Ketonal®: склад і форма випуску
Одна капсула містить 50 мг кетопрофену, одна таблетка форте — 100 мг, одна ампула об'ємом 2 мл — теж 100 мг кетопрофену. Три форми розв'язують різні завдання: капсула зручна для дробового приймання, таблетка форте — для повної разової дози, розчин застосовують внутрішньом'язово та внутрішньовенно.
Капсули й таблетки приймають під час їди, запиваючи щонайменше 100 мл води або молока. Водночас можна приймати препарати, що нейтралізують соляну кислоту в шлунку, — це зменшує ризик ушкоджувальної дії кетопрофену на шлунково-кишковий тракт.
Як діє Ketonal®
Кетопрофен — нестероїдний протизапальний препарат із групи похідних пропіонової кислоти. Крім протизапальної, він чинить знеболювальну й жарознижувальну дію.
Зі шлунково-кишкового тракту кетопрофен всмоктується добре: терапевтична концентрація в сироватці досягається протягом 30 хвилин, максимальна — приблизно через 2 години. При внутрішньом'язовому введенні терапевтична концентрація досягається за 15–45 хвилин. З білками плазми, переважно з альбуміновою фракцією, він зв'язується майже повністю — на 99%. Практично важлива ще одна деталь: кетопрофен проникає в синовіальну рідину, де його концентрації вищі й тримаються довше, ніж у сироватці крові, — саме тому він і застосовується при захворюваннях суглобів.
Показання до застосування
Загальне формулювання охоплює симптоматичне лікування запальних і дегенеративних ревматичних захворювань кістково-суглобової системи, а також полегшення деяких больових синдромів. Конкретний перелік залежить від лікарської форми.
| Капсули 50 мг | Ревматоїдний артрит, остеоартроз, біль помірної інтенсивності |
| Таблетки, вкриті оболонкою, 100 мг | Ревматоїдний артрит, остеоартроз, болісні менструації, біль помірної інтенсивності |
| Розчин для ін'єкцій, внутрішньом'язово | Ревматоїдний артрит, остеоартроз, біль помірної інтенсивності |
| Розчин для ін'єкцій, внутрішньовенно | Біль після хірургічних втручань |
Спосіб застосування та дозування
Базове правило одне для всіх форм: застосовувати найменшу ефективну дозу протягом найменшого часу, потрібного для полегшення симптомів, — саме це знижує ризик небажаних ефектів. Максимальна добова доза кетопрофену становить 200 мг. Перед початком лікування дозою 200 мг на добу треба ретельно зважити співвідношення ризику й користі, а застосування більшої дози не рекомендується. У літніх пацієнтів лікування за загальним правилом починають із найменшої доступної дози й продовжують найменшою ефективною, оскільки ризик тяжких наслідків небажаних реакцій у них вищий.
- Внутрішньом'язово, дорослим і дітям, старшим за 15 років: одна ампула, тобто 100 мг кетопрофену, 1–2 рази на добу. За потреби парентеральне лікування доповнюють пероральним або нашкірним.
- Внутрішньовенно: лише в умовах стаціонару. Інфузію проводять протягом від півгодини до години, максимум 48 годин, добовий максимум — 200 мг.
- Коротка інфузія: вміст 1–2 ампул (100–200 мг) доводять до 100 мл 0,9% розчину натрію хлориду. Інфузію можна повторити через 8 годин.
- Тривала інфузія: вміст 1–2 ампул доводять до 500 мл інфузійного розчину — 0,9% натрію хлориду, лактатного розчину Рінгера або 5% глюкози — і вводять протягом 8 годин, з можливим повторенням через 8 годин.
- Поєднання. Кетопрофен можна застосовувати одночасно зі знеболювальними центральної дії; розчин дозволено змішувати в одному флаконі з морфіном. А от змішувати в одному флаконі розчини трамадолу й кетопрофену не можна через можливість випадання осаду. Флакони для інфузії обгортають чорним папером або алюмінієвою фольгою: кетопрофен чутливий до світла.
Протипоказання
Основна частина протипоказань пов'язана з двома ризиками нестероїдних протизапальних препаратів — реакціями гіперчутливості та ураженням шлунково-кишкового тракту.
