Diprosalic: склад і форма випуску
Diprosalic випускають у двох формах — мазь і розчин для нанесення на шкіру, і склад у них майже, але не повністю однаковий. Один грам мазі містить 0,64 мг бетаметазону дипропіонату, що відповідає 0,5 мг бетаметазону, і 30 мг саліцилової кислоти. Один грам розчину містить стільки ж бетаметазону, але саліцилової кислоти в ньому 20 мг.
Різниця в третині вмісту саліцилової кислоти не випадкова й пояснюється призначенням форми: мазь призначена для шкіри тіла, розчин — насамперед для волосистої частини голови, де густий жирний шар не потрібен, а розм'якшувати рогові нашарування доводиться меншою мірою. Через це у двох форм відрізняються і переліки показань, і кількість препарату, яку наносять.
Як діє Diprosalic
Діючих речовин дві, і вони працюють у зв'язці, а не паралельно. Бетаметазону дипропіонат — синтетичний фторований кортикостероїд, що належить до класу сильнодіючих, до третьої групи. За місцевого застосування він дає протизапальну та протисвербіжну дію, а також звужує кровоносні судини — звідси швидке збліднення та спад набряку в осередку.
Саліцилова кислота за місцевого застосування розм'якшує кератин і зроговілий епідерміс та відлущує його, полегшуючи проникнення бетаметазону дипропіонату в шкіру. Інакше кажучи, один компонент відкриває дорогу іншому: за псоріазу та хронічної екземи роговий шар потовщений, і без кератолітика стероїд просто не дійшов би до місця запалення. У цього ж влаштування є й зворотний бік, про який сказано в застереженнях: відкрита дорога працює в обидва боки, і обидві речовини всмоктуються крізь шкіру в кров. Що тонша шкіра, що більша площа й що довший курс, то помітніший цей другий бік — звідси й майже всі обмеження на сторінці.
Показання
Мазь показана для місцевого лікування підгострих і хронічних хвороб шкіри: псоріазу, тяжчих форм атопічного дерматиту, обмеженого нейродерміту, червоного плоского лишаю і тяжчих форм екземи, зокрема монетоподібної та контактної. Перелік об'єднує те, що за всіх цих станів шкіра не просто запалена, а й потовщена, вкрита лусочками чи кірками — саме тому до стероїду додано кератолітик.
У розчину показання частково інші й прив'язані до волосистої частини голови: псоріаз волосистої частини голови, тяжчі форми себорейного дерматиту, червоний плоский лишай, тяжкі форми алергічного дерматиту, контактна екзема в межах волосистої частини голови та червоний вовчак. Спільне в обох переліках — слова «підгострі та хронічні» і «тяжчі форми»: препарат сильний, і його призначають не за першого почервоніння, а тоді, коли слабші засоби не впоралися. Гострих станів у показаннях не згадано взагалі, і це теж осмислено: мокнучий осередок розм'якшувати та відлущувати немає для чого.
Спосіб застосування та дозування
Обидві форми застосовують у дорослих і дітей, старших за 12 років, двічі на добу — вранці та ввечері; жодних інших схем, крім цієї, в описі немає. У частині випадків добрий результат досягається й за рідшого нанесення, тому збільшувати частоту «про всяк випадок» сенсу немає. Ключове обмеження спільне для мазі та розчину: лікування не має тривати довше за 14 днів. За повернення хвороби курс можна повторити.
| Форма | Скільки наносити | Як |
| Мазь | 0,2–0,5 см мазі на 10 см² поверхні шкіри | нанести на уражені ділянки та злегка втерти, двічі на добу, не довше за 14 днів |
| Розчин на шкіру | близько 0,5 мл на 10 см² поверхні шкіри | нанести на змінені ділянки шкіри, двічі на добу, не довше за 14 днів |
Зверніть увагу на спосіб вимірювання: кількість задано не «горошиною» і не «тонким шаром», а прив'язано до площі. Смужка мазі завдовжки 0,2–0,5 см покриває ділянку 10 на 10 сантиметрів — це помітно менше, ніж наносить більшість людей. Така точність тут не педантизм: і обсяг препарату, і площа обробки прямо визначають, скільки бетаметазону та саліцилової кислоти потрапить у кров.
