Lantus®: склад і форма випуску
Один мілілітр розчину містить 100 МО інсуліну гларгіну. Це прозорий безбарвний розчин для ін'єкцій, а сам розчин уміщено у спеціальний картридж для інсулінової шприц-ручки OptiPen.
Є деталь, про яку важливо знати при будь-якій зміні препарату: одиниці, у яких виражено силу Lantus, стосуються саме цього препарату й не збігаються ні з міжнародними одиницями, ні з одиницями інших аналогів інсуліну. Тому переносити звичну цифру дози з одного інсуліну на інший не можна.
Як діє Lantus®
Інсулін гларгін — модифікований інсулін, дуже схожий на людський; його отримують методом рекомбінації ДНК із використанням штамів Escherichia coli. Його відмітна властивість — стала й тривала цукрознижувальна дія.
Із цієї властивості випливає й головне правило введення: препарат вводять підшкірно і ніколи внутрішньовенно, бо продовжена дія забезпечується саме надходженням у підшкірну тканину. Внутрішньовенна ін'єкція може спричинити тяжку гіпоглікемію. З тієї самої причини Lantus не можна змішувати з іншими інсулінами й розводити: змішування або розведення змінює профіль дії, а при змішуванні інсулінів можливе випадання осаду.
Показання до застосування
Показання сформульоване коротко: лікування цукрового діабету в дорослих, підлітків і дітей від 2 років.
Безпечність та ефективність препарату показано для підлітків і дітей від 2 років; у дітей до 2 років він не вивчався. При діабеті 2 типу Lantus можна застосовувати й у поєднанні з пероральними протидіабетичними засобами — тобто він не обов'язково означає повний перехід на інсулінотерапію.
Спосіб застосування та дозування
Препарат містить інсулін гларгін, аналог інсуліну продовженої дії, і призначений для застосування один раз на добу — у будь-який час, але завжди в один і той самий. Дозу й час введення встановлюють індивідуально. Вводять препарат підшкірно в передню черевну стінку, дельтоподібний м'яз або стегно: клінічно значущих відмінностей у концентрації інсуліну чи глюкози в сироватці між цими ділянками не виявлено. Місця ін'єкцій усередині обраної ділянки потрібно чергувати.
- Перехід з інших інсулінів. При зміні схеми з інсуліну середньої або тривалої дії на Lantus може знадобитися змінити дозу базального інсуліну й супутнє протидіабетичне лікування — дозу й час введення звичайних інсулінів чи швидкодіючих аналогів або дозу пероральних препаратів.
- Перехід із NPH двічі на добу. Щоб зменшити ризик нічної або ранньої ранкової гіпоглікемії, при переході з ізофанової інсулінової схеми двічі на добу на Lantus раз на добу попередню добову дозу базального інсуліну зменшують приблизно на 20–30% протягом перших тижнів лікування. У цей період зниження добової дози хоча б частково компенсують збільшенням дози інсуліну, що вводиться безпосередньо перед їдою, а потім схему добирають індивідуально.
- Літні пацієнти, старші за 65 років. Прогресуюче погіршення функції нирок може призводити до зниження потреби в інсуліні.
- Нирки й печінка. При порушенні функції нирок потреба в інсуліні може знижуватися через повільніший метаболізм інсуліну. При порушенні функції печінки вона може знижуватися через зменшення глюконеогенезу й порушення метаболізму інсуліну.
Протипоказання
Протипоказання одне: алергія на інсулін гларгін.
Короткий перелік пояснюється тим, що інсулін поповнює те, чого організму бракує, а не втручається в чужі процеси. Однак із цього не випливає, що препарат безпечний у будь-яких умовах: значна частина ризиків пов'язана не із самою речовиною, а з невідповідністю дози потребі, і про це йдеться в розділі про запобіжні заходи.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Досвід застосування препарату в дітей і в пацієнтів із порушеннями функції печінки чи нирок обмежений. Окремо застережено дві протилежні ситуації: хвороба або серйозна травма можуть стати причиною підвищення рівня цукру в крові, а при недостатньому прийманні їжі він може знизитися. В обох випадках контроль діабету має бути особливо ретельним.
- Діабет 1 типу. Пацієнти з інсулінозалежним діабетом мають отримувати достатню кількість вуглеводів і продовжувати лікування інсуліном. Люди, які доглядають за пацієнтом, мають бути поінформовані про потребу продовжувати введення інсуліну — це важливо саме в ті дні, коли хворий погано почувається й мало їсть.
- Керування транспортом і увага. Здатність до концентрації та швидкої реакції може порушуватися і при надто низькому, і при надто високому рівні цукру, а також через погіршення зору. Це створює небезпеку там, де така здатність особливо важлива, — за кермом і при роботі з рухомими механізмами.
- Утрачені провісники гіпоглікемії. Пацієнтам, у яких симптоми, що передують гіпоглікемії, відсутні або виражені незначно, а також тим, у кого гіпоглікемія виникає часто, слід обговорити з лікарем, чи можна їм керувати автомобілем і працювати з механізмами.
- Спосіб введення. Препарат вводять лише підшкірно; внутрішньовенне введення може спричинити тяжку гіпоглікемію. Змішувати його з іншими інсулінами й розводити не можна.
Лікарські взаємодії
Одні ліки знижують рівень цукру в крові, інші підвищують, треті залежно від ситуації можуть діяти в обидва боки, і в таких випадках може знадобитися змінити дозу інсуліну. Важливе практичне зауваження: обережність потрібна не лише на початку приймання нового препарату, а й при його відміні, а перед початком будь-якого нового лікування варто з'ясувати, як воно вплине на рівень цукру і яких заходів при цьому вжити.
