Adamon SR 200: склад і форма випуску
Одна капсула з пролонгованим вивільненням містить 50 мг, 100 мг, 150 мг або 200 мг трамадолу гідрохлориду. Чотири дозування перекривають увесь робочий діапазон, а пролонгована форма задає режим: препарат приймають двічі на добу, незалежно від їжі.
Капсулу ковтають цілою, запиваючи водою. Для тих, кому важко ковтати, передбачено обхідний шлях: капсулу можна обережно розкрити й висипати вміст — гранули — у ложку, потім покласти ложку до рота й проковтнути гранули, запивши достатньою кількістю води. Гранули при цьому не можна ні жувати, ні розгризати.
Як діє Adamon SR 200
Трамадол — опіоїдний знеболювальний засіб центральної дії, що має активність агоніста опіоїдного рецептора. Найцікавіше те, що працює він двома різними способами одразу, бо існує у вигляді двох енантіомерів. Плюс-ізомер переважно виявляє опіоїдну активність через спорідненість до μ-рецептора, а мінус-ізомер посилює його знеболювальну дію й водночас працює як інгібітор зворотного захоплення норадреналіну та серотоніну, змінюючи передачу больових імпульсів.
Із цієї подвійності випливає багато що в інших розділах — і взаємодії з антидепресантами, і ризик серотонінової токсичності. Є в трамадолу й протикашльова дія. Вплив на дихальний центр і кровообіг у рекомендованих дозах видається клінічно незначущим, а сила дії відповідає від однієї десятої до однієї шостої сили морфіну.
Показання
Показання сформульоване однією фразою: препарат застосовується в лікуванні болю середньої та великої інтенсивності. Ні причина болю, ні його локалізація не уточнюються — критерієм слугує лише вираженість.
Із такого формулювання випливає практичне правило, записане в розділі про дози: подавати треба найменшу дозу, що ефективно знімає біль, а добирати її за вираженістю болю й індивідуальною відповіддю пацієнта. Відлік іде не від діагнозу, а від результату.
Спосіб застосування та дозування
Дорослим і підліткам старшим за 12 років звичайна початкова доза — 50–100 мг двічі на добу, вранці та ввечері. Залежно від вираженості болю її можна збільшити до 150–200 мг двічі на добу, але перевищувати максимальну добову дозу 400 мг не можна. Далі схему змінює лише вік і стан нирок та печінки, причому змінюється в ній не сама доза, а проміжок між прийомами: до 75 років за відсутності клінічних ознак ниркової чи печінкової недостатності коригувати зазвичай нічого не треба, а після 75 виведення препарату сповільнюється, і проміжок подовжують за потребою пацієнта. Так само роблять при нирковій або печінковій недостатності та на діалізі. При тяжкій печінковій і нирковій недостатності препарат застосовувати не рекомендується, а дітям молодшим за 12 років його не призначають зовсім — даних про безпечність та ефективність для них немає.
Окремо обумовлено тривале лікування. Якщо воно необхідне за характером і тяжкістю захворювання, пацієнта спостерігають ретельно й уважно, за потреби з перервами, щоб вчасно встановити можливі зміни дозування. Перерви тут не формальність: саме вони дають побачити, чи зберігається потреба в попередній дозі.
Протипоказання
Перша заборона звичайна: підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої допоміжної. Друга стосується гострого отруєння — снодійними, знеболювальними засобами центральної дії, опіоїдами, психотропними препаратами чи алкоголем. Третя пов'язана з інгібіторами моноамінооксидази: їх одночасне приймання і 2 тижні після відміни закривають дорогу трамадолу повністю.
Решта три заборони пов'язані між собою й пояснюють межі застосування препарату. Трамадол протипоказаний при одночасному лікуванні залежності від опіоїдів. Його не слід застосовувати для лікування абстинентного синдрому після відміни наркотиків. І, нарешті, він протипоказаний при неконтрольованій епілепсії — бо сам здатний знижувати судомний поріг.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Інструкція починає з обережного формулювання: трамадол — препарат із низьким потенціалом залежності. Проте при тривалому застосуванні можуть розвинутися толерантність і психічна та фізична залежність, а в рідкісних випадках симптоми відміни спостерігали й після терапевтичних доз. У пацієнтів зі схильністю до зловживання ліками лікування ведуть з перервами й під суворим контролем лікаря. І окремо: препарат не підходить залежним від опіоїдів — попри те що він агоніст опіоїдних рецепторів, симптоми відміни морфіну він не зменшує.
