Duomox®: склад і форма випуску
Одна таблетка містить 250 мг, 375 мг, 500 мг, 750 мг або 1 г амоксициліну у формі тригідрату. П'ять дозувань в одній лінійці — прямий наслідок того, що доза тут залежить від інфекції, віку, маси тіла і функції нирок пацієнта.
Таблетку вміщують у склянку води і добре розмішують до рівномірного розподілу, а отриману суміш приймають одразу після приготування; можна й просто проковтнути таблетку, запивши водою. Їжа всмоктуванню не заважає. Лікування можна почати з парентеральних форм амоксициліну за відповідною схемою і продовжити прийманням усередину.
Як діє Duomox®
Амоксицилін — напівсинтетичний пеніцилін, бета-лактамний антибіотик. Він пригнічує один або кілька ферментів, які називають пеніцилінзв'язувальними білками, у шляху біосинтезу бактеріального пептидоглікану — структурного компонента клітинної стінки. Гальмування синтезу пептидоглікану послаблює стінку, після чого зазвичай настають лізис клітини і загибель бактерії.
У цього механізму є чітка межа. Амоксицилін руйнується бета-лактамазами, які виробляють стійкі бактерії, тому на такі мікроорганізми його дія не поширюється. Звідси практичний наслідок: препарат не підходить для лікування деяких інфекцій, якщо збудник не визначено заздалегідь і не відомо, що він чутливий, або якщо немає підстав припускати чутливість найімовірнішого збудника. Особливо це стосується інфекцій сечових шляхів і тяжких інфекцій вуха, носа та горла.
Показання до застосування
Препарат показаний для лікування в дітей і дорослих гострого бактеріального синуситу, гострого середнього отиту, гострого стрептококового тонзиліту і фарингіту, загострення хронічного бронхіту, позалікарняної пневмонії, гострого циститу, безсимптомної бактеріурії під час вагітності, гострого пієлонефриту, черевного і паратифозного тифу, навколозубного абсцесу з поширенням запалення сполучної тканини, інфекцій, пов'язаних із протезуванням суглобів, ерадикації Helicobacter pylori і хвороби Лайма. Крім того, препарат показаний для запобігання ендокардиту.
Такий широкий перелік потребує застереження, і воно в інструкції є: слід ураховувати офіційні рекомендації щодо застосування антибактеріальних засобів. Тривалість лікування визначається видом інфекції та відповіддю пацієнта і має бути якомога коротшою, хоча деякі інфекції потребують довшого курсу.
Спосіб застосування та дозування
Дозу обирають, ураховуючи ймовірних збудників та їхню вірогідну чутливість, тяжкість і локалізацію інфекції, вік, масу тіла і функцію нирок. Дітям з масою тіла 40 кг і більше призначають дорослі дози; у літніх пацієнтів корекція не потрібна.
| Показання | Доза для дорослих і дітей від 40 кг |
| Гострий синусит, безсимптомна бактеріурія при вагітності, гострий пієлонефрит | 250–500 мг кожні 8 годин або 750 мг — 1 г кожні 12 годин |
| Гострий середній отит | 500 мг кожні 8 годин або 750 мг — 1 г кожні 12 годин |
| Стрептококовий тонзиліт і фарингіт, загострення хронічного бронхіту | При тяжких інфекціях 750 мг — 1 г кожні 8 годин протягом 10 днів |
| Позалікарняна пневмонія, інфекції при протезуванні суглобів | 500 мг — 1 г кожні 8 годин |
| Гострий цистит | 3 г двічі на добу протягом одного дня |
| Черевний і паратифозний тиф | 500 мг — 2 г кожні 8 годин |
| Запобігання ендокардиту | 2 г усередину одноразово за 30–60 хвилин до втручання |
| Ерадикація H. pylori | 750 мг — 1 г двічі на добу 7 днів разом з інгібітором протонної помпи та іншим антибіотиком |
| Хвороба Лайма, рання форма | 500 мг — 1 г кожні 8 годин, максимум 4 г на добу, 14 днів (від 10 до 21 дня) |
| Хвороба Лайма, пізня форма із системними проявами | 500 мг — 2 г кожні 8 годин, максимум 6 г на добу, 10–30 днів |
Дітям з масою тіла менш ніж 40 кг дозу рахують на кілограм: при синуситі, середньому отиті, пневмонії, циститі, пієлонефриті та навколозубному абсцесі — 20–90 мг на кг на добу в кілька приймань; при стрептококовому тонзиліті й фарингіті — 40–90 мг на кг; при черевному і паратифозному тифі — 100 мг на кг у 3 приймання; для запобігання ендокардиту — 50 мг на кг одноразово за 30–60 хвилин до втручання; при ранній формі хвороби Лайма — 25–50 мг на кг у 3 приймання 10–21 день, при пізній — 100 мг на кг у 3 приймання 10–30 днів.
