Insulin Lispro Sanofi: склад і форма випуску
У 1 мл розчину міститься 100 одиниць інсуліну лізпро, що відповідає 3,5 мг речовини; одна шприц-ручка вміщує 3 мл, тобто 300 одиниць. Інсулін лізпро випускається у двох концентраціях — 100 і 200 одиниць у мілілітрі, і тут важлива одна деталь: доза в обох випадках набирається в одиницях, а вікно шприц-ручки показує саме одиниці незалежно від концентрації. Перераховувати дозу при переході з однієї концентрації на іншу не потрібно.
Препарат вводять підшкірно або через помпу для безперервної підшкірної інфузії. Внутрішньом'язове введення можливе, але не рекомендується, а внутрішньовенне застосовують за потреби — наприклад, для контролю глікемії при кетоацидозі, при гострих захворюваннях, під час операції та в післяопераційному періоді.
Як діє Insulin Lispro Sanofi
Основна дія інсуліну лізпро — регуляція обміну глюкози. Крім того, інсуліни мають анаболічну й антикатаболічну дію, різну залежно від тканини: у м'язах посилюється синтез глікогену, жирних кислот, гліцерину і білків, зростає захоплення амінокислот, а глікогеноліз, глюконеогенез, кетогенез, ліполіз, розпад білків і виведення амінокислот, навпаки, сповільнюються.
Практично ж лізпро відрізняє від розчинного людського інсуліну швидкість: він починає діяти швидко, а діє коротше — від 2 до 5 годин. Швидкий початок зберігається незалежно від місця ін'єкції й дозволяє вводити препарат із дуже невеликим інтервалом до їжі. У цієї ж особливості є зворотний бік: якщо розвивається гіпоглікемія, вона може настати раніше після уколу, ніж при людському інсуліні.
Показання до застосування
Показання сформульоване широко: лікування цукрового діабету в дорослих і дітей, яким для підтримання нормального обміну глюкози потрібен інсулін. Окремо зазначене застосування для початкової стабілізації діабету.
У дітей препарат застосовують замість розчинного інсуліну лише тоді, коли швидкий початок дії для них корисний — наприклад, через час ін'єкції щодо приймань їжі. Єдине протипоказання — підвищена чутливість до інсуліну лізпро або будь-якої допоміжної речовини.
Спосіб застосування та дозування
Дозу визначає лікар індивідуально, виходячи з потреби пацієнта. Інсулін лізпро вводять незадовго до їжі, а за потреби — одразу після неї. Препарат можна застосовувати разом з інсуліном тривалої дії або з пероральними похідними сульфонілсечовини, якщо так призначив лікар. Час дії будь-якого інсуліну залежить від розміру дози, місця ін'єкції, кровопостачання, температури й фізичної активності, а сам характер дії помітно різниться в різних людей і навіть в однієї людини в різних ситуаціях.
Підшкірно вводять у ділянку плеча, стегна, сідниці або живота, обов'язково змінюючи місця так, щоб одне й те саме місце використовувалося не частіше ніж приблизно раз на місяць. Потрібно переконатися, що голка не потрапила в судину, а масажувати місце ін'єкції після уколу не слід. При використанні помпи підходять не будь-які пристрої: годяться лише деякі інсулінові помпи з маркуванням CE, і перед початком інфузії звіряються з інструкцією виробника. У помпі інсулін лізпро не змішують із жодним іншим інсуліном, а за епізоду гіпоглікемії інфузію переривають до його завершення.
| Ситуація | Що враховують |
|---|---|
| Час введення | незадовго до їжі, за потреби одразу після |
| Тривалість дії | 2-5 годин, початок швидкий |
| Місця ін'єкцій | плече, стегно, сідниця, живіт; одне місце не частіше ніж раз на місяць |
| Порушення функції нирок | потреба в інсуліні може знизитися |
| Порушення функції печінки | потреба може знизитися, але за хронічних хвороб печінки через інсулінорезистентність іноді зростає |
| Помпа | лише сумісні пристрої з маркуванням CE, без змішування з іншими інсулінами |
| Збій помпи або закупорка системи | можливе різке зростання глюкози, діють за інструкцією до пристрою |
Протипоказання
Протипоказання одне: підвищена чутливість до інсуліну лізпро або до будь-якої допоміжної речовини препарату. Така стислість характерна для інсулінів — замінити їх при діабеті нічим, тому йдеться не про заборони, а про правила добору дози.
Практичне обмеження все ж є, і воно стосується зміни препарату. Перехід на інший тип чи іншу марку інсуліну проводять під суворим наглядом лікаря: зміна концентрації, виробника, типу інсуліну, його походження або способу отримання може потребувати перегляду дози.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Головна небезпека інсулінотерапії — гіпоглікемія, а головна складність у тому, що її ранні провісники не завжди помітні. Послабити або змінити їх можуть тривалий стаж діабету, інтенсивна інсулінотерапія, діабетична невропатія і приймання деяких ліків, наприклад бета-адреноблокаторів. Пацієнти, які перейшли з тваринного інсуліну на людський, відзначали, що застережні симптоми стали слабшими або зовсім іншими. Некоригована гіпоглікемія, як і гіперглікемія, здатна призвести до втрати свідомості, коми і смерті.
