Mirtazapine Bluefish: склад і форма випуску
Одна таблетка, вкрита оболонкою, містить 15 мг, 30 мг або 45 мг міртазапіну. Таблетки приймають усередину, запиваючи рідиною, і ковтають не розжовуючи.
Період напіввиведення міртазапіну у фазі елімінації становить 20–40 годин, тому препарат можна приймати один раз на добу — найкраще ввечері, перед відходом до сну. Можливе й приймання у два прийоми: менша доза вранці й більша ввечері. Вечірнє приймання обрано не випадково: сонливість і седація належать до найчастіших небажаних ефектів, і вночі вони корисніші, ніж удень.
Як діє Mirtazapine Bluefish
Міртазапін — центрально активний пресинаптичний антагоніст α2-рецепторів, який посилює норадренергічну і серотонінергічну передачу в центральній нервовій системі. Посилення серотонінергічної передачі відбувається переважно через рецептори 5-HT1, оскільки рецептори 5-HT2 і 5-HT3 міртазапіном блокуються.
Обидва енантіомери міртазапіну мають антидепресивну активність: S(+)-енантіомер — за рахунок блокади α2- і 5-HT2-рецепторів, R(−)-енантіомер — за рахунок блокади 5-HT3-рецепторів. Блокада 5-HT2 і 5-HT3 пояснює й частину профілю переносимості: міртазапін рідше спричиняє тривогу, безсоння і нудоту, властиві препаратам, що діють на ці рецептори безпосередньо, але частіше спричиняє сонливість і підвищення апетиту.
Показання до застосування
Препарат показаний дорослим для лікування епізодів великої депресії.
Показання сформульоване вузько, і вікова межа тут сувора: препарат не слід застосовувати в дітей і підлітків до 18 років, оскільки у двох короткострокових клінічних дослідженнях його ефективність не було показано, а питання безпечності залишаються. У дослідженнях у дітей і підлітків суїцидальна поведінка — спроби і думки — та ворожість, насамперед агресія, бунтівна поведінка і гнів, спостерігалися частіше в тих, хто отримував антидепресанти, ніж у тих, хто отримував плацебо. Довгострокових даних про безпечність щодо росту, дозрівання, пізнавального та поведінкового розвитку в дітей немає.
Спосіб застосування та дозування
Ефективна добова доза зазвичай становить 15–45 мг, а лікування починають із 15 мг або 30 мг. Антидепресивна дія міртазапіну зазвичай проявляється через 1–2 тижні приймання, а лікування відповідною дозою має дати позитивну відповідь протягом 2–4 тижнів.
| Етап | Що робити |
| Початок лікування | 15 мг або 30 мг на добу, краще ввечері перед сном; можливе приймання у два прийоми — менша доза вранці, більша ввечері |
| Через 2–4 тижні при недостатній відповіді | Дозу можна збільшувати аж до максимальної, тобто до 45 мг на добу |
| Ще через 2–4 тижні без клінічної відповіді | Лікування припиняють |
| При досягненні ефекту | Лікування продовжують щонайменше 6 місяців, до повного зникнення симптомів |
| Завершення лікування | Дозу знижують поступово, щоб уникнути симптомів відміни |
Літнім пацієнтам рекомендується та сама доза, що й дорослим, проте підвищувати її слід під суворим контролем, щоб отримати задовільну і безпечну клінічну відповідь. При помірних і тяжких порушеннях функції нирок із кліренсом креатиніну нижче ніж 40 мл/хв кліренс міртазапіну може знижуватися, і це враховують при призначенні. Те саме стосується порушень функції печінки, особливо тяжких: пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки не вивчали.
Протипоказання
Протипоказань два: підвищена чутливість до міртазапіну або до будь-якої допоміжної речовини й одночасне застосування з інгібіторами моноаміноксидази.
