Pulmicort - (IR): склад і форма випуску
Pulmicort - (IR) — суспензія для небулайзера. Один мілілітр суспензії містить 500 мкг мікронізованого будесоніду.
Позначення (IR) означає паралельний імпорт: препарат ввозиться до країни іншим постачальником, ніж основний дистриб'ютор, за тієї самої діючої речовини й тієї самої лікарської форми. Суспензію вводять лише інгаляційно, через небулайзер із загубником або лицевою маскою.
Як діє Pulmicort - (IR)
Будесонід — глюкокортикостероїд з вираженою місцевою протизапальною дією. Точний механізм дії глюкокортикостероїдів за астми вивчений не повністю: імовірно, важливу роль відіграють протизапальні реакції за участю T-клітин, еозинофілів і опасистих клітин, які полягають у пригніченні вивільнення медіаторів запалення й залежної від цитокінів імунної відповіді.
За силою дії, виміряною як спорідненість до глюкокортикостероїдного рецептора, будесонід приблизно у 15 разів перевершує преднізолон. Практичний сенс формулювання «місцева дія» в тому, що протизапальний ефект розвивається в дихальних шляхах, а системна дія за правильного застосування мінімальна — але повністю вона не виключена, про що докладніше сказано нижче.
Показання до застосування
Суспензія для небулайзера показана у двох ситуаціях. Перша — бронхіальна астма в пацієнтів, яким потрібне тривале застосування глюкокортикостероїдів для контролю запального процесу в дихальних шляхах.
Друга — синдром крупу, тобто гостре запалення гортані, трахеї та бронхів будь-якого походження, що супроводжується значним звуженням верхніх дихальних шляхів, задишкою чи «гавкучим» кашлем і призводить до порушень дихання. Крім того, у розділі про дозування інструкція наводить режим застосування за загострення ХОЗЛ, заснований на обмежених даних клінічних досліджень.
Спосіб застосування та дозування
Дозу за астми добирають індивідуально. За добової дози до 1 мг препарат можна застосовувати раз на добу — вранці або ввечері; такий режим підходить тим, хто раніше не отримував глюкокортикостероїдів, і тим, у кого симптоми добре контролюються інгаляційними глюкокортикостероїдами. За загострення добову дозу збільшують, а якщо вона перевищує 1 мг, препарат вводять двічі на добу.
- початкова добова доза в дітей від 6 місяців — 0,25–0,5 мг; якщо дитина приймає глюкокортикостероїди всередину, за потреби її збільшують до 1 мг;
- початкова добова доза в дорослих, включно з літніми, — 1–2 мг;
- підтримувальна добова доза в дітей від 6 місяців — 0,25–2 мг, у дорослих і літніх — 0,5–4 мг; за дуже виражених симптомів дозу можна збільшити, але прагнуть до найменшої ефективної;
- маленьким дітям, які не можуть вдихати препарат через загубник, його вводять через лицеву маску;
- за синдрому крупу в немовлят і дітей зазвичай застосовують 2 мг будесоніду за одну інгаляцію або ділять дозу на дві по 1 мг з інтервалом 30 хвилин; схему можна повторювати кожні 12 годин, максимум до 36 годин або до поліпшення стану;
- за загострення ХОЗЛ рекомендована доза становить 4–8 мг на добу за 2–4 введення; лікування продовжують до поліпшення, але не довше 10 днів;
- за порушень функції нирок корекція дози не потрібна;
- за тяжкого цирозу печінки можливе підвищення концентрації будесоніду в сироватці, оскільки він метаболізується переважно в печінці.
Поліпшення може настати протягом кількох годин після початку лікування, однак повна лікувальна дія досягається через кілька тижнів. Препарат призначений для тривалого лікування і не купірує гострий напад астми — у такій ситуації потрібні короткодійні бронхолітики. Якщо потрібно посилити дію глюкокортикостероїду, зазвичай рекомендують збільшити дозу цього препарату, а не додавати пероральні форми: ризик системних небажаних реакцій при цьому нижчий. Під час переведення з пероральних глюкокортикостероїдів пацієнт має бути стабільним: 10 днів застосовують великі дози препарату разом із попередньою незмінною дозою таблеток, після чого дозу таблеток знижують приблизно на 2,5 мг преднізолону або еквівалент на місяць до найменшої, що забезпечує контроль симптомів; часто таблетки вдається відмінити повністю. Під час інгаляції важливо дихати спокійно й рівномірно через загубник або маску. Після кожної дози рот полощуть водою, щоб зменшити ймовірність грибкової інфекції ротової порожнини й глотки, а після застосування маски вмивають обличчя водою.
Протипоказання
Єдине протипоказання — підвищена чутливість до будесоніду або до будь-якого компонента препарату.
Перелік короткий, але це не означає, що препарат підходить усім без застережень: окремої уваги потребують перехід із таблетованих глюкокортикостероїдів, дитячий вік із погляду контролю росту й порушення функції печінки. Ці ситуації розібрані в наступному розділі.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Найважливіше застереження стосується зміни терапії. Під час переходу з пероральних глюкокортикостероїдів на інгаляційні потрібна особлива обережність: у цей період можлива минуща недостатність кори надниркових залоз. У групі підвищеного ризику й ті пацієнти, кому знадобилося екстрене лікування великими дозами глюкокортикостероїдів або тривале лікування максимальними рекомендованими дозами інгаляційних форм, — за тяжких стресових ситуацій у них також можлива надниркова недостатність. Перед очікуваним тяжким стресом і перед плановими операціями варто розглянути збільшення дози пероральних глюкокортикостероїдів.
