Spamilan®: склад і форма випуску
Spamilan® — таблетки, що містять 5 мг або 10 мг буспірону гідрохлориду. Два дозування потрібні тому, що лікування починають з малої дози й нарощують її поступово, а за поєднання з деякими препаратами доводиться опускатися навіть нижче ніж 5 мг.
Таблетка 5 мг містить 55,7 мг лактози, таблетка 10 мг — 111,4 мг, тому препарат не підходить пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази типу Лаппа або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози. Приймати таблетки потрібно щодня в один і той самий час і завжди однаково щодо їди: або завжди з їжею, або завжди без неї, оскільки їжа збільшує біодоступність буспірону.
Як діє Spamilan®
Буспірон — похідне азаспіродекандіону. Точний механізм його протитривожної дії відомий не повністю. Принципово важливе інше: препарат не діє на бензодіазепінові рецептори й не має седативної, протисудомної та міорелаксувальної дії. Це відрізняє його від звичних анксіолітиків і пояснює, чому він не знімає симптомів відміни після тривалого приймання бензодіазепінів.
З досліджень на тваринах відомо, що буспірон впливає на серотонінергічні, норадренергічні, холінергічні та дофамінергічні рецептори мозку: він підвищує активність певних норадренергічних і дофамінергічних шляхів, водночас пригнічуючи активність серотонінергічної та холінергічної систем. Оскільки механізм вивчено не до кінця, передбачити хронічну токсичність препарату для ЦНС та інших систем неможливо.
Показання до застосування
Показання сформульоване вузько: короткочасне лікування тривожних розладів і полегшення симптомів тривоги — як тієї, що супроводжується депресією, так і без неї. Слово «короткочасне» тут суттєве й задає рамку всієї терапії.
Так само важливе обмеження з іншого боку: буспірон не можна застосовувати в монотерапії для лікування депресії. Він здатний маскувати її клінічні прояви, через що власне депресивний розлад залишиться без лікування. Ще одне обмеження вікове: довгострокова безпечність та ефективність у людей молодших за 18 років не встановлені, і дітям і підліткам препарат не рекомендований.
Спосіб застосування та дозування
У дорослих дозу підбирають за станом пацієнта. Рекомендована початкова доза — 5 мг 2–3 рази на добу; підвищувати її можна кожні 2–3 дні. Терапевтична доза становить 15–30 мг на добу в розділених прийомах, максимальна рекомендована добова доза — 60 мг у розділених прийомах.
- Сильні інгібітори CYP3A4: початкова доза має бути меншою за звичайну, а підвищувати її дозволено лише поступово й після лікарської оцінки.
- Грейпфрутовий сік підвищує концентрацію буспірону в плазмі, тому на тлі лікування його п'ють у невеликих кількостях.
- Пацієнти похилого віку: наявні дані не потребують змінювати схему залежно від віку чи статі.
- Легке та помірне порушення функції нирок (кліренс креатиніну 20–49 мл/хв/1,72 м²): після разової дози відзначено невелике підвищення концентрації без подовження періоду напіввиведення. Препарат застосовують обережно, малими дозами двічі на добу, ретельно оцінюючи відповідь і симптоми перед можливим підвищенням дози.
- Кліренс креатиніну нижче ніж 20 мл/хв/1,72 м² і особливо анурія: препарат не призначають — можливе некероване зростання концентрації буспірону та його метаболітів. За анурії після разової дози зростає рівень метаболіту 1-піримідинілпіперазину, причому діаліз не впливає ні на буспірон, ні на цей метаболіт.
- Порушення функції печінки: ефект першого проходження послаблений, а після разової дози в пацієнтів із цирозом зростає максимальна концентрація незміненого буспірону й подовжується період напіввиведення. Дозу підвищують індивідуально й обережно, не раніше ніж через 4–5 днів на попередній дозі.
Окремо про ефективність у дітей: у плацебо-контрольованих дослідженнях, де 334 пацієнти отримували буспірон до 6 тижнів, препарат у дозах, рекомендованих дорослим, не показав ефективності при генералізованому тривожному розладі в пацієнтів молодших за 18 років. При цьому концентрації буспірону та його активного метаболіту в плазмі в дітей були вищими, ніж у дорослих за еквівалентних доз.
