Dalacin® C: склад і форма випуску
Одна капсула містить 75 мг, 150 мг або 300 мг кліндаміцину гідрохлориду. Капсулу запивають повною склянкою води. Крім капсул існують гранулят для приготування сиропу із вмістом 75 мг кліндаміцину пальмітату гідрохлориду в 5 мл і розчин для ін'єкцій та інфузій 150 мг/мл.
Три сили капсул і дві додаткові форми існують не заради асортименту, а тому що доза тут розраховується за масою тіла. Капсули дають лише тим дітям, які вміють їх ковтати; маленьким дітям рекомендовано гранулят для сиропу, і він же потрібен щоразу, коли точно відміряти дозу в міліграмах на кілограм капсулами неможливо.
Як діє Dalacin® C
Кліндаміцин — напівсинтетичне похідне лінкоміцину. Він діє передусім бактеріостатично, а також бактерицидно — залежно від концентрації в осередку інфекції та чутливості збудника. До нього чутливі аеробні грампозитивні коки: Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, зокрема штами, що виробляють пеніциліназу, і Streptococcus spp., насамперед Streptococcus pneumoniae та Streptococcus pyogenes групи A. Активний він і щодо анаеробів — Bacteroides spp., включно з Bacteroides fragilis, Fusobacterium spp., Propionibacterium spp., Eubacterium spp., Actinomyces spp., Peptococcus і Peptostreptococcus, а також Mobiluncus spp., Gardnerella vaginalis і Mycoplasma hominis.
Так само важливо, що до кліндаміцину зазвичай стійкі: Enterococcus spp., аеробні грамнегативні палички, Nocardia, Neisseria meningitidis, метицилінрезистентні штами Staphylococcus aureus і Haemophilus influenzae. Клостридії стійкіші за більшість інших анаеробів: більшість штамів Clostridium perfringens чутливі, але Clostridium sporogenes і Clostridium tertium часто стійкі, тому визначення чутливості необхідне. Стійкість до лінкоміцину означає повну перехресну стійкість до кліндаміцину, стійкість до еритроміцину — часткову, а от на пеніциліни перехресна стійкість не поширюється. Після приймання всередину кліндаміцин швидко і майже повністю всмоктується, на 80–94% зв'язується з білками плазми, добре проникає в тканини й досягає високих концентрацій у кістковій тканині, проходить через плаценту і в грудне молоко. Виводиться переважно з жовчю після проходження через печінку: приблизно дві третини з калом і одна третина із сечею. Період напіввиведення — близько 3 годин у дорослих і близько 2 годин у дітей; гемодіалізом препарат не видаляється.
Показання до застосування
Кліндаміцин показаний при бактеріальних інфекціях, спричинених чутливими до нього мікроорганізмами: інфекціях кісток і суглобів; запаленні середнього вуха, глотки та приносових пазух; інфекціях зубів і порожнини рота; інфекціях нижніх дихальних шляхів; інфекціях органів малого таза і черевної порожнини; інфекціях жіночих статевих органів; інфекціях шкіри та м'яких тканин; скарлатині; сепсисі та ендокардиті.
Показання супроводжуються трьома обмеженнями, і вони суттєвіші за сам перелік. Препарат слід застосовувати лише при тяжких бактеріальних інфекціях. При тяжкому перебігу хвороби показана внутрішньовенна форма, а при ендокардиті чи сепсисі лікування рекомендують починати саме з внутрішньовенного введення. І нарешті, призначаючи кліндаміцин, лікар має враховувати не тільки вид інфекції, а й ризик діареї: описано випадки коліту, що розвивалися навіть через 2–3 тижні після приймання препарату.
