Nebbud: склад і форма випуску
Nebbud — суспензія для небулайзера в ампулах по 2 мл. Силу виражено концентрацією: 0,125, 0,25 і 0,5 мг будесоніду в мілілітрі, тобто в ампулі найслабшого дозування міститься 0,25 мг речовини. Препарат призначений виключно для інгаляційного введення.
Ампула розмічена: на ній є горизонтальна пунктирна лінія, яка в перевернутому кришкою донизу положенні позначає об'єм 1 мл. Якщо потрібен лише мілілітр, рідину вище лінії видаляють. Розкриту ампулу зберігають у ламінованій фользі в оригінальній упаковці й використовують протягом 12 годин. Частково витрачені, розкриті раніше або пошкоджені ампули не застосовують.
Як діє Nebbud
Будесонід — глюкокортикостероїд із сильною місцевою протизапальною дією, у якого небажаних реакцій менше і вони слабші, ніж у кортикостероїдів усередину. Точний механізм дії глюкокортикостероїдів при астмі вивчено не повністю; припускають, що важливу роль відіграє пригнічення вивільнення медіаторів запалення й гальмування залежної від цитокінів імунної відповіді.
Що дія саме місцева, показало пряме порівняння. У клінічному дослідженні в пацієнтів з астмою зіставляли інгаляційний і пероральний будесонід у дозах, що дають близьку системну біодоступність: статистично значуща ефективність була в інгаляційного й не була в перорального. Звідси висновок, що лікувальний ефект стандартних інгаляційних доз пояснюється головно прямою дією на дихальні шляхи. У провокаційних пробах попереднє чотиритижневе лікування будесонідом зменшувало звуження бронхів і в ранній, і в пізній астматичній реакції.
Показання до застосування
Дозування 0,125 мг/мл призначене дорослим, підліткам, а також немовлятам і дітям з 6 місяців. Його застосовують при хронічній бронхіальній астмі в тих пацієнтів, у яких застосування дозувального аерозольного або порошкового інгалятора незадовільне чи недоречне, і при псевдокрупі — дуже тяжкому підзв'язковому ларингіті, при якому рекомендована госпіталізація.
Дозування 0,25 і 0,5 мг/мл застосовують при бронхіальній астмі, коли дозувальні аерозольні або порошкові інгалятори не дають достатнього ефекту чи не показані, у немовлят і дітей при псевдокрупі, тобто гострому ларингіті, а також у лікуванні загострення хронічного обструктивного захворювання легень, коли призначення будесоніду у формі суспензії для небулайзера обґрунтоване.
Спосіб застосування та дозування
Дозу добирають за тяжкістю хвороби, а потім за індивідуальною потребою, і завжди застосовують найменшу ефективну. При астмі препарат зазвичай вводять двічі на добу; одноразове введення розглядають при стабільній астмі легкого або середньотяжкого перебігу, а також якщо добова доза не перевищує 1 мг. Коли добова доза більша за 1 мг, її ділять на два введення.
| Ситуація | Добова доза |
|---|---|
| Астма, діти з 6 місяців (0,125 мг/мл) | 0,25–1 мг; при прийманні стероїдів усередину початкова до 2 мг |
| Астма, дорослі й підлітки старші за 12 років (0,125 мг/мл) | 0,5–2 мг, у дуже тяжких випадках більше |
| Астма, дорослі й підлітки старші за 12 років (0,5 мг/мл) | Початкова 1–2 мг, підтримувальна 0,5–4 мг |
| Астма, діти від 6 місяців до 12 років (0,5 мг/мл) | Початкова 0,25–0,5 мг, підтримувальна 0,25–2 мг |
| Псевдокруп у немовлят і дітей | 2 мг одноразово або двічі по 1 мг з інтервалом 30 хвилин; повтор кожні 12 годин, максимум до 36 годин |
| Загострення ХОЗЛ | 4–8 мг у 2–4 введення, не довше ніж 10 днів |
Техніка інгаляції та догляд після неї
Препарат вводять через струминний небулайзер із мундштуком або відповідною лицевою маскою, під'єднаний до компресора з потоком повітря 6–8 л/хв за об'єму заповнення камери 2–4 мл. Ультразвукові небулайзери для будесоніду не підходять і не рекомендуються. Дітей та їхніх батьків варто навчити користуватися радше мундштуком, ніж маскою. Після інгаляції рот прополіскують водою, щоб знизити ризик кандидозу рота й глотки, а при використанні маски вмивають обличчя водою, щоб уникнути подразнення шкіри. Суспензію можна змішувати з 0,9% розчином натрію хлориду або з розчинами для небулайзерної терапії, що містять тербуталін, сальбутамол, фенотерол, ацетилцистеїн, кромоглікат динатрію чи іпратропію бромід.
