Cyxodil: склад і форма випуску
Одна доза препарату, що доставляється через мундштук інгалятора, містить 160 мкг або 320 мкг циклезоніду. Дві дозування дають змогу лікарю підібрати кількість діючої речовини відповідно до тяжкості перебігу астми в конкретного пацієнта.
Препарат являє собою дозований інгалятор з аерозольним розчином, а не суспензією, тому струшувати його перед застосуванням не потрібно. Кожна доза містить 4,7 мг спирту (етанолу) — це кількість, еквівалентна менш ніж одному мілілітру пива або вина і не спричиняє помітних наслідків. Препарат призначений виключно для інгаляційного застосування.
Як діє Cyxodil
Діюча речовина, циклезонід, сама по собі має низьку спорідненість до глюкокортикостероїдного рецептора. Після інгаляції вона зазнає ферментативного перетворення безпосередньо в легенях в основний метаболіт — дезметилпропіоніл-циклезонід, який проявляє виражену протизапальну дію і тому вважається активним метаболітом. Така двоетапна схема означає, що протизапальний ефект розвивається насамперед там, куди потрапив аерозоль, — у дихальних шляхах.
У чотирьох клінічних дослідженнях у пацієнтів із гіперреактивністю бронхів циклезонід зменшував реакцію дихальних шляхів на аденозинмонофосфат, причому максимальна дія спостерігалася після дози 640 мкг. В іншому дослідженні попереднє застосування препарату протягом 7 днів значно послаблювало ранню та пізню фазу реакції на алерген при інгаляційній провокаційній пробі. Показано також, що лікування інгаляційним циклезонідом зменшувало приріст кількості запальних клітин, тобто загальну кількість еозинофілів, та вміст медіаторів запалення в індукованому мокротинні.
Показання до застосування
Препарат показаний для лікування хронічної бронхіальної астми в дорослих і підлітків віком від 12 років і старше. Йдеться про базисну, тобто постійну протизапальну терапію, завдання якої — утримувати перебіг хвороби під контролем, а не знімати вже розпочатий напад.
Симптоми починають відступати протягом 24 годин від початку лікування. Препарат не призначений для лікування астматичного статусу чи іншого раптового наростання симптомів астми, за яких потрібне інтенсивне лікування, і не замінює інгаляційний бронхолітик короткої дії, який пацієнт повинен завжди мати при собі. Безпеку та ефективність застосування в дітей молодше 12 років не встановлено.
Спосіб застосування та дози
Рекомендована доза для дорослих і підлітків становить 160 мкг один раз на добу — цього достатньо для контролю астми в більшості пацієнтів. Підвищення добової дози до 640 мкг, тобто по 320 мкг двічі на добу, застосовують при тяжкій астмі, а також у період зменшення дози або відміни кортикостероїдів, що приймаються всередину. Дозу підбирають відповідно до тяжкості хвороби, а після досягнення контролю поступово знижують до найменшої, яка дозволяє утримувати цей контроль. Препарат краще застосовувати ввечері, однак доведена ефективність і ранкового прийому — остаточне рішення залишається за лікарем. Пацієнти з тяжкою астмою належать до групи ризику гострих нападів і потребують регулярної оцінки контролю хвороби, включно з дослідженням функції легень.
| Група пацієнтів | Доза |
|---|---|
| Дорослі та підлітки від 12 років, звичайний режим | 160 мкг один раз на добу |
| Тяжка астма, зменшення або відміна кортикостероїдів перорально | 320 мкг двічі на добу (640 мкг на добу) |
| Пацієнти літнього віку, порушення функції печінки або нирок | корекція дози не потрібна |
| Діти молодше 12 років | не застосовується, даних недостатньо |
Як користуватися інгалятором
Якщо інгалятор новий або не використовувався тиждень і довше, слід випустити в повітря три дози. Під час інгаляції потрібно сидіти або стояти, тримаючи інгалятор вертикально, великим пальцем — біля основи під мундштуком. Знявши захисний ковпачок, мундштук поміщають у рот, щільно обхоплюють губами і починають повільний глибокий вдих, під час якого натискають на верхню частину інгалятора. Потім інгалятор виймають із рота і затримують дихання приблизно на 10 секунд або настільки, наскільки це можливо, після чого повільно видихають — видихати в інгалятор не можна. Мундштук раз на тиждень протирають сухою серветкою або тканиною; мити інгалятор і занурювати його у воду заборонено. Якщо пацієнтові важко одночасно натиснути на інгалятор і зробити вдих, препарат можна застосовувати через інгаляційну камеру — спейсер. Почастішання потреби в бронхолітику короткої дії свідчить про погіршення контролю астми і вимагає повторної оцінки стану лікарем.
