Зареєструйтесь в особистому кабінеті та отримайте знижку 10%!Перейти

Soolantra - інструкція, ціна, спосіб застосування та протипоказання препарату

Soolantra — крем з івермектином за розацеа. Дізнайтеся показання, протипоказання, дозування та актуальні ціни, купити рецепт на ліки

вер 2, 2026

Soolantra: склад і форма випуску

Soolantra випускається у формі крему для зовнішнього застосування. Один грам крему містить 10 мг івермектину, тобто концентрація діючої речовини становить 1%.

Крім івермектину до складу входять допоміжні речовини, про які варто знати заздалегідь, оскільки саме вони найчастіше відповідають за шкірні реакції: цетиловий і стеариловий спирти, здатні спричиняти реакції шкіри аж до контактного дерматиту; метилпарагідроксибензоат (E218) і пропілпарагідроксибензоат (E216), які можуть спричиняти алергічні реакції, зокрема сповільненого типу; і пропіленгліколь, здатний подразнювати шкіру.

Як діє Soolantra

Івермектин належить до групи авермектинів. У цієї групи є протизапальна дія: вона пригнічує індуковане ліпополісахаридом вироблення запальних цитокінів. Протизапальні властивості івермектину за нанесення на шкіру були показані на тваринних моделях запалення шкіри.

Другий напрям дії — протипаразитарний. Івермектин спричиняє загибель паразитів, головним чином за рахунок вибіркового зв'язування й високої спорідненості до глутамат-залежних хлорних каналів, які є в нервових і м'язових клітинах безхребетних. Механізм дії препарату саме за запальних елементів розацеа невідомий, однак він може бути пов'язаний як із протизапальним ефектом івермектину, так і з загибеллю кліщів роду Demodex, яких описують як чинник, що спричиняє запалення шкіри. Отже, обидві властивості речовини вкладаються в картину захворювання, за якого препарат застосовується.

Показання до застосування

Препарат показаний для місцевого лікування запальних елементів за розацеа — папуло-пустульозної форми — у дорослих пацієнтів.

Ідеться саме про зовнішнє лікування і саме про запальні прояви цієї форми захворювання. У дітей і підлітків до 18 років безпечність та ефективність препарату не встановлені, даних про це немає, тому в цій віковій групі він не застосовується.

Спосіб застосування та дозування

Крем наносять один раз на добу протягом строку до 4 місяців, причому впродовж першого курсу лікування його застосовують щодня. Курс за потреби можна повторити. Препарат підходить і для монотерапії, і для лікування в комбінації з іншими засобами.

ПараметрВказівка
Кратність нанесенняОдин раз на добу
Тривалість курсуДо 4 місяців, щодня протягом першого курсу
Повторення курсуДопускається
Відсутність поліпшення через 3 місяціЛікування припиняють
Порушення функції нирокКорекція дози не потрібна
Тяжкі порушення функції печінкиПотрібна обережність
Літній вікКорекція дози не потрібна
Діти та підлітки до 18 роківНе застосовується — даних немає

Як правильно наносити крем

Препарат призначений лише для нанесення на шкіру і лише на шкіру обличчя. Разову порцію розподіляють по п'яти зонах: кількість розміром із горошину наносять на лоб, підборіддя, ніс і на кожну щоку. Потім крем розподіляють тонким шаром по всьому обличчю, уникаючи потрапляння в очі, на губи й на слизові оболонки. Після нанесення потрібно вимити руки. Косметику можна наносити після того, як крем висохне.

Протипоказання

Єдине протипоказання до застосування препарату — підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин у складі крему.

Перелік короткий, однак його варто розглядати разом зі складом: алергічну реакцію здатні спричинити не лише івермектин, а й парабени — метил- і пропілпарагідроксибензоат, — а цетиловий і стеариловий спирти можуть стати причиною контактного дерматиту. Тому за вже відомої непереносимості цих компонентів препарат не підходить.

Особливі вказівки та запобіжні заходи

У пацієнтів із порушеннями функції нирок або печінки препарат не вивчався. Практичний висновок із цього різниться: за ниркової недостатності корекція дози не потрібна, а за тяжких порушень функції печінки необхідна обережність.

  • цетиловий і стеариловий спирти у складі можуть спричиняти шкірні реакції, зокрема контактний дерматит;
  • метилпарагідроксибензоат (E218) і пропілпарагідроксибензоат (E216) здатні спричиняти алергічні реакції, включно з реакціями сповільненого типу;
  • пропіленгліколь може спричиняти подразнення шкіри;
  • крем застосовують винятково зовнішньо і лише на шкіру обличчя;
  • під час нанесення уникають потрапляння засобу в очі, на губи й на слизові оболонки;
  • після нанесення крему руки миють;
  • косметичні засоби наносять лише після того, як крем висохне;
  • препарат не впливає або справляє незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами й працювати з механізмами.

