, порушеннями сну емоційного походження, а також психовегетативними і психосоматичними порушеннями, наприклад з боку кровообігу чи травлення.
Перш ніж призначати препарат, лікар виключає стани, за яких потрібне інше лікування.
- за психовегетативних і психосоматичних порушень виключають причини органічного походження;
- перед лікуванням тривожних станів із порушеннями настрою спершу встановлюють, чи немає депресивних розладів, що потребують додаткового або іншого лікування;
- друга група показань — застосування препарату як допоміжного засобу за епілепсії, коли попереднє протисудомне лікування не дало задовільних результатів.
Спосіб застосування та дозування
Дози за тривоги та за епілепсії різняться принципово: у першому випадку добова доза обмежена 30 мг, у другому сягає приблизно 80 мг. Загальне правило одне — починати з малої дози і підвищувати поступово.
| Ситуація | Схема |
| Тривожні стани, дорослі | старт зазвичай 20 мг на добу, за потреби до 30 мг; перевищувати добові 30 мг не рекомендується |
| Тривожні стани, літні люди | мала стартова доза з поступовим підвищенням за уважного спостереження; підтримувальних 10–15 мг на добу найчастіше достатньо |
| Епілепсія, дорослі | доповнення до одного чи кількох протисудомних засобів: старт із 5–15 мг на добу і поступове підвищення до максимальних приблизно 80 мг на добу |
| Епілепсія, діти від 6 років | старт 5 мг на добу; підтримувальної дози 0,3–1 мг на кілограм маси тіла зазвичай достатньо, підвищення — під строгим контролем |
| Діти до 6 років | рекомендацій щодо дозування немає через відсутність придатної форми; від 6 місяців до 6 років препарат не застосовують, крім лікування судом за абсолютними показаннями |
Лікування тривоги тримають якомога коротшим і не довше 8–12 тижнів разом зі зниженням дози, а стан оцінюють повторно не пізніше ніж через 4 тижні й далі регулярно. За порушень функції нирок і печінки дія препарату посилюється, а схильність до небажаних явищ зростає: тут теж потрібні низькі стартові дози і поступове підвищення під строгим контролем. Якщо добова доза розділена, більшу її частину приймають увечері, а дози до 30 мг можна приймати одноразово ввечері. Тривалого безперервного приймання уникають: воно веде до залежності. Якщо клобазам застосовувався довго, приймання не можна переривати раптово — дозу знижують поступово під контролем лікаря, інакше можливі судомні напади та інші симптоми відміни, і це правило діє навіть за відміни через відсутність ефекту.
Протипоказання
Підвищена чутливість до клобазаму або будь-якої допоміжної речовини. Міастенія — через ризик посилення м'язової слабкості. Тяжка дихальна недостатність і синдром апное уві сні — через ризик погіршення. Тяжкі порушення функції печінки — через ризик енцефалопатії. Годування груддю.
Окреме обмеження стосується дітей: бензодіазепіни не можна призначати дітям без ретельної оцінки необхідності такого лікування, а у віці від 6 місяців до 6 років препарат не застосовують узагалі, за винятком особливих випадків лікування судом за абсолютними показаннями.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Застосування бензодіазепінів, включно з клобазамом, може призвести до фізичної та психічної залежності. Ризик зростає разом із дозою і тривалістю лікування, але існує, навіть якщо пацієнт приймає клобазам щодня лише кілька тижнів, і не тільки у дуже великих, а й у терапевтичних дозах. У схильних до залежності від алкоголю або ліків ризик вищий, тому за тривалого застосування користь зважують проти ризику залежності.
