Coxitex - інструкція, ціна, спосіб застосування та протипоказання препарату

Coxitex: склад і форма випуску

Coxitex випускається у формі таблеток, вкритих оболонкою, у чотирьох дозуваннях: 30 мг, 60 мг, 90 мг і 120 мг еторикоксибу. Такий набір не випадковий — для кожного показання передбачена своя доза, і підбирають її шляхом вибору потрібного дозування, а не поділом таблетки.

Одна таблетка містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію, тобто препарат вважається вільним від натрію. Це має значення для пацієнтів, які дотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію.

Як діє Coxitex

Діюча речовина препарату — еторикоксиб, селективний інгібітор циклооксигенази-2. Циклооксигеназа відповідає за утворення простагландинів, і в неї виділяють два ізоферменти: ЦОГ-1 і ЦОГ-2. ЦОГ-2 індукується факторами запалення і забезпечує синтез простаноїдних медіаторів болю, запалення та гарячки. В дослідженнях клінічної фармакології еторикоксиб у дозах до 150 мг на добу дозозалежно пригнічував ЦОГ-2, не зачіпаючи ЦОГ-1.

Практичний наслідок такої вибірковості: еторикоксиб не пригнічував синтез простагландинів у шлунку і не впливав на функцію тромбоцитів. Повної безпеки для травного тракту це, однак, не означає. ЦОГ-2 бере участь також в овуляції, імплантації яйцеклітини, закритті артеріальної протоки у плода, регуляції функції нирок і центральної нервової системи, чим пояснюється частина протипоказань.

Показання до застосування

Coxitex застосовують у дорослих і підлітків від 16 років для симптоматичного лікування остеоартрозу, ревматоїдного артриту і анкілозивного спондиліту, а також для лікування болю і ознак запалення суглобів у гострій фазі подагри. Тій самій віковій групі препарат призначають для короткочасного лікування болю помірної інтенсивності, пов’язаного зі стоматологічним хірургічним втручанням.

Рішення про призначення селективного інгібітора ЦОГ-2 приймають після оцінки індивідуальних ризиків пацієнта — насамперед з боку серця, судин і травного тракту. Потребу в симптоматичному лікуванні та відповідь на нього періодично переглядають, особливо при остеоартрозі.

Спосіб застосування та дози

Ризик серцево-судинних ускладнень при лікуванні еторикоксибом може зростати зі збільшенням дози та тривалості прийому, тому препарат застосовують максимально коротким курсом і в найнижчій ефективній добовій дозі. Таблетку приймають всередину незалежно від прийому їжі; натще дія може початися швидше, і це враховують, коли потрібен швидкий знеболювальний ефект.

Дози за показаннями

Показання	Рекомендована доза	Максимум
Остеоартроз	30 мг один раз на добу; при недостатньому ефекті — 60 мг один раз на добу	60 мг на добу
Ревматоїдний артрит	60 мг один раз на добу; при недостатньому ефекті — 90 мг один раз на добу	90 мг на добу
Анкілозивний спондиліт	60 мг один раз на добу; при недостатньому ефекті — 90 мг один раз на добу	90 мг на добу
Гострий подагричний артрит	120 мг один раз на добу, тільки в період гострих симптомів	120 мг на добу, не більше 8 днів
Біль після стоматологічної операції	90 мг один раз на добу	90 мг на добу, не більше 3 днів

Після стабілізації стану при ревматоїдному артриті й анкілозивному спондиліті доцільно повернути дозу до 60 мг на добу; якщо збільшення дози не дає додаткової користі, розглядають інші методи лікування. Пацієнтам літнього віку корекція не потрібна, але лікування потребує обережності. При легкій печінковій недостатності (5–6 балів за шкалою Чайлда — П’ю) доза не повинна перевищувати 60 мг на добу, при помірній (7–9 балів) — 30 мг на добу, при тяжкій (10 балів і більше) препарат протипоказаний. При кліренсі креатиніну нижче 30 мл/хв застосування також протипоказане, а при 30 мл/хв і вище корекція не потрібна.

Протипоказання

Перелік протипоказань у еторикоксибу обширний і пов’язаний насамперед з його впливом на травний тракт, серце і судини. Препарат не призначають у таких випадках:

• підвищена чутливість до діючої або будь-якої допоміжної речовини;
• активна виразкова хвороба шлунка та (або) дванадцятипалої кишки або кровотеча з травного тракту;
• бронхоспазм, гострий риніт, поліпи носа, ангіоневротичний набряк, кропив’янка або алергічні реакції у відповідь на ацетилсаліцилову кислоту або інші нестероїдні протизапальні засоби;
• вагітність і грудне вигодовування;
• тяжка печінкова недостатність (альбумін сироватки нижче 25 г/л або 10 і більше балів за шкалою Чайлда — П’ю), розрахунковий кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв;
• запальне ураження слизової оболонки кишечника;
• застійна серцева недостатність II–IV функціонального класу за класифікацією NYHA;
• ішемічна хвороба серця, захворювання периферичних артерій та (або) судин головного мозку.

