Oxodil PPH: склад і форма випуску
Oxodil PPH випускається у вигляді капсул з порошком для інгаляцій, які застосовують разом із доданим порошковим інгалятором, що активується під час вдиху. Одна відміряна доза містить 12 мкг формотеролу фумарату дигідрату, а доставлена доза, тобто та частина, яка дійсно потрапляє в дихальні шляхи під час вдиху, становить 9 мкг формотеролу фумарату дигідрату.
Різниця між відміряною та доставленою дозою пояснює, чому інгаляційні препарати формотеролу не вважаються повністю взаємозамінними: кількість речовини, що реально потрапляє в бронхи, у різних інгаляторів відрізняється. Капсули виготовлені з гіпромелози й призначені виключно для інгаляції через доданий пристрій, а не для прийому всередину.
Як діє Oxodil PPH
Діюча речовина препарату — формотерол, ефективний бета-2-міметик, що вибірково діє на бета-2-адренорецептори гладкої мускулатури. Він чинить виражену бронходилатуючу дію: ефект починається через 1–3 хвилини після інгаляції та зберігається близько 12 годин. У терапевтичних дозах небажаний вплив на серцево-судинну систему зазвичай незначний і спостерігається лише в поодиноких випадках.
Окрім розслаблення гладких м’язів бронхів, формотерол блокує вивільнення гістаміну й лейкотрієнів із пасивно сенсибілізованих опасистих клітин легень. В експериментах на тваринах у нього виявлені й певні протизапальні властивості — гальмування набряку та скупчення клітин, що беруть участь у запальному процесі. У людини препарат пригнічує бронхоспазм, спричинений алергенами, фізичним навантаженням, холодним повітрям, гістаміном або метахоліном.
Показання до застосування
Формотерол показаний для підтримувального лікування бронхіальної астми в поєднанні з інгаляційними кортикостероїдами. Його застосовують також для полегшення симптомів обструкції дихальних шляхів і для попередження симптомів, спричинених фізичним навантаженням, у пацієнтів з астмою, якщо задовільний контроль захворювання не досягнуто відповідним лікуванням кортикостероїдами.
Друге показання — полегшення симптомів обструкції дихальних шляхів у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Розпочинати лікування препаратом рекомендується лікарю-пульмонологу. Препарат призначений тільки для дорослих.
Спосіб застосування та дози
Режим прийому підбирає лікар залежно від захворювання та ступеня вираженості симптомів. Регулярно застосовувана добова доза при підтримувальному лікуванні не повинна перевищувати 4 інгаляцій, максимальна добова доза становить 48 мкг, тобто 4 капсули; за один раз не слід робити більше 2 інгаляцій. Якщо потреба в дозі, вищій за звичайну, виникає частіше ніж 2 дні на тиждень, це свідчить про недостатній контроль астми й є підставою переглянути підтримувальну терапію. Пацієнтам літнього віку при зазвичай рекомендованих дозах корекція не потрібна, даних щодо застосування при порушеннях функції печінки й нирок немає, а дітям і підліткам молодше 18 років препарат не рекомендується через недостатність даних щодо безпеки й ефективності.
| Ситуація | Звичайна доза | Обмеження |
|---|---|---|
| Підтримувальне лікування астми | 1 інгаляція 1–2 рази на добу | в окремих пацієнтів — 2 інгаляції 1–2 рази на добу |
| Профілактика обструкції при навантаженні | 1 інгаляція перед навантаженням | у межах добового максимуму |
| Підтримувальне лікування ХОЗЛ | 1 інгаляція 1–2 рази на добу | регулярно — не більше 2 інгаляцій на добу |
| Додаткові інгаляції при ХОЗЛ | за потреби, для полегшення симптомів | загалом не більше 4 інгаляцій на добу |
Правильна інгаляція
Під час вдиху через рот діюча речовина разом із повітрям, що вдихається, потрапляє в дихальні шляхи. Щоб препарат діяв належним чином, техніці користування інгалятором пацієнта має навчити лікар або медична сестра; інструкція із застосування вкладена в кожну упаковку. Важливо знати, що капсула з гіпромелози може розпадатися на фрагменти, і дрібні часточки здатні потрапити в порожнину рота або глотку — імовірність цього мінімальна, якщо капсулу проколюють не більше одного разу.
Протипоказання
Єдине протипоказання, зазначене в інструкції, — підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату. За відомої непереносимості формотеролу лікування не призначають, а підбирають препарат іншої групи.
Реакція гіперчутливості може проявлятися бронхоспазмом, висипом, кропив’янкою, свербежем, ангіоневротичним набряком і набряками кінцівок. При таких симптомах інгаляції припиняють і звертаються до лікаря.
Особливі вказівки та заходи безпеки
Препарат не застосовують як засіб першої лінії при астмі: сам по собі він недостатній. Пацієнти, яким потрібен регулярний прийом бета-2-адреноміметика, повинні одночасно отримувати адекватне протизапальне лікування — інгаляційні кортикостероїди, а за необхідності кортикостероїди всередину. Протизапальну терапію продовжують і після початку інгаляцій формотеролу, навіть якщо симптоми ослабли. Лікування не починають під час гострого тяжкого загострення астми або при помітному погіршенні симптомів, а застосовувати слід найменшу ефективну дозу.
