Polvertic®: склад і форма випуску
Polvertic® випускається у формі таблеток. Одна таблетка містить 8 мг, 16 мг або 24 мг бетагістину дигідрохлориду — синтетичного аналога гістаміну, який діє на гістамінові рецептори внутрішнього вуха та центральної нервової системи.
Три дозування відображають різні схеми приймання. Таблетки 8 мг і 16 мг розраховані на триразове приймання протягом доби, а таблетки 24 мг — на дворазове. Добова кількість препарату при цьому залишається зіставною, а вибір конкретного дозування залежить від того, який режим приймання зручніший і краще підходить пацієнтові. Рішення ухвалює лікар, тому самостійно замінювати одне дозування іншим не слід.
Як діє Polvertic®
Механізм дії бетагістину пояснено лише частково, однак існує кілька правдоподібних гіпотез, підкріплених даними досліджень на тваринах і в людини. Бетагістин виступає одночасно як частковий агоніст гістамінових H1-рецепторів і як антагоніст гістамінових H3-рецепторів, зокрема в нервовій тканині, при цьому на активність H2-рецепторів він впливає незначно. Блокуючи пресинаптичні H3-рецептори та знижуючи їхню кількість, бетагістин збільшує обіг і вивільнення гістаміну.
З цим пов'язують і інші спостережувані ефекти. У фармакологічних дослідженнях на тваринах бетагістин поліпшував кровообіг у судинній смужці внутрішнього вуха — імовірно, за рахунок розслаблення прекапілярних сфінктерів у мікроциркуляторному руслі; у людини відзначено також збільшення мозкового кровотоку. Після одностороннього перерізання вестибулярного нерва у тварин бетагістин прискорював відновлення нормальної функції присінка, стимулюючи та полегшуючи центральну вестибулярну компенсацію; у людини на тлі лікування бетагістином відновлення після перерізання вестибулярного нерва також було швидшим. Крім того, препарат дозозалежно пригнічує генерацію імпульсів нейронами латерального та медіального вестибулярних ядер. Клінічна ефективність бетагістину підтверджена в пацієнтів із запамороченням вестибулярного походження та з хворобою Меньєра: зменшувалися як тяжкість, так і частота нападів запаморочення.
Показання до застосування
Перше показання — хвороба Меньєра, для якої характерна тріада основних симптомів: напади запаморочення, що супроводжуються нудотою та блюванням, прогресуюче зниження слуху й шум у вухах. Саме на ці прояви й розраховане лікування.
Друге показання — симптоматичне лікування запаморочення вестибулярного походження, тобто запаморочення, причина якого пов'язана з присінково-завитковим апаратом внутрішнього вуха та вестибулярними шляхами. В обох випадках діагноз встановлює лікар: запаморочення буває спричинене найрізноманітнішими причинами, і далеко не при всіх із них бетагістин доречний.
Спосіб застосування та дозування
Препарат призначений для дорослих і приймається під час їди. Дозу підбирають індивідуально, орієнтуючись на стан пацієнта; при цьому важливо набратися терпіння — інколи покращення настає лише через кілька тижнів регулярного приймання, тому оцінювати ефект за першими днями лікування не варто.
Схеми приймання для різних дозувань
| Дозування таблеток | Режим приймання | Підтримувальна доза |
|---|---|---|
| 8 мг і 16 мг | 8–16 мг 3 рази на добу під час їди | зазвичай 24–48 мг на добу |
| 24 мг | 12–24 мг 2 рази на добу під час їди | підбирається індивідуально |
Окремі групи пацієнтів
Дітям і підліткам молодше 18 років бетагістин не показаний: даних про безпеку та ефективність у цій віковій групі недостатньо. Пацієнтам літнього віку змінювати дозу не потрібно — хоча даних клінічних досліджень у цій групі небагато, широкий досвід застосування препарату після його виходу на ринок такої зміни не потребує. Те саме стосується пацієнтів із нирковою та з печінковою недостатністю: спеціальних клінічних досліджень у цих групах не проводилося, але накопичений досвід застосування не дає підстав змінювати дозування.
Протипоказання
Бетагістин не призначають при підвищеній чутливості до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин таблеток.
Друге протипоказання — феохромоцитома, гормонально активна пухлина надниркових залоз. Оскільки бетагістин є синтетичним аналогом гістаміну, він здатний спричинити вивільнення катехоламінів із пухлини, а це призводить до тяжкої артеріальної гіпертензії. Саме тому підтверджена або передбачувана феохромоцитома виключає застосування препарату.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Частина станів не забороняє приймання бетагістину, але потребує уважного лікарського спостереження впродовж усього курсу. Про ці стани потрібно повідомити лікаря заздалегідь, ще до початку лікування, — а також про будь-які алергічні реакції в минулому.