- після кожного застосування препарату рот полощуть водою, щоб зменшити ймовірність грибкового ураження ротової порожнини й глотки;
- слід уникати одночасного застосування з кетоконазолом, ітраконазолом та іншими сильними інгібіторами CYP3A4; якщо це можливо, інтервал між прийманнями роблять якомога більшим;
- за зниження доз глюкокортикостероїдів частина пацієнтів відчуває неспецифічні скарги — наприклад болі в м'язах і суглобах; втомлюваність, головний біль, нудота і блювання можуть указувати на недостатню глюкокортикостероїдну активність і потребувати тимчасового збільшення дози пероральних форм;
- заміна системних глюкокортикостероїдів інгаляційними може виявити алергічні реакції, які раніше пригнічувалися системним препаратом, наприклад водянисті виділення з носа чи екзему; такі реакції лікують симптоматично антигістамінними або місцевими засобами;
- у дітей і підлітків, які отримують глюкокортикостероїди будь-яким шляхом введення, рекомендується регулярно контролювати ріст і зіставляти користь лікування з ризиком його сповільнення;
- одразу після застосування препарату, як і за інших інгаляційних засобів, можливий парадоксальний бронхоспазм; за тяжкої реакції слід розглянути зміну схеми лікування;
- якщо симптоми хвороби не минають попри систематичне застосування рекомендованих доз, потрібно звернутися до лікаря, а за загострення додають короткодійні пероральні глюкокортикостероїди;
- порушення функції печінки можуть впливати на виведення будесоніду.
Окремо варто сказати про застосування маски: якщо препарат вводили через лицеву маску, іноді спостерігалося подразнення шкіри обличчя, тому після кожного застосування маски обличчя вмивають водою. Це просте правило, разом із полосканням рота, покриває більшу частину місцевих небажаних явищ, характерних для інгаляційних глюкокортикостероїдів.
Лікарські взаємодії
Взаємодій будесоніду з будь-якими препаратами, що застосовуються для лікування бронхіальної астми, не спостерігалося. Ключова взаємодія пов'язана із системою CYP3A4.
Кетоконазол у дозі 200 мг раз на добу в поєднанні з будесонідом (3 мг усередину одноразово) спричиняв у середньому шестиразове збільшення концентрації будесоніду в плазмі. Якщо кетоконазол приймали через 12 годин після будесоніду, концентрація підвищувалася в середньому втричі. Даних про таку взаємодію для інгаляційного будесоніду немає, однак значне збільшення його концентрації в плазмі передбачається. Оскільки відомостей, що дозволяють скоригувати дози, не існує, одночасного застосування будесоніду й кетоконазолу слід уникати; якщо це неможливо, інтервал між їх прийманнями роблять максимально довгим і додатково розглядають зниження дози будесоніду. Інші сильні інгібітори CYP3A4, наприклад ітраконазол, також значно підвищують концентрацію будесоніду в плазмі.
Вагітність і грудне вигодовування
Дані про перебіг вагітності у 2000 жінок, які застосовували інгаляційний будесонід, показують, що ризик вроджених вад у дітей не підвищується. Проте застосовувати препарат під час вагітності можна лише тоді, коли, на думку лікаря, очікувана користь для матері перевищує ризик для плода — з урахуванням зокрема ризику погіршення контролю астми. Слід використовувати найменшу можливу дозу будесоніду, що забезпечує контроль симптомів.
Даних про проникнення будесоніду у грудне молоко немає. У жінок, які годують, препарат застосовують лише в тому разі, якщо, на думку лікаря, очікувана користь для матері перевищує ризик для дитини.
Побічні дії
Місцевих небажаних реакцій можна очікувати не більш ніж у 10% пацієнтів, які отримують препарат. Часто з боку дихальної системи відзначаються грибкові інфекції — кандидоз — ротової порожнини і глотки, подразнення горла, кашель і охриплість.
- рідко — ангіоневротичний набряк;
- рідко з боку шкіри — кропив'янка, висип, контактний дерматит, схильність до появи крововиливів;
- рідко з боку дихальної системи — бронхоспазм;
- рідко з боку нервової системи — нервозність, неспокій, депресія, порушення поведінки;
- рідко — прояви системної дії глюкокортикостероїдів, наприклад порушення функції надниркових залоз;
- за введення через лицеву маску іноді спостерігалося подразнення шкіри обличчя.
Профілактика двох найчастіших місцевих реакцій проста і входить до правил застосування: після кожної дози рот полощуть водою, щоб зменшити ймовірність грибкового ураження ротової порожнини й глотки, а після використання маски вмивають обличчя.
Передозування
Гостре передозування препарату не має становити клінічної проблеми навіть у тому разі, якщо прийнята доза значно перевищує рекомендовану.
Інакше стоїть справа з тривалим застосуванням. Будесонід, застосовуваний довго і в надто великих дозах, здатний спричиняти системні прояви дії глюкокортикостероїдів. Такі прояви пов'язані з високою концентрацією гормонів кори надниркових залоз у крові й із пригніченням функції надниркових залоз — саме тому добирають найменшу ефективну дозу.
Як отримати рецепт на Pulmicort - (IR) онлайн
Будесонід у формі суспензії для небулайзера відпускається за рецептом. За астми лікування тривале, дозу добирають індивідуально і прагнуть до найменшої ефективної; за синдрому крупу схема, навпаки, коротка і жорстко обмежена в часі.
На онлайн-консультації лікар з'ясує діагноз, тяжкість симптомів, попереднє лікування глюкокортикостероїдами та інші препарати, які ви приймаєте, обговорить правила інгаляції і за наявності показань випише електронний рецепт — за його кодом препарат можна отримати в аптеці.
