Duac - інструкція, ціна, спосіб застосування та протипоказання препарату

Duac: склад і форма випуску

Duac випускається у формі гелю для зовнішнього застосування. Один грам гелю містить 10 мг кліндаміцину у вигляді кліндаміцину фосфату і 30 мг або 50 мг бензоїлу пероксиду у формі бензоїлу пероксиду з водою — препарат представлений у двох концентраціях бензоїлу пероксиду.

Гель наносять на уражену шкіру тонким шаром після того, як її м'яко вимили делікатним мийним засобом і ретельно висушили. Якщо гель погано вбирається, значить, його нанесли забагато. Після нанесення потрібно вимити руки. Ще одна практична деталь: препарат може знебарвлювати волосся і кольорові тканини, тому його контакту з волоссям, тканинами, меблями й килимами слід уникати.

Як діє Duac

Кліндаміцин — антибіотик групи лінкозамідів із бактеріостатичною дією на аеробні грампозитивні бактерії та широким спектром дії на анаероби. Лінкозаміди зв'язуються з 23S-субодиницею бактеріальної рибосоми і пригнічують ранню фазу синтезу білка; у високих концентраціях кліндаміцин може діяти й бактерицидно. Сам кліндаміцину фосфат in vitro неактивний, але in vivo швидко гідролізується до кліндаміцину з антибактеріальною дією. Клінічно його ефект показаний за комедонів: у достатній концентрації кліндаміцин діє на більшість штамів Propionibacterium acnes, in vitro пригнічуючи всі досліджені культури (МПК 0,4 мкг/мл), а концентрація вільних жирних кислот на поверхні шкіри після його застосування знижувалася приблизно з 14% до 2%.

Бензоїлу пероксид — м'який кератолітичний засіб, що діє на комедони на всіх стадіях їх утворення. Це окисник з антибактеріальною активністю щодо Propionibacterium acnes — мікроорганізму, характерного для вульгарних вугрів, — і, крім того, він протидіє надмірному виробленню шкірного сала за акне. Так два компоненти доповнюють один одного: один пригнічує бактерії зсередини їхнього білкового синтезу, другий окиснює й водночас працює з комедонами та саловиділенням.

Показання до застосування

Препарат показаний для лікування вульгарних вугрів легкого й помірного ступеня тяжкості, особливо за наявності запальних елементів, у дорослих і підлітків від 12 років.

Під час призначення слід враховувати офіційні вказівки щодо правильного застосування антибактеріальних препаратів. Вікова межа тут не формальність: безпечність та ефективність у дітей молодших за 12 років не встановлені, тому в цій віковій групі препарат не показаний. Для літніх пацієнтів особливих рекомендацій немає.

Спосіб застосування та дозування

Дорослим і підліткам від 12 років препарат наносять один раз на добу, ввечері, на всю змінену поверхню шкіри. Нанесення більшої кількості, ніж рекомендовано, не поліпшує ефективності, але може посилити подразнення шкіри — про це лікар має попередити пацієнта.

• якщо з'явилися виражена сухість або лущення шкіри, частоту застосування зменшують чи тимчасово припиняють лікування;
• вплив на запальні та незапальні елементи може стати помітним уже на 2–5-му тижні лікування;
• безпечність та ефективність застосування довше ніж 12 тижнів у клінічних дослідженнях не вивчалися;
• безперервне лікування не має тривати довше ніж 12 тижнів;
• дітям молодшим за 12 років препарат не призначають — безпечність та ефективність у них не встановлені;
• для пацієнтів літнього віку особливих рекомендацій щодо дозування немає.

Окремо варто зазначити, що ефективність застосування рідше ніж раз на добу не встановлена. Це означає, що за поганої переносимості вибір невеликий: або тимчасово зменшити частоту нанесення, розуміючи, що доказів ефективності такої схеми немає, або зробити перерву й обговорити подальшу тактику з лікарем.

