Зареєструйтесь в особистому кабінеті та отримайте знижку 10%!Перейти

Belara - інструкція, ціна, спосіб застосування та протипоказання препарату

Belara для гормональної контрацепції. Дізнайтеся показання, протипоказання, дозування та актуальні ціни, купити рецепт на ліки онлайн

вер 6, 2026

Belara: склад і форма випуску

Одна таблетка Belara, укрита оболонкою, містить 0,03 мг етинілестрадіолу і 2 мг хлормадинону ацетату. Це комбінований гормональний контрацептив, розрахований на 21 день приймання з подальшою семиденною перервою.

Таблетки видавлюють із блістера в тій комірці, що позначена відповідним днем тижня, і ковтають цілими, за потреби запиваючи невеликою кількістю рідини. Приймають їх один раз на добу, дотримуючись порядку, вказаного стрілкою на упаковці.

Як діє Belara

Безперервне приймання препарату протягом 21 дня пригнічує виділення гіпофізом фолікулостимулювального та лютеїнізувального гормонів, а отже, блокує овуляцію. Одночасно змінюються проліферація й секреторна активність ендометрія, а слиз шийки матки стає іншим за консистенцією — це заважає просуванню сперматозоїдів через цервікальний канал і змінює їхню рухливість.

Мінімальна добова доза хлормадинону ацетату, необхідна для повного пригнічення овуляції, становить 1,7 мг, а доза, що спричиняє повну трансформацію слизової оболонки матки, — 25 мг за цикл. Хлормадинону ацетат належить до антиандрогенних прогестагенів: він здатний витісняти андрогени з їхніх рецепторних ділянок.

Показання до застосування

Belara застосовується для гормональної контрацепції.

Рішення про призначення ухвалюється на підставі індивідуальної оцінки чинників ризику в конкретної жінки, насамперед ризику венозної тромбоемболії — як власного, так і пов'язаного саме з цим препаратом порівняно з іншими комбінованими гормональними контрацептивами.

Спосіб застосування та дозування

Приймають по одній таблетці на добу в один і той самий час, краще ввечері, 21 день поспіль, після чого роблять семиденну перерву. Через 2–4 дні після останньої таблетки має початися кровотеча відміни, схожа на менструальну.

Наступну упаковку починають рівно через сім днів перерви незалежно від того, закінчилася кровотеча чи ще триває. Докладну схему початку приймання, переходу з іншого методу контрацепції та дій при пропуску таблетки визначає лікар.

Протипоказання

Комбіновані гормональні контрацептиви не застосовують у перелічених випадках; якщо будь-який із цих станів уперше виник на тлі приймання, препарат негайно скасовують:

  • венозна тромбоемболія зараз або в минулому — тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії — та відома спадкова чи набута схильність до неї: резистентність до активованого протеїну C, включно з фактором V Лейден, дефіцит антитромбіну III, протеїну C або протеїну S;
  • обширна операція з тривалою іммобілізацією та високий ризик венозної тромбоемболії через поєднання кількох чинників;
  • артеріальні тромбоемболічні порушення — активні, наприклад інфаркт міокарда, або їх передвісники, наприклад стенокардія; активний чи перенесений інсульт і транзиторна ішемічна атака; спадкова або набута схильність до артеріальних тромбозів, включно з гіпергомоцистеїнемією та антифосфоліпідними антитілами;
  • мігрень з осередковою неврологічною симптоматикою в анамнезі;
  • високий ризик артеріального тромбозу через кілька чинників або один тяжкий — діабет із судинними ускладненнями, тяжку артеріальну гіпертензію, тяжку дисліпопротеїнемію;
  • недостатньо контрольований цукровий діабет, неконтрольована артеріальна гіпертензія або стійке підвищення тиску вище ніж 140/90 мм рт. ст.;
  • гепатит, жовтяниця, порушення функції печінки — до нормалізації печінкових показників;
  • генералізований свербіж і холестаз, особливо якщо вони виникали раніше.

Особливі вказівки та запобіжні заходи

Як і для всіх комбінованих гормональних контрацептивів, головний предмет застережень — тромбози. Приймання таких препаратів підвищує ризик венозної тромбоемболії порівняно з відмовою від гормональної контрацепції, і ризик максимальний у перший рік приймання, а також при відновленні після перерви в чотири тижні й більше. Перед призначенням і при відновленні лікар збирає докладний анамнез, включно із сімейним, вимірює артеріальний тиск і проводить огляд, а потім повторює обстеження періодично.

