Dicloberl 100: склад і форма випуску
Діюча речовина — диклофенак натрію, а лікарська форма тут супозиторій, тобто ректальна свічка. У розділі про дозування інструкція описує дві дози, 50 мг і 100 мг, і для Dicloberl 100 добова доза досягається однією свічкою.
Свічку вводять глибоко в пряму кишку, і краще робити це після випорожнення кишківника. Сенс такої форми в інструкції сформульовано прямо: диклофенак у вигляді свічок дає можливість застосувати інший шлях введення в пацієнтів, яким не можна дати препарат усередину.
Як діє Dicloberl 100
Дія визначається речовиною, а не формою. Диклофенак належить до нестероїдних протизапальних засобів і гальмує утворення простагландинів — це продемонстровано на стандартних експериментальних моделях запалення у тварин. У людини результатом стає послаблення болю, пов'язаного із запаленням, зменшення набряку і зниження температури.
Крім того, диклофенак пригнічує склеювання тромбоцитів, якщо воно спричинене АДФ або колагеном. На тлі ректального шляху введення ця властивість нікуди не зникає, тому всі застереження про кровотечі, включно зі шлунково-кишковими, стосуються свічок такою ж мірою, як і таблеток.
Показання
Симптоматичне лікування болю і запалення; препарат призначений для дорослих, і це обумовлено в самому показанні. Стани, при яких його призначають, розпадаються на три групи. Перша — суглоби: гостре запалення, включно з подагрою, і затяжне запалення, насамперед ревматоїдне, коли уражено одразу багато суглобів.
Друга група — хребет: анкілозивне запалення його суглобів, відоме як хвороба Бехтерєва, інші ревматичні запальні стани хребта, а також дегенеративна хвороба — і хребта, і суглобів. Третя група — м'які тканини: запальні ревматичні хвороби, болісні набряки й запалення після травми. Набір станів той самий, що й в інших форм диклофенаку, і це не випадковість: вибір між свічкою, капсулою та уколом роблять не за діагнозом, а за тим, яким шляхом людині зараз зручніше або можливіше отримати ліки.
Спосіб застосування та дозування
Дозу призначають залежно від тяжкості та виду хвороби. Рекомендована добова доза для дорослих становить від 50 до 150 мг диклофенаку натрію, і всю добову дозу ділять на один — три прийоми. Для дозування 100 мг це означає одну свічку на добу; при дозуванні 50 мг разова доза — одна свічка, а добова становить від однієї до трьох свічок.
| Обставина | Що вона змінює |
| Тривалість лікування | вирішує лікар, який лікує; при ревматичних порушеннях приймання може знадобитися тривале |
| Обмеження частоти небажаних явищ | досягається найменшою ефективною дозою і терміном не довшим, ніж потрібно для контролю над симптомами |
| Літній вік | дозу не змінюють, але спостерігають особливо уважно через можливі небажані явища |
| Легкі та помірні порушення роботи нирок | знижувати дозу не потрібно |
| Легкі та помірні порушення роботи печінки | знижувати дозу не потрібно |
| Вік до 18 років | препарат не застосовують |
Окремо варто запам'ятати техніку: свічку вводять глибоко і бажано після випорожнення — інакше позив на дефекацію може звести нанівець увесь сенс введення. Цей пункт здається дрібницею, але саме він найчастіше пояснює, чому свічка «не подіяла».
Протипоказання
У ректальної форми є протипоказання, якого немає в таблеток і капсул: запалення прямої кишки або заднього проходу. Проктит тут виключає застосування повністю — свічка вводиться саме туди, де триває запалення.
Решта заборон спільна для всього диклофенаку.
