Elidel®: склад і форма випуску
Elidel® випускається у формі крему для зовнішнього застосування. Один грам крему містить 10 мг пімекролімусу, тобто концентрація діючої речовини становить 1%.
У допоміжному складі є цетиловий і стеариловий спирти, здатні спричиняти місцеву шкірну реакцію аж до контактного дерматиту, а також пропіленгліколь, який може подразнювати шкіру. Крем наносять лише на шкіру і ніколи — на слизові оболонки; оклюзійні пов'язки не застосовують, їх використання з препаратом не вивчалося.
Як діє Elidel®
Пімекролімус — ліпофільне похідне макролактаму аскоміцину з протизапальною дією і клітинно-селективний інгібітор синтезу та вивільнення прозапальних цитокінів. Він має високу спорідненість до макрофіліну-12, зв'язується з ним і пригнічує кальційзалежну фосфатазу кальциневрин, а внаслідок цього гальмує синтез запальних цитокінів у T-лімфоцитах. Усі ці фармакологічні властивості отримані в доклінічних дослідженнях.
Особливо показове порівняння з глюкокортикостероїдами. У дослідах на свинях з алергічним контактним дерматитом місцево застосований пімекролімус був так само ефективний, як сильнодійні глюкокортикостероїди, але, на відміну від них, не спричиняв атрофії шкіри й не впливав на клітини Лангерганса у шкірі гризунів. Він не порушує первинну імунну відповідь і не впливає на лімфатичні вузли у гризунів з алергічним контактним дерматитом. Крізь шкіру пімекролімус проникає приблизно так само, як глюкокортикостероїди, але всмоктується в організм меншою мірою. Інакше кажучи, від глюкокортикостероїдів він відрізняється вибірковою дією саме на шкіру.
Показання до застосування
Препарат застосовується для лікування пацієнтів від 2 років із легким або помірним атопічним дерматитом, коли місцеві глюкокортикостероїди не рекомендовані або їх застосування неможливе. Це можуть бути такі випадки:
- непереносимість місцевих глюкокортикостероїдів;
- відсутність реакції на застосовувані місцеві глюкокортикостероїди;
- нанесення на шкіру обличчя і шиї, де тривале переривчасте лікування глюкокортикостероїдами може бути недоречним.
Зверніть увагу на логіку показання: препарат позиціонується не як перший вибір за атопічного дерматиту, а як варіант для тих ситуацій, де стероїди не підходять. Починати лікування має лікар, який має досвід діагностики й лікування атопічного дерматиту.
Спосіб застосування та дозування
Тонкий шар крему наносять 2 рази на добу на уражені ділянки шкіри й обережно втирають до повного вбирання. Препарат застосовують до зникнення симптомів захворювання, після чого його використання припиняють.
| Параметр | Вказівка |
|---|---|
| Кратність нанесення | 2 рази на добу, тонким шаром, із втиранням до вбирання |
| Куди наносити | На всі ділянки шкіри, включно з волосистою частиною голови, обличчям, шиєю і складками, крім слизових оболонок |
| Оклюзійні пов'язки | Не застосовуються |
| Пом'якшувальні засоби | Можна наносити одразу після крему |
| Початок лікування за тривалої терапії | За перших ознак і симптомів загострення — це запобігає рецидиву |
| Коли припиняти | Після зникнення об'єктивних і суб'єктивних симптомів |
| Діти від 2 до 11 років і підлітки 12–17 років | Дозування і спосіб застосування ті самі, що в дорослих |
| Діти молодші за 2 роки | Не застосовується через брак даних |
Режим лікування принципово переривчастий: препарат використовують короткими курсами за появи симптомів і тривало з перервами — щоб запобігти рецидивам. Дані клінічних досліджень підтверджують можливість циклічного застосування не довше 12 місяців. Якщо через 6 тижнів застосування поліпшення немає або захворювання загострюється, препарат відміняють: у цьому разі слід підтвердити діагноз атопічного дерматиту й розглянути інші способи лікування. У пацієнтів 65 років і старших атопічний дерматит трапляється рідко, і в клінічних дослідженнях брало участь недостатньо пацієнтів цієї вікової групи, тому чи відрізняється в них реакція на препарат, не оцінювалося.
Протипоказання
Препарат протипоказаний за підвищеної чутливості до діючої речовини, до інших макролактамів або до будь-якої з допоміжних речовин.
