Floxamic Neo: склад і форма випуску
Floxamic Neo — очні краплі у формі розчину. Один мілілітр розчину містить 5,45 мг моксифлоксацину гідрохлориду, що відповідає 5 мг моксифлоксацину. В одній краплі міститься 0,2 мг моксифлоксацину.
Така концентрація розрахована на місцеве застосування: препарат створює необхідну концентрацію антибіотика безпосередньо на поверхні ока, тоді як вміст моксифлоксацину в крові після закапування залишається значно нижчим, ніж після прийому моксифлоксацину всередину в лікувальних дозах. Саме цим пояснюються і краща переносимість крапель, і те, що застереження, відомі для системних фторхінолонів, для них актуальні в значно меншому ступені.
Як діє Floxamic Neo
Моксифлоксацин належить до фторхінолонів четвертого покоління. Він пригнічує ДНК-гіразу та топоізомеразу IV — ферменти, необхідні бактеріальній клітині для реплікації, відновлення та рекомбінації власної ДНК. Без роботи цих ферментів бактерія не може розмножуватися, що й забезпечує антибактеріальний ефект при гнійному запаленні кон’юнктиви.
Стійкість до фторхінолонів, включно з моксифлоксацином, зазвичай розвивається за рахунок хромосомних мутацій у генах, що кодують ДНК-гіразу та топоізомеразу IV. У грамнегативних бактерій стійкість до моксифлоксацину може бути пов’язана також із мутаціями в системі генів mar, відповідальній за множинну стійкість до антибіотиків, і в генах qnr, пов’язаних зі стійкістю до хінолонів. Перехресної стійкості з бета-лактамними антибіотиками, макролідами та аміноглікозидами не очікується, оскільки ці групи діють інакше.
Показання до застосування
Препарат застосовують місцево для лікування гнійного бактеріального кон’юнктивіту, спричиненого штамами, чутливими до моксифлоксацину. Йдеться саме про бактеріальне запалення кон’юнктиви з гнійним виділенням, а не про будь-яке почервоніння ока: вірусний чи алергічний кон’юнктивіт на антибіотик не реагує.
Під час призначення слід враховувати офіційні рекомендації щодо раціонального застосування антибактеріальних засобів. Ця вимога пов’язана зі зростанням стійкості бактерій: що рідше антибіотики застосовуються без показань, то довше вони зберігають ефективність. Тому рішення про необхідність крапель з моксифлоксацином ухвалює лікар, оцінюючи клінічну картину і, за потреби, результати бактеріологічного дослідження.
Спосіб застосування та дози
Дорослим, зокрема пацієнтам літнього віку від 65 років, рекомендується закапувати по одній краплі в уражене око або в обидва ока тричі на добу. Поліпшення зазвичай настає протягом 5 днів, але лікування продовжують ще 2–3 дні після цього. Якщо протягом 5 днів від початку лікування поліпшення немає, слід повернутися до питання про правильність діагнозу та призначеного лікування. Загальна тривалість курсу залежить від тяжкості захворювання, а також від клінічного та бактеріологічного перебігу інфекції. Дітям і підліткам, а також пацієнтам з порушенням функції печінки або нирок підбирати дозу інакше не потрібно.
Як правильно закапувати краплі
Щоб не занести мікроорганізми в розчин, кінчиком крапельниці не можна торкатися повік, шкіри навколо ока та будь-яких інших поверхонь. Якщо після зняття ковпачка захисне кільце тримається неплотно, його потрібно зняти перед першим застосуванням. Для зменшення всмоктування препарату через слизову оболонку носа, особливо у новонароджених і дітей, рекомендується на 2–3 хвилини після закапування притиснути пальцем ділянку носослізного каналу у внутрішньому куті ока. Якщо пацієнт застосовує кілька очних препаратів, між їх введенням витримують інтервал щонайменше 5 хвилин, а очні мазі використовують в останню чергу.
Протипоказання
Єдине протипоказання — підвищена чутливість до моксифлоксацину, до інших хінолонів або до будь-якої допоміжної речовини препарату. Оскільки йдеться про всю групу хінолонів, важливо пригадати не лише реакції на очні краплі, а й на препарати цієї групи, що приймалися всередину або вводилися внутрішньовенно.
Якщо під час лікування розвивається алергічна реакція, застосування препарату припиняють. Тяжкі гострі реакції підвищеної чутливості до моксифлоксацину або іншого компонента препарату можуть потребувати негайної невідкладної допомоги; у клінічно обґрунтованих випадках призначають кисень і забезпечують прохідність дихальних шляхів.
Особливі вказівки та заходи обережності
У пацієнтів, які отримували хінолони системно, описані тяжкі й іноді смертельні реакції підвищеної чутливості, зокрема анафілактичні; частина з них виникала вже після першої дози. Такі реакції можуть супроводжуватися серцево-судинним колапсом, втратою свідомості, ангіоневротичним набряком із залученням гортані, глотки або обличчя, порушенням прохідності дихальних шляхів, задишкою, кропив’янкою та свербежем. Крім того, при системному застосуванні фторхінолонів можливі запалення і розрив сухожиль, особливо в осіб літнього віку та в тих, хто одночасно отримує кортикостероїди; попри низькі концентрації моксифлоксацину в крові після закапування, при перших ознаках запалення сухожилля лікування припиняють.