Друге протипоказання потребує конкретних строків. Міртазапін не слід призначати одночасно з інгібіторами МАО або протягом 2 тижнів після припинення їх приймання; у зворотній ситуації має минути близько 2 тижнів, перш ніж пацієнт, який приймає міртазапін, почне лікування інгібіторами МАО. Ці інтервали дотримують в обидва боки, і скорочувати їх не можна.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Депресія пов'язана з підвищеним ризиком суїцидальних думок, самоушкодження і самогубства, і цей ризик зберігається аж до настання значущої ремісії. Поліпшення може не настати в перші тижні лікування або довше, тому пацієнтів уважно спостерігають до його появи; за загальним клінічним досвідом ризик самогубства може зростати на ранніх етапах одужання. Метааналіз плацебо-контрольованих досліджень антидепресантів у дорослих показав підвищений порівняно з плацебо ризик суїцидальної поведінки в пацієнтів молодших за 25 років. Особливо ретельно спостерігають на початку терапії та після зміни дози. Через можливість самогубства, особливо на початку лікування, пацієнтові слід видавати найменшу кількість таблеток, достатню для лікування, щоб звести до мінімуму ризик передозування.
- Кістковий мозок. Є повідомлення про пригнічення функції кісткового мозку, зазвичай із гранулоцитопенією або агранулоцитозом. У клінічних дослідженнях оборотний агранулоцитоз описано як рідкісний, а після виходу препарату на ринок відзначено дуже рідкісні випадки — найчастіше оборотні, але іноді смертельні, переважно в пацієнтів, старших за 65 років. Лікар має бути насторожі щодо гарячки, болю в горлі, запалення слизової оболонки порожнини рота та інших ознак інфекції: при їх появі лікування припиняють і роблять аналіз крові.
- Печінка. При появі жовтяниці лікування припиняють. При легких і помірних порушеннях функції печінки кліренс міртазапіну після одноразової дози 15 мг знижувався приблизно на 35%, а середня концентрація в плазмі зростала приблизно на 55%.
- Нирки. При помірних порушеннях функції нирок із кліренсом креатиніну нижче ніж 40 мл/хв кліренс міртазапіну знижувався на 30%, а при тяжких із кліренсом 10 мл/хв і менше — на 50%; середня концентрація в плазмі зростала відповідно приблизно на 55% і 115%.
- Епілепсія. Хоча судоми на тлі міртазапіну рідкісні, у пацієнтів із судомами в анамнезі препарат вводять обережно, а при розвитку судом або почастішанні нападів лікування припиняють. Обережність і систематичний контроль потрібні також при органічному ураженні мозку.
Лікарські взаємодії
Фармакодинамічні взаємодії згруповані навколо двох ефектів. Перший — серотонінергічний: спільне застосування міртазапіну з іншими серотонінергічними речовинами — L-триптофаном, триптанами, трамадолом, лінезолідом, метиленовим синім, СІЗЗС, венлафаксином, солями літію і препаратами звіробою — може призвести до симптомів, пов'язаних із серотоніном, тому такі поєднання потребують обережності й уважного спостереження. Другий — седативний: міртазапін може посилювати заспокійливу дію бензодіазепінів та інших седативних засобів, насамперед більшості антипсихотиків, антагоністів гістамінових H1-рецепторів та опіоїдів, а також пригнічувальну дію алкоголю на центральну нервову систему. Пацієнтам рекомендують уникати алкоголю під час лікування.
Ще два практично важливі поєднання. Міртазапін у дозі 30 мг на добу може спричиняти невелике, але статистично значуще підвищення міжнародного нормалізованого відношення в пацієнтів, які приймають варфарин; при більших дозах виразніший вплив виключити не можна, тому при спільному лікуванні контролюють МНВ. Ризик подовження інтервалу QT і шлуночкових порушень ритму, включно з тахікардією типу «пірует», може зростати при одночасному прийманні препаратів, що подовжують інтервал QTc, — наприклад деяких антипсихотиків або антибіотиків. Із фармакокінетичних взаємодій головне — індуктори CYP3A4: карбамазепін і фенітоїн майже вдвічі збільшували кліренс міртазапіну, знижуючи його концентрацію в плазмі на 60% і 45% відповідно, тому при спільному застосуванні з ними або з рифампіцином дозу міртазапіну може знадобитися збільшити, а після відміни індуктора — зменшити.