Протипоказання
Єдине протипоказання — підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої допоміжної речовини препарату.
Короткий перелік не означає, що обмежень мало. Ситуації, у яких препарат не підходить по суті — гострий напад ядухи та астматичний статус, — винесені в розділ про запобіжні заходи, і їх варто прочитати нарівні з протипоказаннями.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Препарат не показаний при гострій задишці та астматичному статусі: у цих випадках застосовують короткодіючі β2-міметики та інші бронхорозширювальні засоби. Лікувальна дія зазвичай настає протягом 10 днів від початку терапії, тому чекати від небулайзерного будесоніду швидкого припинення нападу не слід. Особлива обережність потрібна при туберкульозі легень і вірусних інфекціях дихальних шляхів — застосовувати препарат у таких пацієнтів можна лише за умови, що ці захворювання адекватно лікуються.
Перехід з таблеток і функція надниркових залоз
Переходити з пероральних кортикостероїдів на інгаляційний будесонід можна, коли стан пацієнта відносно стабільний. Близько 10 днів препарати застосовують одночасно, зберігаючи попередню дозу таблеток, потім її поступово знижують — приблизно на 2,5 мг преднізолону або еквівалент на місяць — до мінімального рівня, що утримує контроль. У багатьох випадках таблетки вдається замінити повністю. При рясній бронхіальній секреції на початку іноді призначають короткий, близько двох тижнів, курс кортикостероїдів усередину. У пацієнтів, у яких після переходу порушилася функція кори надниркових залоз, у періоди стресу — операції, інфекції, посилення нападів — може знадобитися системний кортикостероїд; це саме стосується тих, хто довго отримує великі дози інгаляційних стероїдів. Із зниженням системної дії стероїдів можуть проявитися алергічні або суглобові симптоми — риніт, екзема, біль у м'язах і суглобах, — які лікують окремо; рідкісні ознаки недостатньої глюкокортикостероїдної активності, як-от утомлюваність, головний біль, нудота і блювання, іноді потребують тимчасово збільшити дозу таблеток.
- як і з іншими інгаляційними засобами, одразу після введення можливий парадоксальний бронхоспазм із посиленням свистячих хрипів — при тяжкій реакції лікування переглядають;
- якщо на тлі добре контрольованої терапії виник гострий напад, застосовують швидкодіючий інгаляційний бронхолітик і наново оцінюють лікування;
- якщо бронхолітик перестав допомагати або інгаляцій потрібно більше за звичайне, потрібна консультація лікаря;
- системні ефекти можливі при тривалому лікуванні великими дозами, хоча вони набагато менш імовірні, ніж при таблетках: синдром Іценка — Кушинга й характерна зовнішність, пригнічення функції надниркових залоз, сповільнення росту в дітей, зниження мінеральної щільності кісток, катаракта, глаукома;
- рідше описують психологічні та поведінкові ефекти — психомоторну гіперактивність, порушення сну, тривогу, депресію, агресію, особливо в дітей;
- у дітей на тривалій терапії регулярно контролюють ріст, а при його сповільненні оцінюють можливість знизити дозу й розглядають скерування до дитячого пульмонолога;
- при порушенні функції печінки виведення глюкокортикостероїдів може сповільнюватися, і хоча даних саме для інгаляційного будесоніду немає, очікувано підвищення концентрацій у плазмі й ризику системних ефектів;
- спільного застосування кетоконазолу, ітраконазолу та інших сильних інгібіторів CYP3A4 слід уникати, а якщо це неможливо — максимально розносити приймання в часі й розглянути зниження дози будесоніду.
