Delortan: склад і форма випуску
Delortan випускається у двох лікарських формах. Один мілілітр розчину для перорального прийому містить 0,5 мг дезлоратадину, тому 10 мл розчину відповідають 5 мг діючої речовини. Одна таблетка, вкрита оболонкою, містить 5 мг дезлоратадину. Рідка форма зручна тим, що дає змогу відмірювати невеликі дози, необхідні дітям, а таблетка забезпечує готову добову дозу для дорослих.
Форми відрізняються і за допоміжними речовинами. Розчин для перорального прийому містить сорбітол: пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, порушенням всмоктування глюкози і галактози або дефіцитом сахарази-ізомальтази приймати його не слід. Таблетки, вкриті оболонкою, містять ізомальт, тому їх не призначають пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози.
Як діє Delortan
Дезлоратадин — тривало діючий антагоніст гістаміну, позбавлений седативної дії й вибірково блокуючий периферичні гістамінові H1-рецептори. Після перорального прийому він пригнічує саме периферичні H1-рецептори, оскільки не проникає до центральної нервової системи. З цим пов’язана відсутність вираженої сонливості, характерної для антигістамінних засобів попередніх поколінь.
У дослідженнях in vitro у дезлоратадину виявлені й власні протиалергічні властивості. Вони включають пригнічення вивільнення з опасистих клітин і базофілів людини цитокінів, які запускають запальну реакцію, — інтерлейкінів IL-4, IL-6, IL-8 та IL-13, а також гальмування експресії молекули адгезії P-селектину на поверхні клітин ендотелію. Клінічне значення цих спостережень поки що не підтверджено, тому основною залишається антигістамінна дія препарату.
Показання до застосування
Розчин для перорального прийому застосовують у дорослих, підлітків та дітей віком від 1 року для полегшення симптомів, пов’язаних з алергічним запаленням слизової оболонки носа (алергічним ринітом) і з кропив’янкою. Таблетки, вкриті оболонкою, призначають дорослим та підліткам віком від 12 років за тими самими показаннями.
Йдеться саме про полегшення симптомів — свербежу і закладеності носа, чхання, рясних виділень, а також свербежу шкіри та пухирів при кропив’янці. У дітей молодше 2 років відрізнити алергічний риніт від інших форм запалення слизової оболонки носа особливо складно, а більшість випадків у цьому віці зумовлена інфекцією, тому призначення препарату дитині потребує лікарської оцінки.
Спосіб застосування та дози
Препарат приймають один раз на добу, незалежно від прийому їжі; дозу підбирають за віком і лікарською формою. Безпека й ефективність розчину в дітей першого року життя не встановлені, а таблетки 5 мг у дітей молодше 12 років не вивчалися. Клінічних даних щодо ефективності дезлоратадину у дітей від 1 до 11 років і в підлітків 12–17 років також недостатньо, тому рішення про призначення приймає лікар.
| Вік | Лікарська форма | Доза один раз на добу |
|---|---|---|
| Діти 1–5 років | розчин для перорального прийому | 2,5 мл (1,25 мг) |
| Діти 6–11 років | розчин для перорального прийому | 5 мл (2,5 мг) |
| Дорослі та підлітки від 12 років | розчин для перорального прийому | 10 мл (5 мг) |
| Дорослі та підлітки від 12 років | таблетки, вкриті оболонкою | 1 таблетка (5 мг) |
Тривалість лікування
При інтермітуючому алергічному риніті, коли симптоми виникають рідше 4 днів на тиждень або зберігаються менше 4 тижнів, лікування призначають з урахуванням анамнезу: прийом припиняють після зникнення симптомів і відновлюють при їх повторній появі. При персистуючому алергічному риніті, коли симптоми відзначаються 4 дні на тиждень і частіше та тривають понад 4 тижні, пацієнтові можна рекомендувати продовжувати лікування протягом усього періоду контакту з алергеном.
Протипоказання
Препарат протипоказаний при підвищеній чутливості до дезлоратадину, до будь-якої з допоміжних речовин, а також до лоратадину. Дезлоратадин — споріднена з лоратадином сполука, тому непереносимість одного з них є достатньою підставою відмовитися від іншого.
Крім того, обмеження накладає склад кожної форми: розчин із сорбітолом не підходить пацієнтам зі спадковою непереносимістю фруктози, порушенням всмоктування глюкози і галактози чи дефіцитом сахарази-ізомальтази, а таблетки з ізомальтом — пацієнтам зі спадковою непереносимістю фруктози.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Дезлоратадин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, у яких в особистому або сімейному анамнезі відзначалися судоми, і особливо в дітей молодшого віку: вони більш схильні до появи нових судомних нападів на тлі лікування. Якщо під час терапії розвиваються судоми, лікар може розглянути питання про припинення прийому препарату.