Протипоказання

Препарат не можна застосовувати за підвищеної чутливості до кліндаміцину, лінкоміцину, бензоїлу пероксиду або до будь-якої допоміжної речовини препарату.

Включення лінкоміцину до цього переліку не випадкове: він належить до тієї самої групи лінкозамідів, що й кліндаміцин, тому непереносимість одного з них є приводом відмовитися від препарату.

Особливі вказівки та запобіжні заходи

Головне практичне застереження стосується подразнення шкіри. У перші тижні лікування в більшості пацієнтів посилюються лущення й почервоніння. Залежно від їхньої вираженості можна використовувати зволожувальний засіб, що не спричиняє утворення комедонів, тимчасово зменшити частоту нанесення або частково припинити застосування. Якщо ж місцеве подразнення виражене сильно — різке почервоніння, сильна сухість і свербіж, виражене печіння чи поколювання, — препарат відміняють.

• слід уникати контакту препарату з ротом, очима, губами і слизовими оболонками, а також із пошкодженою чи подразненою шкірою; на чутливі ділянки його наносять обережно, а за випадкового потрапляння шкіру рясно промивають водою;
• обережність потрібна за сегментарного запалення кишківника, виразкового коліту або коліту, спричиненого прийманням антибіотиків, в анамнезі;
• за атопічного дерматиту препарат застосовують обережно — у таких пацієнтів додатково може з'явитися сухість шкіри;
• за одночасного місцевого застосування інших протиугрових засобів можливе сумування подразнення, іноді значне, особливо за використання відлущувальних та абразивних засобів;
• бензоїлу пероксид може підвищувати чутливість шкіри до сонячного світла: під час лікування не користуються УФ-лампами, уникають або зводять до мінімуму тривале перебування під прямим сонячним промінням, а за неможливості цього використовують креми з UV-фільтром і захисний одяг;
• якщо в пацієнта є сонячні опіки, їх лікують до початку застосування препарату;
• у пацієнтів, які нещодавно застосовували кліндаміцин чи еритроміцин місцево або системно, вища ймовірність уже наявних стійких до антибактеріальних препаратів Propionibacterium acnes і коменсальної флори;
• за використання антибіотиків у монотерапії може розвинутися перехресна стійкість — наприклад до лінкоміцину й еритроміцину.

Окремої уваги потребує кишківник. Якщо в пацієнта з'явилася тривала чи значно виражена діарея або спазми в животі, лікування негайно припиняють: ці симптоми можуть указувати на коліт, спричинений застосуванням антибіотика. У такому разі проводять відповідну діагностику — визначення Clostridium difficile та її токсинів, за потреби колоноскопію — і вирішують питання про лікування коліту. Впливу на здатність керувати транспортом і працювати з механізмами в препарату не виявлено.

Лікарські взаємодії

Офіційних досліджень взаємодій препарату з іншими ліками не проводилося, тому рекомендації будуються на властивостях його компонентів.

• обережність потрібна за одночасного місцевого застосування антибіотиків, лікувальних чи відлущувальних мил, очищувальних засобів, косметики з вираженою підсушувальною дією і продуктів із високими концентраціями спирту або в'яжучих речовин — можливе сумування подразнювальної дії;
• препарат не слід застосовувати одночасно із засобами, що містять еритроміцин, через можливий антагонізм щодо кліндаміцину;
• кліндаміцин здатний справляти міорелаксувальну дію і посилювати дію інших міорелаксантів, тому за їх спільного застосування потрібна особлива обережність;
• слід уникати одночасного застосування з третиноїном, ізотретиноїном і тазаротеном: бензоїлу пероксид може знижувати їхню ефективність і посилювати подразнення шкіри;
• якщо спільне застосування таких засобів необхідне, їх наносять у різний час доби — наприклад один вранці, інший увечері;
• одночасне місцеве застосування засобів із бензоїлу пероксидом і препаратів, що містять сульфонаміди, може спричинити тимчасову зміну забарвлення шкіри й волосся на обличчі — у жовтий чи помаранчевий колір.