Протипоказання
Перелік короткий, але включає два стани, за яких порушено виведення буспірону, і один неврологічний.
- Підвищена чутливість до буспірону або будь-якої допоміжної речовини.
- Епілепсія.
- Тяжка ниркова недостатність: кліренс креатиніну не вище ніж 20 мл/хв/1,73 м² або креатинін плазми вище ніж 200 мкмоль/л.
- Тяжка печінкова недостатність.
- Гостре отруєння алкоголем, снодійними, знеболювальними чи антипсихотичними засобами.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Найпрактичніше значуще попередження стосується переходу з бензодіазепінів. Буспірон не дає перехресної толерантності з бензодіазепінами та іншими поширеними седативними й снодійними засобами, а отже, не запобігає симптомам відміни, які часто виникають після припинення тривалого лікування цими препаратами. Тому перш ніж починати буспірон, попередню терапію відміняють поступово — особливо в пацієнтів, які довго приймали засоби з пригнічувальною дією на ЦНС.
- Інгібітори МАО: додавання буспірону до схеми з інгібітором МАО може бути небезпечним, описано підвищення артеріального тиску, тому таке поєднання не рекомендоване.
- Алкоголь: у дослідженнях у здорових добровольців буспірон не посилював спричинене алкоголем погіршення психофізичних функцій, однак даних про спільне приймання алкоголю з разовими дозами до 20 мг немає, і під час лікування алкоголь вживати не слід.
- Обережність потрібна при закритокутовій глаукомі, міастенії, залежності від психоактивних речовин, а також при порушенні функції печінки або нирок.
- Залежність: у дослідженнях у людей і тварин буспірон не виявляв здатності спричиняти лікарську залежність і зловживання.
- У контрольованих дослідженнях у здорових добровольців разова доза буспірону до 20 мг не спричиняла значущого порушення когнітивних функцій і психомоторних реакцій.
- Вплив на керування транспортом помірний: препарат спричиняє сонливість і запаморочення. Через минущі небажані реакції на початку лікування пацієнтів попереджають не сідати за кермо й не працювати з механізмами, доки вони не переконаються, що препарат не чинить на них небажаної дії.
Лікарські взаємодії
Буспірон метаболізується CYP3A4, і майже всі клінічно значущі взаємодії зводяться до впливу на цей фермент. Обережність потрібна й за поєднання з будь-якими препаратами, що діють на ЦНС.
| Препарат | Ефект і що робити |
|---|---|
| Інгібітори МАО | Можливе зростання артеріального тиску — поєднання не рекомендоване |
| Еритроміцин | Cmax буспірону зросла у 5 разів, AUC — у 6 разів. За спільного приймання рекомендована мала доза буспірону, наприклад 2,5 мг двічі на добу |
| Ітраконазол | Cmax зросла у 13 разів, AUC — у 19 разів. Рекомендована мала доза буспірону, наприклад 2,5 мг раз на добу |
| Нефазодон | Cmax зростала до 20 разів, AUC — до 50 разів; на дозі 5 мг двічі на добу відзначалися слабкість, млість, запаморочення й сонливість. Дозу буспірону знижують |
| Дилтіазем і верапаміл | Cmax зросла у 5,3 і 3,4 раза відповідно — можливі посилення дії та зростання токсичності буспірону |
| Грейпфрутовий сік | Cmax зросла у 4,3 раза, AUC — у 9,2 раза |
| Флувоксамін | Концентрація буспірону в плазмі вдвічі вища, ніж за монотерапії |
| Рифампіцин та інші індуктори CYP3A4 | Індукція метаболізму: Cmax впала на 84%, дія послабилася. За фенобарбіталу, фенітоїну, карбамазепіну та звіробою може знадобитися корекція дози |
Окремої уваги потребують серотонінергічні засоби. Поєднання із СІЗЗС вивчалося в понад 300 000 пацієнтів: тяжкої токсичності не спостерігалося, але описані рідкісні випадки судом. Буспірон застосовують обережно з інгібіторами МАО, L-триптофаном, триптанами, трамадолом, лінезолідом, СІЗЗС, літієм і звіробоєм — є поодинокі повідомлення про серотоніновий синдром; за підозри на нього лікування негайно припиняють і переходять до симптоматичної терапії. Буспірон на 95% зв'язується з білками плазми: він не витісняє міцно зв'язані препарати на кшталт варфарину, але in vitro здатний витісняти слабше зв'язані, наприклад дигоксин, — клінічне значення цього невідоме. Описано подовження протромбінового часу при додаванні буспірону до варфарину, підвищення сироваткової концентрації галоперидолу, три-шестикратне зростання АЛТ за спільного приймання з тразодоном і невелике зростання концентрації метаболіту буспірону на тлі циметидину. Баклофен, лофексидин, набілон та антигістамінні засоби посилюють седативну дію. З амітриптиліном взаємодій не виявлено.
