Medoxa: склад і форма випуску
Medoxa випускається у формі таблеток для перорального застосування. Одна таблетка містить преднізон у дозуванні 1 мг, 2,5 мг, 5 мг, 10 мг, 20 мг, 25 мг, 30 мг або 50 мг. Такий набір дозувань не випадковий: лікування зазвичай починають з відносно високих доз, а потім плавно знижують їх до мінімальної підтримувальної.
Одна таблетка містить менше ніж 1 ммоль (23 мг) натрію, тобто препарат вважається практично вільним від натрію. При тривалому лікуванні високими дозами лікар окремо стежить за достатнім надходженням калію та за обмеженням кухонної солі в харчуванні.
Як діє Medoxa
Діюча речовина препарату — преднізон, нефторований глюкокортикостероїд для системного застосування. Він дозозалежно впливає на обмін речовин практично в усіх тканинах організму. У фізіологічних межах ця дія необхідна для підтримання сталості внутрішнього середовища в спокої та при навантаженні, а також для регуляції активності імунної системи. Преднізон втручається в обмін вуглеводів, білків і жирів.
За відсутності функції або недостатності кори надниркових залоз преднізон здатен замінити власний гідрокортизон організму. За силою дії приблизно 5 мг преднізону відповідають 20 мг гідрокортизону. При цьому мінералокортикоїдна активність преднізону обмежена, тому при замісній терапії надниркової недостатності додатково призначають мінералокортикоїд — флудрокортизон.
Показання до застосування
Medoxa призначають при захворюваннях, які потребують системного введення глюкокортикостероїдів, — дорослим, підліткам і дітям будь-якого віку. Конкретну схему дозування лікар обирає залежно від характеру хвороби та тяжкості симптомів. Окреме показання — замісна терапія при недостатності кори надниркових залоз будь-якого походження (хвороба Аддісона, адреногенітальний синдром, стан після видалення надниркових залоз, дефіцит АКТГ), а також стресові стани після тривалого лікування кортикостероїдами.
- ревматологія: активні фази системних васкулітів, ревматична поліміалгія, системний червоний вовчак, активний ревматоїдний артрит із тяжким прогресуючим перебігом;
- пульмонологія: бронхіальна астма разом із бронхорозширювальними засобами, загострення хронічного обструктивного захворювання легень курсом до 10 днів, інтерстиціальні захворювання легень, хронічні форми саркоїдозу;
- неонатологія: профілактика синдрому дихальних розладів у недоношених дітей;
- верхні дихальні шляхи: тяжкі форми полінозу та алергічного риніту при неефективності назального глюкокортикостероїда, гострі стенози гортані й трахеї, включно з набряком Квінке та помилковим крупом;
- дерматологія: захворювання шкіри та слизових оболонок, які неможливо достатньо контролювати місцевими кортикостероїдами, — гостра кропив’янка, булльозні дерматози, тяжкі форми екземи, еритродермія;
- гематологія та онкологія: автоімунна гемолітична анемія, ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура, лімфоми та лейкози в складі схем хіміотерапії, профілактика й лікування блювання, спричиненого цитостатиками;
- неврологія: міастенія, хронічний синдром Гієна — Барре, синдром Веста, загострення розсіяного склерозу;
- гастроентерологія та нефрологія: виразковий коліт, хвороба Крона, автоімунний гепатит, окремі форми гломерулонефриту.
Крім того, преднізон застосовують при токсичних станах на тлі тяжких інфекцій — обов’язково разом з антибактеріальною терапією, — при системних захворюваннях очей та орбіти, а також у паліативному лікуванні пухлин.
Спосіб застосування та дози
Доза залежить від характеру й тяжкості захворювання та від індивідуальної реакції пацієнта. Як правило, починають з відносно високих доз, які при гострих тяжких формах істотно вищі, ніж при хронічних хворобах, а потім зменшують їх до мінімальної ефективної підтримувальної дози — зазвичай це 5–15 мг преднізону на добу. Усю добову дозу найчастіше приймають рано-вранці, між 6-ю та 8-ю годинами; високі добові дози за потреби ділять на 2–4 прийоми, середні — на 2–3. Таблетку приймають під час або після їжі, краще після сніданку, не розжовуючи й запиваючи достатньою кількістю рідини.
