Levetiracetam Accord: склад і форма випуску
Один мілілітр розчину містить 100 мг леветирацетаму. Розчин для приймання всередину можна розвести у склянці води або в дитячій пляшечці й приймати під час їди чи незалежно від неї. Після приймання всередину леветирацетам може залишати гіркий присмак.
Саме рідка форма робить препарат придатним для наймолодших пацієнтів: таблетки не підходять немовлятам і дітям до 6 років, а також не годяться для початкового лікування дітей з масою тіла менш ніж 25 кг і для тих, хто не може проковтнути таблетку. Розчин містить метилпарагідроксибензоат (E218) і пропілпарагідроксибензоат (E216), які можуть спричиняти алергічні реакції, зокрема сповільненого типу, а також рідкий мальтит — тому він не підходить пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози.
Як діє Levetiracetam Accord
Механізм дії леветирацетаму до кінця не вивчено. Дослідження in vitro та in vivo показують, що він не змінює основних властивостей клітини й нормальних процесів нейропередачі. In vitro леветирацетам впливає на концентрацію кальцію в нейронах, частково гальмуючи кальцієві струми N-типу й обмежуючи вивільнення кальцію з внутрішньоклітинних запасів, а також частково знімає спричинене цинком і бета-карболінами гальмування струмів, керованих ГАМК і гліцином.
Ключова знахідка інша: леветирацетам зв'язується з певною ділянкою в мозковій тканині гризунів — білком синаптичних пухирців 2A, який, як вважають, бере участь у злитті пухирців і вивільненні нейромедіаторів. Ступінь спорідненості леветирацетаму і споріднених йому сполук до цього білка корелює із силою їхньої протиепілептичної дії в моделі аудіогенних судом у мишей. Це вказує, що взаємодія з білком 2A, вочевидь, і визначає протиепілептичну дію препарату.
Показання до застосування
У монотерапії препарат показаний для лікування парціальних і парціальних із вторинною генералізацією нападів у дорослих і підлітків від 16 років із вперше виявленою епілепсією.
Як допоміжна терапія він показаний при парціальних і парціальних із вторинною генералізацією нападах у дорослих, підлітків, дітей і немовлят починаючи з 1 місяця життя; при міоклонічних нападах у дорослих і підлітків від 12 років із ювенільною міоклонічною епілепсією; при первинно-генералізованих тоніко-клонічних нападах у дорослих і підлітків від 12 років з ідіопатичною генералізованою епілепсією. Різниця між монотерапією і допоміжним лікуванням тут принципова і визначає як мінімальний вік, так і схему добору дози.
Спосіб застосування та дозування
Лікар добирає найдоречнішу лікарську форму й силу залежно від віку, маси тіла і дози. Для немовлят і дітей до 6 років рекомендованою формою є саме розчин для приймання всередину.
| Схема | Дози |
| Монотерапія, дорослі й підлітки від 16 років | Початкова доза 250 мг двічі на добу, через 2 тижні її підвищують до початкової терапевтичної дози 500 мг двічі на добу; далі залежно від клінічної відповіді дозу можна збільшувати кожні 2 тижні на 250 мг двічі на добу. Максимум 1500 мг двічі на добу |
| Допоміжна терапія, дорослі від 18 років і підлітки 12–17 років із масою тіла 50 кг і більше | Початкова терапевтична доза 500 мг двічі на добу, її можна призначити з першого дня лікування; залежно від відповіді й переносимості дозу можна підвищувати до 1500 мг двічі на добу, змінюючи її на 500 мг двічі на добу кожні 2–4 тижні |
| Немовлята від 1 до 6 місяців | 7–21 мг на кг маси тіла двічі на добу при нормальній функції нирок |
| Діти від 6 до 23 місяців, діти й підлітки з масою тіла менш ніж 50 кг | 10–30 мг на кг маси тіла двічі на добу при нормальній функції нирок |
Добову дозу встановлюють індивідуально залежно від функції нирок, для чого розраховують кліренс креатиніну. У дорослих і підлітків із масою тіла 50 кг і більше при кліренсі 50–79 мл/хв на 1,73 м² призначають 500–1000 мг двічі на добу, при 30–49 мл/хв — 250–750 мг двічі на добу, при кліренсі нижче ніж 30 мл/хв — 250–500 мг двічі на добу, а при термінальній нирковій недостатності й на діалізі — 500–1000 мг один раз на добу, причому першого дня лікування рекомендована початкова доза 750 мг, а після діалізу додаткова доза. У дітей дози зменшують за тим самим принципом: наприклад, при кліренсі нижче ніж 30 мл/хв на 1,73 м² немовлятам від 1 до 6 місяців дають 3,5–7 мг на кг двічі на добу, а дітям і підліткам із масою тіла менш ніж 50 кг — 5–10 мг на кг двічі на добу. При легких і помірних порушеннях функції печінки змінювати дозу не потрібно, а при тяжких кліренс креатиніну може не відображати справжнього ступеня супутньої ниркової недостатності, тому при кліренсі нижче ніж 60 мл/хв на 1,73 м² підтримувальну добову дозу зменшують на 50%.