Окремо виділена неконтрольована артеріальна гіпертензія: препарат не призначають, якщо тиск стійко перевищує 140/90 мм рт. ст. і не був узятий під належний контроль. Протипоказаний еторикоксиб і дітям та підліткам молодше 16 років.

Особливі вказівки та заходи обережності

У пацієнтів, які отримували еторикоксиб, спостерігалися перфорації, виразки і кровотечі у верхніх відділах травного тракту, частина з них закінчувалася смертю. Особлива обережність потрібна тим, у кого ризик таких ускладнень підвищений: літнім, які одночасно приймають інші нестероїдні протизапальні засоби або ацетилсаліцилову кислоту, мають виразку або кровотечу в анамнезі. Поєднання навіть з малими дозами ацетилсаліцилової кислоти підвищує частоту виразок та інших порушень з боку шлунка і кишечника.

Серце, судини та нирки

Клінічні дані вказують, що селективні інгібітори ЦОГ-2 можуть бути пов’язані з тромботичними подіями, насамперед з інфарктом міокарда та інсультом. Ризик зростає з дозою та тривалістю терапії, тому застосовують найнижчу ефективну дозу максимально коротким курсом, а пацієнтам із суттєвими факторами ризику — артеріальною гіпертензією, гіперліпідемією, цукровим діабетом, палінням — лікування призначають тільки після ретельної оцінки його доцільності. Антиагрегантною дією ці препарати не володіють і ацетилсаліцилову кислоту не замінюють, тому переривати антиагрегантну терапію не можна. Артеріальний тиск контролюють до початку лікування, протягом перших 2 тижнів і періодично надалі; при значущому підвищенні розглядають інший метод лікування. У пацієнтів з порушеним нирковим кровотоком еторикоксиб може зменшувати утворення простагландинів у нирках і погіршувати їхню функцію, тому її моніторують; відзначалися також затримка рідини, набряки і поява або повернення застійної серцевої недостатності.

Інші заходи обережності

• приблизно в 1% пацієнтів, які лікувалися до року дозами 30, 60 або 90 мг на добу, активність АЛТ та (або) АСТ підвищувалася утричі й більше відносно верхньої межі норми; при стійких відхиленнях лікування припиняють;
• дуже рідко описані тяжкі шкірні реакції — ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, — найчастіше в перший місяць лікування;
• при перших ознаках висипу, змін на слизових оболонках або інших проявах гіперчутливості прийом припиняють;
• еторикоксиб здатний маскувати гарячку та інші ознаки запалення або інфекції;
• поєднання з варфарином та іншими пероральними антикоагулянтами вимагає обережності;
• перед початком лікування бажано адекватно напоїти пацієнта;
• жінкам, які планують вагітність, препарат не рекомендується;
• при запамороченні або сонливості на тлі лікування не слід керувати транспортом і працювати з механізмами.

Лікарські взаємодії

Еторикоксиб взаємодіє з досить широким колом лікарських засобів, і частина цих взаємодій потребує лабораторного контролю.

• варфарин та інші пероральні антикоагулянти: доза 120 мг на добу підвищувала міжнародне нормалізоване відношення приблизно на 13%, тому протромбіновий час контролюють у перші дні лікування і після зміни дози;
• діуретики та антигіпертензивні засоби: нестероїдні протизапальні препарати можуть послаблювати їхню дію;
• інгібітори АПФ і антагоністи рецепторів ангіотензину II: у зневоднених і літніх пацієнтів з порушеною функцією нирок можливе її подальше, зазвичай зворотне погіршення;
• ацетилсаліцилова кислота: на антиагрегантну дію малих доз еторикоксиб не впливав, але поєднання підвищує частоту виразок; застосування з великими дозами і з іншими нестероїдними протизапальними засобами не рекомендується;
• циклоспорин і такролімус: можливе посилення їхньої ушкоджувальної дії на нирки, функцію нирок контролюють;
• літій: нестероїдні протизапальні засоби зменшують його виведення нирками і підвищують концентрацію в плазмі;
• метотрексат: доза 120 мг в одному з досліджень підвищувала його концентрацію в плазмі на 28% і знижувала нирковий кліренс на 13%, тому потрібно стежити за ознаками токсичності;
• рифампіцин знижував концентрацію еторикоксибу в плазмі на 65%, що загрожує поверненням симптомів, при цьому збільшувати дозу не можна.

