Doxycyclinum TZF: склад і форма випуску
Doxycyclinum TZF випускається у формі твердих капсул. Одна капсула містить 100 мг доксицикліну у формі гіклату.
До складу входить лактоза, тому препарат не підходить пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази типу Лаппа чи синдромом мальабсорбції глюкози-галактози. Якщо приймання капсул неможливе, антибіотик призначають у вигляді таблеток для пероральної суспензії або парентерально.
Як діє Doxycyclinum TZF
Доксициклін — антибіотик групи тетрациклінів із широким спектром дії: він активний щодо грамнегативних і грампозитивних бактерій, а також деяких найпростіших.
Механізм дії бактеріостатичний і полягає у пригніченні синтезу білка на рівні рибосоми. Саме бактеріостатичним характером дії пояснюється одна з його взаємодій: доксициклін послаблює антибактеріальний ефект пеніцилінів та інших бактерицидних антибіотиків.
Показання до застосування
Спектр показань доксицикліну широкий і охоплює інфекції різних локалізацій:
- інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів — тонзиліт, фарингіт, середній отит, синусит, бронхіт, пневмонія, спричинені Haemophilus influenzae, Klebsiella spp., Streptococcus pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae;
- інфекції сечовивідних шляхів — пієлонефрит, цистит, уретрит, спричинені Chlamydia trachomatis, Ureaplasma urealyticum, Klebsiella та Enterobacter spp., Escherichia coli, Streptococcus faecalis;
- інфекції, що передаються статевим шляхом: хламідійні, сифіліс (Treponema pallidum), м'який шанкр (Haemophilus ducreyi), пахвинна гранульома (Calymmatobacterium granulomatis), гонорея (Neisseria gonorrhoeae);
- інфекції м'яких тканин, спричинені чутливими штамами Clostridium spp. і Propionibacterium acnes;
- інфекції ШКТ, спричинені ентеропатогенними штамами Escherichia coli (діарея мандрівників), Entamoeba histolytica, Shigella spp., Vibrio cholerae, Clostridium spp.;
- офтальмологічні інфекції стафілококової та гонококової природи, спричинені Haemophilus influenzae, і хронічний кон'юнктивіт за Chlamydia trachomatis (трахома) — окремо або з місцевими засобами;
- хвороба Лайма (бореліоз);
- інші інфекції — орнітоз (Chlamydia psittaci), бруцельоз (Brucella spp.) зі стрептоміцином, чума (Yersinia pestis), туляремія (Francisella tularensis), а також профілактика малярії.
Ухвалюючи рішення про призначення, слід враховувати офіційні рекомендації щодо застосування антибактеріальних препаратів.
Спосіб застосування та дозування
Доза залежить від клінічного й мікробіологічного діагнозу та загального стану пацієнта. Капсули ковтають цілими, запиваючи склянкою води.
| Ситуація | Режим дозування |
|---|---|
| Дорослі з масою тіла до 70 кг і діти віком понад 12 років із масою понад 50 кг | Першої доби 200 мг одноразово або по 100 мг кожні 12 годин, далі підтримувальна доза 100 мг на добу |
| Тяжкі інфекції | 200 мг на добу протягом усього періоду лікування |
| Дорослі з масою тіла понад 70 кг | Зазвичай 200 мг на добу протягом усього періоду лікування |
| Неускладнена гонорея | 100 мг 2 рази на добу щонайменше 7 днів із контрольним посівом через 3–4 дні після закінчення |
| Інфекції, спричинені Chlamydia trachomatis або Ureaplasma urealyticum | 100 мг 2 рази на добу протягом 7–10 днів |
| Первинний і вторинний сифіліс у пацієнтів з алергією на пеніцилін | 200–300 мг на добу в розділених дозах протягом 2 тижнів |
| Хвороба Лайма | 100 мг 2 рази на добу 14–28 днів, на ранній стадії — 14–21 день |
| Профілактика малярії | 100 мг на добу: почати за 1–2 дні до поїздки, продовжувати все перебування і ще 4 тижні після нього |
Щоб уникнути подразнення горла й кишківника, капсулу приймають сидячи або стоячи і щонайменше за 30 хвилин до сну — одразу після приймання лягати не можна. За стійких шлунково-кишкових реакцій препарат можна приймати під час їди: це зменшує їхню частоту й суттєво не впливає на всмоктування. За більшості інфекцій лікування продовжують ще 24–48 годин після зникнення симптомів, а за інфекцій, спричинених β-гемолітичним стрептококом групи A, — щонайменше 10 днів. У літніх людей доза та сама, але вони чутливіші до реакцій з боку травлення. За ниркової недостатності корекція дози не потрібна; за печінкової потрібні обережність і регулярний контроль її функції, особливо за тривалого лікування й великих доз.