Спосіб застосування та дозування
Дорослим і підліткам, старшим за 14 років, залежно від локалізації та тяжкості інфекції призначають від 600 мг до 1,8 г на добу за 3 або 4 приймання. Дітям від 4 тижнів до 14 років дозу розраховують за масою тіла — 8–25 мг кліндаміцину на кілограм на добу, також у 3 або 4 рівні частини. При інфекціях, спричинених бета-гемолітичними стрептококами, лікування продовжують щонайменше 10 днів незалежно від віку.
| Сила капсули | Для кого призначена |
| 75 мг | Діти від 4 тижнів до 14 років, які вміють ковтати капсули; за неможливості точно відміряти дозу застосовують гранулят для сиропу 75 мг/5 мл |
| 150 мг | Дорослі й підлітки, старші за 14 років; для дітей — якщо доза точно набирається капсулами |
| 300 мг | Дорослі й підлітки, старші за 14 років: 2–6 капсул на добу, тобто 600 мг — 1,8 г |
| Розчин 150 мг/мл | Тяжкий перебіг хвороби; старт лікування при ендокардиті й сепсисі |
При добовій дозі до 900 мг і в дітей до 14 років застосовують форми з меншим вмістом діючої речовини. При порушенні функції печінки середньої та значної тяжкості період напіввиведення подовжується, але при прийманні кожні 8 годин зменшувати дозу не потрібно; при вираженій печінковій недостатності контролюють концентрацію кліндаміцину в плазмі й за результатами зменшують дозу або подовжують інтервали. При нирковій недостатності період напіввиведення подовжується незначно і зниження дози не потрібне навіть при тяжкій недостатності, якщо препарат приймають кожні 8 годин; при тяжкій недостатності або анурії контролюють концентрацію в плазмі й за потреби збільшують інтервал до 8 або навіть 12 годин. У пацієнтів на гемодіалізі додаткова доза до або після сеансу не потрібна, оскільки діалізом кліндаміцин не видаляється.
Протипоказання
Перше протипоказання — підвищена чутливість до кліндаміцину або лінкоміцину, між якими виникають перехресні алергічні реакції, а також до будь-якого іншого компонента препарату.
Два інші протипоказання — по суті вказівки на непотрібність препарату, а не на його небезпеку. Кліндаміцин не слід застосовувати при інфекціях дихальних шляхів, спричинених вірусами: на віруси він не діє. І він не підходить для лікування менінгіту, тому що досяжна концентрація антибіотика в спинномозковій рідині надто мала. Через вміст лактози препарат не підходить пацієнтам із дефіцитом лактази, непереносимістю галактози або порушенням всмоктування глюкози й галактози.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Головне попередження стосується діареї. При її появі, особливо тяжкої та затяжної, слід запідозрити псевдомембранозне запалення тонкої й товстої кишки, у більшості випадків спричинене Clostridium difficile. У такій ситуації розглядають припинення приймання препарату і починають відповідне лікування: усередину метронідазол, а в тяжких випадках ванкоміцин. Засоби, що гальмують перистальтику кишечника, і будь-які закріплювальні препарати давати не можна — вони затримують токсин у кишці й погіршують перебіг.
- Обережність при супутніх станах. Вона потрібна при порушеннях функції печінки, при порушеннях нервово-м'язової провідності — міастенії та хворобі Паркінсона — і при хворобах шлунка та кишечника в анамнезі, наприклад при перенесеному коліті.
- Тривале лікування. При прийманні довше ніж 3 тижні регулярно контролюють загальний аналіз крові й показники функції печінки та нирок.
- Суперінфекція. Тривале або повторне застосування кліндаміцину може призводити до суперінфекції або надмірного росту стійких бактерій і дріжджових грибів.
- Алергія на пеніцилін. Кліндаміцин, як правило, можна застосовувати в пацієнтів з алергією на пеніцилін, проте обережність необхідна.
Лікарські взаємодії
Кліндаміцин не слід застосовувати одночасно з еритроміцином: in vitro між ними спостерігали антагоністичну дію на бактерії. Це не формальне обмеження, а прямий наслідок механізму: обидва антибіотики конкурують за одну й ту саму мішень у бактеріальній клітині, тому разом вони працюють гірше, ніж кожен окремо. З тієї самої причини мікроорганізми, стійкі до лінкоміцину, стійкі й до кліндаміцину.