  • ризик тромбозу збільшують вік понад 35 років, куріння, ожиріння, артеріальна гіпертензія, дисліпопротеїнемія, мігрень, вади клапанів серця та порушення ритму;
  • тромбози в батьків, братів або сестер у молодому віці — привід направити жінку до спеціаліста до початку приймання;
  • перед плановою операцією, при тривалій нерухомості та після тяжкої травми препарат скасовують заздалегідь і відновлюють лише після відновлення рухливості;
  • раптовий односторонній біль або набряк ноги, різкий біль у грудях, раптова задишка чи кашель, незвично сильний головний біль, порушення зору або мовлення, слабкість чи оніміння половини тіла потребують негайної допомоги;
  • почастішання або посилення мігрені на тлі приймання може передвіщати порушення мозкового кровообігу і є приводом негайно припинити приймання;
  • стійке підвищення артеріального тиску, поява жовтяниці, гепатиту або генералізованого свербежу — підстава скасувати препарат;
  • при схильності до хлоазми слід уникати сонця й ультрафіолету: порушення пігментації в препарату трапляються нечасто, але можливі;
  • гормональна контрацепція не захищає від ВІЛ та інших інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Окремої уваги потребує надійність методу. Пропуск таблеток, блювання й діарея невдовзі після приймання, а також одночасне лікування препаратами, що пришвидшують метаболізм гормонів, знижують контрацептивний ефект — у цих ситуаціях потрібен додатковий бар'єрний метод, а схему дій варто заздалегідь обговорити з лікарем.

Лікарські взаємодії

Ефективність контрацепції знижують індуктори печінкових ферментів: барбітурати, карбамазепін, фенітоїн, примідон, рифампіцин, а також, імовірно, окскарбазепін, топірамат, фелбамат, гризеофульвін, препарати зі звіробоєм і низка засобів проти ВІЛ. Їхня дія розвивається за кілька днів і зберігається близько чотирьох тижнів після скасування, тому на час такого лікування і ще 28 днів після нього використовують бар'єрний метод, а при тривалій терапії індукторами переходять на негормональну контрацепцію.

Сильні інгібітори ферментів, навпаки, підвищують концентрації гормонів у плазмі. Самі контрацептиви здатні змінювати метаболізм інших ліків: концентрація циклоспорину може зростати, ламотриджину — знижуватися. Крім того, стероїдні контрацептиви впливають на результати лабораторних досліджень — печінкових, ниркових і гормональних проб, показників ліпідного та вуглеводного обміну, згортання крові, хоча значення зазвичай залишаються в межах норми.

Вагітність і годування груддю

При вагітності препарат не застосовують, а якщо вагітність настала на тлі приймання, його негайно скасовують. Великі епідеміологічні дослідження не виявили збільшення частоти вроджених вад у дітей жінок, які приймали комбіновані контрацептиви до зачаття, і тератогенної дії при випадковому прийманні на ранніх строках.

Комбіновані гормональні контрацептиви можуть зменшувати кількість грудного молока та змінювати його склад, а невеликі кількості гормонів проникають у молоко, тому до завершення годування груддю такі препарати зазвичай не призначають. Відновлюючи приймання після пологів, лікар враховує підвищений ризик венозної тромбоемболії в післяпологовому періоді.

Побічні дії

У клінічних дослідженнях найчастіше — більш ніж у 20% жінок — відзначалися міжменструальні кровотечі, мажучі виділення, головний біль і дискомфорт у молочних залозах. Нерегулярні кровотечі, як правило, припиняються при продовженні приймання.

  • дуже часто — нудота, виділення з піхви, болісні менструації, відсутність менструації;
  • часто — блювання, біль унизу живота, відчуття тяжкості;
  • часто — знижений настрій, нервозність, дратівливість, запаморочення, мігрень або її посилення, порушення зору, акне;
  • нечасто — кандидоз піхви, фіброаденоми молочних залоз, реакції гіперчутливості, включно зі шкірними алергічними;
  • нечасто — зміни ліпідів крові, зокрема гіпертригліцеридемія, зниження лібідо, біль у животі, здуття, діарея, біль у спині;
  • нечасто — порушення пігментації, хлоазма, випадіння волосся, сухість шкіри, підвищена пітливість;
  • рідко — запалення піхви та вульви, кон'юнктивіт, непереносимість контактних лінз, раптова втрата слуху, шум у вухах, підвищення апетиту;
  • рідко — підвищення або зниження артеріального тиску, серцево-судинний колапс, варикозне розширення вен, тромбоз вен, венозна та артеріальна тромбоемболія, кропив'янка, екзема, еритема, свербіж, загострення псоріазу, надмірний ріст волосся; дуже рідко — вузлувата еритема.

Передозування

Відомостей про тяжкі шкідливі наслідки передозування немає. Можливі нудота, блювання та незначна кровотеча з піхви, особливо в молодих дівчат.

Антидоту не існує, лікування симптоматичне. У рідкісних випадках може знадобитися контроль водно-електролітного балансу та функції печінки.

Як отримати рецепт на Belara онлайн

Комбіновані контрацептиви відпускаються за рецептом: перед призначенням лікар збирає анамнез, зокрема сімейний, оцінює чинники ризику тромбозу й вимірює артеріальний тиск.

На онлайн-консультації лікар обговорить з вами протипоказання, правила приймання та дії при пропуску таблетки, а за відсутності обмежень випише електронний рецепт — за його кодом препарат можна отримати в аптеці.

Оформити рецепт на Belara

ДетальнішеОформити рецепт на Belara

Оформити рецепт на Belara

ДетальнішеОформити рецепт на Belara