Oftaquix®: склад і форма випуску
Один мілілітр препарату містить 5 мг левофлоксацину у формі 5,12 мг левофлоксацину напівгідрату. Це очні краплі, які закапують у кон'юнктивальний мішок хворого ока.
До складу входить бензалконію хлорид — консервант, здатний спричиняти подразнення ока. Він же визначає два практичні правила: препарат не має контактувати з м'якими контактними лінзами і забарвлює їх, тому лінзи знімають перед закапуванням.
Як діє Oftaquix®
Левофлоксацин — це L-ізомер офлоксацину, що є рацемічною сумішшю. Антибактеріальною дією офлоксацин завдячує головним чином саме L-ізомеру, тобто левофлоксацин можна назвати активною половиною звичного офлоксацину.
Як фторхінолоновий антибактеріальний препарат левофлоксацин пригнічує бактеріальні топоізомерази II типу — ДНК-гіразу і топоізомеразу IV. У грамнегативних бактерій він діє головно на ДНК-гіразу, у грампозитивних — на топоізомеразу IV. Обидва ферменти потрібні бактерії для роботи з її ДНК, тому їх блокада зупиняє розмноження збудника.
Показання до застосування
Препарат показаний для місцевого лікування поверхневих бактеріальних інфекцій очей у пацієнтів, старших за 1 рік, спричинених мікроорганізмами, чутливими до левофлоксацину.
Показання супроводжується вимогою дотримуватися офіційних рекомендацій щодо правильного застосування антибактеріальних засобів — це не формальність, а частина боротьби зі стійкістю бактерій. Окремо застережено дві ситуації, у яких безпечність та ефективність препарату не встановлено: лікування виразок рогівки і гонококового кон'юнктивіту в новонароджених.
Спосіб застосування та дозування
Схема лікування ділиться на два етапи й однакова для всіх пацієнтів; у літніх людей змінювати дозу не потрібно. Звичайна тривалість лікування — 5 днів, але конкретний строк залежить від тяжкості хвороби і від бактеріологічного та клінічного перебігу інфекції.
| Дні лікування | Як закапувати |
| Перші 2 дні | По 1–2 краплі в кон'юнктивальний мішок ураженого ока кожні 2 години, до 8 разів на добу, крім годин сну |
| З 3-го по 5-й день | По 1–2 краплі 4 рази на добу |
Є два правила, які легко пропустити. Якщо одночасно застосовуються інші місцеві очні препарати, між закапуваннями потрібна перерва щонайменше 15 хвилин — інакше один засіб просто змиє інший. І не можна торкатися кінчиком крапельниці повіки, навколишніх ділянок шкіри чи будь-якої іншої поверхні: це забруднює і кінчик крапельниці, і сам розчин.
Протипоказання
Препарат протипоказаний при підвищеній чутливості до левофлоксацину, інших хінолонів або до будь-якої допоміжної речовини, наприклад бензалконію хлориду. Зверніть увагу на слова «інших хінолонів»: реакція на будь-який препарат цієї групи, зокрема той, що приймався всередину, — привід повідомити про це лікаря.
Крім того, препарат не можна застосовувати вагітним жінкам і тим, які годують груддю. Це протипоказання, а не застереження, і воно діє попри те, що при закапуванні в око концентрація левофлоксацину в плазмі мінімальна.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Препарат не можна вводити підкон'юнктивально, а розчин не можна вводити безпосередньо в передню камеру ока — це краплі для поверхні ока, а не ін'єкційна форма. При системному застосуванні фторхінолонів реакції гіперчутливості спостерігалися навіть після одноразової дози, тому при появі алергічної реакції на левофлоксацин застосування препарату припиняють. Тривале застосування, як і у випадку інших антибактеріальних засобів, може призвести до надмірного розмноження стійких мікроорганізмів, зокрема грибів. Якщо інфекція посилюється або клінічного поліпшення немає, препарат відміняють і призначають альтернативне лікування. Завжди, коли це клінічно обґрунтовано, проводять спеціалізовані дослідження: біомікроскопію з використанням щілинної лампи і, за показаннями, забарвлення рогівки флуоресцеїном.
| Ситуація | Що робити |
| Ознаки бактеріального кон'юнктивіту | Контактні лінзи не носити взагалі |
| М'які контактні лінзи і препарат | Уникати контакту: бензалконію хлорид змінює колір лінз |
| Закапування при використанні лінз | Зняти лінзи перед закапуванням і зачекати щонайменше 15 хвилин до повторного встановлення |
| Минуще погіршення зору після закапування | Не сідати за кермо і не працювати з рухомими механізмами до повного відновлення зору |
Лікарські взаємодії
Відповідних досліджень взаємодій препарату з іншими ліками не проводили.