| Функція нирок | Максимальна доза |
| Швидкість клубочкової фільтрації понад 30 мл/хв | Корекція не потрібна |
| 10–30 мл/хв, дорослі й діти від 40 кг | 500 мг двічі на добу |
| Менш ніж 10 мл/хв, дорослі й діти від 40 кг | 500 мг на добу |
| 10–30 мл/хв, діти до 40 кг | 15 мг на кг двічі на добу, але не більш ніж 500 мг на приймання |
| Менш ніж 10 мл/хв, діти до 40 кг | 15 мг на кг один раз на добу, але не більш ніж 500 мг |
| Гемодіаліз | 15 мг на кг раз на добу, додаткова доза 15 мг на кг перед процедурою і ще одна після неї; максимум 500 мг на добу |
Протипоказання
Протипоказань два: підвищена чутливість до амоксициліну, до будь-якого пеніциліну або до будь-якої допоміжної речовини, а також тяжка негайна реакція гіперчутливості, наприклад анафілаксія, на інший бета-лактамний препарат — цефалоспорин, карбапенем чи монобактам — у минулому.
Друге протипоказання пояснюється перехресною алергією всередині класу бета-лактамів. Тому перед початком лікування обов'язково збирають докладний анамнез про реакції гіперчутливості на пеніциліни, цефалоспорини та інші бета-лактами. Тяжкі алергічні реакції, зрідка зі смертельним наслідком, у тих, хто отримував пеніциліни, описані, і найімовірніші вони в людей із гіперчутливістю до пеніцилінів у минулому і з атопічними захворюваннями.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
При появі алергічної реакції лікування припиняють і призначають альтернативне; окремо згадано гострий коронарний синдром на тлі алергічної реакції. Генералізована еритема з пустулами і гарячкою на початку лікування може бути проявом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу: у цьому разі амоксицилін відміняють, і будь-яке подальше його застосування протипоказане. При підозрі на інфекційний мононуклеоз препарату слід уникати — у таких пацієнтів установлено зв'язок між кореподібним висипом і його прийманням. При лікуванні хвороби Лайма можлива реакція Яріша — Герксгеймера: вона спричинена прямою бактерицидною дією на Borrelia burgdorferi, трапляється часто і зазвичай минає сама, і пацієнта про це попереджають заздалегідь.
- Діарея і коліт. При майже всіх антибактеріальних засобах описано антибіотик-асоційований коліт — від легкого до загрозливого для життя. Тому при появі діареї під час лікування або після нього препарат негайно відміняють, пацієнта обстежують і призначають відповідне лікування; засоби, що гальмують перистальтику, у такій ситуації протипоказані.
- Судоми. Вони можливі при порушенні функції нирок, при великих дозах і за наявності схильних чинників — судом у минулому, лікованої епілепсії, захворювань оболонок мозку. При порушенні функції нирок дозу приводять у відповідність до ступеня недостатності.
- Кристалурія і рідина. У пацієнтів зі зниженим об'ємом сечі дуже рідко спостерігалася кристалурія, передусім при парентеральному лікуванні. При великих дозах забезпечують достатнє надходження рідини та сечовиділення, а при катетері в сечовому міхурі регулярно перевіряють його прохідність.
- Лабораторні аналізи. Висока концентрація амоксициліну в сечі може давати хибнопозитивні результати хімічних тестів, тому глюкозу в сечі визначають ферментними методами з глюкозооксидазою; спотворюватися можуть і результати визначення естріолу у вагітних. При тривалому лікуванні періодично перевіряють функцію нирок, печінки і кровотворної системи.
Лікарські взаємодії
Одночасне застосування з пробенецидом не рекомендується: він зменшує канальцеву секрецію амоксициліну в нирках, через що концентрація антибіотика в крові підвищується і тримається довше. Алопуринол при спільному прийманні може збільшувати ймовірність шкірних алергічних реакцій. Тетрацикліни та інші бактеріостатичні препарати можуть впливати на бактерицидну дію амоксициліну — механізм той самий, що й в усіх пеніцилінів: вони діють на бактеріальну стінку, що росте, а бактеріостатик ріст зупиняє.
