Dutilox: склад і форма випуску
Dutilox випускається у вигляді твердих кишково-розчинних капсул. Одна капсула містить 30 мг або 60 мг дулоксетину у формі гідрохлориду. Кишково-розчинна оболонка захищає діючу речовину від шлункового соку, тому капсули ковтають цілими, не розкриваючи і не розжовуючи.
До складу твердих кишково-розчинних капсул входить сахароза. Пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, синдромом мальабсорбції глюкози та галактози або недостатністю сахарази-ізомальтази приймати препарат не слід.
Як діє Dutilox
Дулоксетин є інгібітором зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну. Зворотне захоплення дофаміну він пригнічує слабко і не має значущої спорідненості до гістамінових, дофамінових, холінергічних та адренергічних рецепторів. В дослідженнях на тваринах дулоксетин дозозалежно підвищував позаклітинну концентрацію серотоніну та норадреналіну в різних відділах головного мозку.
Друге напрямок дії пов’язане з знеболенням. У доклінічних дослідженнях на різних моделях нейропатичного та запального болю дулоксетин нормалізував больовий поріг і зменшував вираженість больової поведінки при тривалому болю. Вважається, що механізм цього ефекту полягає в посиленні активності низхідних шляхів гальмування болю в центральній нервовій системі.
Показання до застосування
Dutilox застосовують у дорослих за трьома показаннями: лікування великого депресивного розладу, лікування болю при діабетичній периферичній нейропатії та лікування генералізованого тривожного розладу. Для кожного з них передбачена своя схема підбору дози.
У дітей та підлітків молодше 18 років препарат не застосовують. При великому депресивному розладі це пов’язано з профілем безпеки та ефективності, при генералізованому тривожному розладі безпека та ефективність у пацієнтів 7–17 років не встановлені, а при болю на тлі діабетичної нейропатії відповідні дослідження не проводилися.
Спосіб застосування та дози
Капсули приймають всередину, під час їди або незалежно від прийому їжі. Відповідь на антидепресивне лікування зазвичай спостерігається через 2–4 тижні, і після її закріплення терапію рекомендується продовжувати ще кілька місяців для запобігання рецидивам. При болю на тлі діабетичної нейропатії клінічний ефект оцінюють через 2 місяці, а потім регулярно, не рідше одного разу на 3 місяці.
Дози при різних показаннях
| Показання | Початкова доза | Підтримувальна доза | Максимальна вивчена доза |
|---|---|---|---|
| Великий депресивний розлад | 60 мг один раз на добу | 60 мг один раз на добу | 120 мг на добу |
| Генералізований тривожний розлад | 30 мг один раз на добу | 60 мг один раз на добу | 120 мг на добу |
| Біль при діабетичній периферичній нейропатії | 60 мг один раз на добу | 60 мг один раз на добу | 120 мг на добу в рівних розділених дозах |
Окремі групи пацієнтів та припинення лікування
Пацієнтам літнього віку корекція дози лише за віком не потрібна, однак при призначенні 120 мг на добу потрібна обережність через обмежений обсяг даних. При легкому та помірному порушенні функції нирок із кліренсом креатиніну від 30 до 80 мл/хв доза не змінюється, при тяжкій нирковій недостатності та при захворюваннях печінки, що порушують її функцію, препарат застосовувати не можна. Різко припиняти прийом не слід: дозу знижують поступово, щонайменше протягом 1–2 тижнів, щоб зменшити ризик синдрому відміни. Якщо при зниженні дози виникають непереносимі для пацієнта симптоми, лікар може повернутися до попередньої дози та потім відміняти препарат повільніше.
Протипоказання
Препарат протипоказаний при підвищеній чутливості до дулоксетину або до будь-якої допоміжної речовини, а також при захворюваннях печінки, що призводять до порушення її функції, і при тяжкій нирковій недостатності з кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв. Починати лікування не можна у пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертензією через можливий ризик гіпертонічного кризу.
Окрему групу становлять лікарські протипоказання. Заборонено одночасне застосування з неселективними необоротними інгібіторами моноаміноксидази. Не слід поєднувати препарат з флувоксаміном, ципрофлоксацином або еноксацином: це сильні інгібітори ізоензиму CYP1A2, і спільний прийом підвищує концентрацію дулоксетину в плазмі крові.