Протипоказання
Препарат протипоказаний при підвищеній чутливості до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин. При появі ознак алергічної реакції — висипу, кропив’янки, набряку обличчя чи язика, раптового утруднення дихання — застосування припиняють і звертаються по медичну допомогу.
Крім того, препарат не застосовують як засіб невідкладної допомоги. Він не показаний при астматичному статусі та інших станах, що потребують інтенсивного лікування, і не купірує напад астми, при якому необхідний інгаляційний бронхолітик короткої дії. Не застосовується він і в дітей молодше 12 років, оскільки безпеку та ефективність у цій віковій групі не вивчено.
Особливі вказівки та заходи безпеки
Обережність потрібна в пацієнтів з активним або неактивним туберкульозом легень, а також із грибковими, вірусними або бактеріальними інфекціями — за умови, що ці інфекції адекватно лікуються. Особливої уваги потребує перехід з кортикостероїдів, що приймаються всередину: відновлення функції кори надниркових залоз після тривалої системної гормональної терапії займає чимало часу, тому дозу системного гормону знижують обережно, приблизно на 1 мг преднізолону або еквівалентну дозу на тиждень, починаючи приблизно через тиждень після підключення інгаляційного препарату. За підтримувальних доз преднізолону понад 10 мг на добу зменшення може бути швидшим, але так само обережним. Пацієнтам, у яких зберігаються ознаки надниркової недостатності, слід мати при собі картку з попередженням про прийом стероїдів.
- при тривалому лікуванні великими дозами можливі системні ефекти: синдром Кушинга, кушингоїдні риси, надниркова недостатність, зниження мінеральної щільності кісток, катаракта, глаукома;
- рідше можливі зміни психіки та поведінки — підвищена психомоторна активність, порушення сну, тривога, депресія, агресія, особливо в дітей;
- у дітей та підлітків, які тривало отримують інгаляційні кортикостероїди, регулярно контролюють ріст, а при його уповільненні переглядають дозу і розглядають консультацію пульмонолога;
- при тяжкій печінковій недостатності очікується підвищена експозиція препарату, тому таких пацієнтів спостерігають щодо системних ефектів;
- в невідкладних і планових ситуаціях, що навантажують організм, — операціях, травмах, тяжких інфекціях — враховують можливість надниркової недостатності та за потреби призначають кортикостероїди;
- парадоксальний бронхоспазм із наростанням свистячого дихання відразу після інгаляції лікують бронхолітиком короткої дії, а продовження терапії можливе лише за явної переваги користі над ризиком;
- техніку інгаляції регулярно перевіряють, щоб активація інгалятора збігалася з вдихом;
- одночасного застосування з кетоконазолом та іншими потужними інгібіторами CYP3A4, включно з кобіцистатом, слід уникати.
У період відміни системних стероїдів у деяких пацієнтів виникають неспецифічні скарги, незважаючи на збережену або навіть поліпшену функцію дихання; таких пацієнтів заохочують продовжувати інгаляційне лікування, якщо немає об’єктивних ознак надниркової недостатності. Заміна системного гормону інгаляційним іноді виявляє алергічні хвороби, раніше пригнічені системним лікуванням, — алергічний риніт або екзему. На здатність керувати транспортними засобами і працювати з механізмами препарат не впливає або впливає незначно.
