Metypred®: склад і форма випуску
Одна таблетка містить 4 мг або 16 мг метилпреднізолону. Препарат містить лактозу, тому пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази типу Лапп або синдромом порушеного всмоктування глюкози та галактози приймати метилпреднізолон не слід.
Ключове тут: результат визначається не таблеткою, а схемою — добовою дозою, тривалістю курсу і тим, як дозу знижують. В інструкції сказано прямо: ускладнення залежать від величини дози та тривалості лікування, рішення ухвалюється індивідуально за співвідношенням ризику й користі, а застосовувати слід найменшу ефективну дозу.
Як діє Metypred®
Метилпреднізолон — стероїд із сильною протизапальною дією. Вона виражена сильніше, ніж у преднізолону, а затримку натрію та води в організмі цей препарат спричиняє меншою мірою, ніж преднізолон. Співвідношення сили дії метилпреднізолону та гідрокортизону становить щонайменше 4:1.
Друга властивість, важлива на практиці, стосується не ефекту, а обміну речовин. Метилпреднізолон — субстрат цитохрому P450 і метаболізується переважно через CYP3A4, домінантний фермент цієї підродини в печінці дорослої людини. Саме з цього випливає майже весь розділ взаємодій.
Показання до застосування
В інструкції одразу зроблено застереження: глюкокортикостероїди застосовують лише симптоматично, за винятком ендокринних порушень, де вони слугують замісною терапією.
| Ділянка | Показання |
| Суглоби та сполучна тканина | Короткочасно при загостренні псоріатичного та ревматоїдного артриту, анкілозивного спондиліту, бурситу, тендовагініту, подагричного артриту, синовіту, епікондиліту; системний червоний вовчак і вовчаковий нефрит, поліміозит і дерматоміозит, ревматичний міокардит, ревматична поліміалгія, гігантоклітинний артеріїт |
| Шкіра, очі, алергія | Пухирчатка, бульозний дерматит, тяжка багатоформна еритема, грибоподібний мікоз, тяжкі форми псоріазу та себорейного дерматиту; тяжкі алергічні хвороби при неефективності інших методів; тяжкі процеси ока |
| Легені та кров | Саркоїдоз, синдром Леффлера, бериліоз, дисемінований туберкульоз легень разом із протитуберкульозною хіміотерапією, аспіраційна пневмонія; тромбоцитопенічна пурпура, автоімунна гемолітична та гіпопластична анемія |
| Інше | Паліативне лікування лейкозів і лімфом; протеїнурія при нефротичному синдромі; загострення виразкового коліту, хвороби Крона та розсіяного склерозу, набряк мозку при пухлині; трансплантація органів; недостатність кори надниркових залоз, де препаратами вибору є гідрокортизон або кортизон; вроджена гіперплазія надниркових залоз, негнійні тиреоїдити, гіперкальціємія при пухлинах |
При замісній терапії в дітей особливо важливе додаткове призначення мінералокортикостероїдів. Окремо обумовлено, що системні кортикостероїди не повинні застосовуватися при травматичному ушкодженні головного мозку: у багатоцентровому дослідженні смертність через 2 тижні та 6 місяців після травми в тих, хто отримував метилпреднізолону сукцинат натрію, була вищою, ніж у тих, хто отримував плацебо.
Спосіб застосування та дозування
Початкова доза — від 4 до 48 мг метилпреднізолону на добу залежно від захворювання: при легшому перебігу застосовують менші дози, але деяким пацієнтам потрібні більші. Окремо виділено високодозові схеми.
| Ситуація | Доза або правило |
| Розсіяний склероз | 200 мг на добу |
| Набряк мозку | 200–1000 мг на добу |
| Трансплантація органів | До 7 мг на кілограм маси тіла на добу |
| Немає покращення | Лікування метилпреднізолоном припиняють і застосовують інше |
| Є покращення | Підтримувальну дозу добирають поступовим зниженням початкової через відповідні проміжки часу до найменшої, що зберігає досягнутий ефект |
| Переривчаста схема | Подвійну добову дозу приймають через день уранці |
Сенс переривчастої схеми названо прямо: зберегти корисну дію та звести до мінімуму частину небажаних ефектів — пригнічення гіпофізарно-надниркової осі, синдром Кушинга, затримку росту в дітей і прояви раптового припинення лікування. Коригування дози потрібне при ремісії чи загостренні хвороби та в стресовій ситуації, не пов'язаній із самим захворюванням. За потреби перервати тривале лікування дозу знижують поступово.