Протипоказання
Перша група заборон — інфекції. Препарат не застосовують за бактеріальних уражень шкіри, серед яких названо туберкульоз і сифіліс, за вірусних — герпесу, оперізувального лишаю, вітряної віспи — та за грибкових. Причина в кортикостероїді: пригнічуючи запалення, він пригнічує й місцеву імунну відповідь, а інфекція під таким прикриттям поширюється вільно й без звичних зовнішніх ознак.
Друга група — ділянки та стани, де сильний стероїд особливо шкідливий: звичайні вугри, розацеа, періоральний дерматит, шкіра обличчя, пелюшковий дерматит, свербіж у ділянці заднього проходу та статевих органів. Шкіра обличчя й складок тонша, всмоктування там вище, а стероїдні ускладнення — атрофія, розширені судини, стероїдний дерматит — розвиваються швидше. Дітям до 12 років препарат не призначають узагалі. Замикає перелік підвищена чутливість до бетаметазону дипропіонату, саліцилової кислоти або будь-якої допоміжної речовини.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Головне застереження випливає з механізму: кортикостероїди та саліцилова кислота всмоктуються крізь шкіру, тому за застосування мазі існує ризик системних небажаних ефектів кортикостероїду — включно з пригніченням функції кори надниркових залоз — і саліцилової кислоти. Звідси чотири обмеження одразу: уникати нанесення на велику поверхню шкіри, на рани та пошкоджену шкіру, уникати великих доз і тривалого лікування. Якщо таке застосування все ж потрібне, дотримуються особливих запобіжних заходів. З тієї самої причини препарат не застосовують під оклюзійною пов'язкою: вона збільшує черезшкірне всмоктування кортикостероїду. Контакту з очима та слизовими оболонками уникають. За появи ознак подразнення, алергії чи надмірного пересушування шкіри застосування негайно припиняють, а за бактеріальної інфекції призначають відповідне протимікробне лікування.
Окремо обумовлено псоріаз — попри те, що він стоїть першим у показаннях. Місцеві кортикостероїди за псоріазу можуть бути небезпечні одразу з кількох причин: можливе повернення хвороби через розвиток толерантності, ризик генералізованого пустульозного псоріазу та загальна токсична дія через порушення цілісності шкіри. Другий особливий випадок — діти. У них співвідношення площі поверхні тіла до маси більше, ніж у дорослих, тому пригнічення осі гіпоталамус — гіпофіз — надниркові залози й характерні для кортикостероїдів небажані ефекти, включно з порушеннями росту та розвитку, виникають легше. У дітей, які отримували місцеві кортикостероїди, описували пригнічення цієї осі, синдром Кушинга, затримку росту, зниження приросту маси тіла та внутрішньочерепну гіпертензію; пригнічення надниркових залоз виявлялося зниженням кортизолу в плазмі та відсутністю відповіді на стимуляцію АКТГ, а внутрішньочерепна гіпертензія — вибуханням тім'ячка, головним болем і двобічним набряком дисків зорових нервів. На здатність керувати автомобілем препарат не впливає.
Взаємодія з іншими препаратами
Розділ взаємодій в описі складається з однієї фрази: досліджень взаємодій не проводили. Це чесне формулювання, а не твердження про безпеку будь-яких поєднань, і читати його слід саме так — даних немає.
Практичний висновок переноситься із сусідніх розділів. Раз обидві діючі речовини всмоктуються крізь шкіру, значення має все, що це всмоктування збільшує: площа обробки, пошкоджена шкіра, оклюзійна пов'язка, одночасне застосування інших зовнішніх засобів на тих самих ділянках. Окремої уваги заслуговують інші препарати із саліциловою кислотою та кератолітиками — їхнє поєднання з Diprosalic підсумовує навантаження на шкіру. Про будь-які зовнішні засоби, якими ви вже користуєтеся, лікаря варто попередити, навіть якщо їх куплено без рецепта.
Вагітність і грудне вигодовування
Даних про застосування кортикостероїдів у вагітних немає. Формулювання опису стандартне для такої ситуації: препарат можна застосовувати лише тоді, коли потенційна користь для матері переважає можливий ризик для плода. При цьому в дослідженнях на тваринах показано, що місцево застосовувані кортикостероїди можуть діяти тератогенно, і цього застереження ігнорувати не варто.
