Pylera: склад і форма випуску
Одна тверда капсула містить 140 мг вісмуту калію цитрату основного, що відповідає 40 мг оксиду вісмуту, 125 мг метронідазолу і 125 мг тетрацикліну гідрохлориду. Три діючі речовини в одній капсулі — це і є суть препарату: він збирає три компоненти схеми ерадикації в одну лікарську форму.
Про дві допоміжні особливості потрібно знати заздалегідь. Одна доза містить 96 мг калію, що важливо при зниженій функції нирок і при контролі калію в дієті. Крім того, препарат містить лактозу і не підходить пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази типу Лапп або синдромом порушеного всмоктування глюкози-галактози.
Як діє Pylera
Препарат застосовують для ерадикації Helicobacter pylori в поєднанні з омепразолом — це і є чотирикомпонентна терапія: три речовини з капсули плюс інгібітор протонної помпи. Кожен компонент діє по-своєму.
Точний механізм дії вісмуту при інфекції H. pylori досі невідомий. Найімовірніше, він пов'язаний із прямою токсичною дією на клітинну мембрану, гальмуванням синтезу білка і клітинної стінки, пригніченням уреази, перешкоджанням прилипанню до клітини, гальмуванням синтезу АТФ і конкурентним впливом на транспорт заліза. Протимікробна дія метронідазолу залежить від відновлення його нітрогрупи нітроредуктазою та іншими редуктазами до аніон-радикалів азоту, які руйнують ДНК бактерії і вбивають клітину. Тетрациклін зв'язується із субодиницею 30S рибосоми і перешкоджає доступу тРНК до мРНК, порушуючи синтез білка.
Показання до застосування
Препарат показаний для ерадикації Helicobacter pylori в поєднанні з омепразолом і для запобігання рецидиву виразок шлунка в пацієнтів із виразками шлунка, пов'язаними з активною або перенесеною інфекцією H. pylori.
Показання містить важливе застереження: препарат не застосовують окремо. Інгібітор протонної помпи — не доповнення за бажанням лікаря, а обов'язкова частина схеми, без якої лікування не є тим, що вивчалося і було схвалено.
Спосіб застосування та дозування
Одна доза препарату — це 3 однакові тверді капсули. Дозу приймають 4 рази на добу, тобто 12 капсул на день, протягом 10 діб. Інгібітор протонної помпи — наприклад, одну таблетку або капсулу омепразолу 20 мг — приймають двічі на добу одночасно з дозами препарату після ранкового і вечірнього приймання їжі, усі 10 днів терапії.
| Коли | Що приймати |
| Після сніданку | 3 капсули й омепразол 20 мг |
| Після обіду | 3 капсули |
| Після вечері | 3 капсули й омепразол 20 мг |
| Перед сном | 3 капсули, краще з легкою перекускою |
Кожне приймання — після їди і повною склянкою води об'ємом 250 мл; особливо це важливо для дози перед сном, бо тетрацикліну гідрохлорид здатний спричиняти виразкування стравоходу. Пропущені дози поповнюють, продовжуючи лікування понад заплановані 10 днів, доки не буде витрачено всю упаковку; дві дози одночасно приймати не можна, а при пропуску понад 4 дози поспіль потрібно зв'язатися з лікарем. У дітей до 12 років препарат протипоказаний і не рекомендований у віці 12–18 років. У літніх пацієнтів досвід обмежений: ураховують частіші в цій групі порушення функції печінки, нирок і серця, супутні хвороби та приймання кількох ліків одразу.
Протипоказання
Препарат протипоказаний вагітним жінкам і тим, які годують груддю, дітям до 12 років, пацієнтам із нирковою або печінковою недостатністю, а також при підвищеній чутливості до вісмуту калію цитрату, метронідазолу чи інших похідних нітроімідазолу, тетрациклінів або до будь-якої допоміжної речовини.
Заборона при вагітності пов'язана з конкретним відомим ефектом: за досвідом застосування в людей тетрацикліну гідрохлорид, який приймають під час вагітності, впливає на розвиток зубів і кісток. Обмеження за віком має ту саму природу — у період формування зубів можлива стійка зміна їхнього кольору, повідомлялося і про гіпоплазію емалі. Протипоказання при хворобах нирок і печінки пояснюється простіше: ефективність і безпечність препарату в таких пацієнтів не оцінювали.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Алкоголь під час лікування і протягом 24 годин після нього виключено: метронідазол вступає з ним у дисульфірамоподібну реакцію — спазми в животі, нудота, блювання, головний біль, припливи. У людей з алкогольною залежністю, які приймали дисульфірам протягом 2 тижнів до метронідазолу, описано психотичні реакції. Окремо потрібно пам'ятати про три ефекти, які можуть налякати, але небезпеки не становлять. Вісмут забарвлює випорожнення в чорний колір і може тимчасово змінювати колір язика, на аналіз калу на приховану кров це не впливає. Вісмут поглинає рентгенівське проміння і може спотворити рентгенологічні дослідження травного тракту. А метронідазол спотворює частину біохімічних показників крові — АсАТ, АлАТ, лактатдегідрогеназу, тригліцериди і глюкозу гексокіназним методом, — і результат може виявитися нульовим.
