Tianesal: склад та форма випуску
Tianesal випускається у формі таблеток, вкритих оболонкою. Одна таблетка містить 12,5 мг натрієвої солі тіанептину. Таке дозування розраховане на прийом кілька разів протягом доби, тому добова кількість діючої речовини набирається з кількох невеликих доз, а не з однієї великої.
Діюча речовина препарату — тіанептин — належить до антидепресантів. Саме з нею пов'язані і лікувальна дія препарату, і обмеження, викладені в розділах про протипоказання та запобіжні заходи.
Як діє Tianesal
У людини дія тіанептину характеризується впливом на тривогу, пов'язану з депресією, та впливом на розлади настрою. За своїм профілем тіанептин посідає проміжне місце між антидепресантами зі стимулювальною дією та антидепресантами із заспокійливою дією. Крім того, він виразно впливає на соматичні розлади, насамперед з боку травного тракту, які пов'язані з тривогою та порушеннями настрою.
Окремо відзначено, що тіанептин не впливає на сон і неспання, а також не діє на холінергічну систему, тобто не має антихолінергічної дії. Цей профіль враховують, коли добирають препарат пацієнтові з депресією, що супроводжується тривогою та тілесними скаргами.
Показання до застосування
Тіанептин показаний для лікування депресивних станів. Інших показань в інструкції не наведено, тому застосовувати препарат при інших розладах або просто для корекції настрою без лікарського призначення не можна.
Лікування депресії потребує не лише прийому ліків, а й спостереження: помітне поліпшення може настати лише через кілька тижнів, і весь цей час стан пацієнта має оцінюватися лікарем. У дітей та підлітків молодше 18 років препарат не застосовують.
Спосіб застосування та дозування
Рекомендована доза — 1 таблетка (12,5 мг) 3 рази на добу: вранці, опівдні та ввечері, перед прийомами їжі. Перевищувати рекомендовані дози не можна. Різке припинення лікування неприпустиме: дозу знижують поступово протягом 7–14 днів, щоб зменшити ризик реакцій відміни.
| Група пацієнтів | Добова доза |
|---|---|
| Дорослі | 3 таблетки — по 12,5 мг 3 рази на добу |
| Пацієнти літнього віку | корекція дози за віком не потрібна |
| Ослаблені, худі пацієнти літнього віку з масою тіла менше ніж 55 кг | 2 таблетки на добу |
| Тяжке порушення функції нирок, кліренс креатиніну менше ніж 19 мл/хв | 2 таблетки на добу |
| Тяжкий цироз печінки, клас C за Чайлдом-П'ю | не більше ніж 2 таблетки на добу |
| Алкогольна залежність без цирозу або з легким чи помірним цирозом | корекція дози не потрібна |
Ефективність і безпечність застосування тіанептину у пацієнтів літнього віку з депресією встановлені, і зменшувати дозу лише через вік не потрібно. Однак поєднання літнього віку з низькою масою тіла, а також тяжкі порушення функції нирок і печінки потребують зменшення добової кількості препарату.
Протипоказання
Препарат не призначають при підвищеній чутливості до натрієвої солі тіанептину або до будь-якої з допоміжних речовин. Окремим протипоказанням є поєднання з неселективними інгібіторами моноаміноксидази — інгібіторами МАО.
Між прийомом інгібіторів МАО та початком лікування тіанептином необхідно витримати перерву в 2 тижні. Якщо ж потрібно перейти з тіанептину на інгібітор МАО, препарат відміняють щонайменше за 24 години до початку нового лікування. Ці інтервали обов'язкові, скорочувати їх на власний розсуд не можна.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Депресія пов'язана з підвищеним ризиком суїцидальних думок, самоушкодження та вчинення самогубства. Ризик зберігається до настання виразного поліпшення, а оскільки на це може знадобитися кілька тижнів лікування, весь цей час стан пацієнта необхідно ретельно контролювати. За клінічним досвідом ризик самогубства може зростати в початковому періоді терапії. Пацієнти із суїцидальною поведінкою в анамнезі або з вираженими суїцидальними тенденціями до початку лікування належать до групи вищого ризику і потребують особливо уважного спостереження.
Метааналіз плацебо-контрольованих клінічних досліджень антидепресантів при психічних розладах показав підвищений порівняно з плацебо ризик суїцидальної поведінки у дорослих пацієнтів молодше 25 років. На початку лікування та при зміні дози пацієнтів, особливо з груп високого ризику, спостерігають особливо суворо. Самого пацієнта та його близьких попереджають про необхідність звертати увагу на будь-які ознаки клінічного обтяження захворювання, появу суїцидальних думок або поведінки та нетипові зміни поведінки, а при їх виникненні — невідкладно звернутися до лікаря.
- про прийом тіанептину необхідно повідомити анестезіолога, якщо планується загальне знеболення;
- перед плановою операцією препарат відміняють за 24–48 годин, а при екстрених втручаннях пацієнта уважно спостерігають у післяопераційному періоді;
- під час лікування слід уникати вживання алкоголю, як і при прийомі будь-яких психотропних засобів;
- препарат не можна відміняти раптово — дозу знижують поступово протягом 7–14 днів;
- пацієнтів із залежністю від ліків або алкоголю в анамнезі спостерігають особливо ретельно, щоб не допустити самовільного збільшення дози;
- рекомендовані дози перевищувати не можна.