- судоми: в окремих випадках їх відзначали після терапевтичних доз, а зі зростанням дози ризик збільшується; хворим на епілепсію і схильним до судом трамадол призначають лише за безумовної необхідності, і ризик вищий при одночасному прийманні інших засобів, що знижують судомний поріг;
- алкоголь під час лікування трамадолом пити не можна;
- обережність потрібна при порушеннях свідомості невідомого походження, тяжкій печінковій або нирковій недостатності, підвищеному внутрішньочерепному тиску при травмах голови та хворобах мозку, порушеннях роботи дихального центру і при шоку;
- у рекомендованих терапевтичних дозах препарат не викликає порушень дихання, але при хворобах органів дихання, надлишку бронхіального секрету й одночасному прийманні засобів, що пригнічують центральну нервову систему, він здатний загальмувати дихання;
- у складі є сахароза, тому при рідкісних спадкових порушеннях — непереносимості фруктози, синдромі порушеного всмоктування глюкози й галактози, недостатності сахарази-ізомальтази — препарат приймати не слід.
Про керування автомобілем сказано жорсткіше, ніж у більшості препаратів: засіб може справляти значний вплив на здатність керувати машиною й працювати з механізмами. Він викликає сонливість, а вона посилюється з алкоголем, антигістамінними та іншими препаратами, що пригнічують центральну нервову систему. Правило просте: з'явилася сонливість — за кермо не сідати.
Взаємодія з іншими препаратами
Два головні механізми взаємодій трамадолу випливають із його подвійної природи: він і знижує судомний поріг, і втручається в обмін серотоніну. Звідси дві групи ризиків — судоми й серотонінова токсичність, — і обидві пов'язані з одними й тими самими психотропними препаратами.
| З чим | Що відбувається |
| Засоби, що знижують судомний поріг | трамадол сам викликає судомні напади й підвищує ризик судом, спричинених ними; сюди належать антидепресанти обох груп, антипсихотичні засоби, бупропіон, міртазапін і тетрагідроканабінол |
| Серотонінергічні засоби, включно з інгібіторами МАО | можлива серотонінова токсичність; діагноз імовірний при спонтанному, викликаному чи очному клонусі з збудженням або рясним потовиділенням, тремтінні й посиленні рефлексів, підвищеному тонусі м'язів і температурі понад 38 °C |
| Інгібітори МАО і 2 тижні після їх відміни | в опіоїдів описані небезпечні для життя взаємодії з боку центральної нервової системи, дихального центру й кровообігу; для трамадолу подібне виключити не можна |
| Засоби, що діють на центральну нервову систему, та алкоголь | взаємне посилення дії |
| Карбамазепін | значно знижує концентрацію трамадолу в сироватці, послаблюючи знеболення й укорочуючи його |
| Ритонавір | підвищує концентрацію трамадолу в сироватці аж до токсичної дії |
| Похідні кумарину, наприклад варфарин | описані випадки зростання МНВ із великими кровотечами та синцями — потрібна обережність |
| Агоністи-антагоністи: бупренорфін, налбуфін, пентазоцин | поєднання не рекомендується — знеболювальна дія чистого агоніста може послабшати |
Три взаємодії виявилися слабшими, ніж можна було очікувати. З дигоксином його власні небажані ефекти спостерігали рідко; зміни концентрації трамадолу з циметидином виявилися клінічно незначущими й міняти дозу не потребували; взаємодій із їжею не спостерігали зовсім. Осібно стоїть спостереження з хірургії: у пацієнтів із післяопераційним болем, які отримували ондансетрон як протиблювотне, потреба в трамадолі зростала.
Вагітність і грудне вигодовування
Достатніх даних про застосування трамадолу у вагітних жінок немає, і потенційна небезпека для людини невідома. Із цього випливає обережне формулювання: препарат не можна застосовувати в період вагітності, якщо це не є безумовно необхідним.