Лікарські взаємодії
Будесонід метаболізується головно ізоферментом CYP3A4, тому його інгібітори — кетоконазол та ітраконазол — здатні підвищувати системну експозицію. Інші сильні інгібітори цього ферменту, еритроміцин, кларитроміцин, ритонавір і саквінавір, теж можуть значно збільшувати концентрацію будесоніду в плазмі.
Одночасне приймання циметидину веде до незначного зростання концентрації будесоніду, яке зазвичай не має клінічного значення. Окремої уваги заслуговує поєднання з кортикостероїдами системної дії або для інтраназального застосування: пригнічення функції надниркових залоз у цьому разі складається, тобто ефект виявляється адитивним.
Вагітність і грудне вигодовування
Застосування будесоніду при вагітності можливе лише тоді, коли користь для матері перевищує ризик для плода. При цьому, якщо лікування все ж потрібне, перевагу віддають інгаляційним глюкокортикостероїдам перед пероральними: у дозах, що дають зіставну легеневу відповідь, системна дія в них слабша. Новонароджених, чиї матері отримували будесонід під час вагітності, спостерігають щодо недостатності кори надниркових залоз. Дослідження на тваринах показали, що глюкокортикостероїди здатні збільшувати ймовірність вад розвитку плода, однак у людини при застосуванні будесоніду в рекомендованих дозах це не підтверджується; дані про перебіг 2000 вагітностей не вказують на зростання тератогенного ризику при інгаляційному будесоніді. Лікування проте регулярно переглядають і застосовують найменшу ефективну дозу.
Будесонід проникає в грудне молоко, однак при використанні терапевтичних доз впливу на дитину, яка перебуває на грудному вигодовуванні, не очікується. Препарат можна застосовувати в період годування груддю.
Побічні дії
Найчастіша проблема — кандидоз рота й глотки, і вона напряму пов'язана з осіданням препарату на слизовій. Ризик знижується, якщо робити інгаляцію перед їдою та полоскати рот після неї; у більшості випадків кандидоз піддається місцевому лікуванню й відміняти будесонід не потрібно.
- часто — кандидоз порожнини рота й глотки, захриплість, кашель;
- часто — подразнення слизової оболонки рота, утруднення ковтання;
- рідко — негайні та відстрочені реакції гіперчутливості, парадоксальний бронхоспазм;
- рідко — подразнення шкіри обличчя, висип, дерматит, кропив'янка, свербіж, еритема, синці, ангіоневротичний набряк;
- дуже рідко — пригнічення функції кори надниркових залоз;
- дуже рідко — катаракта і глаукома;
- дуже рідко — сповільнення росту в дітей і підлітків, зниження мінеральної щільності кісток;
- частота невідома — психомоторна гіперактивність, порушення сну, тривога, депресія, агресія та зміни поведінки, переважно в дітей.
Передозування
Гостре передозування будесоніду не має становити клінічної проблеми, і особливих екстрених заходів воно не потребує: лікування продовжують найменшою ефективною підтримувальною дозою, а нормальна функція кори надниркових залоз відновлюється самостійно протягом кількох днів.
Інакше виглядає хронічне передозування — тривале застосування великих доз здатне пригнічувати функцію надниркових залоз. У цьому разі діють так само, як у пацієнтів, які раніше отримували стероїди: призначають відповідну підтримувальну дозу системного кортикостероїда, наприклад преднізолону, а після стабілізації стану повертаються до інгаляційного будесоніду в рекомендованій дозі.
Як отримати рецепт на Nebbud онлайн
Інгаляційні кортикостероїди для небулайзера відпускаються за рецептом: лікар має підтвердити діагноз, обрати концентрацію й добову дозу, а при переході з таблеток — розписати схему їх поступової відміни.
На онлайн-консультації лікар розбере перебіг хвороби та попереднє лікування, пояснить техніку інгаляції та правила догляду після неї, а за відсутності протипоказань випише електронний рецепт — за його кодом препарат можна отримати в аптеці.