Протипоказання
Протипоказання одне: підвищена чутливість до діючої речовини, до інших похідних піролідону або до будь-якої допоміжної речовини.
Згадка про похідні піролідону істотна: до цієї хімічної групи належать й інші протиепілептичні засоби, тому реакція на них у минулому — привід повідомити лікаря. Окремо варто пам'ятати про допоміжні речовини розчину: парагідроксибензоати можуть спричиняти алергічні реакції, а рідкий мальтит робить препарат непридатним при спадковій непереносимості фруктози.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Головне попередження стосується психіки. У пацієнтів, які отримують протиепілептичні препарати, зокрема леветирацетам, описано самогубства, спроби самогубства, а також суїцидальні думки й поведінку. Метааналіз рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень протиепілептичних засобів показав невелике збільшення ризику суїцидальних думок і поведінки; механізм цієї дії невідомий. Тому за пацієнтами спостерігають щодо депресії, суїцидальних думок і поведінки й за потреби призначають відповідне лікування, а пацієнтам та їхнім близьким рекомендують звертатися по медичну допомогу при появі таких симптомів.
- Нирки. Пацієнтам із порушенням функції нирок може знадобитися корекція дози, а в пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки функцію нирок оцінюють до добору дози. Дуже рідко застосування леветирацетаму супроводжувалося гострим ушкодженням нирок, що виникало від кількох днів до кількох місяців після початку приймання.
- Кров. Описано рідкісні випадки зниження числа клітин крові — нейтропенія, агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія і панцитопенія, — що виникали головним чином на початку лікування. Загальний аналіз крові рекомендується досліджувати в значно ослаблених пацієнтів, при гарячці, повторюваних інфекціях або порушеннях згортання.
- Діти. Наявні дані не вказують на вплив препарату на ріст і дозрівання, проте довгостроковий вплив на навчання, інтелект, ріст, ендокринні функції, дозрівання і можливий вплив на фертильність залишаються невідомими.
- Керування транспортом. Леветирацетам має невеликий або помірний вплив на здатність керувати транспортом і працювати з механізмами. Через індивідуальні відмінності в деяких пацієнтів, особливо на початку лікування або при підвищенні дози, можливі сонливість та інші симптоми з боку центральної нервової системи, тому за кермо не сідають, доки не стане зрозуміло, як препарат впливає саме на вас.
Лікарські взаємодії
Перше, про що варто сказати, — поєднання з іншими протиепілептичними препаратами. Леветирацетам зареєстровано зокрема як допоміжну терапію, тобто додавання до вже призначеного лікування передбачено самою інструкцією. Проте при вагітності має значення зворотний бік такої практики: лікування кількома протиепілептичними засобами може бути пов'язане з більшим ризиком уроджених вад, ніж монотерапія, тому за можливості віддають перевагу одному препарату.
Другий практично значущий пункт пов'язаний з нирками, а не з ферментами печінки: леветирацетам виводиться нирками, і всі стани та ліки, що погіршують їхню функцію, впливають на його концентрацію. Саме тому дозу добирають за кліренсом креатиніну, а при тяжкій печінковій недостатності підтримувальну дозу зменшують удвічі. Діаліз видаляє леветирацетам ефективно — на 60%, а його основний метаболіт на 74%, — що важливо і при передозуванні, і при доборі дози в пацієнтів на діалізі.