- підвищена чутливість до диклофенаку або будь-якої допоміжної речовини;
- перенесені спазм бронхів, астма, нежить або кропив'янка після приймання ацетилсаліцилової кислоти чи іншого засобу цієї ж групи;
- порушення кровотворення невідомого походження;
- виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки — поточна чи поворотна, — а також кровотеча, якщо підтверджених епізодів було два і більше;
- шлунково-кишкові кровотечі або проривання, що сталися у зв'язку з попереднім лікуванням засобами цієї групи;
- кровотеча з мозкових судин або інша тривала кровотеча;
- тяжка недостатність печінки чи нирок, тяжка серцева недостатність, третій триместр вагітності.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Поєднувати препарат з іншими нестероїдними протизапальними засобами, зокрема з вибірковими інгібіторами циклооксигенази-2, не слід. Загальне правило безпеки тут одне: найменша діюча доза протягом найкоротшого терміну, потрібного для полегшення симптомів, — саме це знижує частоту небажаних явищ. У літніх людей ці явища, передусім шлунково-кишкові кровотечі та проривання, трапляються частіше і можуть закінчитися смертю.
- кровотечі, виразкова хвороба і проривання описані при застосуванні будь-яких засобів цієї групи: вони виникають у різний час лікування, з попереджувальними симптомами і без них, а також незалежно від того, чи були тяжкі шлунково-кишкові реакції раніше;
- імовірність їх зростає разом із дозою, а також у тих, у кого виразка вже була, особливо ускладнена кровотечею або прориванням, і в літніх; таким людям лікування починають із найменших ефективних доз;
- якщо людина одночасно отримує малу дозу ацетилсаліцилової кислоти або інші засоби, що підвищують шлунково-кишковий ризик, розглядають призначення препаратів, які захищають слизову оболонку шлунка, — мізопростолу або інгібіторів протонної помпи;
- пацієнтам зі шлунково-кишковими реакціями в анамнезі, особливо літнім, рекомендують повідомляти про всі незвичні відчуття в животі, насамперед на початку лікування, і особливо про ознаки кровотечі.
З погляду серця й судин у диклофенаку та сама репутація, що й у всієї групи: тривале приймання великих доз пов'язують із невеликим зростанням імовірності артеріальних тромбозів, тому при гіпертензії, порушеннях ліпідного обміну, діабеті й курінні препарат призначають з особливою обережністю, а потребу продовжувати лікування періодично переглядають. Окремо обумовлені дуже рідкісні тяжкі шкірні реакції, включно із синдромом Стівенса — Джонсона і токсичним некрозом епідермісу: вони частіше припадають на перший місяць лікування, тому поява висипу або змін на слизових оболонках — привід негайно відмінити препарат.
Взаємодія з іншими препаратами
Список взаємодій у диклофенаку довгий, і зручніше тримати в голові не перелік назв, а те, що саме потрібно робити при кожному поєднанні.
- вимірювати тиск: сечогінні та засоби, що знижують тиск, включно з бета-адреноблокаторами, інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту й антагоністами ангіотензину II, під дією диклофенаку можуть працювати слабше;
- стежити за нирками і нагадувати про пиття: у зневоднених, літніх і тих, хто вже має ниркові порушення, поєднання з інгібітором АПФ або антагоністом ангіотензину II здатне довести справу до ниркової недостатності, зазвичай оборотної;
- контролювати аналізи: концентрацію літію в сироватці — обов'язково, концентрацію калію — при одночасному прийманні калійзберігальних сечогінних, через ризик гіперкаліємії; концентрації дигоксину та фенітоїну в плазмі теж можуть зростати;
- дотримуватися інтервалу: у межах доби до введення метотрексату і доби після диклофенак здатний загальмувати його ниркове виведення і підняти концентрацію в крові;
- очікувати посилення: нефротоксичність циклоспорину диклофенак посилює, а пробенецид затримує виведення самого диклофенаку; глюкокортикостероїди й антидепресанти з-поміж вибіркових інгібіторів зворотного захоплення серотоніну підвищують ризик виразки та кровотечі;
- спостерігати за кровоточивістю: хоча дослідження не показали впливу диклофенаку на дію протизсідальних засобів, про випадки посиленої кровотечі при їх спільному застосуванні повідомляли.
Поєднання з іншими засобами цієї ж групи стоїть осібно: їхні ефекти складаються, тому ризик виразки та кровотечі зростає, і таке поєднання не рекомендується. З пероральними протидіабетичними засобами диклофенак, за даними клінічних досліджень, уживається без взаємного впливу.