- бронхіальна астма — за такими пацієнтами під час лікування ретельно спостерігають;
- виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки в анамнезі — також потребує спостереження;
- кропив'янка, алергічні висипання та алергічний риніт — бетагістин призначають з обережністю, оскільки ці прояви можуть загостритися;
- тяжка артеріальна гіпотензія — препарат застосовують з обережністю;
- рідкісна спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази типу Лапп або синдром мальабсорбції глюкози та галактози — приймати препарат не слід.
Окремо варто сказати про керування автомобілем і роботу з механізмами. Самі захворювання, при яких призначають бетагістин, — хвороба Меньєра та запаморочення вестибулярного походження — здатні негативно вплинути на ці здатності. Вважається, що сам бетагістин не впливає або впливає незначно на здатність керувати транспортом і обслуговувати механізми: у клінічних дослідженнях впливу на виконання таких дій не виявлено.
Лікарські взаємодії
Досліджень взаємодій in vivo не проводилося. За результатами досліджень in vitro не очікується, що бетагістин пригнічуватиме ферменти цитохрому P450 в організмі, — тобто типового для багатьох препаратів механізму взаємодії тут, вочевидь, немає.
Проте дані in vitro вказують, що метаболізм самого бетагістину може пригнічуватися інгібіторами моноаміноксидази, включно з інгібіторами МАО-B, наприклад селегіліном. При одночасному застосуванні бетагістину з інгібіторами МАО, зокрема із селективними інгібіторами МАО-B, слід дотримуватися обережності. Крім того, оскільки бетагістин є аналогом гістаміну, його взаємодія з антигістамінними препаратами теоретично може позначитися на ефективності одного з них.
Вагітність і годування груддю
Достатніх даних про застосування бетагістину при вагітності немає. Дослідження на тваринах недостатні, щоб судити про вплив препарату на перебіг вагітності, розвиток ембріона та плода, пологи й постнатальний розвиток, а ризик для людини залишається невідомим. Тому вагітним бетагістин не слід застосовувати, якщо в цьому немає безумовної потреби; рішення ухвалює лікар.
Невідомо також, чи проникає бетагістин у грудне молоко: досліджень на тваринах, присвячених його проникненню в молоко, не проводилося. Тому при годуванні груддю потрібно оцінити потенційну користь лікування для жінки та можливий ризик для дитини, і лише після цього ухвалювати рішення про приймання препарату.
Побічні дії
Найчастіше трапляються реакції з боку шлунково-кишкового тракту та нервової системи. Часто відзначаються нудота й порушення травлення, а також головний біль. З невідомою частотою виникають легкі шлунково-кишкові розлади — блювання, біль у ділянці шлунка та кишечника, здуття живота й підвищене газоутворення. Як правило, ці скарги минають, якщо приймати препарат під час їди або зменшити дозу; обговорити таку корекцію потрібно з лікарем.
- часто: нудота й порушення травлення;
- часто: головний біль;
- частота невідома: блювання, біль у ділянці шлунка та кишечника, здуття живота, метеоризм;
- частота невідома: реакції підвищеної чутливості, у тому числі анафілаксія;
- частота невідома: шкірні та підшкірні прояви підвищеної чутливості — ангіоневротичний набряк, висип, свербіж і кропив'янка.
Реакції підвищеної чутливості потребують особливої уваги: при появі набряку обличчя, губ чи язика, поширеного висипу, утрудненого дихання приймання препарату слід припинити та негайно звернутися по медичну допомогу.
Передозування
Відомо про кілька випадків передозування препарату. У частини пацієнтів після приймання 640 мг і більше спостерігалися легкі або помірно виражені симптоми: нудота, сонливість, біль у животі. Серйозніші прояви — судоми, легеневі та серцеві ускладнення — відзначалися при навмисному передозуванні, особливо якщо одночасно були прийняті в надмірній кількості інші лікарські засоби.
Специфічних рекомендацій щодо лікування передозування бетагістину немає: у таких випадках діють відповідно до прийнятих стандартів надання допомоги. При підозрі на передозування, у тому числі випадкове, потрібно якомога швидше звернутися по медичну допомогу.
Як отримати рецепт на Polvertic® онлайн
Для отримання рецепта на Polvertic® необхідна консультація лікаря: запаморочення буває спричинене різними причинами, а препарат має протипоказання, у тому числі феохромоцитому, і потребує індивідуального підбору дози. Лікар уточнить характер і тривалість симптомів, супутні захворювання та препарати, які приймає пацієнт.
Онлайн-консультація дозволяє обговорити ці питання дистанційно, а за наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
