Poltram® Retard 200: склад і форма випуску
Препарат випускається у формі таблеток із пролонгованим вивільненням. Одна таблетка містить 100 мг, 150 мг або 200 мг трамадолу гідрохлориду; у варіанті Retard 200 це 200 мг діючої речовини. Необхідну силу таблеток визначає лікар, тому в аптеці важливо отримати саме ту дозу, яка вказана в рецепті.
Пролонговане вивільнення означає, що діюча речовина надходить із таблетки в кров поступово. Завдяки цьому препарат, як правило, приймають двічі на добу, а концентрація трамадолу в організмі залишається більш рівномірною, ніж при застосуванні форм зі звичайним вивільненням.
Як діє Poltram® Retard 200
Трамадол — знеболювальний засіб центральної дії. Це неселективний чистий агоніст опіоїдних рецепторів µ, δ і κ, причому найбільшу спорідненість він виявляє до µ-рецепторів. Додатковий внесок у знеболення роблять ще два механізми: гальмування нейронального зворотного захоплення норадреналіну та посилення вивільнення серотоніну.
На відміну від морфіну трамадол не чинить пригнічувального впливу на дихання і не порушує моторику шлунково-кишкового тракту, а його дія на серцево-судинну систему зазвичай незначна. Тривалість знеболювального ефекту становить від 4 до 8 годин. При внутрішньовенному введенні знеболювальний потенціал трамадолу оцінюють як одну десяту — одну шосту від потенціалу морфіну.
Показання до застосування
Poltram® Retard 200 застосовують при болю середньої та високої інтенсивності. Препарат призначають дорослим і підліткам старше 14 років; дітям молодше 14 років і пацієнтам з масою тіла менше 50 кг він протипоказаний.
Йдеться про симптоматичне знеболення: трамадол знижує інтенсивність болю, але не усуває її причину. Тривалість лікування визначає лікар; застосовувати препарат довше, ніж цього потребують клінічні показання, не слід. При хронічному болю стан пацієнта періодично переглядають — за потреби з перервами в лікуванні, — щоб вирішити, чи потрібно продовжувати терапію і в якій дозі.
Спосіб застосування та дози
Дозу підбирають індивідуально, орієнтуючись на інтенсивність болю та відповідь конкретного пацієнта, і застосовують найменшу дозу, яка ефективно знімає біль. Таблетку ковтають цілою, не розжовуючи й не подрібнюючи, запиваючи невеликою кількістю рідини. Прийом не залежить від їжі; найзручніше приймати препарат вранці та ввечері.
| Група пацієнтів | Режим прийому |
|---|---|
| Дорослі та підлітки старше 14 років, початок лікування | 50–100 мг трамадолу гідрохлориду 2 рази на добу, вранці та ввечері |
| Недостатнє знеболення | поступове підвищення до 150–200 мг 2 рази на добу |
| Добова доза | зазвичай немає необхідності перевищувати 400 мг у розподілених прийомах |
| Діти молодше 14 років і пацієнти з масою тіла менше 50 кг | застосування протипоказане |
| Пацієнти старше 75 років | інтервал між прийомами збільшують |
| Порушення функції нирок або печінки, діаліз | інтервал між прийомами збільшують індивідуально |
Тривалість лікування та особливі групи
У пацієнтів до 75 років без клінічних ознак ниркової або печінкової недостатності корекція дози зазвичай не потрібна; після 75 років виведення препарату може сповільнюватися. За наявності схильності до зловживання ліками та лікарської залежності лікування має бути коротким і проходити під суворим лікарським контролем. Якщо стан усе ж потребує тривалого прийому, лікар регулярно оцінює необхідність продовження терапії та величину дози.
Протипоказання
Препарат не призначають при підвищеній чутливості до трамадолу, до будь-якої з допоміжних речовин, а також до інших опіоїдних знеболювальних засобів. Окремо зазначені стани, за яких опіоїд може різко погіршити стан пацієнта.
- гостре отруєння алкоголем, снодійними, психотропними або знеболювальними засобами, у тому числі опіоїдними;
- одночасне застосування з інгібіторами моноаміноксидази; між їх прийомом і прийомом трамадолу необхідна перерва 14 днів;
- використання як засобу для лікування опіоїдної залежності;
- епілепсія, недостатньо контрольована лікарськими засобами;
- вік молодше 14 років.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Обережність необхідна в пацієнтів із залежністю від опіоїдів або підвищеною чутливістю до них, після черепно-мозкових травм, у стані шоку, при порушеннях свідомості неясного походження, при розладах дихання або функції дихального центру та при підвищеному внутрішньочерепному тиску. Опіоїди здатні спричиняти розлади дихання уві сні, включно з центральним апное сну та зниженням насичення крові киснем; ризик зростає зі збільшенням дози, і при виявленні апное загальну дозу опіоїдів переглядають у бік зменшення.
- судоми відзначалися і на рекомендованих дозах, а ризик зростає при перевищенні добової дози 400 мг і при одночасному прийомі інших засобів, що знижують судомний поріг;
- при епілепсії або судомах мозкового походження в анамнезі трамадол застосовують лише у виняткових випадках;
- можливий розвиток толерантності, психічної та фізичної залежності, особливо при тривалому прийомі;
- опіоїдні знеболювальні іноді спричиняють минущу надниркову недостатність: сильний біль у животі, нудоту і блювання, низький артеріальний тиск, виражену втому, зниження апетиту та маси тіла;
- при тривалому лікуванні на тлі печінкової або ниркової недостатності контролюють концентрацію препарату в плазмі крові;
- завершувати лікування бажано поступовим зниженням дози, щоб уникнути симптомів відміни;
- під час лікування не можна вживати алкоголь, керувати транспортом і працювати з механізмами.