- Коли припинити приймання негайно. При появі незвичайних неврологічних симптомів: у пацієнтів, які отримують метронідазол, зазвичай тривало, описано периферичну нейропатію. При першій же ознаці почервоніння шкіри — тетрацикліни спричиняють фотосенсибілізацію з надмірним «сонячним опіком», і пацієнта попереджають про це заздалегідь. При суперінфекції — лікування припиняють і починають відповідну терапію.
- Суперінфекція. На тлі тетрацикліну можливі кандидоз порожнини рота, запалення вульви і піхви та свербіж заднього проходу через надмірний ріст Candida albicans — вони потребують протигрибкового лікування; можливий і ріст стійких Pseudomonas та Proteus із діареєю. Рідше описано запалення кишечника через стійкі стафілококи і псевдомембранозний коліт, спричинений Clostridium difficile.
- Нервова система і м'язи. У дорослих на тлі тетрацикліну описано синдром псевдопухлини мозку — доброякісну внутрішньочерепну гіпертензію з головним болем і нечітким зором; симптоми зазвичай минають невдовзі після лікування, але можливі повторні епізоди. Рідко описано міастенічний синдром, тому при міастенії потрібна обережність. При хворобах центральної нервової системи препарат застосовують з обережністю, а на тлі метронідазолу бувають судоми і запаморочення.
- Кров, енцефалопатія і наркоз. Метронідазол застосовують обережно при порушеннях складу крові, зокрема в анамнезі: при тривалому прийманні описано легку лейкопенію. Рідко повідомлялося про енцефалопатію при тривалому прийманні завеликих доз препаратів вісмуту; вона минала після відміни, і при цьому препараті випадків не відзначено. Метоксифлурану слід уникати: разом із тетрацикліном описано ниркову недостатність зі смертельним наслідком.
Лікарські взаємодії
Власних досліджень взаємодій у препарату немає, тому відомості зібрано за кожною з трьох діючих речовин. Загальне правило: до початку лікування варто перевірити, чи справді потрібні всі інші ліки, які пацієнт приймає, оскільки ті, хто приймає багато препаратів одразу, загалом частіше стикаються з небажаними реакціями.
Ранітидин і омепразол збільшують всмоктування вісмуту — саме тому препарат і омепразол приймають із їжею. Всмоктування тетрацикліну, навпаки, сповільнюють антациди з алюмінієм, кальцієм або магнієм, препарати заліза, цинку і гідрокарбонату натрію, а також молочні продукти, тому одночасно їх не приймають. Тетрациклін знижує активність протромбіну в сироватці, а метронідазол посилює дію варфарину та інших кумаринових антикоагулянтів: контроль протромбінового часу і корекція дози антикоагулянта обов'язкові, при цьому з гепарином взаємодії немає. Метронідазол може посилювати ознаки токсичності літію при його високих дозах, знижує кліренс 5-фторурацилу, підвищує концентрацію циклоспорину — потрібен контроль циклоспорину і креатиніну — і може підвищувати концентрацію бусульфану аж до тяжкої токсичності. Фенітоїн і фенобарбітал прискорюють виведення метронідазолу і знижують його концентрацію в плазмі; описано й порушення кліренсу самого фенітоїну. Тетрацикліни бактеріостатичні й можуть впливати на бактерицидну дію пеніциліну, тому одночасно їх не призначають. Поєднання тетрациклінів із ретиноїдами підвищує частоту доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії, і на короткий строк лікування ретиноїди варто перервати. Тетрацикліни можуть знижувати концентрацію атоваквону в плазмі.
Вагітність і грудне вигодовування
Препарат протипоказаний при вагітності: тетрацикліну гідрохлорид, що входить до його складу, при прийманні під час вагітності впливає на розвиток зубів і кісток. Даних про застосування препарату у вагітних немає; досліджень вісмуту калію цитрату основного на тваринах немає, а дослідження близького за властивостями колоїдного цитрату вісмуту щодо репродукції недостатні. Дослідження на тваринах із метронідазолом і тетрацикліну гідрохлоридом підтвердили порушення фертильності в самців.