Друга значуща взаємодія пов'язана зі здатністю кліндаміцину гальмувати нервово-м'язову передачу: він може посилювати дію міорелаксантів — ефіру, тубокурарину, галогенідів панкуронію. Про це обов'язково потрібно повідомити, якщо планується операція під загальним наркозом. Окремо зазначено, що ефективність пероральних контрацептивів при одночасному прийманні з кліндаміцином ставилася під сумнів, тому на час лікування розумно використовувати додатковий метод контрацепції.
Вагітність і грудне вигодовування
Препарат віднесено до категорії B. Під час вагітності його можна застосовувати тільки за явної потреби. У період лактації застосовувати препарат не слід.
Таке формулювання пояснюється фармакокінетикою: кліндаміцин проходить через плаценту і проникає в грудне молоко. Практичний висновок для вагітної жінки або тієї, яка годує груддю, простий: рішення ухвалює лікар, зіставляючи тяжкість інфекції з можливістю обрати інший антибіотик, а при призначенні в період годування обговорюють тимчасове припинення грудного вигодовування. Самостійно продовжувати приймання препарату, розпочате до вагітності, не слід.
Побічні дії
Найчастіше трапляються шлунково-кишкові порушення: нудота, блювання, болі в животі або діарея; бувають також запалення стравоходу і слизової оболонки порожнини рота. Рідко виникають псевдомембранозний коліт, алергічні реакції у вигляді кореподібного висипу, свербежу і кропив'янки, ознаки гальмування нервово-м'язової провідності та зміни картини крові: тромбоцитопенія, лейкопенія, еозинофілія, нейтропенія, гранулоцитопенія й агранулоцитоз. Досить рідко спостерігається минуще підвищення активності амінотрансфераз у сироватці.
Дуже рідко відзначаються набряки — набряк Квінке і набряки суглобів, — медикаментозна гарячка, багатоформна еритема, зокрема синдром Стівенса — Джонсона, і синдром Лаєлла; також дуже рідко бувають свербіж і запалення піхви та бульозний ексфоліативний дерматит. Спорадично можливі анафілактоїдні реакції, тяжкі реакції гіперчутливості й поліартрит. У поодиноких випадках може розвинутися минуще запалення печінки з холестатичною жовтяницею.
Передозування
Дуже рідко описано тяжкі алергічні реакції: сироваткові реакції, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції аж до анафілактичного шоку. Специфічного антидоту не існує.
Відсутність антидоту означає, що допомога при передозуванні симптоматична, а найкращий спосіб його уникнути — точний розрахунок дози. Найбільший ризик помилки припадає на дітей: доза в них рахується в міліграмах на кілограм маси тіла, і якщо потрібна кількість не набирається цілими капсулами, використовувати треба гранулят для сиропу, а не ділити капсулу приблизно.
Як отримати рецепт на Dalacin® C онлайн
Кліндаміцин призначений для лікування тяжких бактеріальних інфекцій, а при ендокардиті й сепсисі лікування починають із внутрішньовенного введення. Такі стани потребують очного огляду, а за можливості й визначення чутливості збудника, тому призначити препарат за однією анкетою не можна.
Онлайн-консультація доречна для продовження призначеного курсу або для повторного призначення за вже встановленим діагнозом. В анкеті зазначте, яка інфекція лікується і хто поставив діагноз, призначену дозу й кількість приймань на добу, скільки днів уже триває лікування, а при стрептококовій інфекції пам'ятайте про мінімальний курс у 10 днів. Обов'язково повідомте про хвороби печінки й нирок, про міастенію чи хворобу Паркінсона, про перенесений коліт або інші захворювання кишечника, про вагітність і годування груддю. Окремо назвіть алергію на кліндаміцин, лінкоміцин або пеніцилін, приймання еритроміцину та інших макролідів, пероральних контрацептивів, а також майбутні операції під загальним наркозом. І одразу повідомте лікаря, якщо під час лікування з'явилася діарея. Лікар вивчає дані та за достатніх підстав виписує електронний рецепт для аптеки в Польщі.
