Memotropil®: склад і форма випуску
Діюча речовина препарату — пірацетам. Одна таблетка містить 800 мг або 1200 мг пірацетаму, тобто препарат випускається у двох дозуваннях. Різні дозування потрібні тому, що добові кількості пірацетаму при різних показаннях відрізняються в рази, і добір таблетки відповідної сили дозволяє зменшити кількість прийомів.
Таблетки вкриті оболонкою, до складу якої входять лаки на основі жовто-оранжевого барвника (E 110) та хінолінового жовтого (E 104). Крім того, препарат містить лецитин соєвого походження і 1,68 мг натрію в одній таблетці, вкритій оболонкою; у максимальній разовій дозі 12 г пірацетаму, тобто в 15 таблетках, міститься 25,2 мг натрію — 1,26% рекомендованої ВООЗ максимальної добової дози натрію для дорослих, що дорівнює 2 г.
Як діє Memotropil®
Пірацетам — циклічна похідна гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), психотропний засіб із підгрупи ноотропних препаратів. Механізм його дії на нервові клітини вивчений не до кінця. З наявних даних випливає, що основний механізм дії пірацетаму не є специфічним ані для певного типу клітин, ані для певного органа.
У моделях фосфоліпідних мембран пірацетам фізично зв'язується з полярною групою, причому пропорційно величині дози, і запускає процес відновлення структури мембрани за рахунок утворення рухливих комплексів молекул препарату та фосфоліпідів. Імовірно, це поліпшує стабільність мембрани, завдяки чому мембранні та трансмембранні білки зберігають або відновлюють тривимірну структуру, необхідну для нормальної роботи. Крім того, пірацетам змінює реологічні властивості крові, впливаючи на тромбоцити, еритроцити та стінки судин: він підвищує еластичність еритроцитів, зменшує агрегацію тромбоцитів, знижує прилипання еритроцитів до стінок судин і зменшує спазм капілярів.
Показання до застосування
Препарат призначають при трьох групах станів. Перша — дислектичні розлади в дітей; у цьому разі пірацетам застосовують одночасно з логопедичною терапією, тобто як доповнення до занять, а не замість них. Друга — міоклонії кіркового походження. Третя — запаморочення центрального та периферичного походження.
Зверніть увагу, що перелік показань обмежений саме цими станами. Поширене уявлення про пірацетам як про засіб «для поліпшення пам'яті» в широкому сенсі до затверджених показань цього препарату стосунку не має, і рішення про призначення в кожному випадку ухвалює лікар.
Спосіб застосування та дозування
Пірацетам приймають усередину, незалежно від приймання їжі, запиваючи таблетку рідиною. Добову дозу ділять на 2–4 прийоми. Схема залежить від показання: при міоклоніях лікування починають з високої дози і за потреби підвищують її ступінчасто, кожні 3–4 дні збільшуючи добову кількість на 4,8 г пірацетаму до максимуму 24 г на добу, розподілених на 2 або 3 прийоми.
| Показання | Добова доза пірацетаму |
|---|---|
| Дислектичні розлади в дітей від 8 років і підлітків, разом з логопедичною терапією | 3,2 г у 2 прийоми |
| Міоклонії кіркового походження | починають з 7,2 г у 3 прийоми, за потреби підвищують до максимуму 24 г |
| Запаморочення | 2,4–4,8 г у 2–3 прийоми |
Відміна препарату при міоклоніях
Лікування пірацетамом продовжують доти, доки зберігається первинне захворювання мозку. У пацієнтів із гострим епізодом симптоми можуть змінитися спонтанно, тому кожні 6 місяців слід робити спробу знизити дозу або відмінити препарат. Дозу зменшують поступово — на 1,2 г кожні 2 дні, а при синдромі Ланса — Адамса кожні 3–4 дні, щоб не спровокувати раптовий рецидив захворювання або судоми, пов'язані з відміною. При комбінованому лікуванні дози інших антиміоклонічних засобів зберігають на терапевтичному рівні і зменшують лише при клінічному поліпшенні, якщо це можливо.
