Fluticomb: склад і форма випуску
Fluticomb — дозований аерозоль для інгаляцій, що містить дві діючі речовини. Одна відміряна доза, що виходить із дозувального клапана балона, містить 25 мкг салметеролу у формі салметеролу ксинафоату і, залежно від варіанта препарату, 50 мкг, 125 мкг або 250 мкг флутиказону пропіонату.
Кількість салметеролу в усіх варіантах однакова, відрізняється лише доза інгаляційного кортикостероїду, тому силу препарату підбирають за вмістом флутиказону пропіонату та тяжкістю перебігу астми. Варіант із 50 мкг флутиказону пропіонату не підходить дорослим і дітям із тяжкою астмою.
Як діє Fluticomb
Салметерол — селективний агоніст бета-2-адренорецепторів тривалої дії. Його молекула має довгий бічний ланцюг, що зв’язується з внерецепторною ділянкою, завдяки чому розширення бронхів зберігається щонайменше 12 годин — помітно довше, ніж при використанні звичайних короткодіючих бета-2-агоністів у рекомендованих дозах.
Флутиказону пропіонат при інгаляційному введенні в рекомендованих дозах чинить протизапальну дію безпосередньо в легенях. Результатом стає зменшення вираженості симптомів і зниження частоти загострень бронхіальної астми, при цьому небажаних реакцій виникає менше, ніж при системному застосуванні кортикостероїдів. Поєднання двох речовин із різними механізмами дії дає змогу одночасно підтримувати розширення бронхів і пригнічувати запалення, яке лежить в основі захворювання.
Показання до застосування
Препарат показаний для систематичного, тобто базисного, лікування бронхіальної астми в тих випадках, коли одночасне застосування бета-2-агоніста тривалої дії та інгаляційного кортикостероїду вже є обґрунтованим.
Це стосується двох груп пацієнтів: тих, у кого симптоми астми не вдається контролювати інгаляційним кортикостероїдом у поєднанні з короткодіючим бета-2-агоністом за потреби, і тих, у кого астма контролюється одночасним прийомом інгаляційного кортикостероїду та бета-2-агоніста тривалої дії. Для початкового лікування легкої астми препарат не призначений: у більшості пацієнтів засобами першого вибору залишаються інгаляційні кортикостероїди. Безпека й ефективність у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень не встановлені, і за цим показанням препарат не застосовують.
Спосіб застосування та дози
Препарат застосовують щодня, навіть коли симптомів немає, — інакше бажаного ефекту не буде. Дозу підбирають індивідуально за тяжкістю захворювання, орієнтуючись на вміст флутиказону пропіонату, і прагнуть до найменшої дози, що забезпечує контроль симптомів. Пацієнта регулярно оглядає лікар, і лише він може змінити дозу. Якщо переважають нічні симптоми, дозу приймають увечері, якщо денні — вранці. Після тривалого поліпшення на мінімальній дозі розглядають можливість переходу на препарат, що містить лише інгаляційний кортикостероїд, а за умови доброго контролю астми дозу зменшують поступово й під наглядом лікаря.
| Група пацієнтів | Доза |
|---|---|
| Дорослі та підлітки від 12 років | 2 інгаляції 25 мкг салметеролу та 50, 125 або 250 мкг флутиказону пропіонату 2 рази на добу |
| Початкове підтримувальне лікування при помірній астмі в дорослих і підлітків | 2 інгаляції 25 мкг салметеролу та 50 мкг флутиказону пропіонату 2 рази на добу |
| Діти від 4 років | 2 інгаляції 25 мкг салметеролу та 50 мкг флутиказону пропіонату 2 рази на добу; максимальна доза флутиказону пропіонату в дітей — 100 мкг 2 рази на добу |
| Діти до 4 років | даних щодо застосування немає |
| Похилий вік, порушення функції нирок | зміна дози не потрібна |
Інгалятор і спейсер
Під час інгаляції потрібно сидіти або стояти, а інгалятор тримати вертикально. Перед першим застосуванням його перевіряють: енергійно струшують, спрямовують мундштук убік від себе й випускають у повітря дві дози; так само чинять, якщо інгалятором не користувалися тиждень і довше або якщо він охолов нижче нуля. Частини інгалятора не можна мити й занурювати у воду. Пацієнтам, яким важко поєднати натискання на балон із вдихом, включно з дітьми молодше 12 років, рекомендований спейсер AeroChamber Plus і тільки він: заміна спейсера на інший змінює дозу, що потрапляє в легені, і потребує повторного підбору найменшої ефективної дози. Техніку інгаляції слід періодично перевіряти.
