Dopegyt®: склад і форма випуску
Одна таблетка містить 250 мг метилдопи. Однієї сили достатньо для всього діапазону лікування: добова доза набирається кількістю таблеток і ділиться на 2-4 приймання, а весь робочий діапазон лежить між 500 мг і 2 г на добу за максимуму 3 г.
Особливість препарату в тому, що добір дози тут іде не швидше ніж раз на два дні, а першу надбавку роблять у вечірнє приймання. Причина — седативна дія, найпомітніша на початку лікування і при підвищенні дози.
Як діє Dopegyt®
Метилдопа — гіпотензивний препарат центральної дії, механізм якого вивчений не повністю. Потрапивши в центральну нервову систему, речовина знижує тиск через активний метаболіт альфа-метилнорадреналін, і припускається одразу кілька шляхів: зменшення тонусу симпатичної системи за рахунок стимуляції центральних гальмівних пресинаптичних альфа-2-рецепторів; робота як несправжнього нейромедіатора, що заміщає ендогенний дофамін на закінченнях дофамінергічних нервів; зниження активності реніну плазми і периферичного судинного опору; гальмування ферменту ДОФА-декарбоксилази, через що зменшується синтез норадреналіну, дофаміну й серотоніну і падає вміст норадреналіну та адреналіну в тканинах.
Прямого впливу на роботу серця метилдопа не має: вона не знижує серцевий викид, не спричиняє рефлекторної тахікардії, не зменшує клубочкову фільтрацію, нирковий кровотік і фільтраційну фракцію. У частині випадків вона сповільнює пульс, а адренорецептори на тлі лікування зберігають чутливість.
Показання до застосування
Показання одне: артеріальна гіпертензія. Формулювання гранично коротке, але препарат має своє місце в практиці — насамперед завдяки досвіду застосування за підвищеного тиску у вагітних, про що докладніше у відповідному розділі.
Протипоказання: підвищена чутливість до діючої речовини або допоміжних компонентів; активне захворювання печінки, наприклад гострий гепатит чи цироз; ураження печінки, спричинене метилдопою, в анамнезі; одночасне лікування інгібіторами МАО; депресія; феохромоцитома.
Спосіб застосування та дозування
Початкова доза зазвичай становить 250 мг 2-3 рази на добу протягом перших двох днів. Далі дозу поступово підвищують або знижують залежно від того, наскільки впав тиск, з інтервалами не менш ніж два дні. Через можливу седацію перші 2-3 дні і за кожного підвищення дози спершу збільшують саме вечірнє приймання. Підтримувальна доза зазвичай становить від 500 мг до 2 г на добу за 2-4 приймання, максимальна добова доза — 3 г. Якщо 2 г на добу не дають достатнього зниження тиску, до лікування додають інші гіпотензивні засоби.
Через 2-3 місяці лікування може розвинутися толерантність: контроль тиску відновлюють збільшенням дози метилдопи або додаванням сечогінного. Після відміни тиск повертається до вихідного рівня протягом 48 годин, причому без реакції відміни. Якщо пацієнт уже отримує інші гіпотензивні препарати, початкова добова доза метилдопи не має перевищувати 500 мг, а дози попередніх засобів знижують поступово; при додаванні метилдопи до наявної терапії може знадобитися корекція обох препаратів.
| Етап | Схема |
|---|---|
| Перші два дні | 250 мг 2-3 рази на добу |
| Зміна дози | не частіше ніж раз на два дні, першою підвищують вечірню дозу |
| Підтримувальна доза | 500 мг - 2 г на добу за 2-4 приймання |
| Максимальна доза | 3 г на добу |
| Недостатній ефект 2 г на добу | додають інші гіпотензивні засоби |
| Старт на тлі іншої терапії | не більш ніж 500 мг на добу, дози попередніх препаратів знижують поступово |
| Після відміни | тиск повертається до вихідного за 48 годин без реакції відміни |
Протипоказання
Печінкові протипоказання варто виділити окремо. Активна хвороба печінки — гострий гепатит, цироз — виключає призначення, як і будь-яке ураження печінки, спричинене метилдопою в минулому. Це не формальність: у перші два-три місяці лікування можливі гарячка з еозинофілією, відхилення печінкових проб і жовтяниця, а дуже рідко описаний смертельний некроз печінки.
Депресія в переліку протипоказань теж не випадкова: препарат діє центрально і здатний посилити депресивний стан. Інгібітори МАО заборонені як поєднання, а феохромоцитома виключає застосування за механізмом самого захворювання.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Ключова практична особливість метилдопи — вплив на результати аналізу крові. У 10-20% пацієнтів за тривалого лікування з'являється позитивна пряма проба Кумбса. У перші 6 місяців терапії це трапляється рідко, а якщо не з'явилося за 12 місяців, то надалі малоймовірно; результат пов'язаний із величиною дози і стає негативним через кілька тижнів або місяців після завершення лікування. Сама собою позитивна проба Кумбса не є протипоказанням до продовження лікування, але потребує перевірки, чи немає гемолітичної анемії.