Особливі вказівки та заходи застереження
Дулоксетин має норадренергічну дію і в частини пацієнтів підвищує артеріальний тиск; описані випадки гіпертонічного кризу, особливо в людей з гіпертензією до початку лікування. Тому при підвищеному тиску й інших хворобах серця рекомендується контролювати артеріальний тиск, насамперед у перший місяць терапії. Якщо тиск залишається високим, лікар розглядає зменшення дози або поступову відміну препарату.
Ризик суїцидальної поведінки
Депресія сама по собі пов’язана з підвищеним ризиком суїцидальних думок, самоушкодження та суїциду, і цей ризик зберігається до настання чіткого покращення. Оскільки покращення може настати лише через кілька тижнів, за пацієнтом увесь цей час потрібно уважно спостерігати. Метааналіз плацебо-контрольованих досліджень антидепресантів показав підвищений ризик суїцидальної поведінки в людей молодше 25 років. Пацієнтові та його близьким слід пояснити, що про будь-яке погіршення стану, появу суїцидальних думок або незвичні зміни поведінки потрібно негайно повідомляти лікаря.
Інші заходи застереження
- обережність при епізодах манії в анамнезі, біполярному афективному розладі та судомних нападах;
- ризик серотонінового синдрому при поєднанні з іншими серотонінергічними засобами, включно з препаратами звіробою продірявленого;
- розширення зіниці, тому потрібна обережність при підвищеному внутрішньоочному тиску та ризику закритокутової глаукоми;
- ризик кровотеч при одночасному прийомі антикоагулянтів і засобів, що впливають на функцію тромбоцитів;
- ризик гіпонатріємії у літніх, при цирозі печінки, зневодненні та прийомі діуретиків;
- акатизія з відчуттям внутрішнього неспокою та потребою рухатися, частіше в перші тижні лікування;
- ризик ураження печінки з підвищенням активності печінкових ферментів, гепатитом і жовтяницею;
- не слід одночасно приймати кілька препаратів, що містять дулоксетин, а також сідати за кермо при сонливості та запамороченні.
Лікарські взаємодії
Через ризик серотонінового синдрому дулоксетин не поєднують з неселективними необоротними інгібіторами моноаміноксидази; між прийомом цих засобів витримують інтервал не менше 14 днів, а після відміни дулоксетину до початку терапії інгібітором моноаміноксидази має пройти не менше 5 днів. Не рекомендується поєднання з оборотними інгібіторами, такими як моклобемід, і з лінезолідом. Обережність потрібна при одночасному прийомі інших серотонінергічних засобів, трициклічних антидепресантів, триптанів, трамадолу, петидину та триптофану, а також будь-яких засобів, що діють на центральну нервову систему, включно з алкоголем, бензодіазепінами, опіоїдними анальгетиками, антипсихотичними препаратами та седативними антигістамінними засобами.
Дулоксетин метаболізується ізоензимом CYP1A2, тому сильні інгібітори цього ферменту різко підвищують його концентрацію: флувоксамін у дозі 100 мг один раз на добу знижував кліренс дулоксетину приблизно на 77% і збільшував площу під кривою концентрації в шість разів. Сам дулоксетин є помірним інгібітором CYP2D6: при спільному прийомі площа під кривою концентрації дезипраміну зростала утричі, а толтеродину — на 71%. Обережність потрібна з рисперидоном, нортриптиліном, амітриптиліном, іміпраміном і особливо з препаратами вузького терапевтичного діапазону — флекаїнідом, пропафеноном, метопрололом. При поєднанні з варфарином описано підвищення міжнародного нормалізованого відношення. У курців концентрація дулоксетину в плазмі майже на 50% нижча, ніж у некурців.
Вагітність і грудне вигодовування
Дані щодо застосування дулоксетину у вагітних відсутні або дуже обмежені, а в дослідженнях на тваринах виявлено токсичний вплив на репродукцію при системній експозиції нижче максимальної клінічної. Застосування селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну на пізніх термінах вагітності пов’язують з ризиком стійкої легеневої гіпертензії у новонародженого; для дулоксетину такі дослідження не проводилися, але з урахуванням механізму дії цей ризик не можна виключити. У новонароджених, матері яких приймали препарат перед пологами, можливі симптоми відміни: зниження м’язового тонусу, тремор, тремтіння, труднощі при годуванні, порушення дихання та судоми. Призначати препарат вагітній можна лише тоді, коли очікувана користь перевищує можливий ризик для плода.
