Noliprel® Forte: склад і форма випуску
Одна таблетка, вкрита оболонкою, містить 3,395 мг периндоприлу, що відповідає 5 мг периндоприлу з аргініном, і 1,25 мг індапаміду. Препарат містить лактозу, тому не підходить пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази типу Лапп або синдромом порушеного всмоктування глюкози та галактози.
Окремо варто знати спортсменам: у складі є діюча речовина, здатна дати хибнопозитивний результат допінг-тесту. Ідеться про індапамід — сечогінні входять до переліків заборонених субстанцій.
Як діє Noliprel® Forte
Препарат комбінований: він містить периндоприл з аргініном — інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту — та індапамід, хлорсульфамоїльний сечогінний засіб. Його фармакологічні властивості складаються з властивостей кожного компонента окремо та з властивостей, що виникають при адитивній синергічній дії в поєднанні.
У цієї комбінації є неочевидний внутрішній баланс. Периндоприл пригнічує ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, а це зменшує втрату калію, спричинену індапамідом. Проте повністю проблему поєднання не знімає: гіпокаліємія з рівнем калію нижче 3,4 ммоль/л спостерігалася у 4% тих, хто отримував препарат, тому калій у плазмі контролюють регулярно, особливо при цукровому діабеті та нирковій недостатності.
Показання до застосування
Показання одне: лікування есенціальної артеріальної гіпертензії у дорослих. Формулювання уточнює групу пацієнтів — препарат показаний тим, у кого артеріальний тиск недостатньо контролюється периндоприлом у монотерапії.
Це суттєве обмеження: комбінація не призначена для початку лікування гіпертензії «з нуля». За можливості рекомендується окремий добір дози кожного з компонентів, і лише коли це клінічно виправдано, розглядають прямий перехід із монотерапії. У дітей і підлітків безпечність та ефективність поєднання не встановлені, і застосовувати препарат у цьому віці не слід.
Спосіб застосування та дозування
Одна таблетка один раз на добу, краще вранці, до їди. Подальші правила стосуються переважно нирок і печінки — саме ці органи визначають, чи можна взагалі призначати комбінацію.
| Стан | Що робити |
| Кліренс креатиніну 60 мл/хв і вище | Зміна дози не потрібна |
| Кліренс креатиніну 30–60 мл/хв | Лікування починають із відповідної дози однієї з діючих речовин, а не з комбінації |
| Кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв | Застосування протипоказане |
| Помірне порушення функції печінки | Зміна дози не потрібна |
| Тяжке порушення функції печінки | Лікування протипоказане |
| Літні пацієнти | Лікування починають залежно від реакції артеріального тиску та функції нирок; перед початком оцінюють функцію нирок і рівень калію |
Звичайний контроль лікування — це часте визначення креатиніну й калію. Якщо аналізи виявили функціональну ниркову недостатність без попередніх явних порушень, лікування переривають і за потреби відновлюють меншою дозою або лише одним із компонентів; калій і креатинін оцінюють через 2 тижні лікування, а потім кожні 2 місяці.
Протипоказання
З боку периндоприлу: підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого інгібітора АПФ; ангіоневротичний набряк, пов'язаний із попереднім лікуванням інгібіторами АПФ; вроджений або ідіопатичний ангіоневротичний набряк; другий і третій триместри вагітності; одночасне застосування препаратів з аліскіреном у пацієнтів із діабетом або порушенням функції нирок при швидкості клубочкової фільтрації нижче 60 мл/хв на 1,73 м².
З боку індапаміду: підвищена чутливість до діючої речовини або інших сульфонамідів; тяжке порушення функції нирок при кліренсі креатиніну нижче 30 мл/хв; печінкова енцефалопатія; тяжке порушення функції печінки; гіпокаліємія; період лактації. Загальне правило — не поєднувати препарат із неантиаритмічними засобами, що спричиняють веретеноподібну тахікардію. Через відсутність даних препарат не застосовують у пацієнтів на діалізі та при нелікованій декомпенсованій серцевій недостатності.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Різке зниження тиску можливе за вже наявного дефіциту натрію, особливо при стенозі ниркової артерії, тому регулярно перевіряють ознаки дефіциту води та електролітів, які можуть з'явитися при супутньому блюванні чи діареї. Минуща гіпотензія при цьому не є протипоказанням до продовження лікування.