Лікарські взаємодії
За даними досліджень in vitro, за перетворення циклезоніду в активний метаболіт у людини відповідає головним чином фермент CYP3A4. У дослідженні взаємодії з кетоконазолом, потужним інгібітором цього ферменту, концентрація активного метаболіту в рівноважному стані збільшувалася приблизно в 3,5 раза, тоді як концентрація самого циклезоніду не змінювалася.
З цієї причини одночасного застосування потужних інгібіторів CYP3A4 — кетоконазолу, ітраконазолу, кобіцистату, а також ритонавіру чи нелфінавіру — слід уникати, якщо тільки користь такого лікування не переважає підвищений ризик системних небажаних ефектів кортикостероїдів. Коли поєднання все ж необхідне, пацієнта спостерігають щодо системних проявів глюкокортикостероїдної терапії.
Вагітність і грудне вигодовування
Належних контрольованих досліджень за участю вагітних жінок не проводили. Дослідження на тваринах показали, що глюкокортикостероїди спричиняють вроджені вади розвитку, однак до людей, які застосовують рекомендовані інгаляційні дози, це не стосується. Циклезонід може застосовуватися під час вагітності лише тоді, коли можлива користь для матері виправдовує імовірний ризик для плода, і в найменшій ефективній дозі, що підтримує контроль астми. Новонароджених, чиї матері отримували кортикостероїди під час вагітності, уважно спостерігають щодо недостатності надниркових залоз.
Невідомо, чи проникає інгаляційний циклезонід у грудне молоко. Тому застосування препарату в жінок, які годують груддю, можна розглядати лише в тих випадках, коли очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для дитини. Рішення в обох ситуаціях приймає лікар, оцінюючи тяжкість астми та наслідки відмови від лікування.
Побічні дії
Більшість небажаних реакцій має місцевий характер і пов’язана з осіданням препарату в порожнині рота та глотки; зменшити їх імовірність допомагає правильна техніка інгаляції.
- нечасто: грибкові інфекції порожнини рота, головний біль, нудота, блювання, неприємний смак;
- нечасто: охриплість голосу, кашель після інгаляції, парадоксальний бронхоспазм;
- нечасто: реакції та сухість у місці введення, екзема і висип;
- рідко: серцебиття, біль у животі, диспепсія, артеріальна гіпертензія;
- рідко: ангіоневротичний набряк та інші реакції підвищеної чутливості;
- частота невідома: нечіткість зору, центральна серозна хоріоретинопатія;
- частота невідома: підвищена психомоторна активність, порушення сну, тривога, депресія, агресія, зміни поведінки, особливо в дітей.
Парадоксальний бронхоспазм може виникнути відразу після інгаляції: це неспецифічна раптова реакція, властива всім інгаляційним препаратам, яку можуть спричинити як діюча, так і допоміжна речовина або струмінь холодного аерозолю. У тяжких випадках слід розглянути припинення лікування. При тривалому застосуванні великих доз можливі системні ефекти інгаляційних кортикостероїдів — синдром Кушинга і кушингоїдні риси, надниркова недостатність, уповільнення росту в дітей і підлітків, зниження мінеральної щільності кісток, катаракта і глаукома.
Передозування
Одноразова інгаляція 2880 мкг циклезоніду здоровими добровольцями переносилася добре. Імовірність гострої токсичної дії після передозування інгаляційного циклезоніду невелика, і специфічного лікування при гострому перевищенні дози не потрібно.
При тривалому застосуванні препарату в дозі 1280 мкг клінічних ознак надниркової недостатності не спостерігали. Проте при тривалому використанні доз, що перевищують рекомендовані, не можна виключити певного ступеня пригнічення функції надниркових залоз; у такій ситуації може знадобитися контроль функціонального резерву надниркових залоз.
Як отримати рецепт на Cyxodil онлайн
Для отримання рецепта на Cyxodil необхідна консультація лікаря: дозу підбирають за тяжкістю перебігу астми, а при переході з гормонів, що приймаються всередину, потрібні особлива обережність і поступове зниження попередньої дози. Лікар уточнить характер і частоту симптомів, потребу в бронхолітику короткої дії, супутні захворювання та інші лікарські засоби, що приймаються.
Онлайн-консультація дає змогу обговорити ці питання дистанційно, а за наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