Діти та підлітки
Тіанептин не застосовують для лікування дітей та підлітків молодше 18 років. У клінічних дослідженнях суїцидальна поведінка — спроби та думки про самогубство — і ворожість, переважно у вигляді агресії, опозиційної та зухвалої поведінки, спостерігалися у дітей і підлітків, які отримували антидепресанти, частіше, ніж при прийомі плацебо. Якщо за клінічним станом лікування тіанептином усе ж розпочате, пацієнта необхідно суворо контролювати щодо появи суїцидальної поведінки. Крім того, відсутні дані про безпечність препарату, його вплив на ріст і дозрівання, пізнавальні функції та поведінку в дітей і підлітків.
Лікарські взаємодії
Нерекомендованим є поєднання тіанептину з незворотними інгібіторами моноаміноксидази, наприклад з іпроніазидом: така комбінація загрожує судинним колапсом, нападоподібним підвищенням артеріального тиску, гіпертермією, судомами і може призвести до смертельного наслідку.
Саме тому при зміні терапії обов'язково дотримуються описаних вище часових інтервалів. Окремо варто пам'ятати про рекомендацію уникати алкоголю в період лікування. Про всі засоби, які приймає пацієнт, зокрема безрецептурні, слід повідомити лікаря до початку терапії.
Вагітність та годування груддю
Під час вагітності бажано, щоб жінка зберігала психічну рівновагу. Якщо для цього необхідне лікування, його починають або продовжують під час вагітності в мінімально необхідній дозі і за можливості у вигляді монотерапії. Результати досліджень на тваринах не викликають побоювань, однак клінічних даних недостатньо, тому застосування тіанептину рекомендується уникати на будь-якому терміні вагітності.
Якщо початок або продовження лікування тіанептином під час вагітності все ж виявляється необхідним, при спостереженні за новонародженим слід враховувати фармакологічний профіль діючої речовини. Трициклічні антидепресанти виділяються з грудним молоком, тому годування груддю під час лікування не рекомендується.
Побічні дії
Найчастіші небажані реакції зачіпають нервову систему та травний тракт: безсоння, сонливість, запаморочення, головний біль, непритомність, тремтіння, жахливі сновидіння, а також біль у шлунку та животі, сухість слизової оболонки порожнини рота, нудота, блювання, закреп і здуття живота. Часто відзначаються також зниження апетиту, тахікардія, додаткові скорочення серця, біль у грудній клітці, приливи жару, задишка, м'язовий біль, біль у попереку, слабкість і відчуття стиснення в горлі.
- нечасто: плямисто-папульозний або еритематозний висип, свербіж, кропив'янка;
- нечасто, за даними спостереження після виходу препарату на ринок: зловживання препаратом і залежність від нього, насамперед у людей молодше 50 років із залежністю від алкоголю або ліків в анамнезі;
- частота невідома: суїцидальні думки або суїцидальна поведінка під час лікування чи невдовзі після відміни препарату;
- частота невідома: сплутаність свідомості, галюцинації;
- частота невідома: зниження рівня натрію в крові;
- частота невідома: екстрапірамідні розлади, дискінезії;
- частота невідома: підвищення активності печінкових ферментів, запалення печінки, яке у виняткових випадках може перебігати тяжко;
- частота невідома: вугровий висип, у виняткових випадках бульозне ураження шкіри.
Поява суїцидальних думок, сплутаності свідомості, галюцинацій, вираженої шкірної реакції або ознак ураження печінки — привід негайно звернутися до лікаря. Самостійно і різко припиняти прийом при цьому не слід: відміну проводять поступово і під наглядом фахівця.
Передозування
При передозуванні тіанептину — максимальна одноразово прийнята доза становила 2250 мг — повідомлялося про сплутаність свідомості, судоми, сонливість, сухість слизової оболонки порожнини рота та дихальну недостатність, насамперед у тих випадках, коли препарат був прийнятий разом з алкоголем. У всіх випадках передозування лікування необхідно негайно припинити, а за пацієнтом уважно спостерігати.
Промивання шлунка проводять, якщо препарат був прийнятий не більше ніж за 2 години до госпіталізації; пізніше цей захід неефективний, але активоване вугілля можна дати в будь-якому разі. Рекомендується контроль серцевої та дихальної діяльності, функції нирок і обмінних показників. При появі клінічних симптомів проводять симптоматичне лікування, насамперед підтримку дихання, корекцію функції нирок і метаболічних порушень. Специфічний антидот для тіанептину невідомий.
Як отримати рецепт на Tianesal онлайн
Тіанептин призначає лікар: необхідно оцінити стан пацієнта, ризик суїцидальної поведінки, супутні захворювання нирок і печінки, а також препарати, які він приймає, зокрема інгібітори МАО. Лікар визначає і схему прийому, і порядок поступової відміни.
Онлайн-консультація дозволяє обговорити ці питання дистанційно, а за наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