- тривале застосування може спричинити надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів, зокрема грибів;
- у разі розвитку суперанфекції препарат відміняють і призначають інше лікування;
- застосування при кон’юнктивіті у новонароджених не рекомендується через вкрай обмежені дані;
- препарат не використовують для профілактики та емпіричного лікування гонококового кон’юнктивіту, включно з гонококовим кон’юнктивітом новонароджених;
- при інфекції, спричиненій Neisseria gonorrhoeae, необхідне системне лікування;
- при хламідійній інфекції у дітей молодше 2 років препарат не рекомендується, оскільки в цій віковій групі не вивчався;
- за наявності ознак бактеріальної інфекції очей не можна користуватися контактними лінзами;
- після закапування зір може ненадовго затуманюватися — до відновлення чіткості не слід сідати за кермо й працювати з механізмами.
Лікарські взаємодії
Спеціальні дослідження взаємодій для моксифлоксацину у формі очних крапель 5 мг/мл не проводилися. З огляду на низькі концентрації моксифлоксацину в крові, які створюються після місцевого застосування, взаємодія з іншими лікарськими засобами видається малоймовірною. Втім, лікарю варто повідомити про всі препарати, які ви приймаєте, — зокрема про очні краплі інших виробників, щоб правильно розподілити їх у часі.
Вагітність і грудне вигодовування
Достатніх даних щодо застосування моксифлоксацину у вагітних немає. Однак системна експозиція при закапуванні в око мінімальна, тому впливу на перебіг вагітності не очікується: моксифлоксацин у формі очних крапель може застосовуватися в цей період.
Чи проникає моксифлоксацин у грудне молоко жінки, невідомо. В дослідженнях на тваринах речовина виділялася з молоком у низьких концентраціях після прийому всередину. При застосуванні в лікувальних дозах впливу на дитину, що перебуває на грудному вигодовуванні, не очікується, тому препарат може використовуватися і під час годування грудьми. Досліджень впливу очних крапель з моксифлоксацином на фертильність не проводилося.
Побічні дії
У клінічних дослідженнях за участю 2252 пацієнтів, із яких понад 1900 отримували препарат тричі на добу, не було описано жодної серйозної небажаної події з боку очей або організму в цілому. Найчастішими реакціями були подразнення ока та біль в оці із загальною частотою 1–2%; у 96% пацієнтів, у яких вони виникли, ці прояви були легкими, і лише один пацієнт припинив через них лікування. У дітей і підлітків молодше 18 років, включно з новонародженими, характер і вираженість небажаних реакцій були такими ж, як у дорослих, а подразнення і біль в оці спостерігалися з частотою 0,9%.
- часто: біль в оці, подразнення ока;
- нечасто: точковий кератит, сухість ока, субкон’юнктивальні крововиливи, гіперемія ока, свербіж повік і очей, набряк повік, дискомфорт в оці;
- нечасто: головний біль, порушення смаку;
- рідко: зміни епітелію рогівки, кон’юнктивіт, блефарит, набряк кон’юнктиви, нечіткість зору, зниження гостроти зору, зорова втомлюваність, почервоніння повік;
- рідко: зниження рівня гемоглобіну, парестезії, блювання, підвищення активності аланінамінотрансферази й гамма-глутамілтрансферази;
- рідко: дискомфорт у носі, біль у горлі та гортані, відчуття стороннього тіла в горлі;
- частота невідома: виразковий кератит, ерозії та ушкодження рогівки, помутніння й набряк рогівки, підвищення внутрішньоочного тиску, світлобоязнь, сльозотеча, виділення з ока, відчуття стороннього тіла в оці;
- частота невідома: підвищена чутливість, запаморочення, серцебиття, задишка, нудота, почервоніння шкіри, висип, свербіж, кропив’янка.
Окремо слід пам’ятати про реакції, відомі для хінолонів при системному застосуванні: тяжкі, іноді смертельні анафілактичні реакції та розриви сухожиль плеча, кисті, ахіллового сухожилля та інших, які потребували хірургічного лікування або призводили до тривалої непрацездатності. Ризик розриву сухожиль вищий у пацієнтів, які отримують кортикостероїди, в осіб літнього віку і для сухожиль, що зазнають великого навантаження.
Передозування
Обмежена місткість кон’юнктивального мішка практично виключає можливість передозування при закапуванні: надлишок розчину просто витікає назовні. Загальна кількість моксифлоксацину в одному флаконі занадто мала, щоб спричинити небажані реакції навіть при випадковому проковтуванні вмісту.
Як отримати рецепт на Floxamic Neo онлайн
Гнійний кон’юнктивіт потребує лікарської оцінки: важливо відрізнити бактеріальне запалення від вірусного чи алергічного і переконатися, що антибіотик справді потрібен. Під час онлайн-консультації лікар розпитає про характер виділень, тривалість симптомів, перенесені реакції на хінолони та використання контактних лінз. За наявності показань він виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