- Ангіоневротичний набряк. Рідко повідомлялося про набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини чи гортані; він може виникнути в будь-який період лікування, і тоді периндоприл негайно скасовують. Набряк обличчя і губ зазвичай минає без лікування, а набряк язика, голосової щілини чи гортані здатний спричинити непрохідність дихальних шляхів і потребує негайного підшкірного введення адреналіну 1:1000 в обсязі 0,3–0,5 мл. Описаний і ангіоневротичний набряк кишківника з болем у животі.
- Ситуації, що потребують тимчасової відміни. При десенсибілізувальному лікуванні отрутою перетинчастокрилих інгібітор АПФ скасовують щонайменше за 24 години до процедури: описані затяжні анафілактоїдні реакції, що загрожують життю. Те саме стосується аферезу ліпопротеїнів низької щільності. Перед плановою операцією лікування за можливості переривають за день.
- Кров та імунітет. Описані нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія й анемія. Особлива обережність потрібна при колагенозах судин на тлі імуносупресивного лікування, алопуринолу чи прокаїнаміду: періодично контролюють кількість лейкоцитів, а пацієнта просять повідомляти про будь-які ознаки інфекції.
- Сухий кашель. Спостерігається у пацієнтів, які отримують інгібітори АПФ, відрізняється впертим характером і минає після припинення лікування. При його появі слід розглядати лікарську причину.
Друга група застережень пов'язана з індапамідом і водно-електролітним балансом. Тіазидоподібні сечогінні повністю ефективні лише при нормальній або незначно порушеній функції нирок — при креатиніні не вище приблизно 220 мкмоль/л у дорослих.
- Натрій. Його рівень визначають до початку лікування і потім регулярно: зниження спочатку може бути безсимптомним. Частіше аналіз повторюють у літніх і при цирозі печінки. Гіпонатріємія та гіповолемія здатні спричинити зневоднення й ортостатичну гіпотензію.
- Калій. Втрата калію — серйозний ризик тіазидних і тіазидоподібних сечогінних, і перше його визначення проводять на першому тижні лікування. У групах ризику — літні та виснажені пацієнти, цироз із набряками й асцитом, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, подовжений інтервал QT — гіпокаліємія посилює токсичність серцевих глікозидів і підвищує ризик веретеноподібної тахікардії.
- Кальцій і сечова кислота. Ці сечогінні зменшують виведення кальцію із сечею, спричиняючи незначне минуще підвищення його рівня в плазмі. Значне підвищення може вказувати на нерозпізнану гіперфункцію прищитоподібних залоз — тоді лікування переривають до їх обстеження. При підвищеній сечовій кислоті зростає ризик нападів подагри.
- Очі та шкіра. Сульфонамід і його похідні здатні спричинити ідіосинкразичну реакцію з минущою короткозорістю та гострою закритокутовою глаукомою, яка без лікування веде до незворотної втрати зору; перша дія — якнайшвидше припинити приймання препарату. Описані й реакції фотосенсибілізації: при їх появі лікування припиняють.
Лікарські взаємодії
Не рекомендується поєднання з літієм: при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ і літію повідомлялося про минуще підвищення його концентрації в сироватці та токсичності; якщо поєднання необхідне, рівень літію ретельно контролюють. Не рекомендується і подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи — одночасне застосування інгібіторів АПФ, антагоністів рецепторів ангіотензину II чи аліскірену: це підвищує ризик гіпотензії, гіперкаліємії та порушення функції нирок аж до гострої ниркової недостатності. При діабетичній нефропатії поєднувати інгібітор АПФ і антагоніст рецепторів ангіотензину II не можна.
Особливої обережності потребують баклофен, що посилює гіпотензивну дію, і нестероїдні протизапальні препарати, зокрема ацетилсаліцилова кислота в дозі 3 г на добу і вище: вони послаблюють гіпотензивний ефект і підвищують ризик погіршення функції нирок та зростання калію, особливо в літніх. Обережність потрібна з трициклічними антидепресантами й нейролептиками: вони адитивно посилюють зниження тиску та ризик ортостатичної гіпотензії. Ризик гіперкаліємії підвищують також гепарин, інгібітори ЦОГ-2, циклоспорин, такролімус і триметоприм.