Знижувати рівень цукру можуть усі інші протидіабетичні засоби, інгібітори АПФ, дизопірамід, флуоксетин, фібрати, інгібітори МАО, пентоксифілін, пропоксифен, саліцилати й сульфонаміди. Підвищувати його можуть кортикостероїди, зокрема кортизон, даназол, діазоксид, сечогінні, глюкагон, ізоніазид, естрогени й гестагени, у тому числі контрацептиви, похідні фенотіазину, соматотропін, симпатоміметики — адреналін, сальбутамол, тербуталін — і гормони щитоподібної залози. І підвищення, і зниження можливі при прийманні бета-адреноблокаторів, клонідину, солей літію та після вживання алкоголю, а пентамідин може спричинити гіпоглікемію, за якою іноді настає гіперглікемія. Окремої уваги заслуговують бета-адреноблокатори та інші симпатолітики — клонідин, гуанетидин, резерпін: вони можуть послаблювати попереджувальні симптоми гіпоглікемії або цілком їх пригнічувати.
Вагітність і грудне вигодовування
Пацієнтка має повідомити лікаря про намір завагітніти або про вже наявну вагітність. У період вагітності й після пологів може знадобитися зміна дози інсуліну.
Особливо ретельний контроль перебігу діабету й запобігання гіпоглікемії можуть мати велике значення для здоров'я дитини — це ключова думка розділу, і вона пояснює, чому вагітність у жінки з діабетом ведуть із частішими вимірюваннями та частішими візитами. У період грудного вигодовування пацієнтці слід зв'язатися з лікарем, оскільки може знадобитися зміна дієти й доз інсуліну.
Побічні дії
Головне небажане явище — надто низький рівень цукру в крові. При надмірному його зниженні можлива втрата свідомості, а тяжка гіпоглікемія може стати причиною серцевого нападу чи ушкодження мозку й загрожувати життю. Зазвичай симптоми дають змогу помітити, що цукор знижується надмірно, і вчасно цьому протидіяти. Зворотна ситуація — надто високий рівень цукру — означає, що потреба в інсуліні більша за введену дозу.
З боку очей значні коливання рівня цукру, як погіршення, так і поліпшення, можуть спричиняти минущі порушення зору, а в пацієнтів із проліферативною ретинопатією тяжкі епізоди гіпоглікемії можуть стати причиною минущої сліпоти. Надто часті ін'єкції в одне й те саме місце призводять до ліподистрофії: потовщення підшкірної жирової тканини виникає в 1–2% пацієнтів, стоншення рідше, а інсулін, уведений у таке місце, може працювати неправильно — цього уникають, щоразу змінюючи місце уколу. У 3–4% пацієнтів у місці ін'єкції минуще виникають зміни шкіри: почервоніння, незвично сильний біль при введенні, свербіж, кропив'янка, набряк або запалення; більшість нетяжких реакцій минає за кілька днів або тижнів. Тяжкі алергічні реакції на інсулін трапляються рідко, але можуть проявлятися обширними шкірними змінами, вираженим набряком шкіри чи слизових оболонок, задишкою, зниженням артеріального тиску або судинним колапсом і загрожувати життю. Застосування інсуліну може спричиняти утворення антитіл до інсуліну, що рідко потребує зміни дози, а в рідкісних випадках лікування призводить до минущої затримки води з набряками гомілок або кісточок.
Передозування
При введенні завеликої дози може виникнути гіпоглікемія. У цьому разі потрібно часто контролювати рівень цукру в крові, а щоб запобігти її розвитку — з'їсти більше звичайного й продовжувати вимірювання.
Зворотна помилка не менш важлива: при пропуску дози або введенні надто малої кількості інсуліну рівень цукру може підвищитися, і цей стан теж потребує частого контролю. Практичний висновок однаковий в обох випадках: орієнтиром є вимірювання глюкометром, а не самопочуття, і при повторюваних помилках схему обговорюють із лікарем, а не підлаштовують дозу самостійно.
Як отримати рецепт на Lantus® онлайн
Інсулінотерапію добирає й коригує лікар: дозу й час введення встановлюють індивідуально, а при переході з іншого базального інсуліну потрібен перерахунок — наприклад, при зміні NPH двічі на добу на Lantus раз на добу попередню дозу зменшують на 20–30%. Тому почати лікування за онлайн-анкетою неможливо.
Онлайн-консультація підходить для продовження призначеної терапії. В анкеті зазначте тип діабету, хто веде лікування, повну схему — базальну дозу Lantus і час введення, інсулін на приймання їжі чи пероральні препарати, — а також останні значення глюкози та глікованого гемоглобіну. Обов'язково повідомте про епізоди гіпоглікемії та про те, чи відчуваєте ви її провісники, про захворювання нирок і печінки, про ретинопатію, про вагітність або її планування й про годування груддю. Окремо перелічіть препарати, що впливають на рівень цукру: бета-адреноблокатори, кортикостероїди, сечогінні, гормони щитоподібної залози, контрацептиви, інгібітори АПФ, — і згадайте, якщо нещодавно якийсь із них було відмінено: це теж змінює потребу в інсуліні. І не змінюйте марку чи тип інсуліну самостійно: одиниці різних препаратів не еквівалентні. Лікар вивчає дані та за достатніх підстав виписує електронний рецепт для аптеки в Польщі.
