Dexaven®: склад і форма випуску
Dexaven® — розчин для ін'єкцій в ампулах: 1 мл містить 4 мг дексаметазону фосфату у формі дексаметазону натрію фосфату. Така сольова форма добре розчинна у воді та рідинах організму, що й дозволяє вводити препарат парентерально.
Вводять препарат внутрішньовенно, внутрішньом'язово або краплинно, а також інфільтраційно та внутрішньосуглобово. Внутрішньом'язова ін'єкція має бути глибокою, у великий м'язовий масив. Швидке внутрішньовенне введення великих доз глюкокортикостероїдів іноді спричиняє серцево-судинний колапс, тому вводять повільно. Асептику дотримують суворо, а перед краплинним введенням вміст ампули розводять 0,9% розчином натрію хлориду або 5% розчином глюкози. До складу входить натрію сульфіт, який рідко спричиняє тяжкі реакції гіперчутливості та бронхоспазм.
Як діє Dexaven®
Дексаметазон — синтетичний глюкокортикостероїд з дуже сильною та тривалою протизапальною, протиалергічною та імуносупресивною дією. Мінералокортикоїдної активності він практично не виявляє, тобто майже не впливає на затримку натрію та води так, як це роблять природні кортикостероїди.
Поєднання сили та тривалості ефекту пояснює і показання, і ризики: у невідкладній ситуації дексаметазон пригнічує запальний та алергічний каскад за лічені години, але при тривалому застосуванні те саме пригнічення імунітету й обміну обертається тяжкими ускладненнями.
Показання до застосування
Основна царина — гострі загрозливі для життя стани, що потребують введення глюкокортикостероїдів: шок різної етіології, набряк мозку, набряк гортані та голосових зв'язок, гострі алергічні реакції, тяжкі бронхоспастичні стани (астматичний статус, бронхіальна астма на тлі інфекції, хронічний бронхіт), а також кризи при хворобі Аддісона. Крім того, препарат застосовують у клінічних ситуаціях, де глюкокортикостероїд потрібен для лікування чи полегшення симптомів основного захворювання або його ускладнень.
Окремо виділено три показання. Перше — профілактика нудоти та блювання, спричинених хіміо- чи променевою терапією, та інших ускладнень протипухлинного лікування, які можна попередити кортикостероїдом. Друге — профілактика й лікування ускладнень хірургічних втручань, передусім нудоти та блювання. Третє — лікування COVID-19 у дорослих і підлітків від 12 років із масою тіла щонайменше 40 кг, які потребують кисневої терапії. Препарат дозволено дорослим і дітям з першого місяця життя. Через тяжкі ускладнення тривалої незамісної кортикотерапії рішення про таке лікування щоразу зважують.
Спосіб застосування та дозування
Дозу підбирають індивідуально залежно від показання, стану пацієнта та його реакції на препарат. Загальний орієнтир — 4–16 мг на добу, у виняткових випадках до 32 мг; разова доза зазвичай 4–8 мг, за потреби її повторюють кілька разів на добу з відповідними інтервалами. За невідкладних станів, що загрожують життю, — анафілактичного шоку, гострого нападу астми — можуть знадобитися значно більші дози.
| Ситуація | Режим |
|---|---|
| Набряк мозку | 10 мг внутрішньовенно, потім 4 мг внутрішньом'язово кожні 6 годин до зникнення симптомів; відповідь зазвичай настає за 12–24 години, через 2–4 дні дозу знижують, через 5–7 днів поступово припиняють |
| Місцеве та інфільтраційне введення | Зазвичай 4–8 мг; для ін'єкції у дрібні суглоби достатньо 2 мг |
| Профілактика нудоти та блювання при хіміо- і променевій терапії | Оптимальну дозу не встановлено; зазвичай 8–20 мг внутрішньовенно перед хіміотерапією, іноді додаткова доза внутрішньовенно чи всередину через 24–72 години, відповідно до протоколу хіміотерапії |
| Ускладнення хірургічних втручань | 4–5 мг внутрішньовенно |
| COVID-19 | 6 мг на добу внутрішньовенно до 10 днів, зокрема підліткам від 12 років |
| Діти | Зазвичай 0,2–0,4 мг/кг маси тіла на добу, потреба змінюється індивідуально |
Початкові дози зазвичай вищі, а після досягнення потрібного ефекту їх зменшують до мінімальної, що підтримує результат, або відміняють препарат. Стресові ситуації можуть потребувати збільшення дози, а після тривалого застосування препарат відміняють повільно. У літніх людей небажані реакції перебігають тяжче — особливо при остеопорозі, гіпертензії, гіпокаліємії, діабеті, схильності до інфекцій і стоншенні шкіри; корекція дози при порушенні функції нирок або печінки не потрібна.