Звідси режим контролю: загальний аналіз крові та пряму пробу Кумбса рекомендується виконати до початку терапії, а потім на 6-му і 12-му місяці. Якщо має бути переливання крові, до нього проводять і пряму, і непряму проби — знання про позитивний результат допомагає правильно дібрати кров. За підтвердженої гемолітичної анемії препарат відміняють; відміна з кортикостероїдом або без нього зазвичай призводить до швидкої ремісії, хоча рідко траплялися й смертельні наслідки. Метилдопу ніколи не призначають повторно тому, у кого вона вже спричиняла гемолітичну анемію.
Лікарські взаємодії
Інгібітори МАО застосовувати одночасно з метилдопою не можна. Решта взаємодій поділяється на дві групи. Послаблюють гіпотензивну дію симпатоміметики, трициклічні антидепресанти, фенотіазини, пероральні препарати заліза — сульфат і глюконат заліза знижують біодоступність метилдопи, — нестероїдні протизапальні засоби і препарати, що містять естрогени.
Посилюють гіпотензивну дію інші антигіпертензивні препарати за рахунок сумування ефектів і засоби для наркозу. Окремо стоїть літій: метилдопа і літій здатні взаємно змінювати дію одне одного, і таке поєднання потребує обережності. Нарешті, під час лікування не можна вживати алкоголь.
| Група | Що відбувається |
|---|---|
| Інгібітори МАО | одночасне застосування заборонене |
| Симпатоміметики, трициклічні антидепресанти, фенотіазини | послаблення гіпотензивної дії |
| Пероральні препарати заліза | зниження біодоступності метилдопи |
| Нестероїдні протизапальні засоби, естрогени | послаблення гіпотензивної дії |
| Інші гіпотензивні засоби і препарати для наркозу | сумарне зниження тиску |
| Літій | взаємна зміна дії, потрібна обережність |
Вагітність і годування груддю
Метилдопа застосовувалася під суворим медичним контролем для лікування гіпертензії під час вагітності, і клінічних даних про шкідливий вплив на плід чи новонародженого не виявлено. Опубліковані повідомлення про застосування в усіх триместрах указують, що пошкодження плода за її використання малоймовірне.
При цьому метилдопа проходить крізь плаценту, виявляється в пуповинній крові й у грудному молоці. Тератогенної дії не виявлено, але повністю виключити можливість пошкодження плода не можна, тому вагітним, жінкам, які можуть завагітніти або планують вагітність, а також тим, хто годує груддю, препарат призначають лише тоді, коли очікувана користь виправдовує ризик. Рішення ухвалює лікар.
Побічні дії
Найпомітніше на початку лікування — седація: вона зазвичай минуща, виникає в перші дні та при підвищенні дози, і на цей час слід утриматися від кермування й роботи з механізмами. Окрема група реакцій пов'язана з кров'ю і печінкою: позитивна проба Кумбса, рідко зворотна тромбоцитопенія, епізодично гарячка в перші 3 тижні лікування, іноді з еозинофілією або відхиленнями печінкових проб, а також жовтяниця, яка частіше проявляється в перші два-три місяці.
| Група | Прояви |
|---|---|
| Нервова система | седація, сонливість, слабкість, запаморочення, головний біль |
| Кров | позитивна проба Кумбса, гемолітична анемія, рідко зворотна тромбоцитопенія |
| Печінка | гарячка з еозинофілією, відхилення печінкових проб, жовтяниця, холестаз, дуже рідко некроз печінки |
| Серце і судини | зниження тиску, ортостатична гіпотензія, сповільнення пульсу, набряки і збільшення маси тіла |
| Травлення | сухість у роті, нудота, блювання, закреп, здуття живота, діарея |
Передозування
Ознаки гострого передозування: різке зниження тиску, виражена сонливість, слабкість, брадикардія, запаморочення, закреп, здуття живота, метеоризм, діарея, нудота і блювання.
Одразу після передозування промивання шлунка і викликання блювання зменшують кількість усмоктаного препарату. Специфічного антидоту немає, лікування симптоматичне; метилдопу можна вивести діалізом, а інфузії збільшують виведення із сечею. Важливо ретельно контролювати роботу серця. Діаліз має й інший практичний наслідок: оскільки метилдопа видаляється під час процедури, після неї тиск може знову підвищитися.
Як отримати рецепт на Dopegyt® онлайн
Dopegyt® відпускається за рецептом, і електронний рецепт оформлює лікар після оцінки стану пацієнта. На сервісі e-zdrowie.com заповнюють анкету: дані пацієнта, поточну дозу, показники тиску, результати загального аналізу крові й печінкових проб, супутні хвороби та всі ліки, які приймаються. Обов'язково повідомте про депресію, хвороби печінки, вагітність або її планування, а також про приймання препаратів заліза й літію.
Лікар вивчає анкету і ухвалює рішення; за нестачі даних він ставить уточнювальні запитання або пропонує очну консультацію. Після виписування чотиризначний код надходить у SMS і на електронну пошту — із ним і номером PESEL таблетки видадуть у будь-якій польській аптеці. І два правила, про які варто пам'ятати весь курс: аналіз крові з пробою Кумбса роблять перед початком лікування і потім на 6-му і 12-му місяці, а будь-яке підвищення дози узгоджують із лікарем і починають із вечірнього приймання.