- за раптового припинення приймання можливі феномен віддачі — повернення посилених вихідних симптомів на кшталт тривоги чи судомних нападів — і синдром відміни: головний біль, порушення сну, посилена тривога, дезорієнтація і збудження, втрата відчуття реальності, деперсоналізація, галюцинації, симптоматичні психози, болі в м'язах, тремтіння, пітливість, судомні напади; той самий синдром можливий за різкого переходу з бензодіазепіну тривалої дії на короткодіючий;
- після виведення препарату на ринок повідомлялося про тяжкі шкірні реакції — синдром Стівенса — Джонсона і токсичний епідермальний некроліз — і в дітей, і в дорослих, із можливим смертельним наслідком; за їхніми ознаками спостерігають особливо уважно в перші 8 тижнів, за підозри приймання негайно припиняють, і якщо симптоми на них указують, препарат більше ніколи не застосовують;
Клобазам може пригнічувати дихальний центр, особливо у великих дозах, тому за дихальної недостатності спостерігають за диханням і зменшують дозу, а за слабкості м'язів в анамнезі, спінальної чи мозочкової атаксії потрібні особливе спостереження і зниження дози. Під час лікування рекомендується уникати алкоголю через ризик надмірного заспокоєння, а на тлі бензодіазепінів навіть у рекомендованій дозі може виникати антероградна амнезія. У літніх людей через більшу схильність до сонливості, запаморочення і м'язової слабкості підвищений ризик падінь із серйозними травмами, тому дозу зменшують. За розладів особистості препарат застосовують з обережністю через ризик суїцидальної поведінки, а за тривалого лікування контролюють функцію нирок і печінки. Седація, амнезія і послаблення м'язової сили впливають на керування транспортом.
Взаємодія з іншими препаратами
Головна лінія взаємодій — складання пригнічувальної дії на центральну нервову систему. Особливо за великих доз клобазаму вона посилюється на тлі антипсихотичних, протитривожних, антидепресивних, протисудомних засобів, седативних антигістамінних, засобів для наркозу, снодійних, опіоїдних знеболювальних. Особлива обережність потрібна в пацієнтів, які перенесли отруєння переліченими засобами або літієм. Алкоголь за одночасного вживання може підвищити біодоступність клобазаму на 50% і тим самим посилити його дію. З опіоїдними знеболювальними можливе посилення ейфорії та зростання психічної залежності, а дію міорелаксантів і закису азоту клобазам посилює.
- за епілепсії дозу добирають під лікарським контролем з моніторингом ЕЕГ: вальпроєва кислота і фенітоїн на тлі клобазаму можуть підвищуватися в плазмі, і обидва показники за можливості контролюють;
- карбамазепін і фенітоїн посилюють перетворення клобазаму на активний метаболіт, а стирипентол, пригнічуючи CYP3A4 і CYP2C19, підвищує концентрації і клобазаму, і його метаболіту: концентрацію клобазаму перевіряють до початку лікування стирипентолом і повторно після досягнення стаціонарного стану, приблизно через 2 тижні;
- сильні та помірні інгібітори CYP2C19 підвищують вплив активного метаболіту, тому за поєднання з флуконазолом, флувоксаміном, тиклопідином або омепразолом дозу клобазаму може знадобитися скоригувати; сам він — слабкий інгібітор CYP2D6, і дозу декстрометорфану, пімозиду, пароксетину чи небівололу іноді доводиться змінювати;
Практичний висновок простий: за клобазаму важливі не рідкісні поєднання, а найзвичайніші — алкоголь, снодійні, знеболювальні, протиепілептичні засоби: саме вони змінюють і ефект, і безпеку.
Вагітність і грудне вигодовування
Дослідження на тваринах показують шкідливий вплив клобазаму на репродукцію, а даних про безпеку у вагітних мало. Відзначені випадки порушень у плодів і новонароджених у матерів з епілепсією, які приймали разом із клобазамом протиепілептичні препарати, і вплив цих чинників виключити не можна. Клобазам проникає крізь плаценту.