Зворотний бік — недостатня доза або припинення лікування: за інсулінозалежного діабету це веде до гіперглікемії й діабетичного кетоацидозу, станів потенційно смертельних. Потреба в інсуліні зростає під час хвороби і при емоційному напруженні, змінюється при збільшенні фізичних навантажень і зміні харчування, а вправи одразу після їжі підвищують ризик гіпоглікемії. За одночасного застосування інсуліну і піоглітазону повідомлялося про випадки серцевої недостатності, особливо в пацієнтів із чинниками ризику, і це враховують до початку такої комбінації. Кожному, хто отримує базальний інсулін, дози обох препаратів добирають узгоджено, щоб утримувати глюкозу протягом усієї доби, особливо вночі та натщесерце.
Лікарські взаємодії
Потребу в інсуліні здатні збільшувати препарати з гіперглікемізувальною дією: пероральні контрацептиви, кортикостероїди, замісна терапія гормонами щитоподібної залози, даназол і агоністи бета-2-адренорецепторів — ритодрин, сальбутамол, тербуталін.
Знижують потребу засоби з гіпоглікемізувальною дією: пероральні цукрознижувальні препарати, саліцилати, включно з ацетилсаліциловою кислотою, сульфаніламіди, частина антидепресантів — інгібітори моноаміноксидази і селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, — деякі інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту, такі як каптоприл і еналаприл, антагоністи рецепторів ангіотензину II, бета-адреноблокатори, октреотид і алкоголь. Будь-які нові ліки варто обговорити з лікарем саме у зв'язку з дозою інсуліну.
| Напрямок | Препарати |
|---|---|
| Потреба в інсуліні зростає | пероральні контрацептиви, кортикостероїди, гормони щитоподібної залози, даназол, ритодрин, сальбутамол, тербуталін |
| Потреба знижується | пероральні цукрознижувальні засоби, саліцилати, сульфаніламіди, інгібітори МАО і СІЗЗС, каптоприл і еналаприл, сартани, бета-адреноблокатори, октреотид, алкоголь |
| Особлива обережність | піоглітазон — описані випадки серцевої недостатності за поєднання з інсуліном |
Вагітність і годування груддю
Дані щодо великої групи жінок, які застосовували інсулін лізпро під час вагітності, не вказують на шкідливий вплив на перебіг вагітності, стан плода і новонародженого. За діабету — як інсулінозалежного, так і діабету вагітних — особливо важливо утримувати нормальну глікемію весь період виношування.
Потреба в інсуліні при цьому змінюється за триместрами: зазвичай вона знижується в першому і зростає в другому і третьому. Про вагітність, що настала або планується, пацієнтці слід повідомити лікаря, а контроль глюкози й загального стану в цей період ведуть особливо ретельно.
Побічні дії
Найчастіша небажана реакція інсулінотерапії — гіпоглікемія, і тяжка її форма може призвести до втрати свідомості, а в крайніх випадках до смерті. Частоту для неї не зазначають: вона залежить не лише від дози інсуліну, а й від харчування та рівня фізичної активності.
| Реакція | Що вона собою являє |
|---|---|
| Гіпоглікемія | найчастіше явище, частота не визначається через вплив дієти й навантажень |
| Місцева алергічна реакція, часто | почервоніння, набряк і свербіж у місці уколу; зазвичай минають за кілька днів або тижнів і іноді спричинені не інсуліном, а антисептиком чи неправильною технікою ін'єкції |
| Системна алергічна реакція, рідко | висип по всьому тілу, задишка, свистяче дихання, зниження тиску, прискорений пульс, підвищена пітливість; у тяжких випадках стан може загрожувати життю |
| Ліподистрофія, нечасто | зміни підшкірної клітковини в місцях ін'єкцій, чому й запобігає їх регулярна зміна |
Передозування
Однозначного визначення передозування інсуліну не існує: рівень глюкози в крові складається зі складних відносин між концентрацією інсуліну, доступністю глюкози та іншими обмінними процесами. Практично передозування означає надмірну активність інсуліну щодо з'їденої їжі та витраченої енергії, а його проявом стає гіпоглікемія: апатія, сплутаність свідомості, серцебиття, головний біль, підвищена пітливість і блювання.
Легка гіпоглікемія минає після приймання глюкози або іншої їжі з цукром усередину. За помірної вводять глюкагон внутрішньом'язово або підшкірно, а коли стан достатньо поліпшиться, дають вуглеводи всередину. Якщо реакції на глюкагон немає, внутрішньовенно вводять розчин глюкози; пацієнту в комі глюкагон вводять внутрішньом'язово або підшкірно.
Як отримати рецепт на Insulin Lispro Sanofi онлайн
Insulin Lispro Sanofi відпускається за рецептом, і електронний рецепт оформлює лікар після оцінки стану пацієнта. На сервісі e-zdrowie.com заповнюють анкету: дані пацієнта, тип діабету, застосовувану схему інсулінотерапії з назвами і дозами базального та болюсного інсуліну, використання помпи, супутні хвороби та всі інші ліки, включно з кортикостероїдами і бета-адреноблокаторами.
Лікар вивчає анкету і ухвалює рішення; за нестачі даних він ставить уточнювальні запитання або пропонує очну консультацію. Після виписування чотиризначний код надходить у SMS і на електронну пошту — із ним і номером PESEL препарат видадуть у будь-якій польській аптеці. Зверніть увагу на дві речі: у рецепті зазначається конкретна концентрація — 100 або 200 одиниць у мілілітрі, — а зміна марки чи типу інсуліну проводиться лише під наглядом лікаря, оскільки може потребувати перегляду дози.
