Vinpoven® forte: склад і форма випуску
Vinpoven® forte — таблетки для приймання всередину, діючою речовиною яких є вінпоцетин. Одна таблетка містить 5 мг або 10 мг вінпоцетину залежно від дозування. Таблетку більшого дозування за потреби ділять навпіл, і тоді на одне приймання припадає 5 мг.
До допоміжного складу входить лактоза: 70 мг у таблетці з 5 мг вінпоцетину та 140 мг у таблетці з 10 мг. Ця кількість має значення для людей, які погано переносять молочний цукор, і для пацієнтів зі спадковими порушеннями його засвоєння.
Як діє Vinpoven® forte
Механізм дії вінпоцетину складний і не зводиться до одного ефекту. Речовина сприятливо впливає на мозковий обмін речовин і кровообіг у головному мозку, а також на реологічні властивості крові. Окремо виділяють його захисну дію на нервову тканину: вінпоцетин послаблює шкідливий вплив цитотоксичних реакцій, які спричиняються амінокислотами.
На рівні клітинних мембран дія залежить від концентрації речовини: вінпоцетин блокує натрієві та кальцієві канали і гальмує роботу NMDA- та AMPA-рецепторів. Саме з блокуванням натрієвого каналу пов'язують нейропротекторну та протисудомну дію. Крім того, вінпоцетин посилює нейропротекторний ефект аденозину.
Показання до застосування
Основне показання — лікування хронічної недостатності мозкового кровообігу, у тому числі станів після ішемічного інсульту та судинної деменції. У межах цього ж показання препарат використовують для полегшення психічних і неврологічних проявів недостатності мозкового кровообігу.
Крім того, препарат призначають при порушеннях слуху судинного походження. Кожен із цих станів потребує попередньої діагностики, тому рішення про призначення ухвалює лікар, а не сам пацієнт. Показанням є саме наслідки ішемічного інсульту, тоді як гостра фаза геморагічного інсульту віднесена до протипоказань, і розрізнити ці ситуації без обстеження неможливо.
Спосіб застосування та дозування
Таблетки приймають усередину після їди, розподіляючи добову дозу на три приймання. При використанні таблетки 10 мг разова доза становить від половини до цілої таблетки, тобто від 5 до 10 мг, три рази на добу; добова доза при цьому перебуває в межах 15–30 мг. Підтримувальна доза — 1 таблетка 3 рази на добу.
Дозування 5 мг
Якщо використовується таблетка 5 мг, на одне приймання припадає 1–2 таблетки, тобто ті самі 5–10 мг. Кратність приймання та добова доза залишаються попередніми: три рази на добу, 15–30 мг. Підтримувальна доза також становить 1 таблетку 3 рази на добу.
Окремі групи пацієнтів
Пацієнтам із порушеннями функції нирок і печінки змінювати дозу не потрібно. Дітям препарат не призначають: він не призначений для застосування в цій віковій групі, оскільки достатніх клінічних даних про таке застосування немає.
Протипоказання
Препарат не застосовують при підвищеній чутливості до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин, а також у період вагітності та годування груддю. Не призначають його й дітям — через відсутність достатніх даних клінічних досліджень у цій віковій групі.
Ще три протипоказання стосуються серця та судин: гостра фаза геморагічного інсульту, тяжка ішемічна хвороба серця та тяжкі порушення серцевого ритму. Тому перед призначенням лікар з'ясовує, який саме інсульт було перенесено, і оцінює стан серця — тим більше що серед небажаних реакцій препарату описано зміни на електрокардіограмі.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Окремої уваги потребують серцева провідність і переносимість лактози.
- при синдромі подовженого інтервалу QT рекомендується виконувати контрольні дослідження електрокардіограми;
- те саме стосується пацієнтів, які одночасно приймають препарати, що подовжують інтервал QT;
- кожна таблетка містить лактозу — 70 мг при дозуванні 5 мг і 140 мг при дозуванні 10 мг;
- препарат не слід застосовувати при рідкісній спадковій непереносимості галактози, дефіциті лактази типу Лаппа та синдромі мальабсорбції глюкози й галактози;
- дослідження впливу вінпоцетину на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми не проводилися.
Останній пункт означає, що даних про безпечність водіння на тлі приймання препарату просто немає. Оцінювати власну реакцію в такій ситуації доводиться індивідуально, беручи до уваги можливі запаморочення та сонливість.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами
Клінічні дослідження не виявили взаємодій вінпоцетину з низкою широко застосовуваних засобів: бета-адреноблокаторами хлоранололом і піндололом, сечогінними клопамідом і гідрохлоротіазидом, цукрознижувальним препаратом глібенкламідом, серцевим глікозидом дигоксином та антикоагулянтом аценокумаролом.
Проте в поодиноких випадках вінпоцетин посилював гіпотензивну дію альфа-метилдопи — за такої комбінації артеріальний тиск слід контролювати систематично. Обережність потрібна й при одночасному прийманні засобів, що діють на центральну нервову систему, а також протиаритмічних і протизсідальних препаратів.
Вагітність і годування груддю
Приймання вінпоцетину під час вагітності протипоказане. Речовина проникає через плацентарний бар'єр, хоча її концентрація в плаценті та в крові плода нижча, ніж у крові матері. Тератогенної та ембріотоксичної дії у вагітних жінок не відзначалося, однак у тварин, які отримували високі дози, в окремих випадках спостерігалися кровотеча з плаценти та викидень, що пов'язують із посиленням плацентарного кровообігу.
Годування груддю на тлі приймання препарату також протипоказане. У дослідженнях із міченим вінпоцетином радіоактивність у молоці виявилася в 10 разів вищою, ніж у крові, а за першу годину в молоко переходить 0,25% прийнятої дози. Надійних даних про вплив вінпоцетину на дітей, які отримують грудне молоко, немає.
Побічні дії
За частотою описані небажані реакції поділяються на дві групи — нечасті та рідкісні.
- нечасто: безсоння або сонливість, запаморочення, головний біль, слабкість;
- нечасто: зниження сегмента ST, подовження інтервалу QT, прискорене серцебиття, додаткові скорочення серця;
- нечасто: зміни артеріального тиску, частіше в бік зниження, і припливи крові до голови;
- нечасто: нудота, печія, сухість у роті;
- нечасто: підвищення активності печінкових ферментів;
- нечасто: алергічні шкірні реакції;
- рідко: біль у животі;
- рідко: лейкопенія.
Симптоми з боку нервової системи можуть виявитися проявом основного захворювання, а не дії препарату, а описані серцеві порушення виникали самовільно, через що їхній причинний зв'язок із лікуванням залишається невизначеним. Про всі нові або посилені симптоми слід розповісти лікареві, який проводить лікування.
Передозування
Дані про безпечність при перевищенні звичайних доз виглядають сприятливо: тривале застосування вінпоцетину в добовій дозі 60 мг визнано безпечним, а одноразове приймання всередину 360 мг — дози, що в 6 разів перевищує рекомендовану в клінічній практиці, — не призвело до появи небажаних реакцій.
Ці відомості не скасовують необхідності дотримуватися призначеної схеми. Дозу й тривалість приймання визначає лікар, а при випадковому прийманні надмірної кількості таблеток варто зв'язатися з медичним фахівцем.
Як отримати рецепт на Vinpoven® forte онлайн
Препарат відпускається за рецептом, тому його призначенню передує консультація лікаря: фахівець уточнює судинну природу скарг, тип перенесеного інсульту, стан серця та серцевого ритму, а також супутню терапію.
Онлайн-консультація дає можливість обговорити це дистанційно, а за наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