Протипоказання
Препарат протипоказаний при підвищеній чутливості до діючих речовин — салметеролу та флутиказону пропіонату — або до допоміжної речовини. Про відомі реакції на будь-який із компонентів, а також на інші інгаляційні препарати необхідно повідомити лікаря до початку лікування.
Особливі вказівки та заходи безпеки
Препарат не призначений для купірування гострих симптомів астми: для цього потрібен швидко й короткочасно діючий бронхорозширювальний засіб, який пацієнт має завжди мати при собі. Лікування не починають під час загострення або при значному чи гострому погіршенні перебігу хвороби. Якщо після початку терапії симптоми посилюються або контроль погіршується, лікування продовжують, але обов’язково звертаються до лікаря; зростаюча потреба в препараті невідкладної допомоги або ослаблення відповіді на нього — ознака втрати контролю. Раптове й швидко прогресуюче погіршення астми небезпечне для життя й потребує термінової консультації. Різко припиняти лікування не можна через ризик загострення — дозу знижують поступово.
- обережність при перенесеному або активному туберкульозі легень, грибкових, вірусних та інших інфекціях дихальних шляхів;
- обережність при тяжких серцево-судинних захворюваннях і порушеннях ритму серця, при тиреотоксикозі, цукровому діабеті та нелікованій гіпокаліємії;
- можливий парадоксальний бронхоспазм із раптовими свистячими хрипами й задишкою відразу після інгаляції — препарат негайно відміняють і застосовують швидкодіючий бронхолітик;
- системні ефекти інгаляційних кортикостероїдів при тривалому прийомі великих доз: синдром Кушинга, пригнічення функції кори наднирників, зниження мінеральної щільності кісток, катаракта й глаукома;
- рідше — порушення психіки й поведінки: психомоторна гіперактивність, розлади сну, тривога, депресія, агресивність, особливо в дітей;
- у дітей і підлітків молодше 16 років, які отримують великі дози флутиказону пропіонату, додатково можливе уповільнення росту, тому при тривалому лікуванні ріст регулярно контролюють;
- при травмі, операції, інфекції або швидкому зниженні дози можливий гострий наднирниковий криз із втратою апетиту, болем у животі, слабкістю, нудотою, зниженням артеріального тиску, сплутаністю свідомості та судомами;
- при нечіткому зорі й інших порушеннях зору потрібна консультація офтальмолога — можливі катаракта, глаукома та центральна серозна хоріоретинопатія.
Сумісне застосування з інгібіторами CYP3A
Ритонавір здатен багаторазово підвищувати концентрацію флутиказону пропіонату в крові, тому такого поєднання уникають, якщо тільки очікувана користь не перевищує ризик системних ефектів кортикостероїду. Кетоконазол суттєво збільшує системну експозицію салметеролу, що може проявлятися подовженням інтервалу QT і серцебиттям; його та інші потужні інгібітори CYP3A4 намагаються не поєднувати з препаратом. Також слід пам’ятати, що застосування аерозолю зі спейсером збільшує кількість речовини, що потрапляє в легені, а отже, і вірогідність системних реакцій.
Лікарські взаємодії
Засоби, що блокують бета-адренорецептори, послаблюють або повністю усувають дію салметеролу. І селективні, і неселективні бета-адреноблокатори не слід застосовувати в пацієнтів з астмою, якщо тільки для їх призначення немає інших вагомих підстав. Бета-2-агоністи здатні спричиняти потенційно тяжку гіпокаліємію, і особливо обережними потрібно бути при тяжкому загостренні астми: цей ефект посилюють похідні ксантину, стероїди й діуретики. Одночасне застосування інших препаратів, що діють на бета-адренорецептори, може давати сумарний ефект.
Флутиказону пропіонат після інгаляції присутній у плазмі в малих концентраціях завдяки вираженому метаболізму при першому проходженні та високому плазмовому кліренсу за участю ізоферменту 3A4 цитохрому P450, тому клінічно значущі взаємодії малоймовірні. Виняток становлять потужні інгібітори цього ферменту: ритонавір підвищував концентрацію флутиказону пропіонату в сотні разів із суттєвим зниженням рівня кортизолу, описані випадки синдрому Кушинга й пригнічення функції кори наднирників. Кетоконазол збільшував експозицію флутиказону пропіонату на 150%, а при сумісному прийомі з салметеролом підвищував його площу під кривою у 15 разів. Ітраконазол, телітроміцин і, у меншій мірі, еритроміцин також здатні збільшувати системну експозицію.
