Dicloberl 75 mg/3 ml: склад і форма випуску
Dicloberl 75 mg/3 ml випускається в ампулах: одна ампула об'ємом 3 мл розчину для ін'єкцій містить 75 мг диклофенаку натрію, тобто 25 мг у кожному мілілітрі.
Це ін'єкційна форма нестероїдного протизапального препарату для внутрішньом'язового введення. До складу входять також бензиловий спирт і пропіленгліколь — допоміжні речовини, що мають клінічне значення.
Як діє Dicloberl 75 mg/3 ml
Діюча речовина — диклофенак натрію з групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Як і інші препарати цієї групи, він пригнічує синтез простагландинів за рахунок блокування циклооксигенази, з чим і пов'язана його знеболювальна та протизапальна дія.
З цим самим механізмом пов'язані й особливості переносимості. Диклофенак може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів, тому за пацієнтами з порушеннями згортання спостерігають уважніше. Крім того, препарат здатний маскувати ознаки інфекції — це враховують під час оцінки стану впродовж лікування.
Показання до застосування
Препарат застосовується для симптоматичного лікування гострого болю за таких станів:
- гостре запалення суглобів, включно з гострими нападами подагри;
- хронічне запалення суглобів, насамперед ревматоїдний артрит (хронічний поліартрит);
- анкілозивний спондиліт та інші ревматичні запальні захворювання хребта;
- загострення остеоартрозу суглобів і остеоартрозу хребта;
- запальні ревматичні захворювання м'яких тканин;
- посттравматичні запальні стани та набряки.
Препарат призначений для дорослих. Ін'єкційна форма показана лише тоді, коли потрібен дуже швидкий початок дії або коли приймання всередину чи у формі свічок неможливе; у такій ситуації одна ін'єкція зазвичай лише розпочинає терапію, яку потім продовжують іншими формами.
Спосіб застосування та дозування
Лікування препаратом проводиться у вигляді одноразової ін'єкції. Дозу добирають індивідуально: вона має бути найменшою ефективною і застосовуватися максимально коротким курсом.
| Параметр | Режим |
|---|---|
| Початок лікування | 1 ампула — це і є добова доза |
| Тяжкі випадки | 2 ампули на добу, при цьому місце введення розчину змінюють |
| Максимум за 24 години | Не більше ніж 2 ампули препарату |
| Максимальна добова доза | 150 мг — перевищувати не можна навіть у день ін'єкції |
| Тривалість парентерального введення | Не більше ніж 2 дні; далі перехід на пероральні або ректальні форми |
| Літній вік | Зміна дози не потрібна, але потрібне особливо ретельне спостереження |
| Легкі та помірні порушення функції нирок або печінки | Зменшення дози не потрібне |
| Діти та підлітки до 18 років | Препарат не застосовується |
Техніку введення дотримують суворо: препарат вводять внутрішньом'язово, глибокою ін'єкцією у верхній зовнішній квадрант сідничного м'яза, щоб уникнути пошкодження нерва та інших тканин; за двох ін'єкцій на добу другу роблять в іншу сідницю. Через можливість анафілактичних реакцій, включно з шоком, за пацієнтом спостерігають щонайменше годину після введення за наявності набору для невідкладної допомоги. Відкриту ампулу використовують негайно, тривалість лікування визначає лікар.
Протипоказання
Препарат не застосовується в таких випадках:
- підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якого з допоміжних компонентів;
- бронхоспазм, астма, риніт або кропив'янка в анамнезі після приймання ацетилсаліцилової кислоти чи іншого НПЗЗ;
- порушення кровотворення невідомого походження;
- активна або рецидивна виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, а також кровотеча — два й більше епізоди підтвердженого виразкування;
- кровотечі або перфорації ШКТ на тлі попереднього лікування НПЗЗ; активна виразка шлунка чи кишківника, кровотеча, перфорація;
- кровотеча з мозкових судин або інша активна кровотеча;
- тяжка печінкова чи ниркова недостатність; застійна серцева недостатність II–IV класу за NYHA, ішемічна хвороба серця, захворювання периферичних і мозкових судин;
- III триместр вагітності; вік до 18 років — через надто високий вміст діючої речовини.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Основна група застережень стосується шлунково-кишкового тракту. Під час лікування будь-якими НПЗЗ описані кровотечі, виразкова хвороба та перфорації, які можуть бути смертельними і виникати будь-коли впродовж лікування, з провісниками і без них. Ризик зростає з дозою і вищий у літніх людей та в пацієнтів із виразковою хворобою в анамнезі, особливо ускладненою. Їм лікування починають і продовжують мінімальними ефективними дозами, а за одночасного приймання низьких доз ацетилсаліцилової кислоти розглядають гастропротектори — мізопростол або інгібітори протонної помпи. За гострого болю у верхній частині живота, дьогтеподібного випорожнення чи кривавого блювання препарат відміняють і негайно звертаються до лікаря.