Вагітність і годування груддю
З огляду на дію окремих компонентів препарат не рекомендується в першому триместрі вагітності та протипоказаний у другому й третьому триместрах. Епідеміологічні дані про ризик тератогенної дії інгібіторів АПФ у першому триместрі не дозволяють зробити однозначний висновок, проте невелике підвищення ризику виключити не можна.
Жінкам, які планують вагітність, призначають альтернативну гіпотензивну терапію з установленим профілем безпечності при вагітності, якщо тільки продовження лікування інгібітором АПФ не є необхідним. При встановленні вагітності лікування інгібіторами АПФ негайно припиняють і за показаннями починають альтернативне. У період лактації препарат протипоказаний: необхідно вирішити, припинити годування груддю чи припинити приймання препарату, враховуючи значення лікування для матері.
Побічні дії
З боку периндоприлу найчастіше відзначалися запаморочення, головний біль, парестезії, порушення смаку, зорові розлади, шум у вухах, зниження артеріального тиску, кашель, задишка, біль у животі, закреп, диспепсія, діарея, нудота, блювання, свербіж, висип, м'язові судоми та астенія. З боку індапаміду — реакції гіперчутливості, переважно шкірні, в осіб зі схильністю до алергічних та астматичних реакцій, а також плямисто-папульозний висип.
Нечасто спостерігаються еозинофілія, гіпоглікемія, гіперкаліємія, що минає після припинення лікування, гіпонатріємія, зміни настрою та порушення сну. Дуже рідко — агранулоцитоз, панцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія та сплутаність свідомості. Окремо варто пам'ятати про рідкісний синдром, який починається з холестатичної жовтяниці та здатний призвести до блискавичного некрозу печінки: при появі жовтяниці або підвищенні активності печінкових ферментів лікування припиняють.
Передозування
Найімовірніший прояв передозування — зниження артеріального тиску, іноді з нудотою, блюванням, болісними м'язовими спазмами, запамороченням, сонливістю, сплутаністю свідомості або олігурією, здатною перейти в анурію через гіповолемію. Можливі порушення водно-електролітного балансу — низькі рівні натрію та калію.
Перші дії — швидке видалення прийнятого препарату промиванням шлунка та прийманням активованого вугілля, потім поповнення водно-електролітних втрат в умовах спеціалізованої допомоги до нормалізації показників. При значному зниженні тиску пацієнта вкладають на спину з опущеною головою і вводять внутрішньовенно ізотонічний розчин натрію хлориду. Периндоприлат, активний метаболіт периндоприлу, видаляється при діалізі.
Як отримати рецепт на Noliprel® Forte онлайн
Комбінація призначається не при першому виявленні підвищеного тиску, а тоді, коли монотерапія периндоприлом виявилася недостатньою. Крім того, призначення спирається на аналізи: кліренс креатиніну визначає, чи дозволена комбінація, чи протипоказана. Тому первинне призначення за анкетою неможливе.
Онлайн-консультація підходить для продовження призначеного лікування. В анкеті зазначте діагноз і хто його поставив, скільки часу ви приймаєте препарат, які цифри тиску у вас зараз і які були до лікування. Обов'язково повідомте останні результати креатиніну, калію та натрію з датами аналізів — контроль цих показників входить у саму схему лікування, а не є формальністю. Окремо назвіть хвороби нирок, зокрема стеноз ниркової артерії, хвороби печінки, діабет, подагру й алергію на сульфонаміди. Повідомте, чи був за час лікування сухий кашель або набряк обличчя, губ і язика. Перелічіть ліки, які приймаєте: препарати літію, калійзберігальні сечогінні та препарати калію, замінники солі, нестероїдні протизапальні засоби, антагоністи рецепторів ангіотензину II, аліскірен, антидепресанти й нейролептики. Обов'язково повідомте про вагітність, її планування чи годування груддю. Лікар вивчає дані та за достатніх підстав виписує електронний рецепт для аптеки в Польщі.