Орієнтовні добові дози
| Ситуація | Добова доза преднізону |
|---|---|
| Замісна терапія після завершення росту | 5–7,5 мг у два прийоми |
| Стресові стани після тривалої терапії кортикостероїдами | до 50 мг зі зниженням упродовж кількох днів |
| Дорослі, висока доза | 80–100 мг, або 1,0–3,0 мг на кг маси тіла |
| Дорослі, середня доза | 40–80 мг, або 0,5–1,0 мг на кг маси тіла |
| Дорослі, мала доза | 10–40 мг, або 0,25–0,5 мг на кг маси тіла |
| Дорослі, дуже мала доза | 1,5–7,5 мг |
| Діти, висока та середня доза | 2–3 мг і 1–2 мг на кг маси тіла відповідно |
| Діти, підтримувальна доза | 0,25 мг на кг маси тіла |
Зниження дози
Після досягнення потрібного клінічного ефекту дозу починають зменшувати. Якщо добова доза розділена на кілька прийомів, спочатку скорочують вечірній, потім денний прийом. Орієнтири для поступового зниження такі: вище 30 мг на добу — на 10 мг кожні 2–5 днів; з 30 до 15 мг — на 5 мг на тиждень; з 15 до 10 мг — на 2,5 мг кожні 1–2 тижні; з 10 до 6 мг — на 1 мг кожні 2–4 тижні; нижче 6 мг — на 0,5 мг кожні 4–8 тижнів. Високі дози, які застосовувалися всього кілька днів, залежно від хвороби й відповіді на лікування іноді скасовують без поступового зниження. У дітей у період росту лікування по можливості проводять через день або з перервами, а при гіпотиреозі та цирозі печінки буває достатньо порівняно невеликих доз.
Протипоказання
Єдине протипоказання — підвищена чутливість до преднізону або до будь-якої допоміжної речовини таблеток. Інших протипоказань для короткочасного застосування при станах, що загрожують життю, не існує: у такій ситуації користь від глюкокортикостероїда переважає можливі ризики.
Це не означає, що препарат безпечний для всіх. При плановому й особливо тривалому лікуванні є цілий ряд станів, за яких преднізон призначають лише за суворими показаннями, під лікарським контролем і нерідко разом із додатковою терапією. Вони перелічені в наступному розділі.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Основний ризик лікування — пригнічення імунітету. Воно підвищує ймовірність бактеріальних, вірусних, паразитарних, грибкових та опортуністичних інфекцій, при цьому ознаки вже наявної або початкової інфекції можуть маскуватися, що ускладнює діагностику. Приховані інфекції, такі як туберкульоз або гепатит B, можуть реактивуватися. При гострих вірусних інфекціях (оперізувальний лишай, простий герпес, вітряна віспа), системних грибкових і паразитарних інвазіях, гострих і хронічних бактеріальних інфекціях препарат застосовують лише за дуже обмеженими показаннями й за потреби разом із протиінфекційним лікуванням. Живі вакцини не вводять приблизно за 8 тижнів до початку курсу й упродовж 2 тижнів після нього.
- виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, тяжкий виразковий коліт, дивертикуліт і стан одразу після операцій на кишечнику — ризик перфорації, яка може перебігати без ознак подразнення очеревини;
- остеопороз і чинники його ризику — потрібні достатнє надходження кальцію та вітаміну D, фізична активність, за потреби медикаментозна профілактика;
- трудно контрольована артеріальна гіпертензія — регулярний контроль артеріального тиску;
- погано контрольований цукровий діабет — потреба в інсуліні або пероральних цукрознижувальних препаратах може зрости;
- психічні розлади, у тому числі в анамнезі, та суїцидальні думки — рекомендується спостереження невролога або психіатра;
- глаукома, виразки й ушкодження рогівки, будь-яке погіршення зору — офтальмологічний контроль, при тривалому лікуванні кожні 3 місяці;
- системна склеродермія — при дозі від 15 мг на добу описаний склеродермічний нирковий криз, тому контролюють тиск і рівень креатиніну в сироватці;
- підозра на феохромоцитому — описані кризи з можливим летальним наслідком, призначення лише після оцінки співвідношення користі й ризику.
При особливому навантаженні на організм — гарячковому захворюванні, травмі, операції, пологах — дозу може знадобитися тимчасово підвищити, тому пацієнтам на тривалому лікуванні видають картку пацієнта, що отримує стероїдну терапію. Різке припинення тривалого курсу небезпечне загостренням основного захворювання та гострою недостатністю кори надниркових залоз. У дітей у фазі росту регулярно контролюють зріст. Вітряна віспа та кір на тлі глюкокортикостероїдів можуть перебігати особливо тяжко, тому після контакту з хворим потрібно негайно звернутися до лікаря.
Лікарські взаємодії
Преднізон змінює дію багатьох лікарських засобів, і частина поєднань потребує корекції доз або додаткового контролю.