- Гіперчутливість у минулому: бронхоспазм, напад бронхіальної астми, запалення слизової оболонки носа, кропив'янка або інші алергічні реакції, спричинені кетопрофеном, саліцилатами, зокрема ацетилсаліциловою кислотою, або іншими НПЗЗ. У таких пацієнтів відзначалися тяжкі, рідко смертельні випадки анафілактичних реакцій.
- Підвищена чутливість до будь-якої допоміжної речовини препарату.
- Третій триместр вагітності.
- Активна або повторювана в минулому виразкова хвороба шлунка чи дванадцятипалої кишки або шлунково-кишкова кровотеча — щонайменше два значущі епізоди підтвердженої виразки або кровотечі.
- Перфорація шлунково-кишкового тракту в анамнезі, а також кровотеча або перфорація, пов'язані з попереднім застосуванням НПЗЗ.
- Геморагічний діатез.
- Тяжка серцева недостатність, тяжка ниркова недостатність, тяжка печінкова недостатність.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Обережність потрібна в пацієнтів із виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, при шлунково-кишкових кровотечах, при порушеній функції печінки й нирок, а також у тих, хто приймає антикоагулянти кумаринового ряду. Окремо стоїть застереження, яке легко пропустити: кетопрофен може маскувати провісники й симптоми гострої інфекції. Знеболювальний і жарознижувальний ефект приховує картину, і тяжка інфекція може бути помічена пізніше, ніж слід було б.
- Нервова система й керування транспортом. Пацієнтів слід попередити про вплив НПЗЗ на центральну нервову систему й про можливість сонливості, запаморочення чи судом. При появі цих симптомів не можна керувати автомобілем і працювати з механізмами.
- Серце й судини. Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані показують, що приймання деяких НПЗЗ, особливо тривале й у великих дозах, може бути пов'язане з підвищеним ризиком артеріальних тромбозів — інфаркту міокарда чи інсульту. Для кетопрофену даних, достатніх щоб виключити такий ризик, немає.
- Шлунково-кишковий тракт у цифрах. Виразка, кровотеча або перфорація можуть виникнути в 1% пацієнтів після 3–6 місяців лікування і у 2–4% після року застосування НПЗЗ. Це той випадок, коли тривалість лікування важливіша за суб'єктивне відчуття переносимості.
- Літній вік. Саме в літніх виразкова хвороба, перфорація й кровотеча, іноді зі смертельним наслідком, трапляються частіше, і це ще один доказ на користь найменшої ефективної дози.
Лікарські взаємодії
Взаємодії кетопрофену нечисленні, але майже кожна з них означає посилення того чи іншого ризику.
- Антикоагулянти. Кетопрофен посилює дію пероральних антикоагулянтів і гепарину, що підвищує ймовірність кровотечі.
- Літій. Кетопрофен підвищує концентрацію літію в крові, а в літію вузький терапевтичний діапазон.
- Метотрексат. Кетопрофен збільшує його токсичність.
- Інші НПЗЗ. За рахунок адитивної дії зростає ризик виразок і кровотеч зі шлунково-кишкового тракту, тому поєднувати кілька НПЗЗ, зокрема безрецептурні знеболювальні, не слід.
- Алкоголь. Кетопрофен посилює його дію.
- Сечогінні засоби. Кетопрофен посилює їх нефротоксичність.
Вагітність і грудне вигодовування
Гальмування синтезу простагландинів може несприятливо впливати на перебіг вагітності та розвиток зародка чи плода. Епідеміологічні дані показують, що застосування інгібітора синтезу простагландинів у ранньому періоді вагітності пов'язане з підвищеним ризиком викидня, вад розвитку серця та незарощення передньої черевної стінки: абсолютний ризик серцево-судинних вад зростав із менш ніж 1% приблизно до 1,5%, і вважається, що ризик збільшується з підвищенням дози та подовженням лікування. У першому й другому триместрах кетопрофен застосовувати не слід, якщо це не абсолютно необхідно; при спробах завагітніти та в перших двох триместрах його призначають у найменшій можливій дозі й на найкоротший строк.