Окремо варто пам'ятати про критерій ефективності: якщо через 3 місяці лікування поліпшення немає, застосування препарату припиняють. Це правило позбавляє від безглуздого продовження терапії і слугує приводом повернутися до лікаря для перегляду тактики.

Лікарські взаємодії

Спеціальних досліджень взаємодій не проводилося. Одночасне застосування препарату з іншими засобами для лікування розацеа — як місцевими, так і системними — не оцінювалося, тому подібні поєднання слід обговорювати з лікарем.

Єдина теоретично значуща взаємодія пов'язана з метаболізмом діючої речовини. Дослідження in vitro показали, що івермектин метаболізується головним чином за участю CYP3A4. У зв'язку з цим за одночасного призначення івермектину із сильними інгібіторами CYP3A4 рекомендується обережність: експозиція препарату в плазмі крові може істотно зрости.

Вагітність і грудне вигодовування

Клінічних даних про застосування івермектину у вагітних немає або вони недостатні. Дослідження репродуктивної токсичності за приймання всередину показали, що івермектин має тератогенну дію в щурів і кролів. При цьому системна експозиція після зовнішнього застосування препарату в рекомендованому режимі мала, тому істотних ризиків для плода в людини не передбачається. Проте застосування препарату під час вагітності не рекомендоване.

Після приймання всередину івермектин проникає у грудне молоко в невеликих концентраціях; проникнення за зовнішнього застосування не оцінювалося. Дані фармакокінетичних і токсикологічних досліджень у тварин також показали, що івермектин потрапляє в материнське молоко, тому ризик для дитини на грудному вигодовуванні виключити не можна. Рішення про те, чи припинити грудне вигодовування, чи припинити або не починати лікування препаратом, ухвалюють з урахуванням користі вигодовування для дитини й користі лікування для жінки.

Побічні дії

Найчастіше повідомлювані небажані реакції — відчуття печіння шкіри, подразнення шкіри, свербіж і сухість шкіри. У клінічних дослідженнях вони виникали не більш ніж у 1% пацієнтів, які отримували препарат. Як правило, ці реакції мають легку або помірну вираженість і зазвичай зменшуються з продовженням лікування.

  • часто — відчуття печіння шкіри;
  • нечасто — подразнення шкіри;
  • нечасто — свербіж;
  • нечасто — сухість шкіри;
  • частота невідома — еритема;
  • частота невідома — контактний дерматит, алергічний або подразнювальний.

Істотних відмінностей у профілі безпечності між пацієнтами 18–65 років і пацієнтами старшими за 65 років не спостерігалося.

Передозування

Повідомлень про передозування препарату немає. Дані про симптоми отримані з іншої ситуації: за випадкового чи значного контакту людини з невідомими кількостями ветеринарних препаратів івермектину — за проковтування, вдихання, ін'єкції або потрапляння на шкіру — найчастіше спостерігалися висип, набряк, головний біль, запаморочення, астенія, нудота, блювання і діарея. Відзначалися також судоми, атаксія, задишка, біль у животі, парестезії, кропив'янка й контактний дерматит.

За випадкового проковтування підтримувальне лікування за наявності показань включає парентеральне введення рідин та електролітів, підтримку дихання — кисень і за потреби штучну вентиляцію легень — і вазопресорні засоби за клінічно значущої гіпотонії. Якомога раніше слід викликати блювання і (або) промити шлунок, після чого за потреби призначають проносні засоби й застосовують інші рутинні заходи, прийняті за отруєнь, щоб запобігти всмоктуванню проковтнутої речовини.

Як отримати рецепт на Soolantra онлайн

Крем з івермектином відпускається за рецептом і призначається за папуло-пустульозної форми розацеа в дорослих. Курс розрахований на строк до 4 місяців зі щоденним нанесенням, а рішення про його продовження ухвалюють за результатом через 3 місяці.

На онлайн-консультації лікар з'ясує характер висипань і перебіг захворювання, запитає про непереносимість компонентів крему, інші застосовувані засоби для лікування розацеа й стан печінки, а за наявності показань випише електронний рецепт — за його кодом препарат можна отримати в аптеці.

Оформити рецепт на Soolantra

ДетальнішеОформити рецепт на Soolantra

Оформити рецепт на Soolantra

ДетальнішеОформити рецепт на Soolantra