Вагітність і грудне вигодовування
Обмежені дані про застосування міртазапіну у вагітних не показують підвищеного ризику вроджених вад. Дослідження на тваринах не виявили тератогенної дії клінічно значущого масштабу, хоча відзначено збільшення токсичності щодо розвитку. Епідеміологічні дослідження вказують, що застосування препаратів групи СІЗЗС у вагітних, особливо в третьому триместрі, може підвищувати ризик персистуючої легеневої гіпертензії новонароджених; досліджень зв'язку цього синдрому з міртазапіном не проводили, але з огляду на схожий механізм — підвищення концентрації серотоніну — такий ризик виключити не можна.
Тому при призначенні міртазапіну вагітним слід дотримуватися обережності, а якщо препарат приймається під час вагітності або незадовго до пологів, за новонародженим спостерігають через можливість симптомів відміни. Дослідження на тваринах і обмежені дослідження в людей показують, що міртазапін проникає в молоко лише в дуже невеликих кількостях; рішення про продовження чи припинення грудного вигодовування або лікування ухвалюють індивідуально.
Побічні дії
У пацієнтів із депресією багато симптомів пов'язано із самою хворобою, тому іноді важко встановити, чи спричинені вони захворюванням, чи прийманням міртазапіну. Найчастіше — більш ніж у 5% пацієнтів у рандомізованих плацебо-контрольованих дослідженнях — відзначалися сонливість, седація, сухість у роті, збільшення маси тіла, підвищення апетиту, запаморочення і втомлюваність. Дуже часто спостерігаються збільшення маси тіла і підвищений апетит; часто — незвичайні сновидіння, дезорієнтація і безсоння.
Окремої уваги заслуговують рідкісні, але серйозні реакції. При лікуванні міртазапіном повідомлялося про тяжкі шкірні реакції: синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, медикаментозну реакцію з еозинофілією і системними проявами (DRESS), бульозний дерматит і багатоформну еритему. З невідомою частотою описано пригнічення функції кісткового мозку — гранулоцитопенія, агранулоцитоз, апластична анемія, тромбоцитопенія, — еозинофілію, неадекватну секрецію антидіуретичного гормону, гіперпролактинемію з галактореєю і гінекомастією, а також гіпонатріємію.
Передозування
Наявний досвід показує, що симптоми передозування самого лише міртазапіну зазвичай легкі. Відзначалися пригнічення центральної нервової системи з дезорієнтацією і продовженою седацією, тахікардія й легке підвищення або зниження артеріального тиску.
Однак при дозах, що набагато перевищують терапевтичну, можливі й тяжчі події, зокрема смертельні, — особливо при змішаних передозуваннях; у таких випадках повідомлялося також про подовження інтервалу QT і шлуночкову тахікардію типу «пірует». При передозуванні проводять симптоматичне і підтримувальне лікування, контролюють ЕКГ і розглядають застосування активованого вугілля або промивання шлунка. У дітей і підлітків при передозуванні діють так само, як у дорослих.
Як отримати рецепт на Mirtazapine Bluefish онлайн
Діагноз великої депресії ставить лікар, а перші тижні лікування потребують спостереження: ризик суїцидальних думок особливо важливий на початку терапії та після зміни дози. З тієї самої причини пацієнтові видають найменшу кількість таблеток, достатню для лікування. Тому почати терапію за онлайн-анкетою неможливо.
Онлайн-консультація підходить для продовження призначеного лікування. В анкеті зазначте діагноз і хто його поставив, дозу і час приймання — увечері чи у два прийоми, — як довго ви приймаєте препарат і коли дозу змінювали востаннє, а також чи є поліпшення: за відсутності відповіді через 2–4 тижні на відповідній дозі схему переглядають. Обов'язково повідомте про суїцидальні думки, погіршення настрою і незвичайні зміни поведінки — за них потрібна негайна консультація, — а також про гарячку, біль у горлі, запалення в порожнині рота та інші ознаки інфекції: це привід зробити аналіз крові. Окремо зазначте хвороби печінки й нирок із показниками функції, епілепсію і судоми в минулому, жовтяницю. Перелічіть препарати, які приймаєте: інгібітори МАО, СІЗЗС та інші серотонінергічні засоби, трамадол, триптани, літій, звіробій, варфарин, антипсихотики, карбамазепін і фенітоїн. Зазначте вагітність, її планування і годування груддю. І ніколи не припиняйте приймання різко: дозу знижують поступово. Лікар вивчає дані та за достатніх підстав виписує електронний рецепт для аптеки в Польщі.
