Sumamigren®: склад і форма випуску
Sumamigren® випускається у формі таблеток, вкритих оболонкою. Одна таблетка містить 50 мг або 100 мг суматриптану у вигляді суматриптану сукцинату — відповідно 70 мг або 140 мг солі.
Дві дозування потрібні тому, що чутливість до препарату в різних пацієнтів відрізняється: для одних достатньо меншої дози, іншим для купірування нападу потрібна більша. Яка з них підходить конкретній людині, визначає лікар.
Як діє Sumamigren®
Суматриптан — специфічний і вибірковий агоніст серотонінових рецепторів 5-HT1D. На інші підтипи серотонінових рецепторів, від 5-HT2 до 5-HT7, він не впливає. Рецептори цього типу розташовані головним чином у кровоносних судинах басейну сонної артерії, тому суматриптан вибірково звужує саме ці судини, не змінюючи мозковий кровотік.
Результати експериментальних досліджень також вказують на те, що суматриптан пригнічує активність трійчастого нерва. Обидва механізми і лежать в основі його протимігренозної дії. Дія таблеток, вкритих оболонкою, починається приблизно через 30 хвилин після прийому. У клінічних дослідженнях ефективність доз від 25 до 100 мг була виразно вищою, ніж у плацебо, при цьому доза 25 мг помітно поступалася дозам 50 і 100 мг.
Показання до застосування
Sumamigren® застосовують для купірування нападів мігрені. Це засіб невідкладної допомоги: його приймають тоді, коли напад уже почався.
Профілактично суматриптан не застосовують — запобігати нападам він не призначений. Крім того, при нападі мігрені його використовують як єдиний препарат цього типу і не поєднують з ерготаміном та його похідними, включно з метисергідом.
Спосіб застосування та дози
Таблетку ковтають цілою, запиваючи водою. Препарат слід прийняти якомога раніше після початку нападу, однак він ефективний і в тому разі, якщо прийнятий на будь-якій стадії больового нападу.
| Група пацієнтів або ситуація | Доза |
|---|---|
| Дорослі, рекомендована доза | 50 мг перорально; окремим пацієнтам потрібні 100 мг |
| Симптоми не минули після першої дози | другу дозу в тому ж нападі не приймають; можна застосувати парацетамол, ацетилсаліцилову кислоту або НПЗЗ |
| Напад повернувся після того, як симптоми минули | другу дозу можна прийняти протягом доби, не раніше ніж через 2 години після першої |
| Максимальна добова доза | не більше 300 мг за 24 години |
| Легкі та помірні порушення функції печінки | максимальна добова доза 50 мг |
| Діти та підлітки, пацієнти старше 65 років | таблетки, вкриті оболонкою, не рекомендовані |
Окремо варто пояснити логіку повторного прийому: якщо після першої дози напад не відступив, нарощувати дозу того самого препарату безглуздо, а от при поверненні головного болю після успішного купірування друга доза допустима. Ефективність і безпека таблеток у дітей молодше 10 років не встановлені, а у дітей і підлітків 10–17 років у клінічних дослідженнях не підтверджені, тому в цих вікових групах їх не застосовують.
Протипоказання
Значна частина протипоказань пов’язана зі судинозвужувальною дією суматриптану: за наявного ураження судин серця або мозку вона небезпечна. Інша частина стосується лікарських поєднань, за яких судинні ефекти підсумовуються.
- підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої допоміжної речовини;
- застосування з метою попередження нападів мігрені, а також вік молодше 18 і старше 65 років;
- перенесений інфаркт міокарда, ішемічна хвороба серця, стенокардія Принцметала, захворювання периферичних судин, а також ознаки, що вказують на ішемічну хворобу серця;
- перенесений інсульт або транзиторне порушення мозкового кровообігу в анамнезі;
- тяжкі порушення функції печінки;
- помірна і тяжка артеріальна гіпертензія, а також легка неконтрольована артеріальна гіпертензія;
- одночасний прийом ерготаміну або його похідних, включно з метисергідом, а також будь-якого іншого триптану чи іншого агоніста рецепторів 5-HT1;
- одночасний прийом інгібіторів МАО, а також період у 2 тижні після їх відміни.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Суматриптан призначають тільки після того, як діагноз мігрені точно встановлений. При геміплегічній, базилярній та офтальмоплегічній мігрені він не показаний. Якщо головний біль мігренозного типу виник у пацієнта, якому мігрень раніше не діагностували, або напад перебігає нетипово, необхідно шукати іншу, зокрема неврологічну, причину болю. Важливо пам’ятати і про те, що пацієнти з мігрінню належать до групи ризику судинного ураження головного мозку. Після прийому суматриптану може з’явитися минущий біль і відчуття стискання в грудній клітці та горлі, іноді значної сили. Такі відчуття можуть вказувати на ішемічну хворобу серця: препарат слід відмінити і пройти обстеження.
- без попередньої оцінки стану серцево-судинної системи препарат не застосовують у осіб із групи ризику ішемічної хвороби серця, включно з курцями і тими, хто використовує замінники нікотину;
- особлива обережність потрібна жінкам у постменопаузі та чоловікам старше 40 років;
- при легкій контрольованій артеріальній гіпертензії — обережність: у частини пацієнтів спостерігалися минуще підвищення тиску і периферичного судинного опору;
- при сумісному прийомі з СІЗЗС, ІЗЗСН або бупренорфіном можливий серотоніновий синдром — стан, що загрожує життю; необхідне уважне спостереження;
- обережність при порушеннях всмоктування, метаболізму або виведення препарату — при легких і помірних порушеннях функції печінки та при захворюваннях нирок;
- велика обережність у пацієнтів із судомами в анамнезі або з факторами, що знижують поріг судомної готовності;
- при підвищеній чутливості до сульфонамідів можливі алергічні реакції різного ступеня — від шкірних проявів до анафілактичного шоку;
- спільний прийом із препаратами звіробою може почастішувати небажані реакції.
Тривалий прийом будь-яких знеболювальних здатен посилювати головний біль. Якщо у пацієнта болі виникають часто або щодня, попри регулярний прийом засобів від головного болю або через такий прийом, слід розглянути діагноз абузусного головного болю, відмінити препарат і звернутися до лікаря. Перевищувати рекомендовану дозу не можна. Препарат містить лактози моногідрат, тому не підходить пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, відсутністю лактази або синдромом мальабсорбції глюкози і галактози; таблетки 50 мг містять лак кошенільового червоного, що здатен спричиняти алергічні реакції. Вплив на здатність керувати транспортом не вивчався, але під час лікування можлива сонливість, що потрібно враховувати за кермом.
Лікарські взаємодії
Взаємодій суматриптану з етиловим спиртом, а також з пропранололом, флунаризином і пізотифеном у дослідженнях не виявлено. Основні обмеження стосуються інших судинозвужувальних протимігренозних засобів і препаратів, що впливають на обмін серотоніну.
- ерготамін: одночасне застосування протипоказане через теоретичний ризик судинного спазму, ефекти препаратів можуть підсумовуватися;
- перед прийомом суматриптану слід витримати щонайменше 24 години після будь-якого засобу з ерготаміном, іншого триптану чи іншого агоніста рецепторів 5-HT1;
- засоби з ерготаміном можна застосовувати через 6 годин після суматриптану, інші триптани й агоністи 5-HT1 — через 24 години;
- інгібітори МАО: одночасний прийом недопустимий, як і прийом протягом 2 тижнів після закінчення лікування ними;
- СІЗЗС: описані випадки серотонінового синдрому, включно зі змінами психічного стану, нестійкістю вегетативної регуляції та порушеннями координації рухів;
- ІЗЗСН і бупренорфін: також описані випадки серотонінового синдрому, який може загрожувати життю.