Вагітність і грудне вигодовування
Даних про застосування буспірону у вагітних немає або вони вкрай обмежені. Дослідження на тваринах не виявили ні прямого, ні опосередкованого шкідливого впливу на репродукцію. Проте задля обережності застосування буспірону під час вагітності краще уникати. Вплив препарату на перебіг пологів невідомий.
Чи проникають буспірон і його метаболіти у грудне молоко, не встановлено. Тому рішення ухвалюють індивідуально: або припиняють грудне вигодовування, або припиняють чи не починають лікування буспіроном, зважуючи користь вигодовування для дитини й користь лікування для матері.
Побічні дії
Небажані реакції зазвичай виникають на початку лікування і, як правило, минають при продовженні приймання або після зниження дози. При порівнянні з плацебо статистично частіше на буспіроні траплялися лише запаморочення, головний біль, нервозність, нудота, збудження й пітливість.
| Частота | Реакції |
|---|---|
| Дуже часто | Запаморочення, зокрема відчуття млості, головний біль, сонливість |
| Часто | Нервозність, безсоння, порушення концентрації, депресія, сплутаність свідомості, порушення сну, спалахи гніву; парестезії, нечіткість зору, порушення координації, тремор, шум у вухах; тахікардія, біль у грудях; закладеність носа, біль у горлі та гортані; нудота, біль у животі, сухість у роті, діарея, закреп, блювання; холодний піт, висип; кістково-м'язові болі; втомлюваність |
| Рідко | Ангіоневротичний набряк, петехії, кропив'янка |
| Дуже рідко | Психотичні розлади, галюцинації, деперсоналізація, емоційна лабільність; серотоніновий синдром, судоми, тунельний зір, екстрапірамідні порушення, м'язова ригідність за типом зубчастого колеса, дискінезія, дистонія, непритомність, амнезія, атаксія, паркінсонізм, акатизія, синдром неспокійних ніг, рухове занепокоєння; затримка сечі; галакторея |
Зверніть увагу на те, що депресія й порушення сну потрапляють до категорії частих реакцій: на тлі препарату, призначеного за тривоги, вони потребують обговорення з лікарем, а не самостійного підвищення дози.
Передозування
Специфічного антидоту в буспірону немає, гемодіалізом він не виводиться. Якнайшвидше проводять промивання шлунка, лікування симптоматичне й підтримувальне. За передозування слід підозрювати одночасне приймання кількох препаратів.
Випадків смерті внаслідок випадкового чи навмисного передозування не зареєстровано. У здорових добровольців доза 375 мг на добу не спричиняла значущих небажаних реакцій; за досягнення максимальних доз найчастіше спостерігалися нудота, блювання, запаморочення, сонливість, звуження зіниць і гастрит.
Як отримати рецепт на Spamilan® онлайн
Spamilan® відпускається за рецептом. Причина не в ризику залежності — її буспірон не спричиняє, — а в тому, що тривожний розлад потребує діагнозу, а дозування залежить від стану нирок і печінки та від інших препаратів, які приймаєте. Особливо важливо, що буспірон не можна застосовувати як єдиний засіб за депресії і що перехід із бензодіазепінів потребує їх поступової відміни.
Онлайн-консультація підходить передусім для продовження призначеного лікування. В анкеті вказують діагноз, поточне дозування та тривалість приймання, стан нирок і печінки, а також усі препарати, які приймаєте, — особливо антидепресанти, протисудомні, макроліди, протигрибкові та блокатори кальцієвих каналів. Лікар вивчає дані й за достатніх підстав виписує електронний рецепт — він надходить кодом для аптеки Польщі. Якщо відомостей бракує або відповіді вказують на депресію, судомний анамнез чи погіршення стану, лікар відмовить і порекомендує очний прийом.