Вагітність і грудне вигодовування
Пригнічення синтезу простагландинів здатне позначитися на перебігу вагітності та на розвитку зародка чи плода. Фармакоепідеміологічні дані свідчать про підвищену ймовірність викидня і вад серця при застосуванні подібних речовин на ранньому терміні, і ця ймовірність тим вища, чим більша доза і довше лікування. У тварин такі речовини призводили до загибелі зародка до і після його прикріплення, а застосування в період формування органів супроводжувалося почастішанням вад розвитку, зокрема серцево-судинних.
Звідси правило для перших двох триместрів: призначати тільки за явної потреби, мінімальною дозою і якомога коротше, причому те саме стосується жінок, які планують вагітність. Третій триместр — пряме протипоказання, і причин кілька: можливий токсичний вплив на серце, судини та легені плода з передчасним закриттям артеріальної протоки і легеневою гіпертензією, порушення роботи нирок плода аж до недостатності зі зменшенням кількості навколоплідних вод, подовження часу кровотечі в матері й дитини навіть при малих дозах, а також гальмування маткових скорочень, через яке пологи можуть затриматися або затягнутися. У грудне молоко диклофенак проникає в невеликій кількості, і жінкам, які годують, його не призначають.
Небажані явища
Найбільше повідомлень стосується шлунка та кишківника: можливі виразкова хвороба, проривання і кровотеча з травного тракту, іноді смертельні, частіше в літніх людей.
- травлення: нудота і блювання, пронос, здуття, закреп, нетравлення, біль у животі, чорний стілець, блювання з кров'ю, виразки в роті, загострення запальних хвороб кишківника, рідше — запалення слизової шлунка;
- кровообіг: дуже рідко прискорене серцебиття, набряки, серцева недостатність та інфаркт; для групи загалом описані також набряки і підвищення тиску;
- кров і нервова система: дуже рідко страждає кровотворення — від недокрів'я і нестачі лейкоцитів та тромбоцитів до апластичної форми, агранулоцитозу і гемолітичного недокрів'я; часто відзначаються скарги з боку центральної нервової системи, наприклад головний біль або запаморочення.
Про порушення кровотворення варто знати заздалегідь, бо починаються вони неспецифічно: гарячка, біль у горлі, виразки в роті, відчуття грипу, сильна втома, кровотечі з носа і синці на шкірі. При тривалому лікуванні показники крові перевіряють через рівні проміжки часу.
Передозування
Відмітної клінічної картини передозування диклофенаку не дає. З боку центральної нервової системи можливі головний біль, запаморочення, оглушеність і втрата свідомості, у дітей — міоклонічні судоми; крім того, трапляються біль у животі, нудота, пронос, шум у вухах і блювання, а також кровотеча з травного тракту, порушення роботи печінки й нирок, різке падіння тиску, пригнічення дихання і синюшність.
Специфічної протиотрути немає, і лікування залишається симптоматичним. При гострому отруєнні засобами цієї групи підтримують роботу життєво важливих органів і усувають ускладнення — значне зниження тиску, ниркову недостатність, судоми, шлунково-кишкові та дихальні порушення. Форсований діурез, діаліз і гемоперфузія для виведення диклофенаку, найімовірніше, марні: речовина сильно зв'язується з білками плазми і обширно переробляється в організмі.
Як отримати рецепт на Dicloberl 100 онлайн
Препарат рецептурний. Лікареві важливо зрозуміти, чому обрано саме ректальну форму: інструкція називає її альтернативою для тих, кому не можна прийняти ліки всередину, тому варто одразу пояснити, чи є нудота, блювання, проблеми з ковтанням або інша причина відмовитися від таблеток.
До другого кола питань належить безпека. Заздалегідь підготуйте відомості про виразку шлунка і дванадцятипалої кишки, кровотечі та проривання в минулому, про запальні хвороби кишківника, про геморой і запалення прямої кишки — для свічок це суттєво, — про хвороби печінки, нирок і серця, про перенесені інфаркт та інсульт, гіпертензію, діабет, куріння, а також про реакції на ацетилсаліцилову кислоту та інші знеболювальні. Перелічіть ліки, які приймаєте: протизсідальні та антитромбоцитарні, кортикостероїди, антидепресанти, сечогінні та засоби від тиску, літій, метотрексат, циклоспорин. Лікар оцінить ці обставини і за відсутності протипоказань випише електронний рецепт.
