Tropicamidum WZF 1%: склад і форма випуску
Один мілілітр препарату містить 5 мг або 10 мг тропікаміду, тобто випускаються два розчини — 0,5% і 1%. Назва Tropicamidum WZF 1% указує на концентрованіший варіант, 10 мг/мл.
Це очні краплі винятково для зовнішнього місцевого застосування — закапування в кон'юнктивальний мішок. У кожному мілілітрі розчину міститься 0,1 мг бензалконію хлориду, консерванту, з яким пов'язані окремі обмеження щодо контактних лінз і сухості ока.
Як діє Tropicamidum WZF 1%
Тропікамід — парасимпатолітик, за дією схожий на атропін, але, на відміну від нього, діє швидше й розширює зіницю ненадовго. Механізм полягає в конкурентному антагонізмі до ацетилхоліну: препарат спричиняє параліч сфінктера зіниці та війкового м'яза, через що зіниця розширюється.
Концентрація визначає глибину ефекту. У концентрації 1% препарат спричиняє не лише мідріаз, а й параліч акомодації — циклоплегію, — що й відрізняє розчин 10 мг/мл від 5 мг/мл. Максимальне розширення зіниці настає приблизно через 15 хвилин після закапування, а дія зберігається до 3 годин; нормальний зір відновлюється приблизно через 6 годин.
Показання до застосування
Показання різняться залежно від концентрації, і це принципово.
- Розчин 5 мг/мл — в офтальмологічній діагностиці для огляду очного дна, а також у передопераційних станах, коли потрібен коротко діючий засіб, що розширює зіницю.
- Розчин 10 мг/мл — в офтальмологічній діагностиці для паралічу акомодації, а також у перед- і післяопераційних станах, що потребують коротко діючого мідріатика.
Інакше кажучи, 1% розчин потрібен там, де недостатньо просто розширити зіницю й треба тимчасово вимкнути акомодацію — наприклад при доборі окулярів у пацієнтів із прихованою далекозорістю. Окреме й важливе застереження: у дітей для паралічу акомодації застосовують не тропікамід, а атропін.
Спосіб застосування та дозування
Для розчину 5 мг/мл при огляді очного дна закапують 1–2 краплі в кон'юнктивальний мішок за 15–20 хвилин до дослідження, а для розширення зіниці — 2 краплі з інтервалом 5 хвилин. Якщо оглянути пацієнта протягом 15–30 хвилин після закапування не вдалося, можна додати ще одну краплю, щоб продовжити мідріаз.
Для розчину 10 мг/мл схеми дві. Для паралічу акомодації в дорослих і літніх закапують по 1 краплі двічі з інтервалом 5 хвилин, а дослідження проводять через 25–50 хвилин після останнього закапування. Для розширення зіниці в дорослих, літніх і дітей достатньо 1 краплі, за потреби через 15–30 хвилин додають ще одну. Окремо застережено: у грудних дітей і дітей молодшого віку застосовують лише 0,5% тропікамід, а для циклоплегії в дітей — атропін. І ще одне правило, про яке легко забути: після закапування щонайменше хвилину притискають слізні канальці, щоб зменшити системне всмоктування тропікаміду. Кінчиком крапельниці не торкаються ока та інших поверхонь, інакше вміст флакона забрудниться.
Протипоказання
Протипоказань три, і кожне варто пояснити.
- Підвищена чутливість до тропікаміду або будь-якого компонента препарату.
- Первинна глаукома зі схильністю до закриття кута та глаукома з вузьким кутом: розширення зіниці здатне спровокувати напад.
- М'які контактні лінзи під час закапування — через вміст бензалконію хлориду у складі.
Обмеження щодо лінз не означає повної заборони їх носити: лінзи знімають перед закапуванням і надягають назад не раніше ніж через 15 хвилин. Бензалконію хлорид здатен вбиратися м'якими лінзами й змінювати їхній колір.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Головне попередження стосується глаукоми. Перш ніж застосовувати тропікамід для розширення зіниці при огляді очного дна, проводять діагностику щодо глаукоми вузького кута: збирають анамнез, оцінюють глибину передньої камери, виконують гоніоскопію. Особливо це важливо в літніх і в пацієнтів зі схильністю до підвищеного внутрішньоочного тиску, оскільки описані випадки гострого нападу глаукоми після одноразового закапування.
- Діти й системна токсичність. Особлива обережність потрібна в дітей і в людей, чутливих до алкалоїдів беладони: у них вищий ризик системної токсичної дії. Тропікамід здатен спричиняти порушення з боку центральної нервової системи, небезпечні для грудних дітей і дітей молодшого віку. Батьків попереджають про потенційну токсичність препарату при проковтуванні дитиною й радять мити руки після кожного закапування.
- Запалення ока. За запальних захворювань очей препарат застосовують обережно: у таких випадках у системний кровотік всмоктується більше діючої речовини.
- Психіка. У пацієнтів із підвищеною чутливістю до антихолінергічних засобів після закапування тропікаміду можливі психотичні реакції та порушення поведінки.