- одночасного застосування з іншими НПЗЗ, включно із селективними інгібіторами ЦОГ-2, слід уникати: доказів додаткової користі немає, а ризик небажаних реакцій зростає;
- у високих дозах (150 мг на добу) і за тривалого лікування диклофенак пов'язаний із підвищеним ризиком інфаркту міокарда та інсульту, тому за гіпертензії, гіперліпідемії, діабету й куріння його призначають із великою обережністю;
- дуже рідко описані тяжкі шкірні реакції — ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, частіше в перший місяць лікування; за перших ознак висипу препарат відміняють;
- за захворювань печінки можливе загострення, тому за тривалого застосування контролюють її показники; гепатит може розвинутися без продромальних явищ, а за печінкової порфірії можливий напад;
- затримка рідини й набряки потребують обережності за порушеної функції нирок, у літніх людей, на тлі діуретиків і за значної втрати позаклітинної рідини;
- за бронхіальної астми, сінної гарячки, поліпів носа, хронічних обструктивних захворювань легень і хронічних інфекцій дихальних шляхів підвищений ризик алергічних реакцій — нападу астми, набряку Квінке чи кропив'янки;
- вводити в ділянку запалення або інфекції не можна; порушення техніки ін'єкції загрожує слабкістю та паралічем м'язів, зниженням чутливості й некрозом;
- за системного червоного вовчака, змішаного захворювання сполучної тканини та вроджених порушень обміну порфіринів препарат застосовують лише після оцінки користі й ризику — вища ймовірність, зокрема, асептичного менінгіту.
Дуже рідко на тлі системного застосування НПЗЗ описане обтяження запалень інфекційної природи аж до некротизувального фасціїту, тому за появи або посилення ознак інфекції потрібно одразу звернутися до лікаря. За тривалого введення регулярно контролюють функцію нирок і картину крові; головний біль від тривалого приймання знеболювальних не можна лікувати збільшенням дози, а звичне вживання анальгетиків здатне призвести до незворотного пошкодження нирок. Алкоголь посилює небажані реакції з боку ШКТ і нервової системи, бензиловий спирт небезпечний для дітей до 3 років, а пропіленгліколь спричиняє симптоми, що нагадують сп'яніння. За втоми та запаморочення слід утриматися від керування транспортом і роботи з механізмами.
Лікарські взаємодії
Спільне призначення кількох НПЗЗ через синергізм підвищує ризик виразкової хвороби та кровотечі, тому така комбінація не рекомендується. Кортикостероїди, СІЗЗС, антикоагулянти на кшталт варфарину й антиагреганти також збільшують цей ризик: про підвищену частоту кровотеч за спільного приймання повідомлялося, і такі пацієнти потребують ретельного контролю.
- дигоксин, фенітоїн, літій — концентрація в плазмі може підвищуватися; рівень літію в сироватці контролюють обов'язково, дигоксину та фенітоїну — рекомендовано;
- діуретики й гіпотензивні засоби (бета-адреноблокатори, інгібітори АПФ, антагоністи ангіотензину II) — їхня дія може слабшати, тому періодично вимірюють артеріальний тиск;
- інгібітори АПФ і антагоністи ангіотензину II за порушеної функції нирок, зневоднення та в літньому віці — можливе її подальше погіршення аж до тяжкої, зазвичай зворотної недостатності; потрібні гідратація й контроль;
- калійзберігальні діуретики, такролімус, триметоприм — ризик гіперкаліємії, контролюють рівень калію в сироватці;
- метотрексат — диклофенак уповільнює його нирковий кліренс; за застосування протягом 24 годин до або після метотрексату можливі зростання його концентрації в крові та посилення токсичності;
- циклоспорин — посилення нефротоксичності через вплив на ниркові простагландини, диклофенак призначають у менших дозах;
- пробенецид може вповільнювати виведення диклофенаку, а сильні інгібітори CYP2C9, такі як сульфінпіразон і вориконазол, — значно підвищувати його концентрацію;
- колестипол і колестирамін затримують або зменшують всмоктування диклофенаку: його приймають щонайменше за 1 годину до або через 4–6 годин після них.