У період лактації препарат теж протипоказаний. Метронідазол проникає в грудне молоко в концентрації, близькій до плазмової. Тетрацикліну гідрохлорид також проникає в молоко, і показано його дію на зуби новонароджених, яких годували груддю матері, що отримували цю речовину. Чи проникають у молоко вісмуту калію цитрат основний і його метаболіти, невідомо.
Побічні дії
Профіль безпечності відповідає відомим профілям трьох речовин окремо. Дуже часто трапляються нетиповий стілець, діарея, нудота і порушення смаку, зокрема металевий присмак у роті. Часто відзначаються головний біль, запаморочення, сонливість, блювання, біль у животі, диспепсія, закрепи, сухість у роті, метеоризм, зниження апетиту, інфекція піхви, підвищення АсАТ і АлАТ, висип, зміна кольору сечі та астенічні стани. Нечасто спостерігаються кандидоз, зокрема порожнини рота і піхви, гіперчутливість, занепокоєння, депресія, безсоння, порушення чутливості, парестезії, втрата пам'яті, тремор, нечіткий зір, набряк язика, виразкування і запалення порожнини рота, здуття живота, відрижка, зміна кольору язика, кропив'янка, свербіж, біль і дискомфорт у грудній клітці.
Частину реакцій пов'язують із конкретним компонентом. Сполуки вісмуту спричиняють чорний стілець і зміну кольору язика через перетворення на сульфід вісмуту в травному тракті; запалення порожнини рота приписують солям вісмуту, хоча воно описане й при метронідазолі. Кандидоз порожнини рота і піхви ймовірніше пов'язаний із тетрацикліном, а запаморочення, порушення смаку, головний біль і темна сеча — з метронідазолом. Окремо перелічено реакції, відомі для окремих речовин, але не траплялися при лікуванні цим препаратом. Для метронідазолу це оборотні лейкопенія і нейтропенія при тривалому лікуванні, рідко тромбоцитопенія, судоми, периферична нейропатія, анафілаксія, анурія, цистит, нетримання сечі, панкреатит, псевдомембранозний коліт, дуже рідко холестатичний гепатит і жовтяниця. Для тетрацикліну — псевдомембранозний коліт, печінкова недостатність при великих дозах і при нирковій недостатності, порушення функції нирок аж до гострої недостатності та інтерстиційного нефриту, стійка зміна кольору зубів і гіпоплазія емалі, виразкування стравоходу, гемолітична анемія, тромбоцитопенія і пурпура, нейтропенія, еозинофілія, вибухання тім'ячка в дітей, фарингіт, ексфоліативний дерматит і синдром Лаєлла.
Передозування
У разі передозування пацієнтові слід зв'язатися з лікарем або звернутися до приймального відділення найближчої лікарні.
Розділ в інструкції короткий, і це сама по собі корисна інформація: специфічних рекомендацій щодо домашньої допомоги немає, тому діяти потрібно через лікаря. Практична порада тут та сама, що й при пропуску приймання: дві дози одночасно не приймають за жодних обставин, а курс при пропусках розтягують до витрачання всієї упаковки.
Як отримати рецепт на Pylera онлайн
Ерадикацію Helicobacter pylori призначають після підтвердження інфекції, а препарат застосовують лише разом з інгібітором протонної помпи. Діагноз і рішення про схему — завдання лікаря, тому лікування за анкетою «про всяк випадок» неможливе.
Онлайн-консультація підходить, якщо діагноз уже підтверджено і схему призначено. В анкеті зазначте, як підтверджено інфекцію H. pylori і коли, чи була виразка шлунка, чи призначено вам омепразол або інший інгібітор протонної помпи і в якій дозі. Обов'язково повідомте про хвороби нирок і печінки, вагітність, її планування і годування груддю, про вік, якщо препарат потрібен підліткові, про міастенію, захворювання нервової системи, порушення складу крові та про непереносимість лактози. Окремо перелічіть препарати, які приймаєте: антикоагулянти, літій, фенітоїн, фенобарбітал, циклоспорин, бусульфан, ретиноїди, пеніциліни, а також залізо, цинк, кальцій і антациди — останні приймають окремо за часом. Плануйте курс так, щоб 10 днів обійтися без алкоголю. Лікар вивчає дані та за достатніх підстав виписує електронний рецепт для аптеки в Польщі.