- Консервант. Бензалконію хлорид може спричиняти подразнення очей, симптоми сухого ока й впливати на слізну плівку та поверхню рогівки, тому за синдрому сухого ока й ушкоджень рогівки його застосовують з обережністю, а пацієнтів на тривалому лікуванні контролюють.
Даних щодо дітей небагато, і відмінностей у профілі небажаних явищ порівняно з дорослими не виявлено. Проте очі дітей загалом сильніше реагують на подразники, і це подразнення може впливати на перебіг лікування. І останнє, практичне: після застосування можливі порушення зору та світлобоязнь, тому пацієнтові пояснюють, що не можна керувати автомобілем і працювати з механізмами до відновлення нормального зору — а це стається приблизно через 6 годин.
Лікарські взаємодії
Взаємодій небагато, і вони поділяються на системні та місцеві.
Дію антихолінергічних засобів посилюють амантадин, деякі антигістамінні препарати, похідні фенотіазину та бутирофенону, а також трициклічні антидепресанти. Це означає, що в пацієнта, який приймає такі препарати всередину, ефект тропікаміду й ризик системних проявів можуть виявитися вищими за очікувані. Що ж до місцевого застосування, за одночасного використання інших крапель у кон'юнктивальний мішок між закапуваннями витримують 15 хвилин, а очні мазі завжди застосовують останніми — інакше мазева основа завадить усмоктуванню крапель.
Вагітність і годування груддю
Безпечність тропікаміду при вагітності та лактації не вивчалася. Застосовувати препарат під час вагітності можна лише в тих випадках, коли, на думку лікаря, це необхідно.
Ризик для дитини на грудному вигодовуванні виключити не можна. Рішення про те, чи продовжувати годування і чи продовжувати застосування тропікаміду, ухвалюють, зважуючи користь грудного вигодовування для дитини й користь лікування для матері. Даних про вплив препарату на фертильність немає. Практично варто пам'ятати, що притискання слізних канальців після закапування зменшує системне всмоктування — а отже, і потрапляння речовини в молоко.
Побічні дії
Частота всіх перелічених реакцій в інструкції позначена як невідома. З боку ока можливі минуще печіння, світлобоязнь як наслідок розширення зіниці, подразнення, почервоніння, набряк і запалення кон'юнктиви, а також підвищення внутрішньоочного тиску.
Системні прояви відображають антихолінергічну природу препарату. З боку травлення — сухість слизової рота, блювання, здуття живота в грудних дітей, уповільнення перистальтики із закрепами. З боку серця описані брадикардія, якій передують тахікардія із серцебиттям та аритміями, а в дітей — дихальна та серцево-судинна недостатність. Можливі також запаморочення, психотичні реакції й порушення поведінки в дітей, висип у дітей, сухість і почервоніння шкіри, хитка хода та раптові позиви до сечовипускання. Окремо повторене попередження: тропікамід може спричиняти порушення з боку центральної нервової системи, небезпечні в грудних дітей і дітей молодшого віку.
Передозування
Навіть за місцевого застосування, особливо в дітей, можлива системна токсична дія. Вона проявляється почервонінням і сухістю шкіри — у дітей може з'явитися висип, — порушеннями зору, частим і нерегулярним пульсом, гарячкою, здуттям живота в грудних дітей, судомами, галюцинаціями та втратою нервово-м'язової координації.
Лікування симптоматичне. У грудних дітей і дітей молодшого віку рекомендують підтримувати шкіру вологою, щоб знизити температуру. Якщо препарат випадково випито, викликають блювання або розглядають промивання шлунка. Саме тому флакон зберігають поза досяжністю дітей, а руки миють після кожного закапування.
Як отримати рецепт на Tropicamidum WZF 1% онлайн
Скажемо прямо: це діагностичний препарат, який застосовують у кабінеті офтальмолога, а не вдома. Показання в нього — огляд очного дна, параліч акомодації при доборі корекції та підготовка до операцій, тобто ситуації, де закапування супроводжує саме дослідження. Ба більше, до першого застосування потрібна діагностика щодо глаукоми вузького кута — гоніоскопія та оцінка глибини передньої камери, — а її за анкетою не зробити.
Онлайн-консультація може бути корисною в іншому: якщо офтальмолог призначив вам краплі для застосування вдома в конкретній післяопераційній ситуації й потрібно виписати рецепт для продовження. В анкеті зазначають, хто й з якого приводу призначив препарат, концентрацію — 0,5% чи 1%, — схему та тривалість застосування, а також супутні захворювання очей: глаукому, синдром сухого ока, ушкодження рогівки, запальні процеси. Обов'язково повідомте про носіння м'яких контактних лінз, про прийом амантадину, антигістамінних засобів, фенотіазинів і трициклічних антидепресантів, а також про вагітність чи годування груддю. Лікар вивчає дані й за достатніх підстав виписує електронний рецепт для аптеки в Польщі.