Вагітність і грудне вигодовування
Дані, отримані при застосуванні в обмеженої кількості вагітних, не вказують на те, що салметерол і флутиказону пропіонат спричиняють вади розвитку або чинять шкідливий вплив на плід і новонародженого. Водночас дослідження на тваринах виявили несприятливий вплив на репродукцію при введенні агоністів бета-2-адренорецепторів і глюкокортикостероїдів. Тому препарат застосовують під час вагітності лише тоді, коли, на думку лікаря, очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода, і в найменшій ефективній дозі флутиказону пропіонату, що забезпечує контроль астми.
Чи проникають салметерол, флутиказону пропіонат і їхні метаболіти в грудне молоко жінки, невідомо; у щурів, що годують, вони проникають у молоко. Ризик для новонароджених і дітей, яких годують груддю, виключити не можна, тому рішення про припинення грудного вигодовування або про відміну лікування приймають, зважуючи користь годування для дитини та користь терапії для матері. Даних про вплив на фертильність людини немає, а в дослідженнях на тваринах такого впливу не виявлено.
Побічні дії
Оскільки препарат містить салметерол і флутиказону пропіонат, очікуються небажані реакції, характерні для кожного з компонентів; додаткових реакцій, спричинених саме їх поєднанням, не виявлено. Тремор, серцебиття та головний біль, типові для бета-2-агоністів, зазвичай минущі й слабшають при регулярному застосуванні.
- дуже часто: головний біль, назофарингіт;
- часто: кандидоз порожнини рота й глотки, пневмонія, бронхіт, гіпокаліємія;
- часто: подразнення горла, захриплість, афонія, синусит, підвищена схильність до утворення синців;
- часто: судоми м’язів, болі в суглобах і м’язах, травматичні переломи;
- нечасто: реакції підвищеної чутливості, включно з шкірними проявами й задишкою, гіперглікемія, тривога, розлади сну, тремор;
- нечасто: катаракта, серцебиття, тахікардія, фібриляція передсердь, ішемічна хвороба серця;
- рідко: ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілактичні реакції аж до анафілактичного шоку, кандидоз стравоходу, глаукома;
- рідко: синдром Кушинга, пригнічення функції кори наднирників, уповільнення росту в дітей і підлітків, зниження мінеральної щільності кісток, порушення ритму серця, парадоксальний бронхоспазм.
Захриплість і кандидоз порожнини рота та глотки пов’язані з флутиказону пропіонатом. Щоб зменшити їхню ймовірність, після інгаляції слід прополоскати рот водою або почистити зуби; при вже наявному кандидозі призначають місцеві протигрибкові засоби, не перериваючи лікування препаратом. У дітей можливі також тривога, порушення сну й зміни поведінки, включно з психомоторною гіперактивністю та дратівливістю.
Передозування
Даних клінічних досліджень про передозування самого препарату немає, але відомі прояви надлишку кожної з речовин. Передозування салметеролу супроводжується запамороченням, підвищенням систолічного артеріального тиску, тремором, головним болем і тахікардією. Можлива гіпокаліємія, тому контролюють вміст калію в сироватці крові й за потреби призначають препарати калію. Якщо лікування доводиться перервати через симптоми передозування бета-2-агоніста, прийом кортикостероїду в відповідній дозі продовжують.
Одноразове застосування доз флутиказону пропіонату, що перевищують рекомендовані, може спричинити минуще пригнічення функції кори наднирників. Така ситуація не потребує інтенсивного лікування, оскільки функція відновлюється протягом кількох днів, що можна підтвердити визначенням рівня кортизолу в плазмі. При тривалому перевищенні рекомендованих доз стежать за резервом наднирників, іноді потрібен системний кортикостероїд, а після стабілізації стану повертаються до інгаляційного кортикостероїду в рекомендованій дозі.
Як отримати рецепт на Fluticomb онлайн
Базисне лікування астми завжди підбирає лікар: потрібно оцінити, наскільки контролюються симптоми, які препарати вже застосовувалися й яка доза інгаляційного кортикостероїду потрібна. На онлайн-консультації можна обговорити частоту нападів, потребу в препараті невідкладної допомоги, супутні захворювання та техніку інгаляції. За наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який пацієнт використовує в обраній аптеці.