Протипоказання
Протипоказань лише три: підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого допоміжного компонента; системні грибкові інфекції; введення живих або живих ослаблених вакцин пацієнтам, які отримують імуносупресивні дози кортикостероїдів.
Короткий перелік тут оманливий. Практично всі обмеження винесено до розділу застережень і сформульовано як обережність: судомні стани, міастенія, очний герпес та оперізувальний лишай з ураженням ока, серцева недостатність, гіпертензія, схильність до тромбозів, виразковий коліт із ризиком перфорації, дивертикуліт, свіжий кишковий анастомоз, виразкова хвороба, ниркова недостатність, гіпотиреоз, феохромоцитома. При хворобі Кушинга препарат призначати не слід, а при активному туберкульозі застосування обмежують блискавичними або дисемінованими випадками і лише разом із протитуберкульозними препаратами.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Головна небезпека тривалого курсу — не сам гормон, а те, що відбувається при його відміні. Тривале застосування терапевтичних доз може призвести до пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі, тобто до вторинної надниркової недостатності; її ступінь і тривалість залежать від дози, частоти та тривалості лікування. Раптова відміна здатна спричинити гостру надниркову недостатність зі смертельним наслідком, а відносна недостатність зберігається ще кілька місяців після лікування.
| Ділянка | Про що попереджає інструкція |
| Інфекції та щеплення | Сприйнятливість до інфекцій зростає, а ознаки маскуються; частота ускладнень зростає з дозою. Вітряна віспа та кір можуть перебігати тяжче й навіть смертельно. Живі вакцини протипоказані; інактивовані допустимі, але відповідь на них може бути ослабленою |
| Стрес і відміна | При сильному стресі показане збільшення дози швидкодійних кортикостероїдів до, під час і після стресової ситуації. Після різкої відміни можливий «синдром відміни»: втрата апетиту, нудота, блювання, млявість, головний біль, гарячка, біль у суглобах і м'язах, зниження тиску |
| Психіка та очі | Від ейфорії, безсоння та коливань настрою до тяжкої депресії й психотичних проявів, зазвичай у перші дні або тижні лікування; при депресивному настрої чи думках про самогубство потрібно звернутися до лікаря. Тривале застосування може призвести до катаракти, особливо в дітей, до екзофтальму або глаукоми, а також до центральної серозної ретинопатії з ризиком відшарування сітківки |
| Судини, обмін, кістки, шлунок | Дисліпідемія, гіпертензія, тромбози та венозна тромбоемболія; підвищення глюкози крові й обтяження діабету; зростання виведення кальцію та остеопороз — часте, але рідко розпізнаване наслідок тривалого приймання; гостра міопатія при великих дозах. Симптоми виразки маскуються, тому перфорація чи кровотеча можливі без вираженого болю, а поєднання з НПЗЗ підвищує ризик |
У дітей на тривалому лікуванні спостерігають за ростом і розвитком: щоденні дробові дози можуть затримувати ріст, тому таку схему залишають для найтяжчих показань. Діти особливо схильні до підвищення внутрішньочерепного тиску, а великі дози здатні спричиняти в них панкреатит.
Лікарські взаємодії
Механізм взаємодій один і випливає з метаболізму. Інгібітори CYP3A4 зменшують печінковий кліренс і підвищують концентрацію метилпреднізолону в плазмі, тому дозу може знадобитися скоригувати, щоб уникнути стероїдної токсичності. Одночасне призначення інгібіторів CYP3A, зокрема засобів із кобіцистатом, збільшує ризик системних небажаних ефектів, і таких поєднань уникають, якщо користь не переважає ризик. Індуктори CYP3A4, навпаки, підвищують кліренс і знижують концентрацію, через що дозу може знадобитися збільшити.
Із конкретних прикладів названі ізоніазид — інгібітор CYP3A4, причому метилпреднізолон, своєю чергою, здатний посилити ацетилювання та кліренс самого ізоніазиду, — і рифампіцин як індуктор. Вплив метилпреднізолону на пероральні антикоагулянти непостійний: повідомлялося і про посилення, і про послаблення їхньої дії. Ацетилсаліцилову кислоту та нестероїдні протизапальні засоби при одночасному прийманні застосовують з обережністю.