- серцеві глікозиди: на тлі дефіциту калію їх дія посилюється;
- діуретики та проносні засоби: посилюють виведення калію;
- протидіабетичні засоби: їхня цукрознижувальна дія послаблюється;
- похідні кумарину, тобто пероральні антикоагулянти: протизгортальний ефект може як послаблюватися, так і посилюватися, дозу підбирають заново;
- нестероїдні протизапальні засоби, саліцилати, індометацин: зростає ризик виразок і кровотеч із шлунково-кишкового тракту;
- індуктори ферменту CYP3A4 — рифампіцин, фенітоїн, барбітурати, карбамазепін, примідон: дія кортикостероїда послаблюється;
- інгібітори CYP3A — кетоконазол, ітраконазол, засоби з кобіцистатом: підвищується ризик системних небажаних реакцій;
- антациди з гідроксидом магнію або алюмінію: всмоктування преднізону знижується, між прийомами витримують інтервал 2 години.
Фторхінолони разом із глюкокортикостероїдами підвищують ризик запалення й розриву сухожиль; хлорохін, гідроксихлорохін і мефлохін — ризик ураження м’язів і міокарда; на тлі преднізону підвищується концентрація циклоспорину в крові, а з нею й імовірність судом. Шкірні алергологічні проби під час лікування можуть давати ослаблену відповідь.
Вагітність і грудне вигодовування
Під час вагітності препарат застосовують лише після ретельної оцінки співвідношення користі й ризику. Після тривалого лікування глюкокортикостероїдами при вагітності не можна виключити порушення росту плода. В дослідах на тваринах преднізон спричиняв розщілину піднебіння; обговорюється можливість підвищеного ризику цього ваду і в людини при прийомі глюкокортикостероїдів у першому триместрі. Призначення наприкінці вагітності пов’язане з ризиком атрофії кори надниркових залоз у плода, через що новонародженому може знадобитися замісна терапія з поступовим зниженням дози.
Преднізон проникає в грудне молоко. Про шкідливий вплив на новонародженого дотепер не повідомлялося, однак застосування в період грудного вигодовування слід обмежувати. Якщо за медичними показаннями потрібні вищі дози, грудне вигодовування припиняють.
Побічні дії
При замісній терапії в рекомендованих дозах ризик небажаних реакцій невеликий. При лікуванні протизапальними та імуносупресивними дозами реакції значною мірою залежать від розміру дози й тривалості курсу, тому визначити частоту їх появи неможливо.
- інфекції: маскування наявних, загострення або повернення прихованих вірусних, грибкових, бактеріальних і паразитарних інфекцій;
- ендокринні й метаболічні порушення: синдром Кушинга з місяцеподібним обличчям і ожирінням тулуба, недостатність кори надниркових залоз, затримка натрію з набряками, втрата калію, збільшення маси тіла, цукровий діабет;
- психіка та нервова система: депресія, дратівливість, ейфорія, психози, галюцинації, порушення сну, суїцидальні думки, підвищення судомної готовності;
- очі: катаракта, глаукома, нечіткий зір, обтяження виразок рогівки;
- травна система: виразки шлунка та кишечника, кровотечі зі шлунка та дванадцятипалої кишки, панкреатит;
- опорно-руховий апарат: остеопороз, у тому числі після коротких курсів, асептичний некроз кістки, міопатія та слабкість м’язів, розрив сухожилля, затримка росту в дітей;
- шкіра та судини: червоні стрії, атрофія шкіри, синці, стероїдні вугрі, підвищення артеріального тиску, підвищений ризик тромбозів та атеросклерозу;
- імунна система: алергічні реакції й тяжкі анафілактичні реакції з бронхоспазмом, порушеннями ритму серця й падінням тиску.
Після тривалого лікування надто швидке зниження дози спричиняє болі в м’язах і суглобах, тому темп відміни обговорюють із лікарем. Про нові симптоми — порушення зору, чорний стілець, різкий біль у животі, зміни настрою та поведінки — потрібно повідомити лікаря без зволікання.
Передозування
Випадки гострого отруєння преднізоном невідомі. При передозуванні слід очікувати посилення небажаних реакцій, передусім гормональних, метаболічних та електролітних порушень. Специфічного антидота в преднізону немає, тому допомога зводиться до спостереження за пацієнтом і корекції виниклих порушень.
Як отримати рецепт на Medoxa онлайн
Преднізон відпускається за рецептом, і це виправдано: доза, тривалість курсу й схема зниження підбираються індивідуально, а саме лікування потребує контролю тиску, глюкози, калію та стану очей. Лікарю важливо знати про супутні хвороби, перенесені інфекції та про всі препарати, які ви приймаєте.
Обговорити це можна на онлайн-консультації: лікар оцінить показання й протипоказання, пояснить схему прийому та поступової відміни й за наявності підстав випише електронний рецепт, який потім використовують в аптеці.
