Eliquis: склад і форма випуску
Одна таблетка, укрита оболонкою, містить 2,5 мг апіксабану. У лінійці препарату є й таблетки 5 мг, і це не формальність: у апіксабану доза визначається не «тяжкістю хвороби взагалі», а конкретним показанням і набором ознак пацієнта, тому та сама упаковка в різних ситуаціях означає різне лікування.
Таблетки приймають двічі на добу в усіх схемах — різняться лише величина дози і тривалість курсу. Саме дворазове приймання й робить пропуск таблетки помітнішим, ніж у препаратів з одноразовим режимом.
Як діє Eliquis
Апіксабан — сильний пероральний зворотний прямий і високовибірковий інгібітор активного центру фактора Xa. Для антикоагулянтної дії йому не потрібен антитромбін III: він пригнічує і вільний фактор Xa, і пов'язаний із тромбом, а також активність протромбінази. Блокуючи фактор Xa, апіксабан перешкоджає утворенню тромбіну і формуванню тромбу.
На агрегацію тромбоцитів препарат прямо не впливає, але опосередковано гальмує ту її частину, яку спричиняє тромбін. У доклінічних дослідженнях на тваринних моделях він запобігав артеріальному й венозному тромбозу в дозах, за яких гемостаз зберігався, — тобто баланс між захистом від тромбу і ризиком кровотечі закладений у саму дозу.
Показання до застосування
Показань три групи. Перша — профілактика венозної тромбоемболії в дорослих після планової операції ендопротезування кульшового або колінного суглоба. Друга — профілактика інсульту й системної емболії в дорослих із неклапанною фібриляцією передсердь і хоча б одним чинником ризику: перенесеним інсультом або транзиторною ішемічною атакою, віком 75 років і старше, артеріальною гіпертензією, діабетом чи симптоматичною серцевою недостатністю класу II і вище за NYHA.
Третя група — лікування тромбозу глибоких вен і тромбоемболії легеневої артерії, а також профілактика їх повторення в дорослих. Протипоказань три: підвищена чутливість до діючої речовини або допоміжних компонентів, клінічно значуща активна кровотеча і захворювання печінки, що перебігає з коагулопатією та клінічно значущим ризиком кровотечі.
Спосіб застосування та дозування
Після планової операції ендопротезування кульшового або колінного суглоба призначають 2,5 мг двічі на добу, причому першу дозу приймають через 12-24 години після втручання; лікар при цьому зважує користь ранішого початку антикоагуляції і ризик післяопераційної кровотечі. Тривалість різна: після операції на кульшовому суглобі — 32-38 днів, на колінному — 10-14 днів. За неклапанної фібриляції передсердь звичайна доза становить 5 мг двічі на добу, а лікування продовжують тривало.
Саме за фібриляції передсердь діє правило зниження дози: якщо в пацієнта є хоча б дві ознаки з трьох — вік 80 років і старше, маса тіла 60 кг і менше, креатинін сироватки 1,5 мг/дл і вище, — призначають 2,5 мг двічі на добу. При лікуванні тромбозу глибоких вен і тромбоемболії легеневої артерії перші 7 днів приймають по 10 мг двічі на добу, потім по 5 мг двічі на добу; мінімальна тривалість лікування, згідно з рекомендаціями, становить щонайменше 3 місяці й залежить від того, чи були чинники ризику минущими. Для профілактики повторного тромбозу після завершення шестимісячного лікування переходять на 2,5 мг двічі на добу.
| Показання | Доза | Тривалість |
|---|---|---|
| Після ендопротезування кульшового суглоба | 2,5 мг двічі на добу, перша доза через 12-24 години після операції | 32-38 днів |
| Після ендопротезування колінного суглоба | 2,5 мг двічі на добу | 10-14 днів |
| Неклапанна фібриляція передсердь | 5 мг двічі на добу | тривало |
| Фібриляція передсердь, дві ознаки з трьох | 2,5 мг двічі на добу за віку від 80 років, маси тіла до 60 кг, креатиніну від 1,5 мг/дл | тривало |
| Лікування тромбозу глибоких вен і тромбоемболії легеневої артерії | 10 мг двічі на добу, потім 5 мг двічі на добу | перші 7 днів, далі щонайменше 3 місяці |
| Профілактика повторного тромбозу | 2,5 мг двічі на добу | після шестимісячного курсу |
Протипоказання
Перелік протипоказань короткий, але кожне з них абсолютне. Це підвищена чутливість до апіксабану або будь-якої допоміжної речовини, клінічно значуща активна кровотеча і захворювання печінки з коагулопатією та клінічно значущим ризиком кровотечі.
Поруч стоять обмеження, формально не внесені до переліку, але такі, що діють схоже. За тяжких порушень функції печінки препарат застосовувати не рекомендується, за легких і помірних, тобто класу A і B за Чайлдом-П'ю, — з обережністю. Одночасне застосування з іншими антикоагулянтами і з іншими інгібіторами агрегації тромбоцитів не рекомендується.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Головна тема — кровотеча і ситуації, коли її ризик особливо великий. Окреме попередження стосується спінальної та епідуральної анестезії й пункції: у пацієнтів, які отримують антикоагулянти для профілактики тромбоемболічних ускладнень, можливе утворення субарахноїдальної або епідуральної гематоми, здатної призвести до тривалого чи незворотного паралічу. Тому строки видалення катетера і введення доз узгоджують заздалегідь, а не по ходу.