Пероральні антикоагулянти й пеніциліни широко застосовувалися разом без повідомлень про взаємодії, проте описано випадки підвищення міжнародного нормалізованого відношення в пацієнтів на аценокумаролі або варфарині, яким призначили амоксицилін. При спільному застосуванні МНВ ретельно контролюють після початку і після закінчення приймання антибіотика, а дозу антикоагулянта може знадобитися змінити. Пеніциліни можуть зменшувати виведення метотрексату і підвищувати його токсичність.
Вагітність і грудне вигодовування
Дослідження на тваринах не вказують на шкідливий вплив на репродукцію, а обмежені дані про застосування амоксициліну у вагітних не показують підвищеного ризику вроджених вад. Проте застосовувати препарат при вагітності слід лише тоді, коли очікувана користь переважає ризик. Зауважимо, що безсимптомна бактеріурія при вагітності входить до переліку показань — тобто в певних ситуаціях лікування якраз необхідне.
Амоксицилін проникає в грудне молоко в невеликих кількостях, що може створювати ризик сенсибілізації в дитини. Можливі діарея і грибкова інфекція слизових оболонок, і у зв'язку з цим може знадобитися припинення годування. Застосовувати препарат у період лактації можна лише після оцінки лікарем співвідношення користі й ризику. Даних про вплив на фертильність у людини немає, а дослідження у тварин такого впливу не виявили.
Побічні дії
Найчастіше повідомляють про діарею, нудоту і шкірний висип. За даними клінічних досліджень, часто трапляються діарея, нудота і висип, нечасто — блювання, кропив'янка і свербіж.
Дуже рідко описано кандидоз шкіри і слизових, минущу лейкопенію з тяжкою нейтропенією та агранулоцитозом, минущу тромбоцитопенію і гемолітичну анемію, подовження часу кровотечі та протромбінового часу, тяжкі алергічні реакції з ангіоневротичним набряком, анафілаксією, сироватковою хворобою і васкулітом, гіперкінезію, запаморочення і судоми, антибіотик-асоційований коліт, включно з псевдомембранозним і геморагічним, чорний «волохатий» язик і забарвлення зубів, гепатит і застійну жовтяницю, невелике підвищення АсАТ і АлАТ, шкірні реакції — багатоформну еритему, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, бульозний та ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, — а також інтерстиційний нефрит і кристалурію. З невідомою частотою відзначено реакцію Яріша — Герксгеймера, синдром Коуніса і асептичний менінгіт.
Передозування
Можливі симптоми з боку травного тракту — нудота, блювання і діарея — та порушення водно-електролітної рівноваги. Спостерігалося утворення кристалів амоксициліну в сечі, в окремих випадках із розвитком ниркової недостатності. У пацієнтів із порушенням функції нирок і в тих, хто отримує великі дози, можливі судоми.
Шлунково-кишкові симптоми лікують симптоматично, з особливою увагою до водно-електролітної рівноваги. Важлива практична деталь: амоксицилін можна видалити з кровотоку гемодіалізом — це відрізняє його від багатьох інших ліків, які міцно зв'язуються з білками плазми і діалізом не виводяться.
Як отримати рецепт на Duomox® онлайн
Амоксицилін призначають при бактеріальних інфекціях, а вірусні захворювання він не лікує. Дози різняться в рази залежно від діагнозу: 3 г двічі на добу один день при циститі і 500 мг кожні 8 годин два тижні при хворобі Лайма — це той самий препарат. Тому діагноз має бути встановлений, а не припущений.
Онлайн-консультація підходить, якщо діагноз поставив лікар, а також для продовження розпочатого курсу. В анкеті зазначте захворювання і хто поставив діагноз, призначену дозу і кількість приймань на добу, скільки днів уже триває лікування, а також свій вік і масу тіла — у дітей і підлітків доза рахується за вагою. Обов'язково повідомте про алергію на пеніциліни, цефалоспорини та інші бета-лактами, про хвороби нирок із зазначенням кліренсу креатиніну, про діаліз, про хвороби печінки, про епілепсію і судоми в минулому, про вагітність і годування груддю, а також про підозру на інфекційний мононуклеоз. Окремо назвіть препарати, які приймаєте: антикоагулянти, метотрексат, алопуринол, пробенецид і тетрацикліни. І одразу зверніться до лікаря, якщо з'явилися висип, пустули з гарячкою або діарея. Лікар вивчає дані та за достатніх підстав виписує електронний рецепт для аптеки в Польщі.