У третьому триместрі кетопрофен протипоказаний. Усі інгібітори синтезу простагландинів у цьому періоді можуть спричинити в плода токсичну дію на серце й легені з передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією, а також порушення функції нирок аж до ниркової недостатності з маловоддям. У матері та новонародженого можливі подовження часу кровотечі й антиагрегантна дія — навіть після малих доз, — а також гальмування скорочень матки, що веде до затримки або подовження пологів. Крім того, НПЗЗ, зокрема кетопрофен, можуть знижувати фертильність у жінок і не рекомендуються тим, хто планує вагітність. Даних про проникнення кетопрофену в грудне молоко немає, і жінкам, які годують груддю, препарат застосовувати не рекомендується.
Побічні дії
Найчастіше страждає шлунково-кишковий тракт: часто відзначаються диспепсія, нудота, біль у животі й блювання; нечасто — закреп, діарея, здуття та гастрит; рідко — стоматит і пептична виразка; дуже рідко — ентеропатія з перфорацією, виразкуванням або стриктурами. З невідомою частотою можливі шлунково-кишкова кровотеча й перфорація, загострення виразкового коліту та хвороби Крона, описано випадок перфорації товстої кишки в літньої жінки. Часто спостерігаються сонливість, астенія, погане самопочуття й набряки; нечасто — головний біль, запаморочення, висип, свербіж, гіперкаліємія; рідко — парестезії, порушення зору, шум у вухах, бронхіальна астма, гепатит із підвищенням активності амінотрансфераз і білірубіну, збільшення маси тіла, постгеморагічна анемія.
Рідше, але серйозніше виглядають реакції гіперчутливості та органні ураження. Нечасто виникають шкірні алергічні реакції, дуже рідко — ангіоневротичний набряк, з невідомою частотою — анафілактичні реакції аж до шоку. Реактивність дихальних шляхів включає астму, її посилення, бронхоспазм і задишку, особливо в пацієнтів із гіперчутливістю до ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ. З невідомою частотою описано агранулоцитоз, тромбоцитопенію й недостатність кісткового мозку, судоми, зміни настрою, серцеву недостатність, артеріальну гіпертензію, гостру ниркову недостатність, тубулоінтерстиційний нефрит і нефротичний синдром, фотосенсибілізацію, кропив'янку, а також бульозні реакції, зокрема синдром Стівенса — Джонсона й токсичний епідермальний некроліз. Дуже часто підвищуються до межових значень показники функції печінки.
Передозування
Окремого розділу про передозування в інструкції до цього препарату немає, тому орієнтуватися доводиться на межу дози й на відомий профіль небажаних реакцій. Межу вказано однозначно: максимальна добова доза кетопрофену — 200 мг, застосування більшої дози не рекомендується, а перед виходом на 200 мг на добу потрібно зважити співвідношення ризику й користі.
Практичний висновок очевидний: при випадковому прийманні дози, що перевищує добовий максимум, потрібно звернутися по медичну допомогу, не чекаючи симптомів. Особливої уваги потребують ознаки з боку шлунково-кишкового тракту — біль у животі, блювання, особливо з домішкою крові, чорний стілець, — а також виражена сонливість, запаморочення чи судоми і зменшення кількості сечі. Самостійно приймати додаткову дозу «для посилення ефекту» не можна за жодних обставин.
Як отримати рецепт на Ketonal® онлайн
Кетопрофен — рецептурний нестероїдний протизапальний препарат із суттєвими обмеженнями: він протипоказаний при виразковій хворобі та шлунково-кишкових кровотечах в анамнезі, при тяжкій серцевій, нирковій і печінковій недостатності та в третьому триместрі вагітності. Оцінити ці ризики й дібрати форму випуску можна лише після збору анамнезу, а ін'єкційні форми вводить медичний працівник, причому внутрішньовенно — виключно в стаціонарі.
Онлайн-консультація підходить для продовження призначеної терапії пероральними формами. В анкеті зазначте діагноз, форму й дозу препарату, тривалість приймання та досягнутий ефект. Обов'язково повідомте про виразкову хворобу, кровотечі й перфорацію в минулому, про непереносимість ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ, про бронхіальну астму, захворювання серця, нирок і печінки, про підвищений тиск і набряки. Окремо перелічіть препарати: антикоагулянти й гепарин, літій, метотрексат, сечогінні та будь-які інші знеболювальні, зокрема безрецептурні. Жінкам треба повідомити про вагітність, її планування чи годування груддю. Лікар вивчає дані та за достатніх підстав виписує електронний рецепт для аптеки в Польщі.
