Symbicort®: склад і форма випуску
Одна доставлена доза, тобто та, що виходить із мундштука інгалятора, містить 160 мкг будесоніду і 4,5 мкг формотеролу фумарату дигідрату. Це відповідає відміряній дозі 200 мкг будесоніду і 6 мкг формотеролу фумарату дигідрату.
Дві цифри — не помилка і не різні препарати. Відміряна доза забирається з резервуара, а доставлена реально доходить до мундштука. Препарат є аерозолем-суспензією, тому балончик перед кожним застосуванням енергійно струшують щонайменше 5 секунд.
Як діє Symbicort®
У препараті поєднано дві речовини з різними механізмами дії, які адитивно зменшують кількість загострень хронічного обструктивного захворювання легень. Будесонід — глюкокортикостероїд, який при інгаляційному введенні чинить залежну від дози протизапальну дію в дихальних шляхах, що знижує вираженість симптомів і кількість загострень. Точний механізм протизапальної дії глюкокортикостероїдів не вивчений, але при інгаляційному шляху введення небажані ефекти виражені слабше, ніж при системному прийманні кортикостероїдів.
Формотерол — вибірковий агоніст бета-2-адренорецепторів, який при інгаляційному введенні спричиняє швидке й тривале розслаблення гладеньких м'язів бронхів у пацієнтів з обструкцією дихальних шляхів. Бронхорозширювальна дія залежить від дози, починається протягом 1–3 хвилин після інгаляції та зберігається щонайменше 12 годин після одноразової дози. Саме з цих 12 годин випливає режим по дві інгаляції двічі на добу.
Показання до застосування
Препарат показаний для симптоматичного лікування хронічного обструктивного захворювання легень у дорослих пацієнтів 18 років і старше. Показання сформульоване вузько: об'єм форсованого видиху за першу секунду нижче 70% від належного значення після приймання бронхорозширювального засобу та загострення хвороби в анамнезі, попри систематичну терапію бронхорозширювальними препаратами.
Межі цього показання варто розуміти буквально. Даних клінічних досліджень про застосування препарату в пацієнтів, у яких об'єм форсованого видиху до приймання бронхорозширювального засобу перевищував 50% від належного, а після приймання був нижчим за 70%, немає. Дозування 160 мкг і 4,5 мкг не має суттєвого застосування в дітей 11 років і молодших та в підлітків 12–17 років при симптоматичному лікуванні цієї хвороби.
Спосіб застосування та дозування
Схема проста, а от техніка інгаляції потребує уваги: від неї безпосередньо залежить, чи потрапить речовина в легені, чи осяде в порожнині рота.
| Пункт | Що потрібно знати |
| Дорослі при хронічному обструктивному захворюванні легень | 2 інгаляції 2 рази на добу |
| Літні пацієнти | Особливих рекомендацій щодо дозування немає |
| Порушення функції печінки та нирок | Даних про застосування немає; при тяжкому цирозі печінки можливе підвищення системного впливу обох речовин, оскільки обидві метаболізуються переважно в печінці |
| Спейсер | Зазвичай рекомендується, особливо тим, кому важко узгодити натискання на інгалятор із вдихом |
| Новий інгалятор, не використовувався понад тиждень або його впустили | Підготувати, зробивши два розпилення в повітря |
| Після кожної інгаляції | Прополоскати рот водою |
Порядок дій такий: зняти кришку мундштука, тримати інгалятор вертикально, вкласти мундштук у рот і, роблячи повільний глибокий вдих, сильно натиснути на інгалятор. Вдих продовжують і затримують дихання приблизно на 10 секунд або довше, наскільки можливо. Збіг вдиху з моментом вивільнення дози й забезпечує потрапляння речовини в легені.
Протипоказання
Протипоказання одне: підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якого допоміжного компонента.