Окрім цього єдиного формального протипоказання, інструкція перелічує кілька ситуацій, у яких препарат застосовувати не слід: вроджений чи набутий імунодефіцит, лікування, що спричиняє імуносупресію, ділянки з потенційно пухлинними чи передпухлинними змінами шкіри та ділянки, уражені вірусною інфекцією — наприклад простим герпесом чи вітряною віспою.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Головний предмет обговорення за цього препарату — онкологічна безпечність. Пімекролімус належить до інгібіторів кальциневрину, а в пацієнтів після трансплантації і в тих, хто отримує тривалу інтенсивну системну імуносупресію, застосування інгібіторів кальциневрину пов'язане з підвищеним ризиком лімфом і злоякісних пухлин шкіри. Повідомлялося про випадки злоякісних новоутворень, включно зі шкірною лімфомою, лімфомами інших типів і раком шкіри, у пацієнтів, які застосовували пімекролімус у формі крему. При цьому в пацієнтів з атопічним дерматитом, які отримували препарат, значущого підвищення концентрації пімекролімусу в організмі не відзначали. Довгостроковий вплив на місцеву імунну відповідь шкіри й на частоту злоякісних пухлин шкіри невідомий.
- препарат не застосовують за вродженого чи набутого імунодефіциту і на тлі імуносупресивного лікування, а також на ділянках із потенційно пухлинними чи передпухлинними змінами шкіри;
- наносити на шкіру, уражену вірусною інфекцією (простий герпес, вітряна віспа), не можна; за розвитку герпетичної інфекції застосування припиняють до її вилікування;
- пацієнти з атопічним дерматитом схильні до поверхневих шкірних інфекцій, зокрема до герпетичної екземи Капоші, і препарат може підвищувати ризик інфекції вірусом простого герпесу, яка проявляється швидким поширенням пухирцевих та ерозивних елементів;
- ефективність і безпечність за атопічного дерматиту з бактеріальним суперінфікуванням не оцінювалися: інфекцію рекомендується вилікувати до початку застосування препарату, а за тяжкого дерматиту на тлі лікування можливий підвищений ризик бактеріальних інфекцій шкіри, наприклад імпетиго;
- у місці нанесення можливі легкі та минущі реакції — відчуття тепла і печіння шкіри; за вираженої місцевої реакції співвідношення ризику й користі переглядають;
- слід уникати контакту з очима і слизовими оболонками, а за випадкового потрапляння препарат видаляють і промивають очі чи слизові водою;
- пацієнтам пояснюють правила захисту від сонця: скорочення часу перебування на сонці, засоби з UV-фільтрами і відповідний одяг;
- за генералізованого збільшення лімфатичних вузлів потрібно точно встановити його причину; якщо причина неясна або розвинувся гострий інфекційний мононуклеоз, застосування препарату припиняють, а за пацієнтом спостерігають до розв'язання стану.
Окремо виділені групи з потенційно підвищеною системною експозицією. За синдрому Нетертона препарат не рекомендується через можливий ризик підвищеного системного всмоктування пімекролімусу, за еритродермії — тому що досліджень безпечності в цій групі не проводилося. У пацієнтів із тяжкою інфекцією і пошкодженою шкірою системні концентрації можуть бути вищими. Щодо лімфаденопатії, у клінічних дослідженнях генералізоване збільшення лімфатичних вузлів виникло у 14 випадках із 1544, тобто в 0,9% пацієнтів; здебільшого воно було пов'язане із супутньою інфекцією і минало після відповідної антибіотикотерапії, а причина була відома чи з'ясована. На здатність керувати транспортом і працювати з механізмами препарат не впливає або впливає незначно.
Лікарські взаємодії
Систематичної оцінки можливих взаємодій препарату з іншими засобами не проводилося. Пімекролімус метаболізується винятково за участю CYP450 3A4, однак через мінімальне всмоктування взаємодії з препаратами системної дії малоймовірні. Наявні дані показують, що крем можна застосовувати одночасно з антибіотиками, антигістамінними засобами і глюкокортикостероїдами всередину, інтраназально чи інгаляційно.