Протипоказання
Препарат не застосовується в таких випадках:
- підвищена чутливість до доксицикліну, інших тетрациклінів або будь-якої допоміжної речовини;
- тяжка печінкова недостатність;
- вік до 12 років;
- період формування зубів — через можливість стійкої зміни їхнього забарвлення;
- вагітність;
- період грудного вигодовування.
Обмеження в дітей пов'язані з властивістю доксицикліну утворювати стабільний комплекс із кальцієм у кістковій тканині. У недоношених дітей, які отримували тетрациклін усередину по 25 мг/кг кожні 6 годин, спостерігалося сповільнення росту малогомілкової кістки; після відміни реакція була зворотною.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Ключове застереження стосується приймання капсул: у тих, хто приймав тетрацикліни в таблетках або капсулах, відзначалися езофагіт і виразкування стравоходу. У більшості випадків препарат приймали просто перед тим, як лягти в ліжко, або запивали малою кількістю рідини. Друге застереження — фотосенсибілізація: тетрацикліни можуть спричиняти підвищену чутливість до світла, тому під час курсу уникають сонячного та штучного ультрафіолету, включно із солярієм, а за перших ознак почервоніння шкіри препарат негайно відміняють.
- за печінкової недостатності та одночасного приймання інших гепатотоксичних засобів препарат застосовують обережно;
- застосування в період розвитку зубів — III триместр вагітності, перинатальний період, раннє дитинство — може спричинити зміну забарвлення та пошкодження зубів;
- можливе надмірне зростання нечутливих мікроорганізмів, наприклад Candida; за розвитку такої інфекції доксициклін відміняють і починають відповідне лікування;
- за тяжкої ниркової недостатності (кліренс креатиніну нижче ніж 10 мл/хв) виведення нирками може знижуватися з 40% за 72 години до 1–5% за той самий строк;
- за венеричних захворювань із підозрою на сифіліс до початку лікування проводять мікроскопію в темному полі, а серологічні дослідження крові повторюють щомісяця щонайменше 4 місяці;
- за міастенії, системного червоного вовчака та порфірії доксициклін може посилювати прояви хвороби; через можливу слабку нервово-м'язову блокаду за міастенії потрібна обережність;
- після терапевтичних доз описані вибухання тім'ячка в немовлят і доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія в дітей і дорослих — ці явища минали після припинення лікування;
- у поодиноких випадках спостерігалися минущі порушення зору, що може впливати на безпеку керування транспортом.
Окремої уваги заслуговує псевдомембранозний коліт. Антибіотики широкого спектра — цефалоспорини, напівсинтетичні пеніциліни, тетрацикліни, макроліди — іноді його спричиняють: порушення кишкової флори дозволяє розмножитися Clostridium difficile, токсини якої й дають клінічну картину. Тому за діареї під час приймання антибіотика чи невдовзі після його відміни не можна лікуватися самостійно — потрібно звернутися до лікаря. За підтвердженого коліту антибіотик негайно відміняють: у легких випадках цього достатньо, у тяжчих усередину призначають метронідазол або ванкоміцин. Засоби, що пригнічують перистальтику, при цьому протипоказані.
Лікарські взаємодії
Перша група взаємодій пов'язана зі всмоктуванням. Антациди з багатовалентними іонами алюмінію, кальцію чи магнію, а також препарати з іонами заліза, цинку або вісмуту зменшують всмоктування доксицикліну; той самий ефект дають молоко, молочні продукти та фруктові соки з кальцієм. Такі ліки й продукти приймають з інтервалом щонайменше 2 години від приймання доксицикліну.
- пеніциліни та інші бактерицидні антибіотики — доксициклін послаблює їхню антибактеріальну дію;
- антикоагулянти — похідні кумарину та протидіабетичні похідні сульфонілсечовини: їхня дія посилюється, тому контролюють глюкозу сироватки й показники згортання, а дози може знадобитися зменшити;
- метоксифлуран — доксициклін підвищує його нефротоксичність, тому на тлі лікування загальну анестезію з метоксифлураном не проводять;
- циклоспорин — посилення токсичності; за потреби спільного застосування контролюють його концентрацію в сироватці;
- гормональні контрацептиви — їхня ефективність знижується, тому жінкам дітородного віку рекомендують додаткові негормональні методи контрацепції;
- індуктори мікросомальних ферментів — барбітурати, карбамазепін, дифенілгідантоїн, фенітоїн, примідон, рифампіцин — прискорюють метаболізм доксицикліну, скорочуючи період напіввиведення й послаблюючи дію: добову дозу може знадобитися збільшити;
- алкоголь також скорочує період напіввиведення доксицикліну;
- теофілін — спільне приймання може збільшити частоту небажаних реакцій з боку травної системи.