Швидкість метаболізму та ризик опіоїдної токсичності
Трамадол метаболізується в печінці за участю ферменту CYP2D6. При недостатності або повній відсутності цього ферменту знеболення може виявитися недостатнім, а при надмірно швидкому метаболізмі навіть звичайні дози здатні спричинити ознаки опіоїдної токсичності: сплутаність свідомості, сонливість, поверхневе дихання, звуження зіниць, нудоту, блювання, запор і відсутність апетиту. У тяжких випадках можливе загрозливе для життя пригнічення кровообігу та дихання. Особлива обережність потрібна у дітей, яким препарат призначають після операцій, і у дітей із захворюваннями, що послаблюють дихання.
Лікарські взаємодії
Найбільш значущі поєднання, що впливають на обмін серотоніну та судомний поріг. Одночасне застосування трамадолу із серотонінергічними засобами — селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, інгібіторами зворотного захоплення серотоніну і норадреналіну, інгібіторами моноаміноксидази, трициклічними антидепресантами та міртазапіном — може призвести до серотонінової токсичності. Про неї свідчать спонтанний або індукований клонус, збудження або рясне потовиділення, тремор і посилення рефлексів, підвищення м’язового тонусу та температура тіла понад 38 °C; після відміни серотонінергічних препаратів стан зазвичай швидко поліпшується.
- засоби, що знижують судомний поріг, — бупропіон, міртазапін, антипсихотичні препарати — підвищують ризик судом;
- алкоголь та інші засоби, що пригнічують центральну нервову систему, посилюють небажані реакції з боку нервової системи;
- карбамазепін послаблює і вкорочує знеболювальну дію трамадолу;
- поєднання з бупренорфіном, налбуфіном і пентазоцином не рекомендується через можливе послаблення дії чистого агоніста;
- похідні кумарину, наприклад варфарин, потребують обережності через ризик подовження протромбінового часу і появи крововиливів (синців);
- кетоконазол і еритроміцин здатні сповільнювати метаболізм трамадолу та його активного метаболіту;
- циметидин клінічно значуще на трамадол не впливає, а хінідин підвищує його максимальну концентрацію та площу під кривою приблизно на 25%, що не потребує зміни дози.
Вагітність і грудне вигодовування
Трамадол проходить через плацентарний бар’єр. В дослідженнях на тваринах великі дози впливали на розвиток органів, процес окостеніння та смертність новонароджених; при цьому тератогенної дії не виявлено. Доказів безпеки застосування у вагітних немає, тому під час вагітності препарат застосовувати не слід.
Трамадол проникає і в грудне молоко: при добових дозах до 400 мг дитина отримує близько 3% дози матері в перерахунку на масу тіла. Тому в період грудного вигодовування препарат не застосовують або на час лікування припиняють годування. Після одноразового прийому переривати грудне вигодовування, як правило, не потрібно.
Побічні дії
Найчастіше — більш ніж у 10% пацієнтів — виникають нудота та запаморочення. Дуже часто відзначають також головний біль і сонливість. Часто спостерігаються блювання, запор, діарея, сухість у роті та підвищене потовиділення; нечасто — серцебиття, тахікардія, ортостатичне зниження артеріального тиску, судинний колапс, відрижка, відчуття переповнення в животі, а також свербіж, висип і кропив’янка.
- рідко: алергічні реакції — задишка, спазм бронхів, свистяче дихання, ангіоневротичний набряк — аж до анафілактичного шоку;
- рідко: галюцинації, дезорієнтація, порушення сну та кошмарні сновидіння;
- рідко: судоми мозкового походження, пригнічення дихання, тремор, парестезії, зміна апетиту, нечіткість зору;
- рідко: брадикардія, підвищення артеріального тиску, слабкість скелетних м’язів, утруднене сечовипускання та затримка сечі;
- можливі зміни настрою й активності, надмірна втомлюваність, зміни сприйняття та здатності ухвалювати рішення;
- при тривалому застосуванні може розвинутися залежність;
- при раптовій відміні — збудження, тривога, нервозність, порушення сну, гіперкінези, тремтіння і розлади з боку шлунка та кишечника, рідше панічні атаки, галюцинації, дзвін у вухах.
Передозування
Ознаки отруєння трамадолом подібні до отруєння іншими знеболювальними засобами центральної дії: звуження зіниць, блювання, недостатність кровообігу, порушення свідомості аж до коми, судоми, пригнічення дихання аж до його зупинки та гальмування перистальтики кишечника.
Лікування починають із забезпечення прохідності дихальних шляхів — можлива аспірація вмісту шлунка — та контролю дихання і роботи серця. При отруєнні прийнятим усередину препаратом у пацієнта при свідомості викликають блювання або промивають шлунок. Антидотом при пригніченні дихання є налоксон, при судомах внутрішньовенно вводять діазепам. Гемодіаліз і гемофільтрація виводять трамадол у незначній кількості, тому як єдиний метод лікування отруєння вони не рекомендуються.
Як отримати рецепт на Poltram® Retard 200 онлайн
Poltram® Retard 200 — опіоїдний знеболювальний засіб, який відпускають суворо за рецептом: лікар оцінює характер і причину болю, супутні захворювання, прийняті препарати та ризик розвитку залежності. Онлайн-консультація дає змогу обговорити ці питання дистанційно й уточнити, чи підходить пацієнтові така форма знеболення. За наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