- вакцини — системні взаємодії малоймовірні через мінімальне всмоктування, але їх не вивчали: за поширеного процесу щеплення рекомендується робити в перервах між курсами лікування;
- наносити пімекролімус на місце вакцинації за місцевих реакцій не рекомендується, оскільки досліджень щодо цього немає;
- досвіду одночасного застосування з імуносупресивними методами лікування атопічного дерматиту — терапією променями UVB, UVA, PUVA, азатіоприном і циклоспорином A — немає;
- фотоканцерогенної дії у тварин препарат не виявляє, однак даних у людини немає, тому під час лікування слід уникати надмірного ультрафіолетового опромінення шкіри, включно із солярієм і терапією PUVA, UVA чи UVB;
- алкоголь — у рідкісних випадках невдовзі після його вживання можливі раптовий приплив жару, висип, відчуття печіння, свербіж чи набряк.
Реакція на алкоголь заслуговує окремої згадки: вона описана й у переліку небажаних явищ як непереносимість алкоголю і належить до рідкісних, але впізнаваних явищ — якщо така реакція виникла, про неї варто повідомити лікаря.
Вагітність і грудне вигодовування
Даних про застосування пімекролімусу у вагітних немає або вони обмежені. Дослідження на тваринах із нанесенням препарату на шкіру не виявили прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на розвиток зародка й плода, тоді як дослідження з прийманням усередину показали токсичну дію на репродукцію. Через малий ступінь всмоктування пімекролімусу за місцевого застосування потенційний ризик для людини вважається обмеженим, однак препарат не слід застосовувати під час вагітності.
Досліджень проникнення пімекролімусу в молоко після місцевого застосування у тварин не проводилося, у жінок, які годують, препарат не вивчався, і чи проникає він у грудне молоко, невідомо. Через мінімальне всмоктування ризик для людини обмежений: жінки, які годують, можуть застосовувати препарат, дотримуючись обережності. Одне обмеження обов'язкове: щоб новонароджений випадково не проковтнув крем, наносити його на груди жінкам, які годують, не можна.
Побічні дії
Найчастішими небажаними явищами були реакції в місці нанесення: про них повідомили близько 19% пацієнтів, які отримували препарат, і 16% пацієнтів контрольної групи. Зазвичай ці реакції виникали на початку лікування, мали легкий чи помірний перебіг і були короткочасними. Дуже часто відзначалося відчуття печіння, часто — реакції в місці нанесення у вигляді подразнення, свербежу і почервоніння.
- часто — шкірні інфекції, зокрема запалення волосяних фолікулів;
- нечасто — фурункул, імпетиго, простий герпес, оперізувальний лишай, герпетична екзема, папілома шкіри і погіршення стану;
- нечасто — контагіозний молюск;
- нечасто — порушення шкіри в місці нанесення: висип, біль, парестезії, лущення, сухість, набряк і посилення атопічного дерматиту;
- рідко — алергічні шкірні реакції, наприклад висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк;
- рідко — зміна забарвлення шкіри: гіпопігментація або гіперпігментація;
- рідко — непереносимість алкоголю, здебільшого у вигляді приливів жару, висипу, відчуття печіння, свербежу чи набряку невдовзі після приймання алкоголю;
- дуже рідко — анафілактичні реакції, зокрема тяжкі.
Після виходу препарату на ринок у пацієнтів, які застосовували пімекролімус у формі крему, відзначалися випадки злоякісних новоутворень, включно зі шкірною лімфомою, лімфомами інших типів і раком шкіри. Крім того, і в постреєстраційний період, і в клінічних дослідженнях повідомлялося про випадки збільшення лімфатичних вузлів, однак причинно-наслідковий зв'язок із застосуванням препарату не встановлений.
Передозування
Досвіду передозування препарату немає. Випадків помилкового проковтування крему не зареєстровано.
Проте зберігати крем слід так, щоб він був недоступний для дітей, а жінкам, які годують, інструкція прямо забороняє наносити його на груди — саме щоб виключити випадкове проковтування дитиною.
Як отримати рецепт на Elidel® онлайн
Крем із пімекролімусом відпускається за рецептом, і лікування ним починає лікар із досвідом діагностики й терапії атопічного дерматиту. Схема застосування переривчаста, циклічне лікування не має тривати довше 12 місяців, а якщо через 6 тижнів поліпшення немає, діагноз переглядають.
На онлайн-консультації лікар з'ясує характер і тяжкість висипань, попереднє лікування стероїдами і їхню переносимість, стан імунної системи й наявність шкірних інфекцій, а за наявності показань випише електронний рецепт — за його кодом препарат можна отримати в аптеці.