Протипоказання
У гострих, загрозливих для життя станах протипоказань немає — особливо якщо препарат передбачається застосовувати коротко, протягом 24–36 годин. У решті випадків діють обмеження нижче.
- Підвищена чутливість до дексаметазону, інших кортикостероїдів або будь-якої допоміжної речовини.
- Системні інфекції, якщо одночасно не проводиться протиінфекційне лікування.
- Внутрішньом'язове введення при ідіопатичній тромбоцитопенічній пурпурі.
- Внутрішньосуглобове введення при інфекції в суглобі або поряд із ним, що потребує лікування, і при бактеріальному артриті.
- Внутрішньосуглобове введення при нестабільності суглоба, що потребує лікування, і при суглобі Шарко.
- Внутрішньосуглобове введення при геморагічному діатезі, самостійному або спричиненому антикоагулянтами.
- Внутрішньосуглобове введення при навколосуглобовому звапнінні, позасудинному некрозі кістки, розриві сухожилка.
- Інфільтраційне введення без додаткового причинного лікування за інфекції в місці введення.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
На тлі глюкокортикостероїдів не проводять вакцинацію: імунна відповідь ослаблена і вироблення антитіл може бути порушене. Небажані реакції вдається обмежити єдиним способом — застосовувати лише необхідну мінімальну дозу і якомога коротше.
- Особлива обережність і частий клінічний контроль потрібні при гнійній інфекції, активній чи прихованій пептичній виразці, виразкуванні слизової травного тракту, свіжому кишковому анастомозі, остеопорозі (особливо в жінок у постменопаузі) та міастенії.
- Окремої уваги потребують гіпертензія, застійна серцева недостатність, схильність до тромбофлебіту та цукровий діабет.
- Психіатричний анамнез важливий: поточний або перенесений тяжкий маніакально-депресивний психоз, особливо з постстероїдним психозом у минулому, а також епілепсія.
- Обережність потрібна при перенесеному туберкульозі, глаукомі, зокрема сімейній, ураженні чи цирозі печінки, нирковій недостатності, гіпотиреозі.
- З боку кишечника — виразковий коліт і дивертикульоз; з боку очей — герпес ока із загрозою перфорації рогівки.
- Повідомлялося про синдром розпаду пухлини в пацієнтів із гемобластозами, які отримували дексаметазон окремо або з хіміотерапією; групу високого ризику — з високим індексом проліферації, великим об'ємом пухлини та високою чутливістю до цитостатиків — контролюють суворо.
Лікарські взаємодії
Якщо дексаметазон вводиться в гострих, загрозливих для життя станах і передбачається короткий курс, взаємодії з іншими препаратами до уваги не беруть. При тривалому застосуванні картина змінюється: дія супутніх ліків може як послаблюватися, так і посилюватися.
- Фенобарбітал, рифампіцин, фенітоїн та ефедрин прискорюють метаболізм дексаметазону і знижують його терапевтичний ефект, тоді як естрогени та пероральні контрацептиви його посилюють.
- Інгібітори CYP3A, зокрема препарати з кобіцистатом, підвищують ризик системних небажаних ефектів; поєднання уникають, якщо користь не переважає ризик, а за його необхідності пацієнта спостерігають щодо системної дії кортикостероїда.
- Сечогінні, особливо петльові, посилюють втрату калію; на тлі серцевих глікозидів зростає частота порушень ритму серця, а разом з анаболічними стероїдами — ризик набряків.
- Дексаметазон зменшує, рідше посилює дію похідних кумарину, що потребує корекції їхньої дози.
- НПЗЗ: посилюються їхні небажані ефекти, передусім з боку травного тракту, і водночас знижується їхня концентрація в сироватці, а отже й ефективність.
- Імунна відповідь пригнічена, реакція на вакцини й анатоксини знижена, а вакцинація живими бактеріальними вакцинами під час лікування заборонена.
Вагітність і грудне вигодовування
У дослідженнях на тваринах глюкокортикостероїди у великих дозах спричиняли порушення розвитку плода. Достатньо численних і добре контрольованих спостережень у людини не проводили, тому під час вагітності препарат застосовують лише тоді, коли, на думку лікаря, очікувана користь для матері переважає потенційний ризик для плода.
Новонароджених, чиї матері отримували під час вагітності значні дози дексаметазону, спостерігають через ризик недостатності кори надниркових залоз. На час приймання великих доз дексаметазону грудне вигодовування рекомендовано припинити.