Перелік обмежень на цьому не закінчується — його винесено до розділу застережень, бо йдеться про обережність, а не про заборону. Обережність потрібна при гіпертиреозі, феохромоцитомі, цукровому діабеті, некоригованій гіпокаліємії, гіпертрофічній кардіоміопатії зі звуженням вивідного тракту лівого шлуночка, підклапанному стенозі аорти невідомого походження, тяжкій артеріальній гіпертензії, аневризмі та інших тяжких хворобах серця й судин. Сам формотерол здатний подовжувати інтервал QTc. При активному чи прихованому туберкульозі легень, при грибковій або вірусній інфекції дихальних шляхів потребу в інгаляційних глюкокортикостероїдах переглядають.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Пацієнтові слід завжди мати при собі інгалятор для невідкладної допомоги: цей препарат — підтримувальна терапія, а не засіб для зняття нападу. Підтримувальну дозу приймають за призначенням навіть у періоди без симптомів, і припиняти лікування без нагляду лікаря не рекомендується. Раптове й прогресуюче погіршення контролю хвороби загрожує життю та потребує термінового огляду лікаря.
- Парадоксальний бронхоспазм. Як і при інших інгаляційних препаратах, одразу після дози можуть посилитися свистячі хрипи та задишка. У цьому разі препарат негайно скасовують, оцінюють стан пацієнта і за потреби призначають альтернативне лікування. Парадоксальний бронхоспазм відповідає на швидкодійні інгаляційні бронхорозширювальні засоби й лікується негайно.
- Системні ефекти. Можливі при будь-яких інгаляційних кортикостероїдах, особливо при тривалому застосуванні великих доз, але ймовірність значно нижча, ніж при пероральних: синдром Кушинга, пригнічення функції надниркових залоз, уповільнення росту в дітей, зниження щільності кісток, катаракта і глаукома.
- Щільність кісток. Вплив враховують передусім при тривалому прийманні великих доз і чинниках ризику остеопорозу. Дослідження будесоніду в дітей при 400 мкг на добу та в дорослих при 800 мкг значущого впливу не показали; даних про більші дози немає.
- Перехід із системних стероїдів. Інгаляційний будесонід зазвичай зменшує потребу в пероральних стероїдах, але знижений наднирковий резерв зберігається довго, тому функцію гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі контролюють регулярно.
- Гострий наднирковий криз. У періоди стресу — при гострих інфекціях або операціях — розглядають додаткове призначення системних кортикостероїдів. Різке зниження дози стероїдів здатне спровокувати криз: втрату апетиту, біль у животі, зниження маси тіла, втомлюваність, нудоту, блювання, пригнічення свідомості, судоми, зниження тиску та гіпоглікемію.
- Симптоми при переході. При зміні пероральної терапії системна дія стероїдів слабшає, через що можуть проявитися нежить, екзема, біль у м'язах і суглобах; їх лікують симптоматично.
- Кандидоз порожнини рота. Щоб знизити ризик дріжджових інфекцій порожнини рота та глотки, після інгаляції призначеної дози рот полощуть водою.
- Калій, глюкоза та зір. Великі дози бета-2-агоністів здатні спричинити тяжку гіпокаліємію, а поєднання з похідними ксантину, стероїдами чи сечогінними посилює цей ефект. При діабеті розглядають додатковий контроль глюкози, а при нечіткому зорі скеровують до офтальмолога.
Лікарські взаємодії
Головна група взаємодій пов'язана з ізоферментом CYP3A4, через який метаболізується будесонід. Сильні інгібітори цього ізоферменту здатні значно підвищувати його концентрацію в плазмі, і спільного застосування слід уникати; якщо це неможливо, проміжок між прийманням інгібітора та препарату роблять якомога довшим.
| Препарат або група | Ефект |
| Кетоконазол 200 мг на добу одночасно з будесонідом усередину 3 мг | Концентрація будесоніду в плазмі зростає приблизно в 6 разів |
| Кетоконазол через 12 годин після будесоніду | Зростання концентрації в середньому лише в 3 рази — проміжок між прийманнями зменшує ефект |
| Ітраконазол 200 мг на добу з інгаляційним будесонідом 1000 мкг | Концентрація в плазмі зростає в середньому в 4 рази |
| Інші сильні інгібітори CYP3A4 | Вориконазол, позаконазол, кларитроміцин, телітроміцин, нефазодон, інгібітори ВІЛ-протеази |
| Бета-адреноблокатори, зокрема у вигляді очних крапель | Можуть послабити або повністю пригнітити дію формотеролу; поєднання допустиме лише за абсолютних показань |
| Хінідин, дизопірамід, прокаїнамід, похідні фенотіазину, трициклічні антидепресанти | Можливе подовження інтервалу QTc |
Практичний висновок простий: при призначенні азолового протигрибкового або макролідного антибіотика про інгаляційне лікування треба сказати лікарю. Очні краплі з бета-адреноблокаторами при глаукомі — теж ліки, і про них теж потрібно повідомити.