- ретельне спостереження при підвищеній функції щитоподібної залози, феохромоцитомі, гіпертрофічній кардіоміопатії зі звуженням вихідного тракту, субклапанному стенозі аорти неясного походження;
- обережність при тяжкій артеріальній гіпертензії, аневризмі, ішемічній хворобі серця, порушеннях ритму (особливо атріовентрикулярній блокаді третього ступеня) та тяжкій серцевій недостатності;
- спостереження при подовженому інтервалі QTc понад 0,44 с — формотерол здатен подовжувати цей інтервал;
- контроль рівня глюкози крові при цукровому діабеті через гіперглікемізуючу дію бета-2-адреноміметиків;
- контроль калію в сироватці при тяжкій астмі, коли ризик гіпокаліємії підвищують гіпоксія та супутні препарати;
- негайне припинення інгаляцій при парадоксальному бронхоспазмі й перехід на інше лікування;
- відмова від поєднання з іншими бета-2-адреноміметиками тривалої дії та від перевищення максимальної дози;
- препарат містить лактозу, тому не підходить пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази типу Лаппа або синдромом мальабсорбції глюкози й галактози.
Якщо після початку лікування симптоми астми контролюються недостатньо або посилюються, прийом продовжують, але обов’язково зв’язуються з лікарем: це може свідчити про загострення хвороби. Коли астма стабільна, лікар може поступово знижувати дозу під регулярним контролем стану. Застосування препарату може дати позитивний результат допінг-тесту. На здатність керувати транспортом і працювати з механізмами формотерол не впливає або впливає незначно.
Лікарські взаємодії
Спеціальні дослідження взаємодій не проводилися. Одночасне застосування інших симпатоміметиків — інших бета-2-адреноміметиків або ефедрину — може посилювати небажані ефекти формотеролу, через що іноді потрібна корекція дози. Похідні ксантину, стероїди й сечогінні засоби (тіазидні та петльові) здатні посилювати рідкісну гіпокаліємічну дію бета-2-адреноміметиків, а гіпокаліємія, своєю чергою, підвищує ризик порушень серцевого ритму в пацієнтів, які отримують серцеві глікозиди.
Теоретично можливі фармакодинамічна взаємодія та шлуночкові аритмії при поєднанні з препаратами, що подовжують інтервал QTc: деякими антигістамінними засобами (терфенадин, астемізол, мізоластин), деякими антиаритмічними засобами (хінідин, дизопірамід, прокаїнамід), еритроміцином, фенотіазинами й трициклічними антидепресантами. Ризик аритмії вищий при наркозі галогенованими вуглеводнями. Антихолінергічні засоби можуть посилювати бронходилатуючу дію формотеролу, а бета-адреноблокатори, у тому числі у формі очних крапель, послаблюють або пригнічують її, тому таке поєднання застосовують лише за абсолютної необхідності. Обережність потрібна й у пацієнтів, які отримують інгібітори моноаміноксидази або трициклічні антидепресанти.
Вагітність і грудне вигодовування
Достатніх даних щодо застосування формотеролу у вагітних немає. В дослідженнях на тваринах відзначали зниження частоти імплантації зародків, зменшення ранньої виживаності плодів і зниження маси тіла при народженні; ці ефекти виникали при дозах, що значно перевищують застосовувані в людини. Потенційний ризик для людини невідомий.
Застосування формотеролу можна розглядати в будь-якому триместрі вагітності, якщо потрібен контроль астми й очікувана користь для матері перевищує ризик для плода. Чи проникає формотерол у грудне молоко, невідомо; у лактуючих самок щурів у молоці виявляли невеликі кількості речовини. Жінкам, які годують грудьми, препарат призначають лише тоді, коли очікувана користь для матері переважає можливий ризик для дитини.
Побічні дії
Найчастіші небажані реакції при лікуванні бета-2-адреноміметиками — тремор і відчуття серцебиття; зазвичай вони слабо виражені й минають протягом кількох днів лікування.
- часто: головний біль, тремор, відчуття серцебиття;
- нечасто: тахікардія, збудження, неспокій, тривога, нервозність, порушення сну, подразнення горла й порожнини рота, м’язові спазми та біль у м’язах;
- рідко: гіпокаліємія, нудота, порушення серцевого ритму — фібриляція передсердь, надшлуночкова тахікардія, екстрасистолія;
- рідко: реакції гіперчутливості — бронхоспазм, висип, кропив’янка, свербіж, ангіоневротичний набряк, набряки кінцівок;
- дуже рідко: гіперглікемія, стенокардія, подовження інтервалу QTc, зміни артеріального тиску;
- дуже рідко: порушення смаку, запаморочення, парадоксальний бронхоспазм.
На тлі застосування бета-2-міметиків можливе підвищення концентрації інсуліну, вільних жирних кислот, гліцерину та кетонових тіл у крові. Лактози моногідрат містить слідові кількості білків молока й тому може спричиняти алергічні реакції. При парадоксальному бронхоспазмі прийом препарату негайно припиняють і звертаються по медичну допомогу.
Передозування
Клінічний досвід лікування передозування обмежений. Надмірна доза формотеролу може спричиняти симптоми, типові для бета-2-адреноміметиків: тремор, головний біль, відчуття серцебиття, метаболічний ацидоз і сонливість. В окремих випадках повідомляли про тахікардію, гіперглікемію, гіпокаліємію, подовження інтервалу QTc, порушення ритму серця, нудоту та блювання.
Показане симптоматичне й підтримувальне лікування, у тяжких випадках пацієнта госпіталізують. Може розглядатися застосування кардіоселективних бета-адреноблокаторів, але з великою обережністю, оскільки ці засоби здатні спровокувати бронхоспазм. Необхідно контролювати концентрацію калію в крові й при гіпокаліємії вводити препарати калію.
Як отримати рецепт на Oxodil PPH онлайн
Формотерол потребує лікарського контролю: він не замінює протизапальну терапію, має обмеження щодо максимальної добової дози й вимагає обережності при захворюваннях серця, щитоподібної залози та цукровому діабеті. Лікар уточнить діагноз, оцінить поточну схему лікування астми або ХОЗЛ і супутні захворювання.
Онлайн-консультація дає змогу обговорити ці питання дистанційно, а за наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