Із грудним вигодовуванням ситуацію сформульовано ще обережніше: невідомо, чи всмоктуються місцеві кортикостероїди крізь шкіру настільки, щоб проникати в грудне молоко. Рішення ухвалюють, обираючи між припиненням годування та припиненням застосування препарату, і зважують при цьому користь вигодовування для дитини та користь лікування для матері. Практично це означає, що за широких осередків і тривалого лікування вибір буде іншим, ніж за невеликої ділянки й короткого курсу.
Небажані явища
Місцеві реакції, що спостерігалися за застосування кортикостероїдів, утворюють передбачуваний ряд: печіння, свербіж, подразнення, пересушування шкіри, запалення волосяних фолікулів, надмірне оволосіння, вугреподібні висипання, зникнення пігменту, періоральний дерматит, алергічний контактний дерматит, мацерація шкіри, вторинні інфекції, атрофія шкіри, стрії та пітниця. Окремо відзначено, що тривале місцеве застосування засобів із саліциловою кислотою може спричиняти дерматит — тобто речовина, покликана підготувати шкіру до лікування, за надлишку сама стає причиною запалення. Частина цих реакцій упізнається не одразу: стоншення шкіри та стрії розвиваються поступово, а вугреподібні висипання й періоральний дерматит легко сприйняти за загострення основної хвороби та продовжити лікування, яке їх і спричинило.
Друга частина розділу стосується системних явищ. Унаслідок всмоктування діючих речовин у кров можливі загальні небажані ефекти бетаметазону, характерні для кортикостероїдів, і саліцилової кислоти. Важливе застереження про те, коли саме це відбувається: загальні небажані явища виникають насамперед за тривалого застосування, за нанесення на велику поверхню шкіри та за застосування в дітей. Усі три умови — це рівно ті обмеження, які перелічено в застереженнях, і збіг тут не випадковий.
Передозування
Передозування в зовнішнього засобу виглядає незвично: це не одноразовий надлишок, а накопичений результат. Тривале місцеве застосування кортикостероїдів може призвести до пригнічення осі гіпоталамус — гіпофіз — надниркові залози й зрештою до вторинної надниркової недостатності, а також до гіперфункції кори надниркових залоз аж до синдрому Кушинга. Тривале або у великих дозах застосування саліцилової кислоти місцево здатне спричинити отруєння саліциловою кислотою.
Лікування симптоматичне й різниться для двох речовин. Гострі прояви надлишку гормонів кори надниркових залоз зазвичай оборотні; за потреби коригують концентрацію електролітів, а за хронічного отруєння кортикостероїди відміняють повільно й поступово — різка відміна тут небезпечніша за сам надлишок. Отруєння саліциловою кислотою лікують симптоматично, вживаючи заходів для швидкого виведення саліцилатів з організму: рекомендовано приймання всередину бікарбонату натрію для залуження сечі та форсований діурез.
Як отримати рецепт на Diprosalic онлайн
Сильний місцевий кортикостероїд — не той засіб, який добирають самостійно: від того, що саме на шкірі, залежить, допоможе препарат чи погіршить становище, адже за грибкової чи вірусної інфекції він прямо протипоказаний. На e-zdrowie.com ви заповнюєте медичну анкету, лікар вивчає відповіді та, якщо препарат підходить, виписує електронний рецепт — код надходить повідомленням, і за ним мазь або розчин видадуть у будь-якій польській аптеці.
В анкеті опишіть, де розташовані висипання та який мають вигляд, як давно з'явилися, чи є свербіж, лущення, мокнуття або гнійнички. Укажіть, чи ставився вже діагноз — псоріаз, атопічний дерматит, екзема, себорейний дерматит — і ким, чим ви лікувалися раніше та з яким результатом. Обов'язково повідомте, чи не зачеплені обличчя, складки та ділянка статевих органів, чи немає ознак інфекції, вагітності або годування груддю, і скільки років пацієнтові: дітям до 12 років препарат не призначають. Окремо згадайте, якщо осередки широкі: від площі залежить і рішення лікаря, і тривалість курсу, обмежена в будь-якому разі двома тижнями.