Побічні дії
За короткочасного застосування препарат переноситься добре, і реакції, про які повідомляють при тривалому лікуванні, малоймовірні. Проте можливість ускладнень глюкокортикостероїдної терапії враховують завжди.
| Система | Реакції |
|---|---|
| Кістково-м'язова система | Асептичний некроз головки стегнової та плечової кістки, слабкість м'язів, постстероїдна міопатія, втрата м'язової маси, остеопороз, спонтанні переломи, зокрема компресійні переломи хребта та патологічні переломи довгих кісток |
| Травний тракт | Нудота, блювання, втрата апетиту зі зниженням маси тіла або, навпаки, підвищений апетит із її збільшенням, діарея чи закреп, здуття, подразнення шлунка, езофагіт із виразкуванням, виразка шлунка з ризиком перфорації та кровотечі, перфорація кишки, особливо при запальних захворюваннях кишечника |
| Шкіра | Порушення загоєння ран, стоншення та вразливість шкіри, петехії та синці, почервоніння обличчя, стриї, гірсутизм, акнеподібні висипання, зниження реактивності у шкірних пробах, алергічний дерматит, кропив'янка, ангіоневротичний набряк; при парентеральному введенні — гіпо- або гіперпігментація, рубцювання, ущільнення, зниження больової чутливості, атрофія шкіри та підшкірної клітковини, стерильні абсцеси в місці ін'єкції |
| Нервова система та психіка | Судомні напади, неврит, парестезії, запаморочення та головний біль, галюцинації, психози, ейфорія, перепади настрою; після відміни можливе підвищення внутрішньочерепного тиску із застійним диском зорового нерва (псевдопухлина мозку) |
| Ендокринна система та обмін | Порушення менструального циклу, синдром Кушинга, затримка росту в дітей, вторинне пригнічення гіпофізарно-наднирковозалозної осі, зниження толерантності до вуглеводів, маніфестація прихованого діабету та зростання потреби в інсуліні чи цукрознижувальних засобах; від'ємний азотистий баланс, затримка натрію та рідини, втрата калію, гіпокаліємічний алкалоз, гіпокальціємія |
| Очі | Підвищення внутрішньоочного тиску, вторинна глаукома, екзофтальм, ушкодження зорового нерва, задня субкапсулярна катаракта |
| Серце та судини | Аритмії та зміни ЕКГ на тлі дефіциту калію, непритомність, посилення гіпертензії, розрив серця після нещодавно перенесеного інфаркту, раптова зупинка кровообігу, застійна серцева недостатність; тромбози та емболії, жирова емболія, гіперхолестеринемія, прискорений атеросклероз, некротизуючий васкуліт, тромбофлебіт |
| Кров і загальні реакції | Лейкоцитоз, тромбоцитопенія, лімфопенія; посилення або маскування симптомів інфекції, безсоння, анафілактичні реакції, печіння та поколювання після внутрішньовенного введення |
Окремо стоїть синдром відміни: він розвивається при швидкій відміні дексаметазону після тривалого застосування, спричинений гострою наднирковою недостатністю і може загрожувати життю. Крім того, при ньому бувають м'язові та суглобові болі, гарячка, риніт, кон'юнктивіт, болючі вузлики на шкірі та втрата маси тіла.
Передозування
Гостре передозування ін'єкційного дексаметазону рідко стає клінічною проблемою. Значущу небезпеку створює інше — тривале застосування великих доз: у цьому разі дозу потрібно знижувати обережно й поступово, щоб не спровокувати гостру недостатність кори надниркових залоз.
Це пояснює, чому курс кортикостероїда не можна обривати самостійно, навіть якщо стан покращився. Схему зниження визначає лікар, виходячи з тривалості лікування та сумарної дози.
Як отримати рецепт на Dexaven® онлайн
Dexaven® — ін'єкційна форма, яку вводить медичний працівник: внутрішньовенно, внутрішньом'язово, краплинно, внутрішньосуглобово або інфільтраційно. Це не препарат для самостійного застосування вдома, і більшість показань з інструкції — невідкладні стани, допомогу за яких надають у стаціонарі або бригадою швидкої допомоги.
Онлайн-консультація доречна в іншій ситуації: коли препарат призначено в межах лікування, що триває, і потрібен рецепт для купівлі ампул, які потім будуть введені в медичному закладі. В анкеті вказують діагноз, призначене дозування, супутні захворювання та препарати, які приймаєте. Лікар вивчає дані й за достатніх підстав виписує електронний рецепт — він надходить кодом для аптеки Польщі. Якщо ситуація виглядає гострою або відомостей бракує, у виписці відмовлять і скерують по очну допомогу.