Обережність потрібна за одночасного приймання нестероїдних протизапальних засобів, включно з ацетилсаліциловою кислотою. Даних про застосування в літніх пацієнтів у деяких комбінаціях мало, і такі поєднання використовують з обережністю через потенційно вищий ризик кровотечі. За порушення функції нирок дозу переглядають: за легкого й помірного порушення в більшості показань корекція не потрібна, а за фібриляції передсердь із креатиніном 1,5 мг/дл і вище в поєднанні з віком від 80 років або масою тіла до 60 кг дозу зменшують.
Лікарські взаємодії
Апіксабан залежить від ферменту CYP3A4 і переносника P-глікопротеїну, тому сильні інгібітори обох підвищують його концентрацію. Кетоконазол у дозі 400 мг на добу збільшував площу під кривою вдвічі, а максимальну концентрацію — в 1,6 раза, і застосування препарату в пацієнтів, які отримують системно сильні інгібітори, не рекомендується. За слабших інгібіторів коригувати дозу не потрібно.
У зворотний бік діють індуктори: рифампіцин знижував площу під кривою приблизно на 54%, а максимальну концентрацію — на 42%; той самий ефект можливий із фенітоїном, карбамазепіном, фенобарбіталом і звіробоєм. Окрема група — препарати, що впливають на гемостаз. Напроксен як інгібітор P-глікопротеїну підвищував експозицію апіксабану в 1,5-1,6 раза з відповідним подовженням показників згортання. З ацетилсаліциловою кислотою і клопідогрелем у дослідженнях першої фази значущого подовження часу кровотечі не відзначалося, але в окремих пацієнтів поєднання з антитромбоцитарними засобами може давати виразніший ефект.
| Препарати | Що відбувається |
|---|---|
| Кетоконазол та інші сильні інгібітори CYP3A4 і P-глікопротеїну | концентрація апіксабану зростає вдвічі, поєднання не рекомендується |
| Слабкі інгібітори CYP3A4 і P-глікопротеїну | корекція дози не потрібна |
| Рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал, звіробій | концентрація апіксабану падає, захист від тромбозу слабшає |
| Напроксен та інші нестероїдні протизапальні засоби | зростання експозиції апіксабану і ризику кровотечі |
| Інші антикоагулянти й антитромбоцитарні засоби | спільне застосування не рекомендується |
Вагітність і годування груддю
Даних про застосування апіксабану у вагітних немає. Дослідження на тваринах не вказують на прямий чи опосередкований шкідливий вплив на репродукцію, проте застосовувати препарат під час вагітності не рекомендується.
Чи виділяються апіксабан і його метаболіти в грудне молоко в людини, невідомо; у дослідженнях на тваринах виділення в молоко підтверджене. Тому рішення про лікування жінки, яка годує, ухвалює лікар, а за потреби тривалої антикоагуляції обговорюють альтернативи.
Побічні дії
Безпечність апіксабану оцінювали в одному дослідженні другої фази і трьох дослідженнях третьої фази в 5924 пацієнтів після великих ортопедичних операцій на нижніх кінцівках, які отримували 2,5 мг двічі на добу до 38 днів. Небажані реакції відзначені в 11% із них. Частими були анемія, кровотеча, синці й нудота, а ймовірність кровотечі зростає за супутніх чинників ризику, наприклад за органічних змін, здатних кровоточити.
| Група | Прояви |
|---|---|
| Часті | анемія, кровотеча, синці, нудота |
| Кровотечі за локалізацією | носові, з ясен, шлунково-кишкові, гематурія, синці в місцях ін'єкцій і після процедур |
| Кров | тромбоцитопенія, зниження гемоглобіну і гематокриту |
| Алергічні реакції | висип, свербіж, кропив'янка, гіперчутливість, ангіоневротичний набряк |
| Інше | зниження тиску, підвищення печінкових ферментів, м'язові крововиливи |
Передозування
Антидоту в препарату немає, і це ключовий факт. Передозування апіксабану підвищує ризик кровотечі; за геморагічних ускладнень лікування припиняють і знаходять джерело кровотечі. Далі розглядають відповідні заходи — наприклад, хірургічний гемостаз або переливання свіжозамороженої плазми.
При цьому запас безпеки в препарату помітний: у контрольованих дослідженнях здорові добровольці отримували до 50 мг на добу протягом 3-7 днів — дози, що десятикратно перевищують максимальну рекомендовану, — без клінічно значущих небажаних ефектів. Це не привід ставитися до пропущених чи подвоєних доз спокійно, але пояснює, чому основну небезпеку становить саме кровотеча, а не токсичність як така.
Як отримати рецепт на Eliquis онлайн
Eliquis відпускається за рецептом, і електронний рецепт оформлює лікар після оцінки стану пацієнта. На сервісі e-zdrowie.com заповнюють анкету: дані пацієнта, показання, дату операції або судинної події, поточну дозу, масу тіла, вік, останній рівень креатиніну, супутні хвороби та всі ліки, які приймаються. Ці дані не формальність: вік, маса тіла і креатинін прямо визначають, буде доза 5 мг чи 2,5 мг.
Лікар вивчає анкету і ухвалює рішення; за нестачі даних він ставить уточнювальні запитання або пропонує очну консультацію. Після виписування чотиризначний код надходить у SMS і на електронну пошту — із ним і номером PESEL таблетки видадуть у будь-якій польській аптеці. Про заплановані операції, стоматологічні втручання і спінальну анестезію попереджайте лікаря заздалегідь: схему приймання в таких випадках узгоджують до процедури, а не після неї.