У дослідженні за участю шести жінок у період лактації дулоксетин проникав у грудне молоко дуже слабо: розрахункова добова доза для дитини становила близько 0,14% від дози матері в перерахунку на кілограм маси тіла. Проте застосування препарату в період грудного вигодовування не рекомендується, оскільки безпека дулоксетину для грудних дітей не визначена.
Побічні дії
Найчастіше повідомлялося про нудоту, головний біль, сухість у роті, сонливість та запаморочення. Більшість найчастіших небажаних реакцій були легкими або помірними, з’являлися невдовзі після початку терапії і в більшості випадків зникали в міру продовження лікування. До частих реакцій належать також безсоння, збудження, тривога, зниження лібідо, порушення оргазму, незвичні сновидіння, млявість, тремор, парестезії, нечіткість зору, шум у вухах, серцебиття, підвищення артеріального тиску, почервоніння обличчя, позіхання, закреп, діарея, біль у животі, блювання, порушення травлення, метеоризм, підвищена пітливість, висип, кістково-м’язовий біль, судоми м’язів, болісне або утруднене сечовипускання, прискорене сечовипускання, порушення ерекції та еякуляції, падіння, втомлюваність, зниження апетиту та зниження маси тіла.
- нечасто: суїцидальні думки, дезорієнтація, апатія, бруксизм, порушення сну;
- нечасто: непритомність, ортостатична гіпотензія, артеріальна гіпертензія, тахікардія, надшлуночкова аритмія;
- нечасто: гепатит, підвищення активності печінкових ферментів і лужної фосфатази, гостре ураження печінки;
- нечасто: розширення зіниці, порушення зору, кровотеча з носа, шлунково-кишкова кровотеча;
- рідко: серотоніновий синдром, судоми, екстрапірамідні симптоми, психомоторне збудження;
- рідко: анафілактична реакція, синдром гіперчутливості, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса — Джонсона;
- рідко: печінкова недостатність, жовтяниця, гіпертонічний криз, глаукома, гіпотиреоз;
- рідко: суїцидальна поведінка, маніакальний стан, галюцинації, агресія та гнів.
Окремої уваги заслуговує синдром відміни: після припинення прийому, особливо різкого, часто виникають запаморочення, порушення чутливості, розлади сну, втомлюваність, збудження або тривога, нудота, блювання, тремор, головний біль, біль у м’язах, дратівливість, діарея та підвищена пітливість. Зазвичай ці симптоми легкі або помірні та минають самостійно протягом двох тижнів, але в частини пацієнтів вони бувають тяжкими або зберігаються довше.
Передозування
Описані випадки передозування дулоксетину як окремо, так і в поєднанні з іншими лікарськими засобами, при дозі до 5400 мг. Відзначено кілька летальних випадків, переважно при передозуванні кількох препаратів, але також і після прийому лише дулоксетину в дозі близько 1000 мг. Проявами передозування були сонливість, кома, серотоніновий синдром, судоми, блювання та тахікардія.
Специфічного антидоту не існує. При розвитку серотонінового синдрому розглядають специфічне лікування, наприклад призначення ципрохептадину та контроль температури тіла. Необхідно забезпечити прохідність дихальних шляхів, стежити за роботою серця та основними показниками життєдіяльності й проводити симптоматичну та підтримувальну терапію. Промивання шлунка доцільне невдовзі після прийому або при наявності симптомів, а активоване вугілля допомагає зменшити всмоктування. Об’єм розподілу дулоксетину великий, тому форсований діурез, гемоперфузія та обмінне переливання крові навряд чи будуть корисними.
Як отримати рецепт на Dutilox онлайн
Dutilox відпускається за рецептом: доза залежить від показання, препарат несумісний з низкою інших лікарських засобів і потребує поступової відміни. Лікар уточнить характер симптомів, супутні захворювання, рівень артеріального тиску та всі прийняті препарати.
Обговорити це можна на онлайн-консультації: лікар збере анамнез дистанційно і за наявності показань випише електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