Окремої уваги заслуговують гормональні засоби. При прийомі 60 мг еторикоксибу разом з пероральним контрацептивом, що містить 35 мкг етинілестрадіолу, експозиція етинілестрадіолу зросла на 37%, а при дозі 120 мг — на 50–60%, що здатне збільшувати частоту пов’язаних з контрацептивами небажаних явищ, наприклад венозних тромбозів у жінок із групи ризику. Подібним чином доза 120 мг підвищувала експозицію вільних естрогенів при замісній гормональній терапії кон’югованими естрогенами. Максимальна концентрація дигоксину зростала приблизно на 33%: для більшості пацієнтів це неістотно, однак при підвищеному ризику глікозидної інтоксикації потрібне спостереження. Еторикоксиб пригнічує сульфотрансферазу SULT1E1, тому обережність потрібна при поєднанні з препаратами, що метаболізуються переважно цим шляхом, — наприклад із сальбутамолом для прийому всередину і міноксидилом.

Вагітність і грудне вигодовування

Клінічних даних щодо застосування еторикоксибу у вагітних немає, а дослідження на тваринах виявили шкідливий вплив на репродукцію. Як і інші засоби, що пригнічують синтез простагландинів, еторикоксиб може спричиняти зниження тонусу матки і передчасне закриття артеріальної протоки в III триместрі вагітності. Застосування під час вагітності протипоказане, а якщо вагітність настала під час лікування, прийом необхідно припинити.

Чи проникає еторикоксиб у грудне молоко людини, невідомо; у щурів проникнення в молоко підтверджено. Жінкам, які приймають еторикоксиб, годувати грудьми не можна. Жінкам, які планують вагітність, препарат також не рекомендується.

Побічні дії

Безпеку еторикоксибу оцінювали в дослідженнях за участю 9295 осіб, з яких 6757 страждали на остеоартроз, ревматоїдний артрит, хронічний біль у попереково-крижовій ділянці або анкілозивний спондиліт; близько 600 пацієнтів отримували лікування рік і довше. Найчастішою небажаною реакцією виявився біль у животі — її віднесено до дуже частих.

• часто: набряки та затримка рідини, запаморочення, головний біль, відчуття серцебиття, аритмія, підвищення артеріального тиску;
• часто: бронхоспазм, закреп, метеоризм, гастрит, печія і рефлюкс, діарея, диспепсія, нудота, блювання, запалення стравоходу, виразки слизової оболонки порожнини рота;
• часто: підвищення активності АЛТ і АСТ, крововиливи (синці), слабкість і втомлюваність, грипоподібні симптоми, запалення зубної лунки;
• нечасто: анемія (насамперед пов’язана з кровотечею з травного тракту), лейкопенія, тромбоцитопенія, реакції гіперчутливості;
• нечасто: тривога, депресія, галюцинації, порушення смаку, безсоння, парестезії, сонливість, нечіткість зору, шум у вухах;
• нечасто: фібриляція передсердь, тахікардія, застійна серцева недостатність, стенокардія, інфаркт міокарда, порушення мозкового кровообігу, гіпертонічний криз;
• нечасто: виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, у тому числі з перфорацією та кровотечею, запалення підшлункової залози, білок у сечі, порушення функції нирок;
• рідко: ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції аж до шоку, запалення печінки, печінкова недостатність, жовтяниця, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

Профіль небажаних реакцій при остеоартрозі й ревматоїдному артриті протягом року і довше був подібним; близькі результати отримані і при гострому подагричному артриті, де 120 мг еторикоксибу призначали на 8 днів, і в дослідженнях болю після стоматологічних операцій. Крім того, при застосуванні нестероїдних протизапальних засобів описані ураження нирок — інтерстиціальне запалення і нефротичний синдром, — і виключити їх при лікуванні еторикоксибом не можна.

Передозування

У клінічних випробуваннях разові дози еторикоксибу до 500 мг і повторний прийом до 150 мг на добу протягом 21 дня не спричиняли значущих симптомів токсичності. Повідомлення про гостре передозування існують, однак у більшості випадків небажаних реакцій не відзначалося; спостережувані відповідали відомому профілю безпеки — це явища з боку травного тракту, а також порушення функції серця і нирок.

При передозуванні виправдані невідкладні заходи: промивання шлунка, клінічне спостереження і, за необхідності, підтримувальне лікування. Гемодіалізом еторикоксиб не видаляється; чи можна вивести його за допомогою перитонеального діалізу, невідомо.

Як отримати рецепт на Coxitex онлайн

Coxitex відпускається за рецептом, і призначити його може тільки лікар: доза залежить від показання, а перелік протипоказань з боку серця, судин, нирок, печінки і травного тракту досить широкий. Під час онлайн-консультації лікар уточнить характер і тривалість болю, супутні захворювання, рівень артеріального тиску та прийняті препарати. За наявності показань він виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.