Про пологи та перші дні сказано конкретніше. Введення трамадолу перед пологами або під час них не впливає на скоротливість матки. У новонароджених препарат може викликати зміни частоти дихання, які зазвичай не мають клінічного значення. У період годування груддю застосовувати його не слід: трамадол і його метаболіти виявляються в материнському молоці, куди проникає близько 0,1% введеної дози.
Побічні дії
Дві реакції трапляються частіше за всі інші й обидві дуже часто, тобто більш ніж у 10% пацієнтів: нудота й запаморочення; до дуже частих належить і блювання. Часто відзначають головний біль, сонливість, закрепи, сухість у роті, пітливість і втому.
- нечасто: порушення ритму серця й тахікардія, які можуть виникати особливо після фізичного навантаження; судинний колапс і ортостатична гіпотонія; блювотні позиви, шлунково-кишкові скарги, відчуття тиску в ділянці шлунка й переповнення; шкірні реакції — свербіж, висип, кропив'янка;
- рідко: зміна апетиту; брадикардія й підвищення тиску; нечіткий зір; рухова слабкість; порушення сечовипускання аж до затримки сечі; психічні порушення різної вираженості, залежні від особистості пацієнта й тривалості лікування, — зміни настрою, зміни активності, зміни пізнавальних і чуттєвих функцій, галюцинації, сплутаність, порушення сну й кошмари;
- дуже рідко: алергічні та анафілактичні реакції — задишка, спазм бронхів, свистяче дихання, ангіоневротичний набряк; епілептичні судоми після високих доз або при прийманні засобів, що знижують судомний поріг; тремтіння; відчуття обертання; раптове почервоніння обличчя;
- з невідомою частотою: гіпоглікемія; в поодиноких випадках відзначали підвищення активності печінкових ферментів, а також випадки загострення астми, причинний зв'язок яких із препаратом не встановлено.
Тривале застосування може призвести до залежності, і тоді можливі симптоми відміни, схожі на опіоїдні: збудження, тривога, нервозність, безсоння, гіперкінезія, м'язове тремтіння й порушення з боку шлунка та кишечника. Пригнічення дихання спостерігали при значному перевищенні дози й при одночасному прийманні засобів, що гальмують центральну нервову систему.
Передозування
Симптоми передозування трамадолу типові для опіоїдних знеболювальних: блювання, звуження зіниць, заспокоєння, генералізовані епілептичні судоми, порушення дихання аж до його зупинки, зниження тиску з недостатністю кровообігу та кома.
Лікування полягає в підтриманні дихання й роботи системи кровообігу. При пригніченні дихання вводять налоксон, а при судомах розглядають введення діазепаму — і тут є тонкість, про яку варто пам'ятати: застосування налоксону може збільшити ризик виникнення судом. Гемодіаліз і гемофільтрація для лікування гострого передозування не підходять: цими методами трамадол видаляється із сироватки надто повільно.
Як отримати рецепт на Adamon SR 200 онлайн
У трамадолу незвичайне місце серед знеболювальних: за силою він відповідає приблизно одній десятій — одній шостій морфіну, але при цьому знижує судомний поріг і втручається в обмін серотоніну. Тому головне питання при призначенні не «чи сильно болить», а що ще ви приймаєте: список несумісних із трамадолом психотропних засобів довший, ніж у більшості анальгетиків. На сайті e-zdrowie.com ви заповнюєте медичну анкету, лікар розбирає відповіді і, якщо препарат підходить, виписує електронний рецепт: код приходить повідомленням, і за ним капсули видасть будь-яка польська аптека.
Почніть анкету з антидепресантів та інших психотропних препаратів: назвіть усі — СІЗЗС, інгібітори зворотного захоплення серотоніну й норадреналіну, трициклічні, антипсихотичні, бупропіон, міртазапін, — а також інгібітори МАО, включно з тими, що ви припинили приймати менш ніж два тижні тому: це пряме протипоказання. Окремо повідомте про епілепсію та будь-які судомні напади в минулому. Опишіть біль: чим викликаний, як довго триває і чим ви вже пробували його знімати. Укажіть креатинін і печінкові проби, якщо вони є: при тяжкій недостатності препарат не рекомендується, при помірній подовжують інтервал між дозами. Назвіть вік — після 75 років схема інша. І перелічіть решту ліків: карбамазепін послаблює знеболення, ритонавір посилює токсичність, варфарин потребує контролю МНВ.