З пероральними протидіабетичними засобами диклофенак у дослідженнях поєднувався без впливу на їхню клінічну дію, проте відзначені поодинокі випадки і гіпоглікемії, і гіперглікемії, що потребували зміни дози, тому рівень глюкози контролюють. Є також поодинокі повідомлення про судоми за поєднання хінолонів і НПЗЗ.
Вагітність і грудне вигодовування
Пригнічення синтезу простагландинів може несприятливо впливати на перебіг вагітності та розвиток ембріона чи плода. Фармакоепідеміологічні дані вказують на підвищений ризик викидня, а також вад розвитку серця та гастрошизису за застосування інгібіторів синтезу простагландинів на ранніх термінах: загальний ризик вад серця зростає приблизно з менш ніж 1% до близько 1,5% і збільшується з дозою та тривалістю лікування. У I та II триместрах диклофенак натрію призначають лише за явної необхідності, мінімальною дозою і максимально коротким курсом.
У III триместрі застосування протипоказане. Інгібітори синтезу простагландинів здатні спричинити в плода токсичну дію на серцево-судинну систему та легені з передчасним закриттям артеріальної протоки й легеневою гіпертензією, а також порушення функції нирок аж до ниркової недостатності з маловоддям; у жінки та плода наприкінці вагітності можливе подовження часу кровотечі навіть після малих доз, а пригнічення скорочень матки — відтермінування чи подовження пологів. У грудне молоко диклофенак проникає в невеликих кількостях, але щоб уникнути небажаних реакцій у дитини, під час грудного вигодовування його не застосовують. Препарат може несприятливо впливати на жіночу фертильність і не рекомендується тим, хто планує вагітність; за труднощів із зачаттям або обстеження з приводу безпліддя слід розглянути його відміну.
Побічні дії
Частота небажаних реакцій залежить насамперед від дози й індивідуальна; перелік включає й реакції, відзначені за інших форм диклофенаку. Найчастіше страждає шлунково-кишковий тракт: нудота, блювання, діарея, метеоризм, диспепсія, біль у животі; можливі дьогтеподібні випорожнення, криваве блювання, виразкова хвороба, перфорація або кровотеча, іноді зі смертельним наслідком. Повідомлялося також про закрепи, гастрит, виразковий стоматит, загострення виразкового коліту та хвороби Крона.
- часто — реакції гіперчутливості у вигляді висипу та свербежу; з боку нервової системи головний біль, запаморочення, відчуття оглушеності чи порожнечі в голові, збудження, дратівливість, сонливість; вестибулярне запаморочення;
- нечасто — кропив'янка;
- рідко — анафілактичні та анафілактоїдні реакції: звуження дихальних шляхів, дихальна недостатність, прискорене серцебиття, зниження тиску і шок; астма, зокрема задишка;
- дуже рідко — ангіоневротичний набряк, включно з набряком обличчя, алергічний васкуліт і пневмоніт;
- дуже рідко — порушення кровотворення: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична та апластична анемія;
- дуже рідко — психотичні розлади, депресія, тривога, безсоння, жахіття; порушення чутливості та смаку, розлади пам'яті, дезорієнтація, судоми, тремор, інсульт;
- дуже рідко — порушення зору (нечіткість і двоїння), шум у вухах і порушення слуху; серцебиття, біль у грудях, серцева недостатність, інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія;
- з боку місця введення — абсцес (дуже рідко) і некроз (частота невідома); дуже рідко — обтяження запалень інфекційної природи та ознаки асептичного менінгіту: ригідність потиличних м'язів, головний біль, нудота, блювання, гарячка чи порушення свідомості.
Окремо відзначені набряки, підвищення тиску та серцева недостатність на тлі НПЗЗ, а також зростання ризику артеріальних тромбозів за високих доз і тривалої терапії.
Як отримати рецепт на Dicloberl 75 mg/3 ml онлайн
Ін'єкційна форма диклофенаку належить до рецептурних препаратів і вводиться медичним працівником: потрібні правильна техніка внутрішньом'язової ін'єкції та спостереження за пацієнтом після введення. Рецепт потрібен і для продовження лікування пероральними формами після першої ін'єкції.
На онлайн-консультації лікар з'ясує характер болю, супутні хвороби та ліки, які ви приймаєте, оцінить протипоказання з боку ШКТ, серця, печінки й нирок і за наявності показань випише електронний рецепт — за його кодом препарат можна отримати в аптеці.