Вагітність і годування груддю
Клінічних даних про застосування препарату або одночасно формотеролу й будесоніду у вагітних немає. Дані дослідження розвитку зародка та плода на щурах не виявили додаткового впливу поєднання цих ліків. Відповідних даних про застосування формотеролу у вагітних немає; у дослідженнях на тваринах формотерол спричиняв небажані ефекти при дуже великому системному впливі.
Щодо будесоніду даних більше: відомості про перебіг вагітності приблизно у 2000 жінок, які застосовували його інгаляційно, вказують на відсутність підвищеного ризику тератогенної дії. У дослідженнях на тваринах глюкокортикостероїди спричиняли вади розвитку, проте ці дані, вочевидь, не мають значення для людини, якщо будесонід застосовується в рекомендованих дозах.
Побічні дії
Оскільки препарат містить і будесонід, і формотерол, можливі ті самі небажані реакції, які спостерігалися при застосуванні кожної з речовин окремо; одночасне введення двох речовин частоту небажаних реакцій не збільшує. Найчастіші реакції фармакологічно передбачувані й типові для агоністів бета-2-адренорецепторів — це тремтіння та серцебиття. Вони легкі й зазвичай минають через кілька днів після початку лікування.
Часто відзначаються кандидоз порожнини рота та глотки, пневмонія у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень, головний біль і м'язове тремтіння. Нечасто спостерігаються агресія, психомоторна збудливість, неспокій і порушення сну. Рідко описані реакції гіперчутливості — екзема, кропив'янка, свербіж, дерматит, ангіоневротичний набряк, анафілактична реакція — та гіпокаліємія. Дуже рідко: синдром Кушинга, пригнічення функції надниркових залоз, уповільнення росту, зниження щільності кісток, гіперглікемія, депресія та зміни поведінки.
Передозування
Передозування формотеролу може призвести до типових для агоністів бета-2-адренорецепторів проявів: м'язового тремтіння, головного болю, відчуття серцебиття. Повідомлялося про поодинокі випадки тахікардії, гіперглікемії, гіпокаліємії, подовження інтервалу QTc, аритмії, нудоти та блювання. Може знадобитися симптоматичне й підтримувальне лікування. Після введення 90 мкг формотеролу протягом 3 годин пацієнтам із гострим бронхоспазмом проблем, які свідчили б про загрозу безпеці, не спостерігалося.
Гостре передозування будесоніду, навіть при надмірних дозах, клінічної проблеми становити не має. А от тривале застосування завеликих доз здатне спричинити системні ефекти глюкокортикостероїдів — підвищення рівня цих гормонів у крові та пригнічення функції надниркових залоз. Це принципова різниця: одноразовий зайвий вдих і систематичне перевищення дози — цілком різні за наслідками ситуації.
Як отримати рецепт на Symbicort® онлайн
Показання до препарату визначається не самопочуттям, а результатом спірометрії: об'єм форсованого видиху за першу секунду нижче 70% від належного після бронхолітика плюс загострення в анамнезі, попри регулярне лікування бронхорозширювальними засобами. Тому первинне призначення за анкетою неможливе — потрібні діагноз і результати дослідження функції дихання.
Онлайн-консультація підходить для продовження призначеного лікування. В анкеті зазначте діагноз і хто його поставив, дату останньої спірометрії та її результат, скільки часу ви застосовуєте препарат і в якій дозі, а також чи був за цей час період загострення. Обов'язково повідомте, чи є у вас окремий інгалятор для невідкладної допомоги і як часто ви ним користуєтеся — почастішання його застосування означає, що лікування треба переглянути, а не просто продовжити. Назвіть хвороби серця й судин, порушення ритму, артеріальну гіпертензію, діабет, хвороби щитоподібної залози, туберкульоз в анамнезі, глаукому й катаракту, а також ліки, які приймаєте: азолові протигрибкові, макроліди, бета-адреноблокатори зокрема в очних краплях, сечогінні та пероральні кортикостероїди. Лікар вивчає дані та за достатніх підстав виписує електронний рецепт для аптеки в Польщі.