Вагітність і грудне вигодовування
Жінки дітородного віку мають отримати спеціалізовану консультацію, а в жінки, яка планує вагітність, лікування леветирацетамом слід переглянути. Як і у випадку всіх протиепілептичних препаратів, різкого припинення лікування потрібно уникати: це може призвести до судом відміни з тяжкими наслідками для жінки й майбутньої дитини. За можливості віддають перевагу монотерапії.
Численні дані постреєстраційного періоду про вагітних, які приймали леветирацетам у монотерапії — понад 1800 жінок, із них понад 1500 у першому триместрі, — не вказують на збільшення ризику великих уроджених вад розвитку в дитини. Дані про нервово-психічний розвиток дітей, які зазнали внутрішньоутробного впливу монотерапії, обмежені, але поточні епідеміологічні дослідження за участю близько 100 дітей не вказують на підвищений ризик порушень розвитку або затримки. Леветирацетам можна застосовувати при вагітності, якщо після ретельного аналізу ситуації це буде визнано клінічно потрібним; у таких випадках рекомендується найменша ефективна доза. Фізіологічні зміни при вагітності можуть впливати на концентрацію леветирацетаму: спостерігалося її зниження, найвиразніше в третьому триместрі.
Побічні дії
Найчастіше повідомляли про запалення слизової оболонки носа і глотки, сонливість, головний біль, втомлюваність і запаморочення. Профіль безпечності загалом схожий у дорослих і дітей та за всіх зареєстрованих показань. Дуже часто відзначаються назофарингіт, сонливість і головний біль. Часто — судоми, порушення рівноваги, запаморочення центрального і вестибулярного походження, млявість, тремор, кашель, зниження апетиту, а також депресія, ворожість і агресивність, тривога, безсоння, нервозність і дратівливість.
Нечасто спостерігаються тромбоцитопенія і лейкопенія, зниження або збільшення маси тіла, спроби самогубства, суїцидальні думки, психотичні розлади, порушення поведінки, галюцинації, відчуття гніву, сплутаність свідомості, панічні атаки, емоційна лабільність і збудження, а також порушення пам'яті, координації рухів і атаксія, парестезії, порушення концентрації уваги, двоїння і нечіткість зору. Рідко описано панцитопенію, нейтропенію та агранулоцитоз, медикаментозний висип з еозинофілією і системними проявами — синдром DRESS, — реакції гіперчутливості, включно з ангіоневротичним набряком і анафілаксією, гіпонатріємію, інфекції, самогубство, розлади особистості й порушення мислення.
Передозування
При передозуванні леветирацетаму спостерігалися сонливість, збудження, агресивність, зниження рівня свідомості, пригнічення дихання і кома.
Після гострого передозування шлунок спорожняють промиванням або викликанням блювання. Специфічного антидоту не існує, лікування симптоматичне, при цьому можливе застосування гемодіалізу: його ефективність становить 60% для леветирацетаму і 74% для його основного метаболіту. Це відрізняє препарат від багатьох інших протиепілептичних засобів, які міцно зв'язуються з білками плазми і діалізом практично не виводяться.
Як отримати рецепт на Levetiracetam Accord онлайн
Епілепсію діагностують за даними обстеження, а форму нападів визначає невролог: від неї залежить, чи призначається препарат у монотерапії, чи як доповнення. Крім того, доза залежить від функції нирок, а в дітей ще й від маси тіла. Тому почати лікування за онлайн-анкетою неможливо.
Онлайн-консультація підходить для продовження призначеного лікування. В анкеті зазначте форму епілепсії і хто поставив діагноз, призначену дозу в мілілітрах або міліграмах і кількість приймань на добу, як довго ви приймаєте препарат і чи бувають напади зараз. Обов'язково наведіть масу тіла — у дітей доза рахується на кілограм — і дані про функцію нирок: кліренс креатиніну і дату аналізу, а також відомості про діаліз. Повідомте про хвороби печінки, про зміни в аналізі крові, про повторювані інфекції і про те, чи з'являлися пригнічений настрій, тривога, агресивність або думки про самоушкодження: за них потрібна негайна консультація. Окремо перелічіть інші протиепілептичні препарати. Обов'язково зазначте вагітність, її планування і годування груддю. І ніколи не припиняйте приймання різко: це може спричинити судоми відміни. Лікар вивчає дані та за достатніх підстав виписує електронний рецепт для аптеки в Польщі.