Вагітність і годування груддю
У дослідженнях на тваринах кортикостероїди погіршували фертильність, а великі дози, введені матері, у деяких роботах спричиняли вади розвитку плода. У людей кортикостероїди, вочевидь, вроджених вад не спричиняють, і ризик ушкодження плода видається незначним. Відповідних досліджень впливу на репродукцію в людини немає, тому препарат застосовують лише тоді, коли це абсолютно необхідно.
Частина кортикостероїдів легко проходить через плаценту. В одному ретроспективному дослідженні відзначено підвищену частоту малої маси тіла при народженні в дітей матерів, які отримували кортикостероїди, а при тривалому прийманні під час вагітності в дітей спостерігали розвиток катаракти. Надниркова недостатність у новонародженого трапляється рідко, але дітей матерів, які отримували великі дози, обстежують на її ознаки. Кортикостероїди проникають у грудне молоко і здатні гальмувати ріст дитини, тому жінкам, які годують, препарат призначають лише при явному переважанні користі над ризиком.
Побічні дії
При короткочасному лікуванні небажані реакції виникають рідко, але й вони можуть мати системний характер, тому спостереження потрібне навіть при короткому курсі. Усі перелічені реакції мають невідому частоту. З боку ендокринної системи та обміну речовин — синдром Кушинга, гіпофункція гіпофіза, синдром відміни стероїдів, епідуральний ліпоматоз, затримка натрію та рідини, гіпокаліємічний алкалоз, метаболічний ацидоз, порушення толерантності до глюкози, посилення апетиту зі збільшенням маси тіла.
З боку психіки — афективні та психотичні розлади: депресивний і ейфоричний настрій, емоційна нестабільність, суїцидальні думки, маніакальне збудження, марення, галюцинації, сплутаність свідомості, тривога, безсоння, дратівливість. З боку нервової системи — підвищення внутрішньочерепного тиску, судоми, порушення пам'яті та пізнавальних функцій, запаморочення, головний біль. Описані також опортуністичні інфекції, реакції гіперчутливості аж до анафілактичних, лейкоцитоз, катаракта, глаукома, екзофтальм, застійна серцева недостатність у пацієнтів із групи ризику, тромботичні події, легенева емболія, виразки з можливою перфорацією та кровотечею, панкреатит, перитоніт, езофагіт, діарея і нудота.
Передозування
Синдрому клінічних проявів гострого передозування кортикостероїдів не існує. Рідко повідомлялося про випадки гострої токсичності або смерті після передозування. Специфічного антидоту немає, застосовують підтримувальне та симптоматичне лікування. Діаліз ефективно видаляє метилпреднізолон з організму.
Хронічне передозування виглядає інакше і спричиняє типові прояви синдрому Кушинга. Небезпека пов'язана не з однією зайвою таблеткою, а із систематичним перевищенням дози чи затягнутим курсом. З тієї самої причини не можна самостійно припиняти приймання: різка зміна концентрації гормону сама по собі дає синдром відміни, а при тривалому курсі — і гостру надниркову недостатність.
Як отримати рецепт на Metypred® онлайн
Доза метилпреднізолону завжди індивідуальна: вона залежить від хвороби, від реакції пацієнта та від етапу курсу. Схему зниження дози визначає лікуючий лікар, тому первинне призначення онлайн неможливе.
Онлайн-консультація підходить для продовження призначеного лікування. В анкеті зазначте діагноз, хто його поставив, поточну добову дозу та схему — щодня чи через день, — скільки часу триває курс і як змінювалася доза, а також чи планується зниження дози і за яким графіком. Обов'язково назвіть інфекції, перенесені за час лікування, контакт із хворими на вітряну віспу чи кір, туберкульоз в анамнезі та майбутні щеплення: живі вакцини при імуносупресивних дозах протипоказані. Повідомте про діабет, гіпертензію, хвороби серця, тромбози, виразкову хворобу, глаукому й катаракту, остеопороз, епілепсію, міастенію, хвороби нирок і щитоподібної залози, а також про зміни настрою та сну на тлі лікування. Перелічіть ліки, які приймаєте, особливо рифампіцин, ізоніазид, протигрибкові засоби, антикоагулянти та НПЗЗ. Лікар вивчає дані та за достатніх підстав виписує електронний рецепт для аптеки в Польщі.