Порушення функції нирок і печінки
Добову дозу коригують індивідуально за функцією нирок: при кліренсі креатиніну 50–79 мл/хв призначають дві третини звичайної добової дози у 2–3 прийоми, при 30–49 мл/хв — одну третину у 2 прийоми, при кліренсі менше 30 мл/хв — одну шосту звичайної дози один раз на добу; при кліренсі вище 80 мл/хв застосовують звичайну добову дозу у 2–4 прийоми. При термінальній нирковій недостатності препарат протипоказаний. Пацієнтам літнього віку з порушенням функції нирок рекомендується корекція дози, а при тривалому лікуванні необхідно регулярно визначати кліренс креатиніну. Ізольоване порушення функції печінки корекції дози не потребує, при поєднанні з нирковою недостатністю дозу добирають за нирковою схемою.
Протипоказання
Препарат не застосовують при підвищеній чутливості до пірацетаму, інших похідних піролідону або будь-якої з допоміжних речовин. Оскільки до складу входить лецитин соєвого походження, препарат не застосовують також при встановленій підвищеній чутливості до арахісу або сої.
Окремі протипоказання пов'язані зі станом нирок і головного мозку: це термінальна ниркова недостатність із нирковим кліренсом креатиніну менше 20 мл/хв, внутрішньомозковий крововилив і хорея Гентингтона. Наявність будь-якого з цих станів виключає призначення препарату незалежно від показання.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Основна група застережень пов'язана з впливом пірацетаму на агрегацію тромбоцитів. Обережність потрібна в пацієнтів із тяжкою кровотечею, з ризиком кровотечі — наприклад, при виразковій хворобі шлунково-кишкового тракту, при порушеннях гемостазу, після цереброваскулярного крововиливу, при підготовці до тяжких хірургічних втручань, включно зі стоматологічними, а також при прийманні антикоагулянтів або антиагрегантів, зокрема ацетилсаліцилової кислоти в малих дозах.
- обережність при порушенні функції нирок: препарат виводиться переважно нирками в незміненому вигляді;
- у пацієнтів літнього віку при тривалому лікуванні необхідна регулярна оцінка кліренсу креатиніну з можливою корекцією дози;
- різке припинення лікування в пацієнтів із міоклонією неприпустиме: це може спричинити рецидив захворювання або судомний напад;
- барвники в оболонці таблеток — жовто-оранжевий (E 110) і хіноліновий жовтий (E 104) — можуть спричиняти алергічні реакції;
- лецитин соєвого походження у складі означає заборону на застосування при алергії на арахіс або сою;
- пірацетам може спричиняти сонливість, нервозність, гіперкінезію та депресію, тому про ризики при керуванні транспортом і роботі з механізмами пацієнта слід попередити.
Лікарські взаємодії
При одночасному застосуванні пірацетаму з гормонами щитоподібної залози (T3 і T4) відзначалися випадки сплутаності свідомості, дратівливості та порушень сну. В опублікованому дослідженні з одиночним сліпим контролем у пацієнтів із тяжким рецидивуючим венозним тромбозом пірацетам у дозі 9,6 г на добу не впливав на дозу аценокумаролу, необхідну для підтримання МНВ на рівні 2,5–3,5, однак порівняно з прийманням самого аценокумаролу істотно зменшував агрегацію тромбоцитів, вивільнення бета-тромбоглобуліну, концентрацію фібриногену та факторів фон Віллебранда, а також в'язкість цільної крові та плазми.