- обережність при тяжкій нирковій недостатності;
- у дітей молодше 2 років алергічний риніт важко відрізнити від інших форм риніту — враховують відсутність ознак інфекції верхніх дихальних шляхів і органічних змін, анамнез, огляд, лабораторні дослідження та шкірні проби;
- приблизно у 6% дорослих і дітей 2–11 років метаболізм дезлоратадину фенотипово уповільнений, і вони піддаються більшій експозиції препарату;
- безпека у дітей 2–11 років з уповільненим метаболізмом така ж, як при звичайному метаболізмі; у дітей молодше 2 років це не вивчалося;
- розчин містить сорбітол, таблетки — ізомальт, що важливо при непереносимості фруктози;
- вплив на здатність керувати транспортом і працювати з механізмами відсутній або незначний, у більшості людей сонливість не виникає;
- доти, доки індивідуальна реакція на препарат не з’ясована, від занять, що потребують концентрації уваги, краще утриматися.
Лікарські взаємодії
У клінічних дослідженнях одночасне застосування дезлоратадину в таблетках з еритроміцином або кетоконазолом не супроводжувалося клінічно значущими взаємодіями. Важливо враховувати, що дослідження взаємодій проводилися тільки у дорослих, тому щодо поєднання препаратів у дітей слід окремо консультуватися з лікарем.
У фармакологічному клінічному дослідженні дезлоратадин у таблетках при одночасному прийомі з алкоголем не посилював спричинене алкоголем погіршення психофізичної працездатності. Тим не менш після виходу препарату на ринок надходили повідомлення про випадки непереносимості алкоголю й алкогольного отруєння, тому при одночасному вживанні алкоголю слід дотримуватися обережності.
Вагітність і грудне вигодовування
Дані, отримані при застосуванні препарату більш ніж у 1000 вагітних жінок, указують, що дезлоратадин не спричиняє вроджених вад розвитку і не чинить шкідливого впливу на плід і новонародженого. Дослідження на тваринах також не виявили прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на репродуктивну функцію. Попри це з міркувань обережності під час вагітності застосування препарату рекомендується уникати.
Дезлоратадин виявляли в організмі новонароджених і дітей, яких годували груддю жінки, що приймали препарат; вплив речовини на дитину невідомий. Лікар разом із пацієнткою вирішує, припинити грудне вигодовування чи відмовитися від лікування, зважаючи на користь вигодовування для дитини та користь терапії для матері. Даних про вплив дезлоратадину на фертильність чоловіків і жінок немає.
Побічні дії
У клінічних дослідженнях у дорослих і підлітків небажані реакції виникали лише на 3% частіше, ніж при прийомі плацебо. Найчастішими були відчуття втоми (1,2%), сухість у роті (0,8%) і головний біль (0,6%). У дослідженні за участю 578 підлітків 12–17 років найчастішою реакцією був головний біль — 5,9% проти 6,9% у групі плацебо. У дітей 2–11 років загальна кількість небажаних реакцій була співставною з плацебо, а в дітей 6–23 місяців частіше, ніж при плацебо, відзначалися діарея (3,7%), лихоманка (2,3%) і безсоння (2,3%).
- часто: головний біль, сухість у роті, втомлюваність; у дітей молодше 2 років — безсоння, діарея, лихоманка;
- дуже рідко: запаморочення, сонливість, безсоння, психомоторне збудження, судоми;
- дуже рідко: тахікардія, відчуття серцебиття; з невідомою частотою — подовження інтервалу QT, аритмія, брадикардія;
- дуже рідко: болі в животі, нудота, блювання, диспепсія, діарея;
- дуже рідко: підвищення активності печінкових ферментів та рівня білірубіну, гепатит; з невідомою частотою — жовтяниця;
- дуже рідко: реакції підвищеної чутливості — анафілаксія, ангіоневротичний набряк, задишка, свербіж, висип і кропив’янка;
- дуже рідко: галюцинації, біль у м’язах; з невідомою частотою — підвищена чутливість до світла, астенія;
- у дітей і підлітків після виходу препарату на ринок: нетипова та агресивна поведінка.
Передозування
Профіль небажаних реакцій при передозуванні, що спостерігався після виходу препарату на ринок, подібний до профілю при терапевтичних дозах, однак вираженість реакцій може бути більшою. У клінічному дослідженні у дорослих і підлітків багаторазовий прийом дезлоратадину в дозі до 45 мг, тобто у 9 разів вищій за лікувальну, не супроводжувався клінічно значущими ефектами.
При передозуванні розглядають стандартні заходи з видалення не всмоктаної діючої речовини, а також призначають симптоматичне та підтримувальне лікування. Дезлоратадин не виводиться при гемодіалізі; чи виводиться він при перитонеальному діалізі, невідомо. При прийомі дози, що значно перевищує призначену, слід звернутися по медичну допомогу.
Як отримати рецепт на Delortan онлайн
Для отримання рецепта на Delortan потрібна консультація лікаря: препарат випускається у двох формах з різними віковими обмеженнями, потребує обережності при судомах в анамнезі та тяжкій нирковій недостатності, а в дітей алергічний риніт важливо відрізнити від інфекційного. Лікар уточнить характер і тривалість симптомів, вік пацієнта та супутні захворювання.
Онлайн-консультація дає змогу обговорити ці питання дистанційно, а за наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