Вагітність і грудне вигодовування

Достатніх даних про застосування препарату у вагітних немає, а дослідження впливу препарату й бензоїлу пероксиду на репродукцію та розвиток у тварин не проводилися. Дані про окреме застосування бензоїлу пероксиду й окремо кліндаміцину у вагітних обмежені: відомості щодо невеликого числа вагітностей із впливом кліндаміцину в I триместрі не показують шкідливого впливу ні на перебіг вагітності, ні на плід чи новонародженого, а в дослідженнях репродукції у щурів і мишей за підшкірного чи перорального введення кліндаміцину зниження фертильності та шкідливої дії на плід не відзначено. Безпечність застосування препарату у вагітних не встановлена, тому призначити його вагітній жінці лікар може лише після ретельної оцінки користі й ризику.

Досліджень у жінок, які годують, не проводилося. Бензоїлу пероксид і кліндаміцин проникають крізь шкіру в малих кількостях, але чи переходять вони після застосування препарату у грудне молоко, невідомо; за приймання кліндаміцину всередину або парентерально його присутність у молоці встановлена. Тому в період грудного вигодовування препарат застосовують лише тоді, коли очікувана користь перевищує потенційний ризик. Одне обмеження обов'язкове: гель не наносять на шкіру в ділянці грудей, щоб виключити випадкове потрапляння препарату в організм дитини.

Побічні дії

Перелік небажаних реакцій включає й ті, що стосуються самих діючих речовин — бензоїлу пероксиду й кліндаміцину. Дуже часто виникають свербіж, відчуття печіння, сухість, почервоніння і лущення шкіри; у дослідженні переносимості вони були відзначені як прояви легкого ступеня.

• часто — головний біль;
• часто — дерматит і реакції фотосенсибілізації;
• часто — біль у місці нанесення;
• нечасто — парестезії;
• нечасто — еритематозний висип і погіршення перебігу акне;
• частота невідома — кропив'янка;
• частота невідома — алергічні реакції, включно з гіперчутливістю та анафілактичними реакціями;
• частота невідома — коліт, зокрема псевдомембранозний, геморагічна діарея, діарея, біль у животі, а також реакції в місці нанесення, включно зі зміною забарвлення шкіри.

У ключовому клінічному дослідженні препарату всіх пацієнтів оцінювали на наявність почервоніння, сухості, лущення, свербежу, а також печіння й поколювання шкіри. Саме тому шкірні реакції описані тут докладніше за інші: вони очікувані, найчастіше перебігають легко й потребують радше коригування режиму нанесення, ніж відміни, — але за вираженого подразнення препарат усе ж відміняють.

Передозування

Нанесення надмірної кількості препарату може спричинити сильне подразнення шкіри. У цьому разі застосування припиняють доти, доки стан шкіри не поліпшиться, і вживають заходів, що полегшують стан подразненої шкіри.

Бензоїлу пероксид за нанесення на шкіру зазвичай не всмоктується в кількості, достатній для системної дії. З кліндаміцином інакше: за нанесення надмірної кількості він може всмоктатися в кількості, достатній для системних ефектів. За випадкового приймання препарату всередину можливі шлунково-кишкові порушення, схожі на ті, що виникають після приймання кліндаміцину системної дії; у такій ситуації пацієнта лікують симптоматично або відповідно до місцевих вимог національного центру токсикологічної інформації.

Як отримати рецепт на Duac онлайн

Гель із кліндаміцином і бензоїлу пероксидом відпускається за рецептом. Курс обмежений у часі: безперервне лікування не має тривати довше ніж 12 тижнів, а перші результати зазвичай помітні на 2–5-му тижні.

На онлайн-консультації лікар оцінить характер і тяжкість висипань, запитає про непереносимість лінкозамідів, про захворювання кишківника в анамнезі, про інші застосовувані засоби від акне і ретиноїди та за наявності показань випише електронний рецепт — за його кодом препарат можна отримати в аптеці.