Vinpoven®: склад і форма випуску
Vinpoven® випускається у формі таблеток для приймання всередину. Одна таблетка містить 5 мг або 10 мг вінпоцетину — залежно від дозування. Наявність двох дозувань дає змогу підібрати зручну схему приймання, не змінюючи при цьому добову кількість діючої речовини.
До складу таблеток входить допоміжна речовина лактоза: 70 мг у таблетці 5 мг і 140 мг у таблетці 10 мг. Пацієнтам із непереносимістю лактози це слід враховувати, а при рідкісних спадкових порушеннях засвоєння вуглеводів препарат не застосовують.
Як діє Vinpoven®
Діюча речовина препарату — вінпоцетин, сполука зі складним механізмом дії. Він сприятливо впливає на обмін речовин у головному мозку та на мозковий кровообіг, а також на реологічні властивості крові, тобто на її плинність. Крім того, вінпоцетин чинить захисну дію на нервову тканину: він пом'якшує шкідливий вплив цитотоксичних реакцій, спричинених амінокислотами.
Залежно від концентрації вінпоцетин блокує натрієві та кальцієві канали, а також гальмує дію NMDA- та AMPA-рецепторів. Блокування натрієвого каналу може бути пов'язане з нейропротекторною та протисудомною дією речовини. Крім цього, вінпоцетин посилює нейропротекторну дію аденозину.
Показання до застосування
Vinpoven® застосовують для лікування хронічної недостатності мозкового кровообігу, включно зі станами після перенесеного ішемічного інсульту та судинною деменцією. Препарат призначають і для полегшення психічних та неврологічних симптомів, зумовлених недостатністю мозкового кровообігу.
Окремим показанням є порушення слуху судинного походження. Усі три показання передбачають попереднє обстеження, оскільки зовні схожі скарги можуть мати цілком різні причини. Дітям препарат не призначають: достатніх клінічних даних у цій віковій групі немає.
Спосіб застосування та дозування
Таблетки приймають усередину після їди. Добова доза становить 15–30 мг і розподіляється на три приймання протягом дня. Підтримувальна доза — 1 таблетка 3 рази на добу.
| Дозування таблетки | Разове приймання | Кратність | Добова доза |
|---|---|---|---|
| 5 мг | 1–2 таблетки, тобто 5–10 мг | 3 рази на добу | 15–30 мг |
| 10 мг | 0,5–1 таблетка, тобто 5–10 мг | 3 рази на добу | 15–30 мг |
Пацієнтам із захворюваннями печінки або нирок змінювати дозу не потрібно. Вимога приймати таблетки після вживання їжі стосується обох дозувань. Препарат не призначений для застосування у дітей, і призначати його дітям не слід через нестачу клінічних даних.
Протипоказання
Перед призначенням препарату лікар виключає низку станів, за яких приймання вінпоцетину неприпустиме.
- підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин;
- вагітність;
- період годування груддю;
- дитячий вік — через відсутність достатніх даних клінічних досліджень;
- гостра фаза геморагічного інсульту;
- тяжка ішемічна хвороба серця;
- тяжкі порушення серцевого ритму.
Два останні пункти потребують особливої уваги: серед небажаних реакцій препарату описано зміни на електрокардіограмі та порушення серцевого ритму, тому при тяжкій ішемічній хворобі серця та виражених аритміях його не призначають. Важливо й те, до якого типу належить перенесений інсульт: показанням є стани після ішемічного інсульту, а гостра фаза геморагічного інсульту, навпаки, є протипоказанням.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Пацієнтам із синдромом подовженого інтервалу QT, а також тим, хто одночасно приймає препарати, що подовжують інтервал QT, рекомендується виконувати контрольні дослідження електрокардіограми. Це дає змогу вчасно помітити зміни з боку серця.
Через вміст лактози препарат не слід застосовувати пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази типу Лаппа або синдромом мальабсорбції глюкози й галактози. Дослідження впливу вінпоцетину на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми не проводилися, тому при появі запаморочення або сонливості від таких занять розумно утриматися.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами
У клінічних дослідженнях взаємодій не спостерігалося при одночасному застосуванні вінпоцетину з бета-адреноблокаторами хлоранололом і піндололом, з клопамідом, а також з глібенкламідом, дигоксином, аценокумаролом і гідрохлоротіазидом.
У поодиноких випадках вінпоцетин посилював гіпотензивну дію альфа-метилдопи, тому за такої комбінованої терапії рекомендується систематично контролювати артеріальний тиск. Обережність необхідна й при одночасному призначенні вінпоцетину з препаратами, що діють на центральну нервову систему, а також із протиаритмічними та протизсідальними засобами.
Вагітність і годування груддю
Застосування вінпоцетину в період вагітності та годування груддю протипоказане. Вінпоцетин проникає через плацентарний бар'єр, при цьому його концентрація в плаценті та в крові плода нижча, ніж у крові матері. Тератогенної та ембріотоксичної дії у жінок, які отримували вінпоцетин під час вагітності, не спостерігалося, однак у дослідженнях на тваринах, яким давали великі дози, в окремих випадках відзначалися кровотеча з плаценти та викидень — імовірно, внаслідок посилення плацентарного кровообігу.
Вінпоцетин проникає в молоко жінок, які годують груддю. У дослідженнях із міченим вінпоцетином радіоактивність у молоці була в 10 разів вищою, ніж у крові, а протягом першої години в молоко переходить 0,25% прийнятої дози. Достовірних даних про вплив речовини на грудних дітей немає, тому жінкам, які годують груддю, препарат не призначають.
Побічні дії
Більшість описаних небажаних реакцій трапляються нечасто, а частина симптомів з боку нервової системи може бути пов'язана не з препаратом, а з основним захворюванням.
- з боку нервової системи, нечасто: порушення сну — безсоння або сонливість, запаморочення, головний біль, слабкість;
- з боку серця, нечасто: зниження сегмента ST, подовження інтервалу QT, прискорене серцебиття, додаткові скорочення серця;
- з боку судин, нечасто: зміни артеріального тиску, переважно його зниження, припливи крові до голови;
- з боку травного тракту, нечасто: нудота, печія, сухість у роті;
- з боку травного тракту, рідко: біль у животі;
- з боку печінки та жовчовивідних шляхів, нечасто: підвищення активності печінкових ферментів;
- з боку шкіри, нечасто: алергічні шкірні реакції;
- з боку крові, рідко: лейкопенія.
Перелічені серцеві симптоми виникали самовільно, тому їхній зв'язок із прийманням препарату не вважається підтвердженим. Проте при появі перебоїв у роботі серця, помітного зниження артеріального тиску або шкірної реакції варто звернутися до лікаря.
Передозування
Тривале застосування вінпоцетину в добовій дозі 60 мг є безпечним. Навіть одноразове приймання всередину 360 мг вінпоцетину — тобто дози, що в 6 разів перевищує рекомендовану в клінічній практиці, — не спричиняло небажаних реакцій.
Ці дані не означають, що перевищувати призначену дозу допустимо: схему приймання визначає лікар, і дотримуватися слід саме її. Якщо надмірну кількість таблеток прийнято випадково, особливо пацієнтом із захворюванням серця, розумно звернутися по медичну консультацію.
Як отримати рецепт на Vinpoven® онлайн
Призначення препарату потребує участі лікаря: потрібно підтвердити судинний характер скарг, уточнити тип перенесеного інсульту, стан серця та ритму, а також перелік ліків, які приймає пацієнт, включно із засобами, що впливають на артеріальний тиск і згортання крові.
Онлайн-консультація дає змогу обговорити ці питання дистанційно, а за наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