Значних змін фармакокінетики пірацетаму під впливом інших ліків очікувати не слід: близько 90% дози виводиться із сечею в незміненому вигляді. У дослідах поза організмом пірацетам не пригнічував основні ізоформи цитохрому P450, а слабка пригнічувальна дія на ізоформи 2A6 і 3A4/5 відзначалася лише при дуже високих концентраціях, тому ймовірність порушення метаболізму інших ліків невелика. Пірацетам у добовій дозі 20 г протягом 4 тижнів не змінював концентрацій протиепілептичних засобів — карбамазепіну, фенітоїну, фенобарбіталу та вальпроєвої кислоти — у сироватці крові пацієнтів з епілепсією. Одночасне вживання алкоголю не впливало на концентрацію пірацетаму в сироватці, а доза 1,6 г пірацетаму всередину не впливала на концентрацію алкоголю.
Вагітність і грудне вигодовування
Достатніх даних про застосування пірацетаму у вагітних жінок немає. Дослідження на тваринах не дають доказів прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на перебіг вагітності, розвиток зародка і плода, перебіг пологів та розвиток після народження. При цьому пірацетам проникає через плацентарний бар'єр: концентрація препарату в крові новонароджених становить близько 70–90% від концентрації в крові матері. Призначати пірацетам вагітним не слід, крім випадків, коли це необхідно і користь перевищує ризик або клінічний стан пацієнтки потребує такого лікування.
Пірацетам проникає в молоко жінок, які годують груддю, тому застосування препарату в період грудного вигодовування слід уникати або припинити годування на час лікування. Рішення про те, перервати годування груддю чи відмовитися від терапії пірацетамом, ухвалюють, зважуючи користь грудного вигодовування для дитини та користь лікування для жінки.
Побічні дії
Кількісні дані про безпеку отримані в плацебо-контрольованих подвійних сліпих дослідженнях, які охопили понад 3000 пацієнтів, що отримували пірацетам, незалежно від показання, лікарської форми, добової дози та характеристик популяції. Даних, накопичених після виходу препарату на ринок, недостатньо, щоб однозначно оцінити частоту небажаних реакцій у лікованій популяції, тому для частини реакцій частота позначена як невідома.
- часто: нервозність, гіперкінезія, збільшення маси тіла;
- нечасто: депресія, сонливість, астенія;
- частота невідома: збудження, тривога, сплутаність свідомості, галюцинації;
- частота невідома: атаксія, порушення рівноваги, головний біль, безсоння;
- частота невідома: посилення епілепсії, запаморочення;
- частота невідома: геморагічні порушення;
- частота невідома: анафілактоїдні реакції, підвищена чутливість;
- частота невідома: біль у животі та в надчеревній ділянці, діарея, нудота, блювання, а також ангіоневротичний набряк, дерматит, свербіж, кропив'янка.
Найбільшої уваги заслуговують геморагічні порушення, анафілактоїдні реакції з ангіоневротичним набряком і посилення епілептичних проявів. При появі ознак кровоточивості, набряку обличчя та гортані, утрудненого дихання або почастішання судомних нападів приймання препарату слід припинити і звернутися по медичну допомогу.
Передозування
Про додаткові небажані реакції, що супроводжують передозування пірацетаму, не повідомлялося. При застосуванні дуже великих доз можливе посилення вже відомих побічних ефектів, а в пацієнтів із нирковою недостатністю — накопичення препарату в організмі.
При гострому значному перевищенні дози виконують промивання шлунка або викликають блювання. Специфічного антидоту для пірацетаму не існує, тому лікування симптоматичне: вводять велику кількість рідини і контролюють виділення сечі. Гемодіаліз видаляє пірацетам, його ефективність для цієї речовини становить 50–60%.
Як отримати рецепт на Memotropil® онлайн
Пірацетам у таблетках призначають при чітко визначених станах, а добова доза різниться в рази залежно від показання та функції нирок, тому лікування починають лише після огляду й оцінки лікарем. Особливо важливо повідомити про захворювання нирок, кровотечі в минулому, приймання антикоагулянтів і антиагрегантів, а також про алергію на арахіс або сою.
Онлайн-консультація дозволяє обговорити ці питання дистанційно, а за наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