Проте оцінити ймовірність взаємодій дає змогу фармакокінетика. Максимальні концентрації левофлоксацину в плазмі після введення в око щонайменше в 1000 разів нижчі за концентрації, які спостерігаються після приймання стандартних доз усередину. Тому взаємодії, перелічені для системного застосування левофлоксацину, при використанні крапель клінічно значущими, найімовірніше, не будуть. Єдина практично важлива «взаємодія» тут місцева — це інші очні краплі, між якими потрібно витримувати 15 хвилин.
Вагітність і грудне вигодовування
Достатніх даних про застосування левофлоксацину у вагітних немає. Дослідження на тваринах, присвячені впливу на перебіг вагітності, розвиток зародка і плода, перебіг пологів і післяпологовий розвиток, недостатні, а потенційна небезпека для людини невідома. Застосування препарату у вагітних протипоказане.
Левофлоксацин виділяється з грудним молоком жінок. При цьому жодного впливу препарату в терапевтичних дозах на дитину на грудному вигодовуванні не очікується — і все ж застосування в жінок, які годують груддю, протипоказане. Така обережність типова для фторхінолонів і означає, що при інфекції ока в цей період лікар добере інший засіб.
Побічні дії
Небажані реакції зазвичай легкі або помірні, минущі й, як правило, стосуються ока. Важливе застереження: оскільки препарат містить бензалконію хлорид, місцева екзема або подразнення можуть бути пов'язані як із діючою речовиною, так і з цим консервантом. Часто трапляються печіння в оці, погіршення зору і слизові тяжі у виділеннях.
Нечасто спостерігаються потьмяніння повік, набряк кон'юнктиви, папілярна реакція кон'юнктиви, набряк повік, дискомфорт в оці, свербіж і біль в оці, почервоніння кон'юнктиви, фолікулярна реакція кон'юнктиви, відчуття сухості очей, почервоніння повіки і світлобоязнь, печіння повік, засохлий наліт на краях повік, сльозотеча, а також головний біль і нежить; у клінічних дослідженнях відкладень на рогівці не спостерігали. Рідко описано алергічні реакції поза оком, зокрема шкірний висип, а дуже рідко, аж до поодиноких випадків, — анафілаксію і набряк гортані. Відзначалася також нудота.
Передозування
Загальна кількість левофлоксацину у флаконі з очними краплями надто мала, щоб спричинити токсичну дію при прийманні всередину. Якщо це буде визнано необхідним, за пацієнтом можна спостерігати клінічно і вжити відповідних заходів.
При місцевому передозуванні — наприклад, якщо закапано забагато крапель — очі можна промити чистою водопровідною водою кімнатної температури. Це рідкісний випадок, коли інструкція пропонує просту домашню дію, і він пояснюється тим, що препарат діє на поверхні ока і легко видаляється механічно.
Як отримати рецепт на Oftaquix® онлайн
Почервоніння ока буває не лише бактеріальним: схожу картину дають вірусний і алергічний кон'юнктивіт, а також ураження рогівки, при якому потрібні біомікроскопія і забарвлення флуоресцеїном. Відрізнити ці стани без огляду неможливо, тому призначати антибіотик за однією анкетою нераціонально.
Онлайн-консультація підходить, якщо діагноз уже поставив офтальмолог, а також для продовження розпочатого курсу. В анкеті зазначте, коли з'явилися симптоми і які саме — виділення, печіння, світлобоязнь, погіршення зору, — одне чи обидва ока уражені, хто поставив діагноз і на якому дні лікування ви перебуваєте. Обов'язково повідомте про реакції на левофлоксацин і будь-які інші хінолони, зокрема ті, що приймалися всередину, про вагітність і годування груддю, про вік, якщо краплі потрібні дитині до року, і про те, чи носите ви контактні лінзи. Окремо перелічіть інші очні краплі: їх закапують з інтервалом щонайменше 15 хвилин. І одразу зверніться до лікаря, якщо за час лікування інфекція посилилася або поліпшення немає: це привід змінити препарат, а не продовжувати курс. Лікар вивчає дані та за достатніх підстав виписує електронний рецепт для аптеки в Польщі.