Приймання доксицикліну може спотворювати результати аналізів на катехоламіни в сечі — це слід враховувати під час тлумачення лабораторних даних.
Вагітність і грудне вигодовування
Доксициклін не слід застосовувати під час вагітності. Дослідження на тваринах показали, що тетрацикліни проникають крізь плацентарний бар'єр і відкладаються у тканинах плода. Доксициклін порівняно з іншими тетрациклінами має меншу спорідненість до молодих тканин, що швидко ростуть, проте його токсичний вплив на плід не виключений. Крім того, приймання в період формування зубів може призвести до зміни їхнього забарвлення й пошкодження.
Доксициклін проникає у грудне молоко. На час лікування грудне вигодовування припиняють: у немовлят можливі стійка підвищена чутливість до світла, дріжджові інфекції та небажані ефекти, пов'язані з розвитком кісток і зубів.
Побічні дії
З боку травлення відзначаються зниження апетиту, нудота, блювання, діарея, біль у животі, глосит, утруднене ковтання, езофагіт і виразкування стравоходу, запалення кишківника та зміни в ділянці відхідника. Зазвичай ці реакції легкі й минають після відміни; частіше їх спостерігали за застосування доксицикліну у формі гідрохлориду. З боку печінки можливе минуще незначне підвищення активності амінотрансфераз, а рідко — порушення функції печінки, гепатит, жовтяниця й панкреатит.
- реакції гіперчутливості — анафілактичний шок та анафілактичні реакції, анафілактична пурпура, ознаки сироваткової хвороби, загострення червоного вовчака, перикардит, ангіоневротичний набряк, зниження тиску, задишка, тахікардія, кропив'янка;
- за тривалого або повторного лікування — місцеві інфекції шкіри й епітелію нечутливими бактеріями чи грибами: свербіж у ділянці відхідника, запалення слизової рота і язика, зовнішніх статевих органів і піхви; спостерігалися псевдомембранозний коліт і стафілококовий ентероколіт;
- з боку крові — анемія внаслідок розпаду еритроцитів, зниження числа тромбоцитів, нейтропенія, еозинофілія, рідко порфірія;
- з боку нервової системи — головний біль, запаморочення, раптове почервоніння обличчя; дуже рідко вибухання тім'ячка в немовлят і доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія в дітей і дорослих зі зоровими порушеннями — мушками й двоїнням; описана стійка втрата зору;
- з боку органа слуху — шум у вухах;
- з боку шкіри — висип, свербіж, кропив'янка, фотосенсибілізація, ексфоліативний дерматит, багатоформна еритема, синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз;
- з боку опорно-рухового апарату — болі в суглобах і м'язах, порушення розвитку зубів, зміна забарвлення емалі;
- інше — підвищення сечовини в крові, вагініт, нездужання; за тривалого застосування тетрацикліну описане коричнево-чорне забарвлення щитоподібної залози без впливу на її функцію.
За появи будь-якої з перелічених алергічних реакцій — з боку імунної системи чи шкіри й підшкірної клітковини — препарат слід негайно відмінити.
Передозування
Гостре передозування тетрациклінів трапляється дуже рідко. Його симптоми — гарячка, почервоніння обличчя, запаморочення, іноді можливий колапс.
За появи цих ознак препарат негайно відміняють і вживають заходів для якнайшвидшого видалення ще не всмоктаної речовини або зменшення її всмоктування зі шлунково-кишкового тракту: викликають блювання і промивають шлунок у пацієнтів при свідомості. Додатково призначають антациди або солі кальцію та магнію, за потреби проводять симптоматичне лікування й контролюють основні життєві функції — пульс і дихання. Гемодіаліз для виведення препарату неефективний.
Як отримати рецепт на Doxycyclinum TZF онлайн
Доксициклін відпускається за рецептом. Схема приймання помітно різниться за показаннями: від 100 мг на добу за профілактики малярії до двотижневого курсу по 200–300 мг, а за хвороби Лайма курс сягає чотирьох тижнів.
На онлайн-консультації лікар з'ясує характер інфекції, алергію на тетрацикліни, стан печінки й нирок, приймання контрацептивів та інших ліків і за наявності показань випише електронний рецепт — за його кодом препарат можна отримати в аптеці.