Точний час, який має минути між прийомом суматриптану і препаратів з ерготаміном або іншими агоністами рецепторів 5-HT1, залежить від дози і виду препарату, тому наведених інтервалів слід дотримуватися суворо.
Вагітність і грудне вигодовування
За даними, зібраними після виходу препарату на ринок, більш ніж у 1000 жінок, які приймали суматриптан у першому триместрі вагітності, збільшення частоти вроджених вад у дітей не виявлено, однак цих даних недостатньо для остаточних висновків. Відомості про застосування у другому і третьому триместрах обмежені. Дослідження на тваринах не показали тератогенної дії та шкідливого впливу на пренатальний і постнатальний розвиток, але у кроликів була порушена виживаність ембріона і плода.
Тому під час вагітності суматриптан можна застосовувати тільки тоді, коли передбачувана користь для матері перевищує ризик шкідливого впливу на плід. Встановлено, що при підшкірному введенні суматриптан проникає в грудне молоко: щоб звести до мінімуму його вплив на дитину, протягом 12 годин після прийому слід утримуватися від годування груддю, а зціджене за цей час молоко не використовувати.
Побічні дії
Частина наведених нижче реакцій може бути проявом самого нападу мігрені, а не дією препарату — розмежувати їх не завжди можливо. Найбільш характерні реакції, які описують як відчуття тяжкості, тиску, тепла або холоду: вони зазвичай минущі, але бувають сильними і виникають у різних частинах тіла, включно з грудною кліткою та горлом.
- часто: запаморочення, сонливість, порушення чутливості, зокрема парестезії та зниження чутливості;
- часто: минуще підвищення артеріального тиску невдовзі після прийому, раптове почервоніння, особливо обличчя;
- часто: задишка, нудота і блювання, болі в м’язах, слабкість і втомлюваність;
- частота невідома: реакції підвищеної чутливості — від кропив’янки до рідкісних випадків анафілактичного шоку;
- частота невідома: судомні напади, тремор, дистонія, ністагм;
- частота невідома: порушення зору, включно з миготінням світла, двоїнням, змінами поля зору і втратою зору, зокрема стійкою;
- частота невідома: брадикардія, тахікардія, серцебиття, порушення ритму, минущі ішемічні зміни на ЕКГ, спазм коронарних артерій, стенокардія, інфаркт міокарда;
- частота невідома: зниження артеріального тиску, синдром Рейно, ішемічний коліт, діарея, порушення ковтання.
Дуже рідко відзначалися незначні зміни показників функції печінки. Описані також тривога, підвищене потовиділення, скутість м’язів шиї та болі в суглобах. Судомні напади виникали як у людей із судомами в анамнезі або з факторами ризику, так і у пацієнтів без факторів ризику. При появі болю і стискання в грудній клітці, а також будь-яких ознак порушення кровообігу прийом препарату слід припинити і звернутися до лікаря.
Передозування
Дози понад 400 мг перорально і 16 мг підшкірно не спричиняли інших небажаних реакцій, окрім уже описаних. У пацієнтів, які одноразово отримали 12 мг підшкірно, значущих небажаних реакцій не спостерігалося.
При передозуванні суматриптану пацієнт повинен перебувати під наглядом щонайменше 10 годин; залежно від обставин проводять стандартне симптоматичне лікування. Вплив гемодіалізу або перитонеального діалізу на концентрацію суматриптану в плазмі крові невідомий.
Як отримати рецепт на Sumamigren® онлайн
Sumamigren® відпускається за рецептом: препарат призначають тільки при точно встановленому діагнозі мігрені, а перед початком лікування лікар оцінює стан серцево-судинної системи, артеріальний тиск і сумісність з іншими препаратами, які приймає пацієнт.
Онлайн-консультація дає змогу обговорити характер нападів, їх частоту та супутні захворювання дистанційно. За наявності показань і відсутності протипоказань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