Препарат не рекомендується в першому триместрі й у жінок дітородного віку, які не застосовують контрацепцію; під час вагітності його застосовують лише тоді, коли потенційна користь для матері перевищує ризик для плода, і в найменшій дієвій дозі. Застосування перед пологами або під час них може спричинити в новонародженого пригнічення дихання аж до дихальної недостатності й апное в поєднанні з седацією, гіпотермією, зниженням м'язового тонусу і труднощами при годуванні — це ознаки так званого синдрому млявої дитини. Тривале приймання в пізні терміни вагітності може призвести до фізичної залежності в немовляти й синдрому відміни після пологів, тому новонародженого спостерігають. Під час годування груддю препарат не застосовують: клобазам проникає в грудне молоко.
Небажані явища
Дуже часто відзначалися сонливість — особливо на початку лікування, за великих доз і тривалого приймання — і загальна втомлюваність. Часто виникали седативна дія, запаморочення, порушення концентрації, нечітка мова, головний біль, тремтіння, атаксія, зниження апетиту, сухість у роті, нудота і закреп, а з боку психіки — дратівливість, агресія, неспокій, збудження, депресія і толерантність до препарату за тривалого лікування.
- нечасто: нетипова поведінка, сплутаність свідомості, марення, нічні кошмари, зниження лібідо, амнезія, двоїння в очах, висип, збільшення маси тіла, падіння;
- частота невідома з боку психіки: залежність, особливо за тривалого лікування, труднощі із засинанням, напади гніву, галюцинації, психотичні реакції, суїцидальні нахили;
- частота невідома, інше: когнітивні порушення, порушення свідомості — особливо в літніх людей і іноді з порушеннями дихання, — ністагм, порушення ходи, пригнічення дихального центру, м'язова слабкість, гіпотермія, фотосенсибілізація, кропив'янка, синдром Стівенса — Джонсона і токсичний епідермальний некроліз.
Багато явищ із цього переліку позначені в інструкції однаково: вони виникають переважно за великих доз або тривалого лікування і минущі — нечітка мова, двоїння в очах, ністагм, порушення ходи, зниження лібідо, збільшення маси тіла. Порушення дихання, навпаки, небезпечніші там, де дихальна функція вже порушена: за астми або пошкодження мозку.
Передозування
Передозування й отруєння бензодіазепінами, включно з клобазамом, можуть спричиняти пригнічення центральної нервової системи із запамороченням, дезорієнтацією і сонливістю, здатними посилитися до атаксії, пригнічення дихального центру, зниження тиску, а в рідкісних випадках — коми. Прояви виражені сильніше й подеколи загрожують життю, якщо одночасно застосовувалися інші засоби, що пригнічують нервову систему, включно з алкоголем; їхній вплив враховують при лікуванні.
Застосовують промивання шлунка, внутрішньовенне введення рідин і підтримувальне лікування з контролем свідомості, дихання, пульсу і тиску; має бути доступна апаратура на випадок непрохідності дихальних шляхів і дихальної недостатності. Знижений тиск повертають до норми поповненням рідин, за потреби симпатоміметиками. Форсований діурез і гемодіаліз для виведення клобазаму неефективні, а через малий досвід важко оцінити ефективність фізостигміну і флумазенілу.
Як отримати рецепт на Frisium® 10 онлайн
Препарат відпускається за рецептом, і перше, що визначить розмову з лікарем, — за яким із двох показань його призначають: тривожний стан чи епілепсія. Від цього залежать і доза, і гранична тривалість курсу: за тривоги лікування намагаються вкласти у 8–12 тижнів зі зниженням дози, за епілепсії препарат залишається доповненням до основної терапії.
Заздалегідь варто повідомити про міастенію, тяжку дихальну недостатність і апное уві сні, про хвороби печінки і нирок, про атаксію та м'язову слабкість в анамнезі, про розлади особистості й депресію, про залежність від алкоголю чи ліків у минулому, про вагітність і годування груддю, а через лактозу у складі — про непереносимість галактози. Окремо перелічують препарати, які пацієнт приймає: протиепілептичні, снодійні та седативні, опіоїдні знеболювальні, флуконазол, флувоксамін, омепразол. Лікар на онлайн-консультації оцінить ці обставини і за відсутності протипоказань випише електронний рецепт.
